25.06.2011. НІШ (СЕРБІЯ). Дитячо-молодіжний хор Спасо-Преображенського кафедрального собору став одним з кращих на міжнародному хоровому фестивалі

25.06.2011 Церковь и общество

З 12 по 19 червня у сербському місті Ніш проходив ІІ Міжнародний фестиваль духовної хорової музики «Музичний едикт», організований церковним хоровим товариством «Бранко». У фестивалі взяли участь двадцять два колективи з дев’яти країн світу: Сербії, Росії, Греції, Білорусії, Італії, Польщі, Болгарії, Ізраїлю та України. Нашу країну на фестивалі представляв дитячо-молодіжний хор Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці під керівництвом Наталії Кременюк.
Згідно умов фестивалю кожен колектив мав виконати дві музичних програми: світ-ську і духовну. Світську програму хор з Вінниці презентував 17 червня на альтерна-тивному фестивальному майданчику (на міській площі Нішу, перед собором на честь святих Рівноапостольних Констянтина і Олени). Дитячий хор виконав низку українських музичних творів, серед яких пісні на слова Т. Шевченко, твори Д. Леон-товича, відомі народні пісні, такі, зокрема, як «Ой, гиля, гиля» та «Ой, у полі криниченька». Численні глядачі, які того вечора зібралися на міській площі, відзна-чали не по-дитячому майстерне звучання пісень та чудові голоси хористів.
Крім заявленої програми хор тричі виконував піснеспіви «на біс». Публіка не хо-тіла відпускати хористів зі сцени. Таких гучних і довгих аплодисментів на свою адресу вінницькі діти не чули ще на жодному фестивалі.
Перед початком виступу дитячого хору прозвучали вітання глядачам і усім україн-цям, які знаходяться у Сербії, від керівництва Посольства України у Республіці Сер-бія. На концерті були присутні консул України у Сербії Олександр Кириченко та пе-рший секретар українського Посольства Юрій Мансвєтов. Після концерту диплома-ти зустрілися з вінницьким хором, подякували дітям та їхньому керівникові Наталії Кременюк за чудовий спів і гарну презентацію українського музичного мистецтва у Сербії.
Наступного дня, 18 червня, дитячий хор Спасо-Преображенського кафедрального собору виступав із концертною програмою у Святосавському залі при соборній церкві на честь Сходження Святого Духа. Виступ дітей завершував собою сьомий кон-цертний день фестивалю. Цього дня виступали також два сербських колективи: хор «Святий Прокопій» з м. Прокупля та хор «Преподобний Рафаїл Банатський зі Зреняну. Публіка, яка заповнила обидва яруси концертного залу, зустрічала виступи своїх земляків тепло і щиро. Але коли на сцені з’явилися юні вінничани і почали співати, відбулося щось неймовірне. Після першого піснеспіву не прозвучало жодних аплодисментів. Після другого теж… Всі десять піснеспівів, заявлених у програмі, прозвучали як один великий гімн Богу, Божій Матері і святим угодникам. Відчувалося, що присутні у залі не просто насолоджуються чудовим виконанням, а проймаються духом молитви, яка лине з дитячих вуст. Між піснеспівами ніхто не наважувався порушити тишу, яка панувала у залі, а діти не зводили очей зі свого регента.
Так тривало приблизно тридцять хвилин, до того моменту, коли пролунали останні звуки пісні Ірини Денисової на слова протоієрея Андрія Логвінова «Дні мої». В той момент глядачі нарешті виплеснули свої емоції у такому шквалі овацій, якого хор ще не чув, беручи участь у багатьох міжнародних конкурсах.
Після концерту одна з організаторів фестивалю, диригент хору «Бранко» п. Сара Цинцаревич сказала, що місцева публіка прослухала вже багато різних хорів і доб-ре розуміється на майстерному виконанні, а тому й відповідно реагує.
До речі, са-ме пані Цинцаревич, яка у 2010 р. була у складі журі фестивалю у польському м. Хайнувка, на якому вінницький дитячий хор отримав Гран-прі, запросила юних спі-ваків у Ніш. Вона призналася, що протягом двох років, коли вона була членом хай-нувського журі, вона присудила найвищий бал за виступ на цьому престижному фестивалі лише дитячому хору з Вінниці.
Вдалому виступу дитячого хору багато в чому сприяла, дружня і щира атмосфера фестивалю, ставлення організаторів, які проявляли надзвичайну любов і ласку, а також зустрічі, які відбувалися у Нішу.
Однією з таких надзвичайних зустрічей, була зустріч хору з Патріархом Сербським Іринеєм. Протягом сорока п’яти років він був єпископом у Нішу, і тепер, коли став Патріархом, не забуває свою колишню кафед-ру і часто її відвідує. Цього разу, під час відвідування соборної церкви Нішу, Патрі-арх зустрівся з дитячим хором з Вінниці, який в цей час готувався до виступу і «ви-пробовував» акустику залу.
