17.03.2006. КИЕВ. Соросиане обвиняют Украинскую Православную Церковь во вмешательстве в украинские выборы

17.03.2006 Расколы, ереси, секты

На презентации итогов проекта «Религии и парламентские выборы–2006», проведенного при поддержке фонда «Возрождение» Джорджа Сороса, Анатолий Колодный, профессор, руководитель отделения религий Института философии им. Григория Сковороды заявил, что «Украинская Православная Церковь Московского Патриархата вмешивается в избирательную кампанию на Украине. Участие УПЦ в кампании Виктора Януковича было замолчано. И эта Церковь продолжает участвовать в предвыборных кампаниях. Это не получает должной оценки со стороны государства. Многие конфессии ждали такой оценки после президентских выборов. В частности, этот вопрос ставил Филарет», – сказал Колодный. Кому ставил? Колодному? И з якого переляку старый агент КГБ может ставить кому-то вопросы? Сам-то хоть одну выборную кампанию минул? При Леониде Макаровиче его предвыборный фонд организовывал, при Леониде Даниловиче гнулся из последних сил, с Виктором Федоровичем торговался до последней минуты, а на подмостки Майдана успел заскочить в последний момент – и давай перед победителем клеймить проигравших, разве что гопак не наяривал – так хотел понравиться. Даже старого друга и покровителя Л. Кравчука обидел, который посоветовал ему «не выпрыгивать из штанов». И филаретовец Колодный туда же. Доносит, что УПЦ оказывает поддержку политикам через общественные организации – православные братства.
То, что А.Колодный – профессиональный доносчик на Православную Церковь, не удивительно. Он этим занимался при все режимах, начиная с брежневских времен. Сколько священнослужителей и верующих, благодаря деятельности колодных попали за решетки, преследовались административными, партийными и карательными органами! Удивительно другое: возрождение чего финансирует Сорос? Этого кубла воинствующих атеистов, именующегося «отделением религий» Института философии? Эти престарелые партийные работники, бойцы «идеологического фронта» давно сформулировали свои «истины», которые до сих пор пропагандируют и несут в массы. Одна из основных работ Анатолия Колодного, «пробудителя» народных масс от «религиозного сна» так и называется: «Атеизм – познанная истина» (Киев.1987). С кем и в русле чего познавал он эту «истину» тоже не секрет. Приведем одну из страничек этого субстанционального философского труда, где каждая мысль – зерниста:
«В атеїстичному вихованні трудящих партія завжди керувалася ленінською атеїстичною спадщиною. Нова редакція Програми Комуністичної партії Радянського Союзу ввібрала в себе всі основні ленінські настанови з питань атеїстичного виховання.
Враховуючи те, що релігія відтворюється не просто внаслідок неуцтва, В. І. Ленін застерігав, що ніяка абстрактно-ідеологічна проповідь, ніяка освітня книжка самі по собі не можуть витравити релігію і що основну роль у цьому відіграє об’єднана, організована, планомірна, свідома участь трудящих у класовій боротьбі за свої практичні цілі в економічній і політичній галузі. Проте це не означає, що В. І. Ленін у боротьбі проти релігії не надавав значення освіті. Навпаки, він чітко визначив роль останньої в атеїстичній роботі. Насамперед В. І. Ленін застерігав від так званої безрелігійної освіти і вказував на те, що подолати релігійність шляхом лише чисто марксистської освіти нє можна. Важливу роль у цьому він відводив передачі масам найрізноманітнішого матеріалу з атеїстичної пропаганди, знайомству їх з фактами з найрізніших галузей життя, тобто атеїстичній освіті. При цьому В, І. Ленін розкрив і основні питання методики атеїстичної освіти. Це, зокрема, необхідність використання найрізніших способів, підхід до мас з найрізніших сторін — такий, який би зацікавив їх свідомим ставленням до релігійних питань і свідомою критикою релігій, пробуджував би їх від релігійного сну.
Вказавши на важливу роль в атеїстичному вихованні підвищення трудової і громадської активності людей, поширення нових радянських обрядів і звичаїв, нова редакція Програми КПРС складовою частиною цього виховного процесу визначила також і освіту. Саме тому розробка питань атеїстичного потенціалу освіти взагалі й визначення сутності та предметного змісту атеїстичної освіти зокрема набувають такої актуальності».
Выброшенные после провала ГКЧП на помойку истории, воинствующие атеисты не долго на ней обитали. Нашли где свить себе гнездышки, и спонсоров нашли. Того же Сороса, который в войне против Православия, похоже, не брезгует никем.
«Новый Регион – Киев», Прес-служба УПЦ

17.03.2006. КИЕВ. Наместник Свято-Успенской Киево-Печерской Лавры архиепископ Вышгородский Павел: «Если бы президент был верующий человек, то мог бы различить, где Церквовь истинная, а где подлог и обман»

17.03.2006. ЛУЦЬК. Відбулися громадські слухання про запровадження курсу „Основи християнської етики”