Православный взгляд

Олександр Яровий. Два різні добра. Уявлення про добро: східна та західна перспектива

ДВА РІЗНІ ДОБРА
Уявлення про добро: східна та західна перспектива

Олександр Яровий,
кандидат філологічних наук

Якоже бо молния исходит от
восток, и является до запад, тако будет
пришествие Сына Человеческаго…
(Мф. 24, 27)

Схід і Захід розділилися духовно на основі розрізнення буттєвих домінант: на Сході переважає чуттєво-емоційне начало, на Заході панують логіка та практицизм. Звичайно, кожна з двох “половинок” об’єктивно неподільного світу може претендувати на гегемонію, вищість, “кращість” свого способу життя. Ви, мовляв, у небесах витаєте, а у нас вищий прибуток на душу (душу!) населення… Та прибуток той — тілесний, матеріальний, ні до чого він душі, істоті світу невидимого. Життя душі підпорядковується іншій логіці. У християнстві найвища “логіка” — Божественна Любов, бо, за людським розумом, Божество мало б повестися зовсім інакше — не прощаючи на Хресті убивць і грішників, а, скажімо, відразу з’явившись у блиску небесної слави, миттєво привернути до себе серця і мислі людства. Саме тому і помилився в очікуванні Месії ветхозавітний єврейський народ, бо чекав саме такого приходу, який би вміщався у вузькі рамки нашого гріховного, стисненого земними координатами мислення… Таке вірування ветхого дохристиянського людства, як простіше для сприйняття тілесним мудруванням, успадкував західний світ. Свято Різдва для нього — давно вже не прихід Спасителя, а привід для “шопінгу”, купівельної активності… Звичайно, ветхий Ізраїль теж був не лише географічним, а й духовним Сходом, бо мав місію богообраності. Але за дві тисячі років християнства сформувався Схід новий, як нове Світло, точніше, нове сфокусування Світла — во Христі Іісусі. Де вірні послідовники Спасителя, там і перебуває істина, там сходить сонце надій для людини. Там у сяйві невикривленого християнського вчення все постає справжнім, а не помилково-гаданим: і Добро, і зло, і діалектика їхньої боротьби на землі.
Подробней…

01.01.2006 archive, Вестник №52, Православный взгляд

Андрей Коваль. Языком сердца. О популяризации христианских ценностей

Языком сердца. О популяризации христианских ценностей

Андрей Коваль

Очевидным является тот факт, что церковная проповедь не должна и не может ограничиваться исключительно стенами храма. Современные реалии требуют от церковной полноты все большей активности и коммуникабельности. И страх перейти черту традиционных способов реализации проповеди евангельских истин может откинуть миссионерские усилия Церкви далеко назад. В условиях сектантского засилья (а сектанты не брезгуют ничем, только бы привлечь к себе как можно больше людей, заинтересовать их и в конечном итоге утвердиться в сознании общества как вполне приемлемый, параллельный традиционному (православному) церковный институт) просто преступно замыкаться в рамках узкого общества, для которого диалог с миром — задача второстепенная, а то и вообще ненужная.
Подробней…

01.01.2006 archive, Вестник №52, Православный взгляд

Андрей Коваль. Языком сердца. О популяризации христианских ценностей

Языком сердца. О популяризации христианских ценностей

Андрей Коваль

Очевидным является тот факт, что церковная проповедь не должна и не может ограничиваться исключительно стенами храма. Современные реалии требуют от церковной полноты все большей активности и коммуникабельности. И страх перейти черту традиционных способов реализации проповеди евангельских истин может откинуть миссионерские усилия Церкви далеко назад. В условиях сектантского засилья (а сектанты не брезгуют ничем, только бы привлечь к себе как можно больше людей, заинтересовать их и в конечном итоге утвердиться в сознании общества как вполне приемлемый, параллельный традиционному (православному) церковный институт) просто преступно замыкаться в рамках узкого общества, для которого диалог с миром — задача второстепенная, а то и вообще ненужная.
Подробней…

01.12.2005 archive, Вестник №51, Православный взгляд

Єпископ Полтавський і Кременчуцький Филип. Релігійна освіта і виховання в Україні

Релігійна освіта і виховання в Україні
(Доповідь на міжнародній конференції «Релігійна освіта і виховання в Україні»)

Єпископ Полтавський і Кременчуцький Филип, голова Синодального відділу релігійної освіти, катехизації та місіонерства Української Православної Церкви.