Зустріч із Патріархом Іринеєм відбулася на церковному подвір’ї. Хористи заспівали Святішому “Іспола еті деспота», а він благословив юних вінничан. Патріарх побажав дітям гарного виступу і Божого благословення у їхній духовній праці. Хор виконав для Патріарха Іринея піснеспів на слова Преподобного Нектарія Егінського «Чиста Діво, Владичице», виконання якого сподобалося главі Сербської Церкви. На завершення зустрічі, секретар Вінницького єпархіального управління протодиякон Владислав Демченко, котрий супроводжував хор у поїздці, подарував Його Святості пам’ятний сувенір від архієпископа Вінницького і Могилів-Подільського Симеона, на якому зображена символіка Вінницької єпархії, її кафедральний Спасо-Преображенський собор та головні святині – ікони Божої Матері «Барська», «Браїлово-Почаївська» та «Браїлово-Ченстоховська».
Окрім цієї пам’ятної зустрічі, цього ж дня, вже по завершенню концерту дитячий хор з Вінниці мав чудову і яскраву зустріч зі своїми однолітками і колегами з дитя-чого хору «Бранко», який входить до складу однойменного хорового товариства. Поки керівники двох хорів – Наталія Кременюк та Йована Мікіч спілкувалися між собою, ділячись досвідом роботи з дітьми, самі діти, зібравшись біля столу зі смач-ними стравами, почали активно спілкуватися один з одним. В якийсь момент зник-ли усі перепони, у вигляді сором’язливості або мовного бар’єру. Діти спілкувалися між собою, користуючись мовою християнської любові та дитячої безпосередності. Вони обмінювалися подарунками, писали один одному побажання і свої адреси на листочках паперу. А найцікавішим був обмін музичними творами, який влаштували два хори.
Першими розпочали вінничани. Вони заспівали найвідомішу сербську пісню «Тамо далеко», а у відповідь почули знайоме «Їхав козак за Дунай».
А далі була просто феєрія музики, емоцій, танцювальних рухів, яка продовжувалася до пізнього вечо-ра, поки молоді люди, зі сльозами на очах, не розійшлися по своїх домівках.
Усі три ночі у Сербії вінничани ночували у Нішській семінарії, яка вразила красою свого розташування у горах та чудовим краєвидом з вікон кімнат. Самі помешкан-ня просто вражали своєю комфортністю, охайністю і чистотою. Створені організаторами умови, напевно також дуже допомагали юним вінничанам, яким потрібен був відпочинок після важкої дороги та репетицій, які продовжувалися у Нішу за звичайним графіком. А ще був молитовний труд. Діти молилися й у автобу-сі, під час подорожі, й під час спільних вечірніх і ранішніх молитв, під час відвідання храмів та участі у богослужінні.
Саме участю у богослужінні розпочався для хористів третій день їхнього перебу-вання у Сербії. З дозволу організаторів вони розпочали своїм співом Божественну літургію у Свято-Духівському соборі м. Ніш. Продовжили спів дорослий і дитячий хори «Бранко» та хор священиків з Польщі, котрі, звершуючи літургію, виконували окремі піснеспіви у олтарі.
Після літургії дитячий хор відправився на екскурсію. Взагалі, це була друга екскурсія по історичних місцях Нішу. Напередодні юні вінничани побували у центрі міста, де бачили пам’ятник його визволителям, та у турецькій фортеці, яка була споруджена на початку XVIII століття на шляху з Белграду у Стамбул.
Однак ще до того часу фортифікаційні споруди на цьому місті будувалися протягом двох тисячоліть, починаючи з римського панування. Тут можна побачити залишки споруд часів імператора Констянтина Великого – святого рівноапостольного царя Констянтина, котрий народився у Нішу (рим. Наісс) приблизно у 272 р. До речі, фестиваль «Музичний едикт» названий так за аналогією з документом, виданим Констянтином Великим, яким була скасована заборона на християнство у Римській імперії. Той документ називався «Міланський едикт».
У ніській фортеці дитячий хор побував у колишньому римському амфітеатрі, де те-пер також відбуваються концерти та сфотографувався на залишках турецької лазні.
В той час, як діти відвідували історичні місця, їхні керівники – о. Владислав та м. Наталія взяли участь у прямому ефірі на місцевій радіостудії, яка знаходиться на території прекрасного храму на честь Святителя Миколая. Гості з Вінниці відповіли на запитання ведучої щодо історії і досягнень дитячого хору, а також сучасного життя Православної Церкви в Україні і, зокрема у Вінниці.
Потім гості з України зустрілися з керівником церковного танцювального ансамблю «Бранко» Мілько Петровичем, котрий виразив своє враження від вінницького дитячого хору.
