Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

КИЇВ. У день спомину другого явлення Богородиці прп.Іоні Київському єпископ Обухівський звершив Літургію

24 березня в Неділю Торжества Православ’я намісник Київського Троїцького Іонинського монастиря вікарій Київської Митрополії єпископ Обухівський Іона звершив Божественну літургію в монастирському храмі на честь Святої Трійці.
Цього дня в обителі відзначали пам’ятну дату — друге явлення Пресвятої Богородиці засновнику монастиря преподобному Іоні Київському. Зазвичай святкування відбувається 22 березня, однак через те, що цього року воно припало на перший тиждень Великого посту, спомин другого явлення було перенесено на неділю.
У своїй проповіді за богослужінням цього дня єпископ Іона відзначив, що Торжество Православ’я не має бути для сучасних віруючих просто спомином перемоги над єрессю іконоборства багато століть тому. Єресь — це хибна думка, викривлення віровчення. І в цьому сенсі, за словами владики, сучасність також таїть чимало небезпек. У наші дні православні християни, на жаль, так мало знають свою віру, що будь-хто з них на запитання «У що ти віруєш», може викласти чимало єресей — думок, які мають мало спільного зі справжнім православ’ям.
Тому єпископ Іона закликав віруючих вивчати, досліджувати свою віру, читати святих отців, постійно перечитувати Євангеліє з тлумаченнями, аби виконати в повноті настанову апостола Петра: «Будьте готові кожному, хто вимагає від вас звіту про ваше уповання, дати відповідь із лагідністю та благоговінням».

***
Спомини першого та другого явлення Божої Матері преподобному Іоні Київському відзначаються в Київському Троїцькому Іонинському монастирі в березні.
1 (14 – за новим стилем) березня 1861 року, вийшовши на ганок своєї келії в монастирі, старець Іона побачив на горі сяйво і пожежу. Він побіг рятувати ченців Іларіона і Гавриїла, які жили там. Але наблизившись, помітив, що полум’я, яке охопило братський курінь, не завдавало ніякої шкоди. Келія стояла неушкодженою, а поруч у стовпі вогню отець Іона побачив Божу Матір із сонмом святих. Богородиця торкнулася до його голови і сповістила, що прийшла відвідати це місце, Сином Її спрадавна обране. «Моя благодать навіки буде тут. Невідступно відвідуватиму місце це, і багато хто тут врятуються. Чимало людей прийдуть в обитель цю, ти їх усіх прийми, нікого не зневажай — усі чада Божі». Після цих слів Божа Матір відступила і стала невидимою, а на снігу залишилися сліди Її пречистих стоп. Так сама Богородиця обрала угодника свого преподобного Іону для прославлення цього місця й побудови тут обителі.
9 (22) березня 1862 року місце над Видубицьким урочищем знову освітилося вогнем. І знову поспішив від Видубицького монастиря старець рятувати братів від пожежі. І знову побачив у стовпі вогню Пресвяту Богоматір із сонмом святих. Вона ще раз наставила отця Іону до послуху волі Божій з облаштування тут монастиря і сказала, що він — лише «граблі, сокира, обране Господом знаряддя чудових і святих справ».
Ченці Іларіон і Гавриїл вранці знайшли старця: він сидів у глибокому снігу. Розповівши їм про все, він просив нічого нікому не говорити й розповів про ці події лише в останні роки життя. Після дозволу на улаштування тут монастиря в 1910 році на цьому місці була побудована церква, яка проіснувала до 1934-го. У 1996 році нові насельники встановили тут пам’ятний хрест.
Так Богородиця поклала основу нової київської обителі, що стала одним із духовних центрів на межі XIX-XX ст.