Сентябрь 10th, 2012

ОДЕССА. Митрополит Агафангел совершил Божественную литургию в Свято-Успенском Одесском кафедральном соборе

9 сентября Высокопреосвященнейший Агафангел, митрополит Одесский и Измаильский совершил Божественную литургию в Свято-Успенском Одесском кафедральном соборе, во время которой рукоположил во священники диакона Андрея Даракова.
В своем архипастырском слове Владыка подчеркнул, что ныне мы слышали евангельское повествование, которое завершилось словами: «Много званных, но мало избранных».
Притча эта говорит о том, как Бог относится к нам и как мы относимся к Богу.
Для всех нас Богом уготован брачный пир. На этом пиру места хватит всем. Как говорит Господь, «в доме Отца Моего обителей много» (Ин. 14:2). И Господь призывает нас, одного за другим, но не каждый из нас откликается на Божий зов.
Слыша эти слова Господа, подумаем о том, что, когда Бог нас зовет, мы делаем выбор: откликаться на зов, или нет. Каждого из нас призывает Бог, для каждого из нас уготовано место в Его небесных обителях. И если мы не оказываемся на Его брачном пире, то это наша вина, ибо это значит, что мы не откликнулись на зов Божий. Тогда происходит то, о чем говорит Спаситель, – званные оказались недостойны, а потому вместо нас будут приглашены другие. Вечеря Господня так или иначе наполнится возлежащими и пирующими, обители в доме Отца Небесного займут достойные. Но окажемся ли мы среди них?
«Много званных, но мало избранных». Каждый из нас является званным, но не все окажутся избранными. Ими будут лишь те, кто сам избрал жизнь по заповедям Божиим. В конечном счете, выбор между добром и злом, Христом и антихристом, Богом и диаволом, жизнью и смертью – за нами. Этот выбор мы совершаем ежедневно, ежечасно и ежеминутно.

10.09.2012 Evgen Летопись епархий

ОДЕССА. Митрополит Агафангел совершил Божественную литургию в храме в честь Владимирской иконы Божьей Матери

8 сентября Высокопреосвященнейший Агафангел, митрополит Одесский и Измаильский совершил праздничную Божественную литургию в храме в честь Владимирской иконы Божией Матери в Суворовском районе г. Одессы в сослужении наместника Свято-Ильинского Одесского мужского монастыря архимандрита Виктора и городского духовенства, во время которой рукоположил во священники диакона Николая Кочмана.
После совершения Крестного хода Владыка обратился к многочисленным верующим с архипастырским словом, в котором сердечно поздравил прихожан с храмовым праздником, подчеркнув, что о благочестивому преданию, образ Божией Матери Владимирской был написан евангелистом Лукою на доске от стола, за которым трапезовал Спаситель с Пречистой Матерью и праведным Иосифом Обручником. Божия Матерь, увидев этот образ, произнесла: «Отныне ублажат Мя вси роди. Благодать Рождшегося от Меня и Моя с сим образом да будет».
До половины V века икона оставалась в Иерусалиме. При Феодосии Младшем ее перенесли в Константинополь, откуда в 1131 г . она была прислана на Русь как подарок Юрию Долгорукому от Константинопольского Патриарха Луки Хризоверха. Икону поставили в девичьем монастыре города Вышгорода, недалеко от Киева, где она сразу прославилась многими чудотворениями. В 1155 г. сын Юрия Долгорукого, св. князь Андрей Боголюбский, желая иметь у себя прославленную святыню, перевез икону на север, во Владимир, и поместил в воздвигнутом им знаменитом Успенском соборе. С того времени икона получила именование Владимирской.
Митрополит Агафангел тепло поблагодарил настоятеля храма протоиерея Николая Погореловского за его труды на благо Святого Православия и пожелал ему помощи Божией в его дальнейших пастырских трудах.
Затем Владыка в сопровождении о. настоятеля осмотрел строящийся неподалеку собор в честь архангела Гавриила, который станет крупнейшим на юге Украины.

10.09.2012 Evgen Летопись епархий

БЕРДЯНСК. Храмовый праздник в селе Нововасильевка

8 сентября в селе Нововасильевка Бердянского округа отметили храмовый праздник. В этот день весь Православный мир почитает Сретение Владимирской иконы Пресвятой Богородицы. Разделить духовную радость с настоятелем храма протоиереем Николаем Иванченко и множеством прихожан и совершить Божественную литургию в храм прибыл Преосвященнейший епископ Бердянский и Приморский Ефрем. Владыке сослужили клирики Бердянской и гость из Львовской епархии.
Следует отметить, что в этом храме в 2008 году встречали Предстоятеля Украинской Православной Церкви, Блаженнейшего Митрополита Владимира, который прибывал с архипастырским визитом в Бердянской епархии.
По окончании богослужения состоялся крестный ход и Правящий архиерей обратился к пастве со словами поздравлений и наставлений. После этого настоятель храма поблагодарил епископа Ефрема за его молитвы и ознакомил владыку с территорией, историей и святынями храма, которым Его Преосвященство поклонился.

