Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

Январь 14th, 2013

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. У єпархії відбувся Ювілейний традиційний вечір колядок

Різдво Христове… У це свято особлива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день — незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної Історії щирим і сповненим радості привітанням: «Христос рождається — Славіте Його!».

Колядки і щедрівки – це древня традиція, яка збереглась до наших днів. З приходом християнства на нашій землі, колядками прославляли народження Богонемовляти Іісуса Христа Спасителя світу. Ця добра традиція наповнює свято Різдва Христового величчю, духовною радістю. В містах і селах, під час Різдвяних свят, люди сповіщають один одному колядками про народження Спасителя.
І в Хмельницькій єпархії панує ця древня традиція — колядками та щедрівками вітати один одного та прославляти прихід в світ Господа нашого Іісуса Христа.
Так, 12 січня 2013 року зf благословенняv vитрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Антонія в Хмельницькій обласній філармонії відбувся 15-й Ювілейний щорічний єпархіальний вечір колядок: — «Христос Рождається – славімо Його».
Уже п’ятнадцятий рік поспіль звершується такий вечір, і щороку бажаючих глядачів а також учасникові все більше зростає. Щоб разом прославити новонародженого Богомладенця Христа прийшло понад 1000 глядачів.
Відкрив вечір колядок Архієрейський хор Свято-Покровського кафедрального собору з традиційного піснеспіву тропаря і кондаку Різдва Христового та ряду колядок. Перед глядачами також виступили: Академічний ансамбль пісні і танцю «Козаки Поділля». Народний художній колектив України, ансамблю танцю «Подолянчик». Зразковий дитячий фольклорний гурт «Берегиня» Хмельницької дитячої школи мистецтв. Олександра Юркіш та дитяча хореографічна студія академічного ансамблю пісні і танцю «Козаки Поділля». Хор Недільної школи Свято – Георгіївського храму міста Хмельницького.  Народний аматорський фольклорний гурт «Нижняночка» будинку культури с. Нижнє Деражнянського району. Молодіжний гурт «Ладовиці» Хмельницького ДЦВУМ. Лауреат та дипломант міжнародних та всеукраїнських конкурсів-фестивалів – Хмельницький муніципальний  академічний хор.
Святковий вечір завершився вітальним словом Митрополита Антонія до усіх присутніх у залі: — «Ми сьогодні разом зібрались, щоб вірою та любов’ю ще і ще раз прославити новонародженого Христа. Принесімо Йому в дар самих себе, щоб Він народився у наших душах, віддаймо своє серце, розум і волю грядущому до нас Богомладенцю Христу, станьмо ж для Нього священним вертепом і з трепетним благоговінням умістимо Невмістимого. Піднесімо ж наші молитви до Нього, щоб наступаючий рік став благословенним для кожного із нас, для нашої країни і всіх людей. Закликаю на усіх Боже благословення» – відмітив Архіпастир.
Усі учасники Різдвяного фестивалю колядок були нагороджені Архієрейським дипломами та різдвяними подарунками.
Найкращою колядкою є та, яку співає увесь народ і по традиції фінальним номером програми стала коляда у виконанні усіх учасників та глядачів концерту «Добрий вечір тобі, пане господарю».
У піднесеному настрої усі глядачі та учасники концерту розійшлися по домівках, продовжуючи славити Христа, Який народився заради нас, та нашого ради спасіння у Віфлеємському вертепі.

ХЕРСОН. Замироточила икона Рождества Христова

На второй день Рождества Христова в Свято-Духовской церкви  г. Голая Пристань произошло рождественское чудо. По свидетельству священнослужителей и прихожан, во время Божественной Литургии на праздничной иконе Рождества Христова выступили маслянистые капельки, которые затем собрались в струйки.  С того дня это чудо повторяется на протяжении всех праздничных рождественских дней.

БІЛА ЦЕРКВА. Військові та керівники адміністративних районів привітали архіпастиря з Різдвом Христовим

12 січня архієпископ Білоцерківський і Богуславський Августин відвідав 72-гу окрему Гвардійську механізовану бригаду (військова частина А2167) у м. Білій Церкві, де мав зустріч з військовими.

У архієрейській резиденції відбулася зустріч архієпископа Августина з депутатом Верховної Ради України Чудновським В.О., а також з керівниками та представниками адміністративних районів Київської області Білоцерківської єпархії.

БЕРДЯНСК. Правящего Архиерея поздравили с Рождеством Христовым участники малого хора Христорождественского собора

12 января, участники малого хора при Христорождественском кафедральном соборе г. Бердянска, поздравили Преосвященнейшего епископа Ефрема с Рождеством Христовым.  Хористы пели колядки и церковные песнопения, в которых возвеличали рождение Спасителя.

Владыка также поздравил участников хора с праздниками и подарил каждому сладкий подарок.