Я спробую у стислій формі викласти те, якими бачить релігійні освіту та виховання Українська Православна Церква.
Подробней…

01.11.2005 archive, Вестник №50, Православный взгляд

Єпископ Филип. Релігійна освіта і виховання в Україні – погляд Української Православної Церкви

Попри всі запевнення в свободі совісті, учні практично не мають можливості вибирати: крім атеїстичного світогляду їм не пропонують нічого. І донині є вчителі, які спокійно і безальтернативно затверджують у свідомості підростаючого покоління химерні уяви про «християнство як важіль гноблення народів», «біблійні міфи про створення світу». Святе Письмо часто вивчається тільки й виключно як пам’ятка літератури
Подробней…

01.10.2005 archive, Вестник №49, Православный взгляд

Міхаель Абдалла. Хліб у витоків цивілізації

Хліб у витоків цивілізації

Міхаель Абдалла, професор

Доктор Міхаель Абдалла є багатолітнім викладачем Аграрної академії ім.Августа Цішковського в Познані, провідним спеціалістом у галузі технології продуктів харчування рослинного походження. Вчений не перестає дивувати науковий світ своїми глибинними пізнаннями з історії сільськогосподарських культур. Це й не дивно, оскільки він є представником давньої ассірійської цивілізації, вільно володіє арамейською та іншими мовами Близького Сходу, знає історію, культуру і звичаї свого народу. Саме тому доктор Абдалла твердо переконаний в істинності Православ’я, про що не боїться відкрито говорити в католицькій країні. “У нас головною стравою є хліб, — каже професор, — а все інші страви ми споживаємо з хлібом”. Тема хліба займає у його дослідженнях одне з центральних місць.
Подробней…

01.09.2005 archive, Вестник №48, Православный взгляд

Олександр Яровий. Схід, захід і ми

СХІД, ЗАХІД І МИ

Олександр Яровий,
кандидат філологічних наук

Приучайтесь мало-помалу различать
добро от замаскированного зла, Христос с вами!

Свт. Игнатий (Брянчанинов)

Світле свято Великої Перемоги припало цього року на дні післявеликоднього вселенського поминання усопших. 60 років тому 9 Травня було на пасхальному тижні, що знаменувало собою перемогу тих сил, які йшли від схід сонця, над західною тьмою. Сьогодні ми покликані усвідомити моральну відповідальність перед 26-ма мільйонами полеглих у цій небувалій битві наших співвітчизників, відповідальність за те, як ми цінуємо плоди їхньої самопожертви. Так розпорядилася історія, що невдовзі після щорічного Дня Перемоги нас зустрічає інша пам’ятна дата, насичена трагічним змістом, — 22 червня, день нападу фашистської Німеччини на нашу землю. А 24-го червня — дата тріумфального параду 1945 року на Красній площі Москви, параду переможців західної навали… Чи стали світові полюси — Схід і Захід — близькими тепер, після тієї жорстокої війни?
Подробней…

01.08.2005 archive, Вестник №47, Православный взгляд

Наталья Воскресенская. Влияние Православия на развитие литературы и становление творчества писателей ХI-ХIХ веков

Влияние Православия на развитие литературы и становление творчества писателей ХІ-ХІХ веков