10.09.2012 Evgen Летопись епархий

ЛЮБОМЛЬ. Древній храм увінчано новими куполами

6 вересня в древньому Георгіївському храмі міста Любомль відбулася знаменна та радісна подія. На храмі було встановлено нові купола та накупольні хрести.
Дана справа виявилася непростою, адже старовинний храм заввишки 43 метри. Знайти такий висотний кран було непросто. На допомогу Любомльській парафії прийшла Почаївська лавра. Завдячуючи наміснику Почаївського монастиря — митрополиту Володимиру та правлячому єпископу Володимиру, який звернувся за допомогою до Лаври, Георгіївський храм увінчався новими куполами та хрестами. Захоплююча подія зібрала на церковному подвір’ї усіх небайдужих вірян.
З молитвою на устах настоятель храму – прот. Володимир Лисий та парафіяни уважно спотерігають за вправними рухами майстрів. Велично та поважно кран піднімає новий золочений купол та опускає на дзвіницю. Присутні прикладаються до надкупольного хреста, підготовленого до встановлення. Висотна стріла стрімко піднімає символ Православної віри увись. Урочиста мить – золочений хрест встановлено. Радісні посмішки Любомчан та щира подячна молитва до Творця.
Нові купола та хрести Православної святині стали ще однією окрасою Любомльщини.

10.09.2012 Evgen Летопись епархий

ПОЛТАВА. С 24 по 26 сентября в городе будет находиться Плащаница Пресвятой Богородицы из Гефсиманской обители

По просьбе Предстоятеля УПЦ Блаженнейшего Владимира, Митрополита Киевского и всея Украины и по благословению Патриарха Иерусалимского Феофила III с 19 сентября по 19 октября 2012 года в Украине будет находиться Плащаница Пресвятой Богородицы.
Об этом говорится в соответствующем письме Блаженнейшему Митрополиту Владимиру от Патриарха Иерусалимского Феофила III.
Плащаница Пресвятой Богородицы, которая стала прототипом для многих известных нам ее изображений, сохранилась до наших дней и находится в Иерусалиме, во дворе Гефсиманской обители, так называемой Малой Гефсимании.
В период с 24 по 26 сентября 2012 года Плащаница будет находиться в Полтаве.
Молитвенно поклониться перед святыней верующие смогут в Свято-Макариевском кафедральном соборе Полтавы.
Плащаниця Пресвятої Богородиці, яка стала прототипом для багатьох відомих нам її зображень, збереглася донині й знаходиться в Єрусалимі, в подвір’ї Гефсиманської обителі, так званій Малій Гефсиманії, розташованій навпроти входу до Храму Гроба Господнього. В цьому невеликому храмі вона зберігається праворуч біля вівтаря. Вона лежить перед шанованою іконою Божої Матері «Милостивою», прикрашеною кількома низками намиста й прикрас, принесених на подяку за численні зцілення.
Докладний опис самої Плащаниці та місця її зберігання ми знаходимо в архімандрита Леоніда (Кавеліна, †1891): «Ікона ця являє собою вирізану по контуру фігуру Божої Матері, Яка лежить у гробі, і з обох боків обкладена срібною позолоченою оправою; вінець прикрашений коштовним камінням; є багато підвісок. Риза на ній — дар російської Меланії, графині Анни Олексіївни Орлової-Чесменської».
О.А. Дмитрієвський, який побував у Гефсиманському подвір’ї влітку 1898р. на святкуванні в честь Успіння Божої Матері в Єрусалимі, так описує Плащаницю Пресвятої Богородиці: «Плащаниця ця являє собою зображення Богоматері, на дошці завдовжки аршин зі чвертю чи півтора аршина, обвите срібним звивальником, або поховальними пеленами, від шиї до ніг, одягнутих у срібні сандалі. Відкрите обличчя Богоматері, написане художньо, оточене німбом, шитим золотом. Плащаниця ця знаходиться тут перед іконою Божої Матері Милостивої на окремому ложі, оточеному свічниками, на яких невгасимо горять свічки, що запалюються ревними богомольцями. Біля цієї плащаниці служаться в «успенські дні» паракліси-молебні та акафісти з ранку до глибокої ночі, а о третій годині після обіду відправляється вечірня».

Свято Успіння Пресвятої Богородиці в Гефсиманії
В Єрусалимі, в Гефсиманії, у дні святкування Успіння Богородиці, на місці Її поховання, особливо урочисто відправляється служба Поховання Богоматері. Ця служба в одному з грецьких видань кінця XIX ст. має назву «Священний чин на Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Приснодіви Марії». Вона відкрита в грецьких і слов’янських рукописах не раніше XV ст. й укладена кількома грецькими піснеспівцями порівняно пізніх часів на зразок утрені Великої Суботи.