ДНЕПРОПЕТРОВСК. Митрополит Ириней поздравил насельниц Тихвинского женского монастыря с Рождеством Христовым

12 января , в субботу по Рождестве Христовом и пред Богоявлением, митрополит Днепропетровский и Павлоградский Ириней совершил архипастырский визит в Тихвинский женский монастырь г. Днепропетровска. Посещение обителей и приходов в рождественские святки для управляющего епархией – традиционны.
У входа в храм правящего архиерея встречали настоятельница монастыря игумения Зосима (Сварчевская) с сестрами. В начале своего визита архипастырь приложился к главной святыни монастыря – «Тихвинской» иконе Божьей Матери.
В Варваринском монастырском храме митрополит Ириней возглавил Божественную литургию. Его Высокопреосвященству сослужили: духовник епархии и старший клирик монастырского духовенства протоиерей Василий Крат и священнослужители монастыря.
За богослужением молилась настоятельница Знаменского женского монастыря игумения Варвара (Бобер) с сестрами обители.
В конце Литургии иерарх и сослужившее ему духовенство совершили славление родившемуся Богомладенцу Христу.
По окончании богослужения от имени насельниц и священнослужителей Тихвинского монастыря с праздником Рождества Христова правящего архиерея поздравил духовник епархии протоиерей Василий Крат.
В заключение торжества молодежный монастырский хор исполнил рождественские колядки, а владыка сердечно поздравил всех молящихся с Рождественскими святками и преподал всем молящимся святительское благословение.

КИЇВ. У день віддання свята Різдва Христового Блаженніший Митрополит Володимир звершив Божественну літургію у Києво-Печерській Лаврі

13 січня, у день віддання свята Різдва Христового, Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир звершив Божественну літургію у храмі Антонія та Феодосія Печерських Святої Успенської Києво-Печерської Лаври. Подробней…

КИРОВОГРАД. Круглый стол «Елисаветград православный: исторические события и личности»

11 января, по благословению Его Высокопреосвященства, архиепископа Кировоградского и Новомиргородского Иоасафа, представители Кировоградской епархии Украинской Православной Церкви приняли участие в организации и проведении круглого стола под названием «Елисаветград православный: исторические события и личности», который был посвящён 200-летию Кафедрального собора в честь Рождества Пресвятой Богородицы и 200-летию Отечественной войны 1812 года.
Встреча была организована совместными усилиями Департамента культуры, туризма и культурного наследия Кировоградской областной государственной администрации, Кировоградской областной универсальной научной библиотеки им. Д. И. Чижевского и Кировоградской епархии Украинской Православной Церкви.
От имени правящего архиерея Кировоградской епархии, Его Высокопреосвященства, архиепископа Иоасафа, приветственное слово участникам конференции зачитал секретарь епархии, протодиакон Иоанн Ганчин. В своём обращении архиепископ Иоасаф обратил внимание на следующие моменты:
«В памяти нашего народа Отечественная война 1812 года сохранилась как борьба за жизнь страны. Она приняла всенародный, национально-освободительный характер, и по этой причине и получила название Отечественной.
Но наибольшее негодование у русских людей вызывало глумление завоевателей над святынями, разграбление храмов, осквернение алтарей. Возгордившийся и противопоставивший себя Церкви агрессор воспринимался народным сознанием не только как правитель, посягнувший на свободу и независимость страны, но и как выразитель безбожных идей и гонитель христиан.
По воспоминаниям участников тех событий, все они – от офицеров-дворян до партизан-крестьян, видели себя не только защитниками страны, но и защитниками веры, и даже веры в первую очередь. Сословные разделения, глубокие различия между народной и дворянской культурой, – все отошло на второй план перед лицом общей угрозы; все осознали себя православными русскими людьми. Как говорилось в «Высочайшем манифесте о принесении Господу Богу благодарения за освобождение России от нашествия неприятельского», который государь император Александр I подписал по окончании войны, «войско, вельможи, дворянство, духовенство, купечество, народ, словом, все государственные чины и состояния, не щадя имуществ своих, ни жизни, составили единую душу, душу вместе мужественную и благочестивую, столько же пылающую любовь к Отечеству, сколько любовью к Богу».
Самоотверженно защищая родную землю, наши предки уповали не только на силу оружия и численность армии, но на помощь Господа и предстательство Царицы Небесной. Посему в победе над врагом, которая была превыше сил человеческих, усматривали Божественный промысел.
Победу в войне 1812 года одержал нерушимый русский дух и православная вера, объединившая людей. Россия доказала, что она непобедима. И мы, благодарные потомки великих героев прошлого, при возникшей необходимости также всегда должны быть готовы в минуты тяжких испытаний снова стать на защиту своего Отечества, его истории и его веры от поругания.
Защита истории Отечества сегодня требует от нас не меньшего подвига, чем подвиг на поле брани. Иногда требуется даже жизнь отдать за правду и человек, самоотверженно любящий Родину и отстаивающий ее первозданную красоту, ее самобытное развитие, ее духовную и материальную культуру, должен уметь решительно и бесстрашно принять этот вызов времени и адекватно на него отреагировать».
Также с приветственными словами к участникам конференции обратились:
- директор Кировоградской областной универсальной научной библиотеки им. Д. И. Чижевского, Гаращенко Елена Николаевна;
- заместитель начальника Департамента культуры, туризма и культурного наследия Кировоградской областной государственной администрации, Бабенко Олег Александрович;
- начальник управления коммуникации с общественностью Кировоградской областной государственной администрации, Вишневская Валентина Юльевна.
В ходе работы круглого стола участниками встречи были представлены следующие доклады:
- протоиерей Евгений Назаренко, клирик Кафедрального собора — «Кафедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці в історії Єлисаветграда»;
- Несен Ангелина Михайловна, член Национального союза журналистов Украины – фильм «Храми Єлисаветграда (Кіровограда)».
- Шляховой Константин Васильевич, сотрудник Областного краеведческого музея, краевед, член Национального союза краеведов Украины – «Герої війни 1812 р. в історії Єлисаветграда».
- Згривец Ирина Михайловна, координатор проектов общественной организации «Територія успіху» — «Історія грецької церкви у м. Єлисаветграді».
- Божко Ольга Николаевна, краевед, член Национального союза краеведов Украины, г. Александрия – «Роль митрополита Нестора в становленні духовності та Православ’я на Кіровоградщині».
- Классова Елена Адольфовна, главный хранитель фондов Кировоградского музея музыкальной культуры им. К. Шимановского, член Национального союза краеведов Украины – «Історія Єлисаветградських храмів в архівних документах».
- Любарский Роман Рафаилович, журналист областной газеты «Народне слово», краевед – «Участь Єлисаветградського полку в Бородинській битві».
- Кротов Александр Иванович, краевед, пгт. Александровка – «Елисаветградская греческая церковь и семейство Кутузовых».
- Мануйлов Александр Николаевич, краевед – «Кафедральний собор Різдва Пресвятої Богородиці».
- Михайлов Александр Васильевич, краевед, директор Кировоградского кооперативного колледжа экономики и права им. М. П. Сая – «Герой війни 1812 р. генерал Георгій Еммануель».
Также активное участие в круглом столе приняли журналисты, краеведы, историки, работники музеев, военные и представители казачества.