Наталья Воскресенская, преподаватель
Алчевского духовного училища

Важнейшее качество нашей отечественной литературы, начиная с древнерусской литературы ХІ века, — это ее православное миропонимание, религиозный характер отображения реальности. Причем религиозность литературы проявляется не только в связи с церковной жизнью и не в исключительном внимании к сюжетам Священного Писания, а в особом способе воззрения на мир.
Подробней…

01.08.2005 archive, Вестник №47, Православный взгляд

Олександр Яровий. Схід, Захід і ми

Олександр Яровий,
кандидат філологічних наук

СХІД, ЗАХІД І МИ

Приучайтесь мало-помалу различать
добро от замаскированного зла, Христос
с вами!
Свт. Игнатий (Брянчанинов)

Світле свято Великої Перемоги припало цього року на дні післявеликоднього вселенського поминання усопших. 60 років тому 9 Травня було на пасхальному тижні, що знаменувало собою перемогу тих сил, які йшли від схід сонця, над західною тьмою. Сьогодні ми покликані усвідомити моральну відповідальність перед 26-ма мільйонами полеглих у цій небувалій битві наших співвітчизників, відповідальність за те, як ми цінуємо плоди їхньої самопожертви. Так розпорядилася історія, що невдовзі після щорічного Дня Перемоги нас зустрічає інша пам’ятна дата, насичена трагічним змістом, — 22 червня, день нападу фашистської Німеччини на нашу землю. А 24-го червня — дата тріумфального параду 1945 року на Красній площі Москви, параду переможців західної навали… Чи стали світові полюси — Схід і Захід — близькими тепер, після тієї жорстокої війни?
Подробней…

01.07.2005 archive, Вестник №46, Православный взгляд

Татьяна Шишова. О наказании детей

НАКАЗЫВАТЬ С ЛЮБОВЬЮ

Татьяна Шишова

Жизнь идет вперед, и если о каких-то изменениях можно сказать, что они становятся заметны сразу или почти сразу, то другие вызревают постепенно, как детская болезнь типа скарлатины, которая имеет свой инкубационный период, а потом вдруг обнаруживает себя сыпью или другими характерными симптомами.
Подробней…

01.06.2005 archive, Вестник №45, Православный взгляд

Священик Діонісій Мартишин. Християнська мораль у досвіді церковного життя

ПРАВОСЛАВНЫЙ ВЗГЛЯД

Християнська мораль у досвіді церковного життя

Свящ. Діонісій Мартишин,
кандидат богослов’я, викладач Київської духовної академії

Нові часи вимагають нових знань, нових спеціалістів, нових форм та методів навчання. Тому нині для забезпечення нормального, повноцінного людського життя, як ніколи, потрібне відновлення втраченого зв’язку наукового знання з релігійними та моральними цінностями, з тим, що являє своїм літургійним досвідом Православна Церква: єднання богослов’я та етики в реальному житті людини. Тільки поєднання духовного досвіду з науковим знанням дає повноту відання. Тому саме сьогодні у вищих навчальних закладах величезна увага повинна приділятися тому, аби молоде покоління, завтрашнє майбутнє нашої нації, котрому належить розбудовувати незалежну Українську державу, добре знало свою релігію, своє національне коріння, історію рідного народу, ґрунтовно розумілося на українській та світовій культурах, засадах культурології, теології, формувало в собі високі риси патріота. Жодна соціальна система не може бути визнана гармонійною, якщо в ній існує монополія секулярного світогляду при виробленні суспільно значущих міркувань.
Подробней…

01.06.2005 archive, Вестник №45, Православный взгляд

Священник Димитрий Познанский. Христианство и пацифизм

Христианство и пацифизм

Священник Димитрий Познанский

Ты просвещением свой разум осветил,
Ты правды чистый лик увидел,
И нежно чуждые народы возлюбил,
И мудро свой возненавидел, …
Ты руки потирал от наших неудач,
С лукавым смехом слушал вести,
Когда разбитые полки бежали вскачь,
И гибло знамя нашей чести.

