09.03.2006. КИЇВ. Священний Синод УПЦ звернувся до пастви й українського народу з нагоди 60-річчя повернення греко-католиків у лоно Православної Церкви

09.03.2006 Межконфессиональные отношения

Шістдесят років тому на першій седмиці Великого посту (8-10 березня 1946 р.) у Львові відбувся Собор духовенства і мирян українських католиків східного обряду (УГКЦ), який прийняв рішення про анулювання постанов уніонального Брестського собору 1596 року, про вихід з-під юрисдикції Римо-Католицької Церкви, повернення до прабатьківської Православної віри і приєднання до Вселенської Східної Православної Церкви. Чим більше часу відділяє нас від Львівського собору 1946 року, тим більш значущими виявляються його доленосні рішення.
Саме з цієї нагоди Священний Синод Української Православної Церкви звернувся до пастви й українського народу.
«Наше сьогоднішнє негативне ставлення до явища тієї унії базується на беззаперечному історичному факті її появи на українській землі лише через 600 років після Хрещення нашого народу в християнську віру, — говориться у документі. — Завдяки трудам святого рівноапостольного князя Володимира, наш народ, що раніше перебував у пітьмі поганства, був просвітлений світлом Євангелія і приєднався до Православної Церкви. Церква Святої Русі володіла повнотою Істини і Благодаті. Господь, як і в апостольські часи, примножував через Неї людей, що спасаються, а отже не було жодної екклезіологічної потреби в унії з будь-ким.
Історично склалося так, що західний регіон України з XIV століття піддавався особливо сильному ідеологічному тиску з боку представників Римо-Католицької Церкви, заповітною віковою мрією яких було навернення Русі у латинство. Укладення даної Брестської унії 1596 року мало за мету перш за все політичний, і вже далеко не екклезіологічний контекст – уніфікацію населення, що мешкало на теренах Речі Посполитої. Звичайно ж, унія вбачалася як перехідний етап до повної латинізації та полонізації Галичини».
Українська Православна Церква ніяким чином не виправдовує тих історичних обставин та засобів тоталітарної радянської минувшини, за яких проводився Львівський собор 1946 року, однак вона, як і раніше, визнає беззаконними діяння, що мали місце в Бресті 1596 року, та проголошує вічну пам’ять захисникам Православ’я і просить їхніх молитов перед Престолом Божим про утвердження Православ’я в нашій багатостраждальній Батьківщині.
Сайт “Українська Православна Церква”

09.03.06. ХМЕЛЬНИЦКИЙ. Архиепископ Антоний в дни первой седмицы Великого поста совершает богослужения в храмах областного центра

09.03.2006. КИЕВ. Блаженнейший Митрополит Владимир завершил чтение покаянного канона Андрея Критского