МУКАЧІВЕ. Потрійне свято: Обрізання Господнє, Василія Великого і «Щедрий вечір»

14 січня — чи не найбагатший святами день у різдвяно-новорічний період.
Славнозвісні «три празники» вшановуються і Православною Церквою, і народними традиціями. Попри історичні феномени щодо встановлення дат святкування Нового (а саме старого Нового) року, календарні розбіжності григоріанського і юліанського стилів, свято Обрізання Іісуса Христа, день пам’яті святителя Василія Великого — всі ці свята тісно пов’язані між собою, можна сказати, переплетені воєдино. І головне, що більшою чи меншою мірою їх вшановує Православна Церква.Отже про все — своїм порядком…

Обрізання Іісуса Христа, коли Бог став чоловіком по плоті
14 січня за новим стилем Православна Церква святкує Обрізання Іісуса Христа. Це свято нагадує історичну подію, що сталася на восьмий день після народження Іісуса, згідно з законом Мойсея.Чому цьому факту приділяється особлива увага?
По-перше, таким чином ще раз наголошується, що Бог став справжньою людиною, чоловіком по плоті, а не примарою чи безплотним духом, як вчили єретики. По-друге, обрізання для юдеїв було ознакою приналежності до богообраного народу. Тому Пресвята Діва Марія та Іосиф Обручник принесли немовля до храму, як того вимагав закон. Отже, щоб визволити підзаконних, Сам законоположник Господь стає поруч із підзаконними, адже Христос прийшов не зруйнувати Закон, а виконати його. По-третє, обрізання було прообразом Хрещення, даного людям із пришестям у світ Сина Божого.
За християнських часів обрізання тілесне замінило обрізання духовне. Про це свідчить апостол Павел, коли говорить, що у Христі ми «обрізані нерукотворним обрізанням, стягненням гріховного тіла плоті, обрізанням Христовим» (Кол. 2, 11). Новозавітне обрізання — хрещення, повинно бути обрізанням наших гріхів і вад, воно є обрізанням духовним через живе, постійне спілкування з Богом.

Звершується Літургія Василія Великого, написана самим святителем
На свято Обрізання припадає також день пам’яті Василія Великого, архієпископа Кесарії Кападокійської, вселенського вчителя Церкви (IV cт.). Особливість богослужіння полягає в тому, що звершується Літургія, написана самим святителем. Вона — перша з десяти Божественних літургій, служіння яких встановлене у певні дні року, а сааме:
щонеділі Великого посту, окрім Вербної;
у четвер і суботу Страсної седмиці;
1/14 січня (в день пам’ятіВасилія Великого);
напередодні Різдва та Хрещення, або ж безпосередньо в день свят, якщо вони припадають на понеділок чи неділю.
Порядок, зміст та чин Літургії Василія Великого відрізняються від Літургії Іоана Златоуста більш об’ємними молитвами, тому для богослужбових піснеспівів характерна протяжна мелодика, вони сповнені ліризму, образності й побутових рис.