А.С. Пушкин
Подробней…

01.04.2005 archive, Вестник №43, Православный взгляд

Олександр Яровий. Рабська «свобода» сучасника

РАБСЬКА „СВОБОДА” СУЧАСНИКА

Олександр Яровий,
кандидат філологічних наук

„Истина свободит вы”
(Ин. 8, 32).

Слова Спасителя промовляють і сьогодні до кожного жителя планети. Але сучасна доба не довіряє давнім авторитетним істинам, прагнучи витворити власні відповідно до накоплених віками пристрастей та помилкових уявлень. Рабство такого самообману без Божої допомоги незцільне: навіть діагностувати його у самої себе людина не здатна, хворі вважають себе здоровими… Апостасійний (боговідступницький) дух сьогодення докладає всіх зусиль, аби людина стала не внутрішньо вільною, здатною до розрізнення правди й неправди, а вільною від… докорів совісті, „розкріпостилася”. Для цього — нові правила й „істини”. Богословам добре відомо, що совість, тобто інтуїтивне розпізнавання доброго та злого, шкідливого та корисного, закладене Богом у самій людині. І те, що людина програмно вибирає самозгубне, шкідливе для себе, засвідчує лише дедалі більше віддалення розуму від Божественної істини, підтверджує, що воля людини керується паразитарними демонічними впливами, які при затемненні „ока душевного” сприймаються як свої власні.
Подробней…

01.04.2005 archive, Вестник №43, Православный взгляд

Архимандрит Антоний. Христианин и государственная власть.

Христианин и государственная власть
Экзегетический комментарий на послание к римлянам (13;1-7)

Архимандрит Антоний (ПАКАНИЧ),
кандидат богословия

Апостол Павел призывает римских христиан пребывать в послушании государственной власти. Возможно, как полагают некоторые исследователи Священного писания, такое наставление продиктовано известием о некоторых случаях неповиновения. Апостол языков был римским гражданином и ценил это звание (Деян.16,37;22,25). Его верный спутник — дееписатель Лука постоянно подчеркивал лояльность апостола по отношению к власти (Деян. 17,6-9; 18,12-17). «К такой же лояльности св. Павел призывает и своих римских читателей».
Подробней…

01.03.2005 archive, Вестник №42, Православный взгляд

Архиепископ Нафанаил (Львов). О смысле счастья

О смысле счастья

Архиепископ Нафанаил (Львов)

Люди, поздравляя друг друга с Новым годом, да и в других случаях, желают друг другу счастья. Но что такое счастье? Как определить его? Представление о счастье обычного цивилизованного человека не очень далеко ушло от примитивного представления готтентотов: счастье это, когда я захвачу побольше имущества моего ближнего, а несчастье — это, когда мое имущество кто-нибудь у меня похитит.
Подробней…

01.02.2005 archive, Вестник №41, Православный взгляд

Иерей Арсений Черникин. О патрологии православной

О патрологии православной

Иерей Арсений Черникин,
доктор богословия

В настоящее время российская патрологическая наука возрождается. Западные достижения в этой области с недавнего времени стали доступны российским студентам и воспитанникам духовных школ. У многих сложилось впечатление, что в странах Западной Европы эта важнейшая богословская дисциплина тоже успешно развивается: выходят критические издания, переводятся древние и новооткрытые трактаты на современные языки, дополняются и уточняются словари и т.д. К сожалению, это совсем не так. То, что сегодня происходит в западноевропейской патрологической науке, вряд ли можно охарактеризовать как кризис; всё гораздо хуже.
Подробней…

01.02.2005 archive, Вестник №41, Православный взгляд

Олександр Яровий. Останні бастіони

ОСТАННІ БАСТІОНИ
Що може протистояти глобалістському диктату бездуховності?