Основна частина її — 17-та кафізма з приспівами, або Непорочні з Похвалами, — є дуже майстерним наслідуванням Похвал Великої Суботи.
Плащаниці відведено одне з головних місць у чині Поховання Божої Матері. Ще від свята Преображення перед Плащаницею, оточеною свічниками, щодня служаться молебні, акафісти й вечірня, аж до 12 (25 за н. ст.) серпня.
12 серпня о другій годині ночі настоятель Гефсиманського подвір’я відправляє Божественну літургію. Після Літургії о четвертій годині ранку настоятель у повному облаченні відправляє короткий молебень перед Плащаницею. Потім Плащаницю урочисто переносять до Гефсиманії на згадку про перенесення туди з Сіону апостолами тіла Богоматері.
Вузькими вуличками Святого Града поховальна процесія рухається до Гефсиманії.
Попереду йдуть клірики з хрестами та свічками, далі йдуть півчі, за ними — диякони та ієромонахи у священних облаченнях попарно, із запаленими свічками в руках, а в кінці процесії — Гефсиманський ігумен, з широкою перев’яззю через плече, на якій лежить підтримувана ігуменом Плащаниця Богоматері. Два диякони з кадилами та свічками йдуть по боках від ігумена. За духовенством у два ряди йдуть монахи — ченці та черниці Святого Града: греки, румуни, араби, руські. Натовп богомольців із запаленими свічками в руках іде за процесією до самої Гефсиманії.
У перших рядах процесії несуть ікону Успіння Пресвятої Богородиці. Дорогою ікону зустрічають богомольці, які прикладаються до образа Пречистої та підносять до ікони дітей.
У Гефсиманії, куди процесія прибуває на сході сонця, плащаницю кладуть у кам’яній печері на ложе Богоматері. Тут для поклоніння богомольців вона перебуває до свята Успіння. Перед престолом, за усипальницею Матері Божої, споруджують постамент, на якому, прикрашена запашними квітами та миртом, покрита дорогоцінними покривалами, лежить Плащаниця Пресвятої Богородиці.
14 (27) серпня Блаженніший Патріарх з архієреями та іншим духовенством близько сьомої години ранку вирушають до Гефсиманії і зупиняються в палатах, заздалегідь приготованих для них: процесію супроводжує гучний дзвін. Коли все вже готове для зустрічі, настоятель Гефсиманії доповідає про це Блаженнішому Патріарху, який разом зі своєю свитою сходить у храм.
Близько 9–10 години ранку Патріарх з архієреями та духовенством відправляє службу Поховання Богоматері, під час якої всі вони гармонійно співають тропарі Поховання. Тим часом величезний натовп людей усіх віросповідань заповнює храм Божої Матері і всю місцевість довкола храму. Навколо Плащаниці Богоматері стоїть духовенство в облаченнях на чолі з Блаженнішим Патріархом, який молиться біля Гробу Божої Матері за всіх присутніх, за побожних шанувальників, опікунів і благодійників Всесвятого і Живоносного Гробу Господнього, та за всіх православних християн.
Після кадіння Патріархом ложа з Плащаницею Богоматері в печері поховання, після звичайного початку та (Трисвяте; Пресвята Тройце; Отче наш…), ложе з Плащаницею виноситься на середину храму під панікадило. За ложем стає Патріарх, а обабіч нього аж до Царських воріт — архієреї, архімандрити та ієромонахи.

Патріарх входить знову до печери, щоб звідти почати кадіння всього храму, яке і звершується під спів першої статії поховальних похвал. Статія, як і в Велику Суботу, завершується єктенією з виголосом Патріарха. На другій статії Предстоятель Церкви Святого Града кадить лише печеру й ложе, а виголошує найстаріший архієрей. На третій статії кадить другий архієрей. Третя статія, як і у Велику Суботу, переходить у спів парафразованих воскресних тропарів. Після єктенії — ексапостиларій свята, хвалитні стихири та велике славослів’я.
Підчас сповненого журбою співу Трисвятого ієреї виносять ложе з Плащаницею на верхній майданчик базиліки, де виголошується єктенія з поминанням поіменно священнослужителів, які беруть участь у службі, та за святогробське братство. Ложе відносять знову на середину храму під спів ексапостиларія та стихири. Потім Патріарх виголошує відпуст.
Існує традиція протягом післясвята Успіння щоденно прикладатися до Плащаниці. В день віддання свята, 23 серпня (5 вересня за н. ст.), знову відбувається урочиста хода. Назад свята Плащаниця Пресвятої Богородиці переноситься духовенством на чолі з настоятелем — архімандритом Гефсиманії.
У Гефсиманії у дні святкування Успіння Божої Матері благочестиві прочани знов переживають усі ті події, про які згадується у піснеспівах і молитвах свята: шлях, яким апостоли та «свічконосці Діви» проводжали пречисте тіло Богоматері від Сіону до Гефсиманії; покладання Плащаниці на святе ложе, на якому Чесніша Херувимів зволила спочити і звідки невидимо переселилася в небесні обителі, та й сама Її свята Плащаниця — нагадують віруючим про славне Успіння й вознесіння на небо Божої Матері. Всі ці враження безмежно дорогі кожному щиро віруючому християнину й назавжди закарбовуються в його серці.

Пресс-служба Полтавской епархии

10.09.2012 Evgen Летопись епархий