Молебень на новоліття, або чому ми двічі святкуємо Новий рік?
Цього ж дня звершується молебень на новоліття, витоки якого беруть свій початок у далекому 1699 році, коли за наказом Петра І відповідно до європейського літочислення святкування Нового року було перенесено на 1 січня за старим стилем (григоріанським календарем), або 14 січня за новим стилем (юліанським календарем).
Українська Православна Церква живе за юліанським календарем, тому що життя й діяння Господа нашого Іісуса Христа відбувалися в часи, коли діючим був саме юліанський календар. В його основі — так званий «літургічний» рік, який поєднує в собі свята, пости, дні поминання святих і Пасхалію, в зв’язку з чим він і став основою Православного богослужіння (після Никейського собору 325 року, коли юліанський календар був об’єднаний з Александрійською Пасхалією).

А розпочинається все на Щедрий вечір, 13 січня…
Щедрий вечір заступає 13 січня, по-народному «Маланки», (цього дня Церква вшановує пам’ять преподобної Меланії Римлянині), який під веселі щедрування переходить у «Василя» — мається на увазі вшанування дня пам’яті святителя Василія Великого.
Щедрування — традиційне народне дійство з обрядовими піснями, які прославляють релігійні свята, — давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молодь) піснями славили господарів, бажали їм здоров’я й достатку, за що отримували винагороду.
Щедрування супроводжувалось музикою, танцями, пантомімою, невеличкими ігровими постановками. Щедрівки (різновид колядок) співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині, були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні.
На відміну від колядування, щедрування відчуло на собі вплив християнської Церкви. На кінець XIX століття обряд переважно став явищем народної художньої творчості. Таким він зберігся й до сьогодні.
Щедрівка увібрала в себе національний колорит, ментальні, побутові та традиційні особливості. Явище щедрування не достатньо вивчене навіть фольклористикою, його класифікують як окремий жанр святочної коляди, тому у текстах щедрівок побажання часто-густо пов’язані з прикликанням Божої допомоги на всі справи, проханням про здоров’я та добробут.
Тож зустрічайте «три свята, що прийшли в хату», славте Народженого Господа нашого Іісуса Христа і радійте дню прийдешньому!

ОДЕССА. По благословению митрополита Агафангела открылся Центр помощи беременным женщинам, находящимся в кризисных ситуациях

11 января Высокопреосвященнейший Агафангел, митрополит Одесский и Измаильский совершил освящение Центра помощи беременным женщинам, находящимся в кризисной ситуации, который расположен на улице Канатной,71 (на углу с улицей Малая Арнаутская).
У входа в помещение Владыку приветствовали руководитель Просветительского медико-психологического центра «ЖИЗНЬ»Н.А.Клименко и духовник протоиерей Андрей Коробчук, которые рассказали о том, что Центр создан для оказания всесторонней помощи беременным женщинам и матерям-одиночкам, находящимся в трудной жизненной ситуации. Цель создания Центра состоит в оказании реальной помощи беременной женщине в любой кризисной ситуации, какой бы сложной она не представлялась на первый взгляд. С  Центром плодотворно сотрудничают квалифицированные психологи, гинекологи и врачи других специализаций, юристы, священники и просто неравнодушные люди, готовые принять участие в судьбе беременной женщины, попавшей в трудную жизненную ситуацию.
Это стало возможным благодаря постоянной поддержке митрополита Агафангела, который  23 февраля 2005 года благословил создать при Отделе катехизации и миссионерства Одесской епархии Просветительский медико-психологический центр «ЖИЗНЬ», в рамках которого и будет действовать Центр помощи беременным женщинам, находящихся в кризисной ситуации.
После завершения богослужения Владыка тепло поблагодарил создателей Центра, подчеркнув его важность в деле укрепления семейных ценностей и борьбы с абортами, которые являются страшным грехом, так как губят жизни нерожденных младенцев.
Владыка отметил, что ответственность за совершение абортов лежит не только на женщинах, их совершающих, но и на мужчинах, которые часто являются инициаторами этой трагедии. Все должны помнить, что жизнь – дар Божий и его следует сохранять в любой ситуации, даже самой трудной. Недаром говорит народная мудрость: «Бог дает детей, Бог даст и на детей». И правильность этой поговорки мы видим на примере духовника вашего Центра – протоиерея Андрея Коробчука, который является отцом семерых детей, и на скромной должности клирика Свято-Успенского Одесского кафедрального собора может с помощью Божьей прокормить всю свою многодетную семью.
Призываю Божье благословение на ваши благородные труды по спасению детских жизней.
В завершение сотрудники Центра попросили митрополита Агафангела выступить с ходатайством перед городскими властями, чтобы в каждой одесской женской поликлинике были размещены телевизоры, на которых бы транслировались сюжеты на тему сохранения жизни ребенка, о страшных последствиях абортов, о счастливых семьях, которые воспитывают многих детей. Для реализации этой идеи Центр с помощью благотворителей уже приобрел несколько телевизоров.
Владыка пообещал конструктивно решить этот вопрос на ближайшей встрече с мэром Одессы А.А.Костусевым, который всегда идет навстречу благим инициативам Одесской епархии.
Напомним, что Центр открыт ежедневно, и сюда может обратиться каждый нуждающийся в помощи и поддержке.