Особливо п. Петрович відзначив дисципліну в хорі, якої, як він може судити із власного досвіду, у роботі з дітьми домогтися дуже складно. Керівник ансамблю підкреслив, що дисципліна, багато в чому, є запорукою того успіху, що має дитячий хор з Вінниці.
Мілько Петрович поділився творчими досягненнями свого колективу, котрий одержав багато призів, виступаючи в Сербії, Македонії, Чорногорії й Греції.
19 червня екскурсійна програма дитячого хору передбачала відвідування ще одного визначного пам’ятника сербського Нішу – Челе Кула або Башти Черепів. Цей пам’ятник являє собою залишки стіни, в яку турки свого часу вмурували 952 людські черепи захисників Нішу, які полягли у нерівному бою, захищаючи своє місто і сім’ї, але й, насамперед, свою православну віру. У 1892 році над залишками цієї стіни, де на той час залишалося лише 58 черепів, збудували каплицю, яка захищає пам’ятник від руйнування та нагадує про духовний зміст геройського подвигу відважних сербів.
В Челе Кула до вінницьких дітей приєдналися юні хористи з «Бранко», з якими екс-курсанти попрямували до наступного цікавого місця, яке називається Нішка Баня. Це місце прославлене ще з древніх часів своїми чудовими краєвидами та цілющи-ми термальними джерелами. Діти насолоджувалися відпочинком у цьому прекра-сному куточку Сербії та раділи можливості знову спілкуватися один з одним.
А ввечері цього недільного дня сербські й українські діти взяли участь у Гала-концерті фестивалю «Музичний едикт», на якому виступали найкращі колективи, які цього року приїхали у Ніш. Це хор священиків Варшавської єпархії (Польща), академічний хор «Віват» з Нижнього Новгороду (Росія), дитячий хор «Бранко» (Се-рбія) та дитячо-молодіжний хор Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці, який завершував виступи учасників фестивалю. І знову публіка чудово зустрічала вінничан та нагородила їх гучними оплесками.
Після дитячого хору, ведуча концерту запросила на сцену почесних гостей фестивалю – тріо басів-профундо з Санкт-Петербургу (Росія) у складі Володимира Мілера, Михайла Круглова та Сергія Кочетова, які спочатку сольно, а потім з хором «Бранко», яким диригувала Сара Цинцаревич, порадували слухачів чудовими аріями з оперних творів та духовними піснеспівами. Завершився фестиваль піснею «Тамо далеко», останні слова якої були зустрінуті аплодисментами: «Нехай живе Сербія!»
Для вінницьких хористів фестиваль «Музичний едикт» завершився хвилюючим та зворушливим прощанням з новими друзями з дитячого Бранко». Тут було все: і сльози, і радість, і пісні, і побажання. І знову між сербськими і українськими дітьми не існувало ніяких кордонів, а панувала братня любов та щира дружба.
Вінничани поверталися додому, залишивши в своїх серцях назавжди своїх нових друзів, серед яких особливо хотілося б пригадати п. Сару Цинцаревич, яка подару-вала дітям можливість приїхати на фестиваль, п. Йовану Мікіч, яка організувала зустрічі з сербськими дітьми, протоієрея Бранко Цинцаревича, який організував для дітей зустріч з Патріархом Іринеєм, п. Войкана Мітровича, який керував всім фестивалем, а також п. Сюзанну і п. Катерину, які були помічниками і перекладачами, п. Мар’яну, яка допомагала вирішувати різні побутові питання та водила дітей на екскурсії і, звичайно Стефана Рістича, який став для дитячого хору з Вінниці справжнім ангелом-охоронцем, перебуваючи постійно поруч, даруючи відчуття впевненості, приходячи на допомогу з лагідністю, щирістю, добротою і християнською любов’ю.
Повернувшись до Вінниці дитячий хор подякував насамперед своєму архіпастирю архієпископу Вінницькому і Могилів-Подільському Симеону за молитви, благословення і фінансову допомогу, своїм батькам – за батьківські молитви і основну частину витрат на поїздку, яка лягла на їхні плечі, вінницькому підприємцю і депутату обласної ради Миколі Тихонюку за постійну фінансову допомогу, яка була відчутна і в цій поїздці, співробітницям паломницького центру Володимир-Волинської єпархії Маргариті та Анні за допомогу у оформленні віз, і, звичайно, своєму керівникові матінці Наталії Кременюк, яка доклала усіх зусиль, щоб навчити дітей співати так, щоб єдиними устами і єдиним серцем прославляти Господа.
Прес-служба Вінницької єпархії.

25.06.2011. МОСКВА. Митрополит Ириней принял участие в работе очередного заседания комиссии Межсоборного присутствия

25.06.2011. ДОНЕЦК. Вышел новый номер журнала «Живой родник»