Олександр ЯРОВИЙ,
кандидат філологічних наук

Якщо сучасній людині сказати, що вона не розуміє, не знає, що коїться у світі, вона просто образиться. Адже нинішні інформаційні технології переносять усі світові події прямо до зручного домашнього крісла. Але чи вірно ми розуміємо планетарні процеси — як попередження, як наслідки?.. Може настати час, коли нікому не вдасться пересидіти катаклізми у затишному куточку. Небувалі катастрофічні землетруси недавнього часу лише підтверджують найневтішніші прогнози. Буття планети залежить від людей і їхнього вибору : з Богом чи без.
Подробней…

01.02.2005 archive, Вестник №41, Православный взгляд

Иерей Александр Пикалев. О церковных суевериях

О церковных суевериях

Иерей Александр Пикалев

Удивительно, но факт: для Церкви, которая обязана бороться с предрассудками, эти самые предрассудки являются одной из самых серьезных проблем, и связаны они ни с чем иным, как с церковным преданием. Со времен князя Владимира Церковь обличает суеверия, пишутся книги, но, к сожалению, многим из прихожан больше нравится доверять устным источникам информации — нашим незабвенным бабушкам, и, что примечательно, «духовными чадами» этих бабушек становятся люди образованные, интеллигентные. Значит, любовь наших людей к суевериям просто безграмотностью не объяснить, здесь все гораздо сложнее. Так что же у нас в Церкви религия, а что миф? И чем религия и миф отличаются друг от друга?
Подробней…

01.01.2005 archive, Вестник №40, Православный взгляд

Архимандрит Ианнуарий (Ивлиев). Посттрадиционное общество и катихизация.

Посттрадиционное общество и катихизация

Архим. Ианнуарий (Ивлиев),
Санкт-Петербургская Духовная Академия

Мы живем в мире, который на глазах изменился и продолжает меняться до неузнаваемости. Еще в 1955 году прот. Георгий Флоровский по этому поводу писал: «Если мы примем традиционную классификацию исторических эпох как «органических» и «критических», то не останется сомнения в том, что наша эпоха есть эпоха критическая, век кризиса, время неразрешенных напряженностей… Говорят даже, что мы сейчас проходим через «великий водораздел» — величайшее изменение в истории нашей цивилизации гораздо более значительное и радикальное, чем переход от античности к Средним векам или от Средних веков к Новому времени. Если, как утверждает Гегель, «история есть суд» (буквально: «мировая история есть Страшный Суд», Die Weltgechihte ist Weltgericht), то есть и судьбоносные эпохи, когда история не только судит, но как бы и осуждает себя на гибель. Эксперты и пророки постоянно напоминают, что цивилизации появляются и распадаются, и нет никакой особой причины ожидать, что наша цивилизация избежит общей судьбы. Если еще есть какое-то историческое будущее, то очень может случиться, что оно уготовано совсем другой цивилизации, иной, чем наша». Сегодня, спустя полстолетия после того как были написаны эти слова, мы можем с известной смелостью утверждать, что мы живем именно в «другой цивилизации» по сравнению с той, в какой довелось жить людям старшего поколения и которую многие из нас еще вспоминают из своего детства. «Великий водораздел», который был ознаменован действительно великими социальными, научными, техническими и мировоззренческими потрясениями XX века, кажется, остался позади. И нынешнее социокультурное состояние значительной части человечества может быть названо посттрадиционным. О том, что такое посттрадиционное общество, спорят. Однако каждый из нас интуитивно согласен именно с таким определением того общества, в котором нам суждено жить и творить.
Подробней…

01.01.2005 archive, Вестник №40, Православный взгляд

Прот. Виталий Косовский. Апокалипсис: история и современность

Апокалипсис: история и современность

Прот. Виталий Косовский,
профессор КДА

В последнее время вокруг документа «Протоколы Сионских мудрецов» крутятся разговоры относительно его подлинности или подложности. Некоторые телепередачи, газетные статьи, богословы и атеисты берутся опровергать или доказывать состоятельность и несостоятельность этого труда.
Подробней…

01.01.2005 archive, Вестник №40, Православный взгляд