ОДЕССА. По благословению митрополита Агафангела открылись традиционные Рождественские чтения

12 января Высокопреосвященнейший Агафангел, митрополит Одесский и Измаильский посетил Южно-Украинский педагогический университет им.Ушинского, где принял участие в торжественном открытии традиционных VI Рождественских чтений, которые уже несколько лет проводятся по благословению Владыки силами Одесской епархии и этого вуза. В этом мероприятии принимают участие духовенство, богословы, педагоги, философы, психологи, научные работники, аспиранты, студенты и старшеклассники.

В своем вступительном слове Высокопреосвященнейший Агафангел тепло поздравил всех со светлым праздником Рождества Христова, подчеркнув, что прочно укоренившаяся традиция одесской интеллигенции проводить Рождественские Чтения, в нынешнем году, благословением Божиим, вновь получает свое продолжение и развитие. И в этом отрадном факте мы усматриваем попечение о нас Промысла Божия, «желающего всем людям спастись и достигнуть познания истины» (1 Тим.2,4).

Стремления человека определяют самого человека — эта аксиома известна с древнейших времен; она лежит в основе здравого мировоззрения человечества; множество мыслителей и философов именно эту установку имели отправной точкой своего интеллектуального творчества. Но, свое полное раскрытие эта мысль о цели и устремленности человека получила в Откровении Божием, в благоизволении Самого Творца о Своем творении, в религиозном ответе человека на зов Небесного Отца. Самые первые, самые простые, самые теплые и родные слова молитвы «Отче наш…», известной с детства, выражают эту идею обращенности человека к Богу.

В этом обращении — вся глубина и опыт познания человеком Бога и самого себя. Только сын и дочь могут произнести слово «Отец» и приступить к Тому, который является их родителем.

Поэтому, именно богооткровенная религия Христова во всей полноте и глубине смысла раскрывает идею устремленности и самоопределения ,   человека.

«Познайте Истину, и Истина сделает вас свободными» (Ин. 8,32) -   говорит нам в Евангелии Христос Спаситель. И действительно, пожалуй, самым желанным плодом для человека является эта богодарованная свобода. Без неё невозможна вера, вне свободы безотрадна надежда, наконец, невоплотима любовь без свободного выбора. Свобода человека, по учению , Святой Церкви, есть необходимая черта в каждом из нас образа Божия, то есть того, что роднит нас с Небесным Отцом, что, собственно говоря, и позволяет нам по сыновнему, духом взывать к Неприступному в Своей таинственной славе Богу: «Авва, Отче» (Гал.1,6).

Именно через свободу человек должен был познавать и укреплять себя, совершенствуясь в добродетели послушания Богу. Господь говорит одному из потомков Адама: «жизнь и смерть предложил я тебе, благословение и проклятие. Избери жизнь, дабы жил ты и потомство твое, любил Господа Бога твоего, слушал глас Его и прилеплялся к Нему, ибо в этом жизнь твоя и долгота дней» (Втор. 30, 19-20). Вот к чему должна быть направлена свобода; она — Путь ведущий к вечной жизни с Богом!

И обретение этого благодатного Пути проходит через познание Истины. Многие, очень многие умы человечества задавались этим вопросом: «Что есть Истина?» Самоуверенный пафос ветхозаветных фарисеев и книжников, якобы по наследству обладавших Истиной, надменный цинизм римского прокуратора, ставившего себя самого мерилом Истины — все это примеры ошибок человеческих поисков. Гордыня всегда закрывает Истину от человека. И наоборот — смирение, та добродетель, которая рассеивает туман заблуждений, позволяя вечному сиянию Истины озарять мир!

Еще сократовское «я знаю только то, что ничего не знаю», приоткрыло для древних чудесную силу смирения в познании окружающего. Христианство влило в это мировоззрение новый, более совершенный смысл, сформулированный апостолом Петром; «облекитесь смиренномудрием, потому что Бог гордым противится, а смиренным дает благодать; итак смиритесь под крепкую руку Божию, да вознесет вас в свое время» (1 Петр. 1,5-6),

Наконец, именно через смирение Сама Божественная Истина пришла в наш мир, воплотившись в яслях Вифлеема. Вся внешняя обстановка Рождения Богомладенца проявляет внутреннее содержание этого величайшего события мироздания: «Слово стало плотью и обитало с нами», ибо Бог «уничижил Себя Самого, приняв образ раба, сделавшись подобным человекам, и по виду став как человек, смирил Себя» (Ин. 1,14; Флп. 2,7). Кенозис Бога, уничижение Творца, смирение Владыки мира — вот то, что заставляет верующих с благоговением созерцать тайну Вифлеемской ночи. Ведь именно из Вертепа воссиял миру Свет Разума. Явившаяся и воплотившаяся Истина просветила халдейских мудрецов, возвеселила пастырей, наполнила ночь ангельским славословием.

Вот и мы, дорогие братия и сестры, в эти рождественские дни со смирением и благоговением приступаем к Богомладенцу, испрашивая благословения на наш труд. Пусть дни, которые мы посвятим нашим Рождественским Чтениям, пройдут в духе познания Истины, чистоты помыслов, святости жизни. Свобода, о которой мы говорили, да послужит нам для большего и наилучшего раскрытия мысли, и руководством к этой свободе изберем богомудрое смирение. Собравший нас здесь Творец да направит наши сердца и умы к единству в познании Истины и да исполнит нас дарами Духа Святого: миром, радостью и любовью!

Желаю участникам плодотворного сотрудничества, взаимопонимания, творческих успехов и новых открытий. Пусть Рождество Христово принесет всем благополучие и успех, даст новые силы для достижения благих целей, оправдает надежды, в настойчивость и целеустремленность помогут осуществить мечты. Щедро делитесь друг с другом  учением здравым и помните о завете апостола Иакова: «Мудрость, сходящая свыше, во-первых – чиста, потом, мирна, скромна, послушлива, полна милосердия и добрых плодов, беспристрастна  и нелицемерна. Плод же правды сеется у тех, которые хранят мир» (Иак., 17-18).

Эти мирные и благословенные плоды наших трудов да принесем к яслям Рожденного Спасителя! Благодарю руководство университета за возможность нашей встречи. Твердости духа, помощи Божией, крепкого здоровья Вам и Вашим близким!

Благодать и благословение Богомладенца Христа да пребывает со всеми Вами.

Затем митрополит Агафангел за весомый вклад в духовное возрождение общества наградил ректора университета академика А. Я. Чебыкина  благословенной грамотой Блаженнейшего Владимира, митрополита Киевского и всея Украины, а несколько других сотрудников ЮУПУ — архипастырскими грамотами Одесского архиерея.

В ходе работы форума будут работать следующие секции:
1. Духовная и светская компоненты формирования современной личности.
2. Богословские науки.
3. Православная педагогика, психология, антропология.
4. Историческое и Православное краеведение: храмы и монастыри Одесской епархии.
5. Инновационные концепции формирования современного учителя.
6. Духовно-нравственные аспекты семейного воспитания.
7. Проблемы, тенденции и цели развития православных воскресных школ.
8. Архипастыри Одессы.

Вниманию участников была представлена концертная программа «Рождественские встречи», подготовленная студентами и преподавателями университета, и учащимися воскресных школ города, которая прошла в актовом зале.   Также был проведен Круглый стол на тему «Православные образовательные проекты», который состоялся в конференц-зале университета.

ПОТАВА. Різдвяний вечір духовної і вокально-хорової музики

У період Різдвяних Святок, 11 січня 2013 року, коли весь православний світ в духовній радості славить Різдво Христове, з благословення Високопреосвященнішого митрополита Полтавського і Миргородського Филипа, в кафедральному граді відбувся, вже традиційний, Різдвяний вечір духовної і вокально-хорової музики.
Концерт відбувся в найбільшому концертному залі Полтави — палаці дозвілля «Листопад» і зібрав повний зал глядачів. Вхід для всіх бажаючих був вільним. Шанувальники духовного співу стояли навіть у проходах залу, який вміщає більше 1000 глядачів.
Відкрив концерт архієрейський змішаний хор Свято-Макаріївського кафедрального собору Полтави під керівництвом протоієрея Олега Приходько. Спочатку хор виконав, як і годиться в Святочні дні, тропар Різдву Христовому і Велике славослов’я.
Про світлу радість Різдва повідав камерний хор «Гілея» виконанням духовних піснеспівів, і незмінним різдвяним гімном «Щедрик» Миколи Леонтовича.
Чудові стародавні співи в цей вечір слухачам подарував хор Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка «1000 років музики» під керуванням Ірини Цебрій.
Вечір продовжив Володимир Бойко двома новими авторськими композиціями.
Чудові Різдвяні і літургійні піснеспіви в цей вечір слухачам подарували хори Полтавських храмів, серед яких були і чоловічий квінтет під керівництвом диякона Дмитра Литвиненка, а також хор духовенства Макаріївського кафедрального собору, змішаний хор храму мучениць Віри, Надії, Любові під керівництвом Тетяни Дубової.
Долучились до свята прославлення Народженого Христа Спасителя і хорові колективи Національного педагогічного університету імені В. Г. Короленко, хор музичного училища ім. Лисенка, камерні ансамблі і солісти і інші відомі полтавські хори, серед яких чоловічий хор «Чебрець» та жіночий хор «Черемшина», пісенно-танцювальний ансамбль обласної філармонії «Полтава», інструментально-вокальний ансамблю філармонії «Чураївна».
Бурю позитивних емоцій викликав виступ заслуженої артистки України Наталії Хоменко, а виступи маленьких вихованців недільної школи при Свято-Серафимівському храмі Полтави змусив зявитись усмішкам на обличчях слухачів.
Наприкінці свята всі хори разом з присутніми в залі заспівали молитву за Україну «Боже Великий Єдиний».
На завершення вечору Високопреосвященніший митрополит Полтавський і Миргородський Филип привітав зі сцени всіх, хто відвідав концерт, поздоровив з Світлим святом Різдва Христова та побажав всім миру і любові, злагоди та добробуту, а також звернувся зі словами подяки на адресу керівників області та міста, які сприяли проведенню концерту. Особливо Владика відмітив організатора вечора Марію Касьненко.

СЕВЕРОДОНЕЦК. Выступление детского театра «Ковчег»

13 января, перед вечерним богослужением в Свято-Христо-Рождественском кафедральном соборе, вниманию владыки Никодима, духовенства и прихожан, участники детского театра «Ковчег» представили композицию, основанную на житии святой равноапостольной Нины.
Преосвященнейший епископ Северодонецкий и Старобельский Никодим тепло поблагодарил участников представления за старание и усердие в подготовке праздничного выступления и преподал им свое архипастырское благословение.

КИЕВ. Сегодня Православная Церковь празднует Обрезание Господне

Обрезание Господне и день памяти учителя Вселенской Православной Церкви святителя Василия Великого празднует сегодня Православная Церковь.
Празднование Обрезания Господня установлено в память обряда обрезания, которое Господь наш Иисус Христос принял на восьмой день после Своего Рождества. По ветхозаветному закону обряд был установлен для всех младенцев мужского пола в знамение Завета Бога с праотцем Авраамом и его потомками. Исторически обрезание было знаком еврейского народа, который Господь выделил среди других народов – язычников. Народ еврейский нес истинную веру на земле и не должен был смешиваться с язычниками. Поэтому его обрезывали, и иудеи знали, что обрезаны от всех страстей, и через этот знак принадлежат Богу.
Вместе с обрезанием, воспринятым Господом как знамение Завета Бога с людьми, Он получил и имя Иисус (Спаситель) как печать Своего служения делу спасения мира. Эти два события, совершившиеся в самом начале земной жизни Спасителя, напоминают христианам, что они вступили в Новый Завет с Богом и «обрезаны обрезанием нерукотворенным, совлечением греховного тела плоти, обрезанием Христовым». Для нас, христиан, обрезание заменяется Святым Крещением. Через обрезание умирает плотской человек, а Крещением мы возрождаемся во Христе. И теперь, по словам Апостола Павла, мы называемся Новым Израилем, богоизбранным народом. Свидетельства о праздновании Обрезания Господня в Восточной Церкви восходят к IV веку.
В том же IV веке (около 330 года) в Кесарии (административном центре Каппадокии, где чеканились римские монеты) родился будущий архиепископ Василий Великий. Он происходил из знатного рода и получил блестящее образование. Но, раздав свое имущество бедным, Василий поселился на берегу реки и собрал вокруг себя иноков в общежитие. Своими письмами Василий Великий привлек в пустыню своего друга Григория Богослова. Они жили без кровли, без очага, много трудясь и скудно питаясь.
Когда распространилось лжеучение Ария, Церковь призвала Василия вернуться в Кесарию. После смерти епископа Кесарийского Евсевия, в 370 году, Василий был возведен на его кафедру. Ему были подчинены 50 епископов одиннадцати провинций.
Последователь арианской ереси император Валент угрожал святому Василию разорением, изгнанием, пытками и даже смертной казнью, но святой проявил такую твердость духа, что изумленный правитель не поддержал ариан, которые требовали ссылки Василия.
Святитель преставился ко Господу, не прожив и пятидесяти лет, 1 января 379 года в великий праздник Церкви Обрезания Господня. Сразу после смерти святого Василия Церковь стала отмечать день его памяти.
С сегодняшнего дня, 1 января по юлианскому календарю, которым руководствуется Православная Церковь, также начинается Новый год. В этот день в русских храмах после Литургии совершается молебен о новолетии, которое началось с того времени, как Император Петр I повелел считать начало года с 1 января (1700). До 1700 г. Новолетие в России праздновалось 1 сентября старого стиля. (Исчисление церковного года и поныне начинается с 1 сентября). По указу Императора Петра I Новый год в России стал начинаться с 1 января. По традиции в этот день совершается молебное пение на Новый год с коленопреклонением.

КИЇВ. Понад 860 тисяч гостей відвідали Києво-Печерську Лавру

У 2012 році Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник відвідали 862 600 гостей. За повідомиленням відділу науково-екскурсійної діяльності заповідника, це майже на 200 тисяч більше, ніж у 2011 році,
Квитки з екскурсійним обслуговуванням та оглядом експозицій минулого року придбали 462 938 киян та гостей столиці, за вхідними квитками вартістю 3 грн. у Заповіднику побували 174 787 осіб. Крім того, 224 875 гостей відвідали музейну установу безкоштовно – це пільгові категорії населення та прочани.
Екскурсійні послуги у 2012 році були надані 203 328 відвідувачам. З них безкоштовне обслуговування отримали 6 355 осіб, серед яких учасники офіційних делегацій та пільгові категорії населення.
Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник працює без вихідних з 9.00 год. до 18.00. (каса до 17.00) у зимовий період та з 8.00 до 20.00. (каса до 19.00 год.) – у літній.
Квиток з оглядом експозицій та наданням екскурсійних послуг коштує 50 грн. для дорослих та 25 грн. для учнівської молодь (школярі та студенти) й пенсіонерів України. Вартість родинного квитка для громадян України (не більше 2-х дорослих та 2-х дітей до 16 років) – 80 грн. Вхідний квиток на територію Заповідника без огляду експозицій та надання екскурсійних послуг коштує 3 грн.
Право на безкоштовний вхід до Заповідника мають діти дошкільного віку, сироти, вихованці дитячих будинків та інтернатів, учнівська молодь (щопонеділка), учасники бойових дій, інваліди І-ІІ груп, солдати та сержанти строкової служби Збройних сил України, члени ICOM та працівники музеїв.
Вхід до Заповідника безкоштовний для всіх на Великдень та по Двонадесятих святах, а також у Дні відчинених дверей – Всесвітній день музеїв (18 травня), День Незалежності України (24 серпня), День знань (1 вересня, для учнівської молоді).

http://religions.unian.net/ukr/detail/13475

СУМЫ. В кафедральном соборе отслужен молебен в честь убиенных младенцев Вифлеемских

11 января, в день церковного почитания младенцев, от Ирода убиенных в Вифлееме, в Спасо-Преображенском кафедральном соборе отслужен специальный молебен. Молебен возглавил прот. Сергий Луцкин, руководитель службы катехизации и приходского консультирования собора. Желающие могли помолиться о рождении детей, а также о благополучном вынашивании беременности, о даровании чада бесплодным, о прощении греха аборта.
По благословению епископа Сумского и Ахтырского Евлогия такие молебны будут служиться в соборе в каждую первую субботу месяца в 14-00.

СУМЫ. Подведены итоги Рождественской епархиальной выставки-конкурса детского творчества

10 января 2013 года завершилась работа Рождественской выставки-конкурса детского творчества «Красота Божьего мира». От имени епископа Сумского и Ахтырского Евлогия участников и гостей выставки приветствовал секретарь Сумской епархии прот. Георгий Тарабан.
В нынешнем году на экспозиции было представлено свыше 300 работ в различных номинациях. Многие работы были выполнены на высоком художественно-эстетическом и исполнительском уровне. Победители, которых определило авторитетное жюри, получили Архиерейские грамоты, а также подарки. Официальная часть завершилась общим пением рождественских колядок.
В актовом зале воскресной школы состоялся праздничный Рождественский концерт, а котором приняли участие воспитанники приходских воскресных школ, а также музыкальных школ.
Все участники торжеств получили сладкие подарки от Владыки.

СУМИ. У Недригайлові недільна школа дала Різдвяний концерт у районному будинку культури

Вихованці недільної школи, що діє при Митрофанівському храмі, провели різдвяний концерт колядок з постановкою вертепу. Концерт проходив у районному будинку культури. Сюди зібралось близько чотирьохсот людей, із них 85 діток, які отримали святкові подарунки.
Із словом привітання виступив настоятель Митрофанівського храму прот. Андрій Мандзюк та голова райдержадміністрації Коренєв О.І.

СУМЫ. В Спасо-Преображенском кафедральном соборе состоялись общеепархиальные рождественские торжества

9 января в Спасо-Преображенском кафедральном соборе епископ Сумский и Ахтырский Евлогий возглавил Божественную литургию. Его Преосвященству сослужили благочинные церковных округов, а также приходское духовенство. За Божественной литургией возведен в сан диакона студент Сумского пастырско-богословского духовного училища Димитрий Петрунёк. После завершения богослужения были провозглашены уставные многолетия.
По традиции, духовенство Сумской епархии поздравило своего Правящего архиерея с праздником Рождества Христова.

ЧЕРНІГІВ. У кафедральному соборі міста шанували пам’ять преп. Лаврентія Чернігівського

11 січня, в день пам’яті преподобного Лаврентія Чернігівського, Божественну літургію у Свято-Троїцькому кафедральному соборі міста Чернігів очолив архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій.
Наприкінці богослужіння був відслужений молебень перед чесними мощами преподобного Лаврентія.
Після відправи архіпастирі зустрілися з головою Чернігівської облдержадміністрації Володимиром Хоменком. Під час зустрічі сторони обговорили коло питань церковно-державних відносин у регіоні на сьогоднішній день та намітили напрямки співпраці на майбутнє.
***
20 років тому, 22 серпня 1993 року, Архієрейським Собором Української Православної Церкви схиархімандрит Лаврентій (Проскура Лука Овсійович, 1868 -1950 рр.) був причислений до лику святих у чині преподобного.
За своє життя преподобний Лаврентій прославився особливою любов’ю до Господа. Він був ревним хранителем православного віросповідання. Окрім того, преподобний Лаврентій Чернігівський мав унікальний дар зцілення душевних та тілесних недугів, завжди допомагав людям своїми словом, молитвою та християнською любов`ю. Преподобний Лаврентій вважається Чернігівським покровителем та захисником, до нього люди прибігають з молитвами, та просять підтримки, допомоги та наставлянь. Як відомо, особисто знав преподобного Лаврентія Предстоятель Української Православної Церкви, котрому старець передбачав возведення на кафедру Київських Митрополитів.

 

http://religions.unian.net/ukr/detail/13473