Володимир Свистун. Церковні літописці —за консолідацію православних масс-медіа

01.01.2005 archive, Вестник №40, Тема номера

Церковні літописці —за консолідацію православних масс-медіа

15-18 листопада у Москві відбувся Перший міжнародний фестиваль православних засобів масової інформації.
Метою заходу стало залучення уваги громадськості до ролі Православної Церкви у відродженні духовних і культурних традицій православних країн; вдосконалення інформаційної політики Церкви для ефективного вирішення питань духовно-морального виховання, освіти і соціального служіння; підвищення авторитету православних ЗМІ як ефективного механізму розвитку співробітництва Церкви і суспільства на основі християнських цінностей і ідеалів.

Церковна журналістика в нашій країні має глибокі коріння, символічно й те, що родоначальник та покровитель церковного літописання преподобний Нестор своїми мощами спочиває у стінах Києво-Печерської Лаври. Навіть у атеїстичні часи в нашій країні поряд з відомим “ЖМП” виходив “Православний Вісник”— видання Українського екзархату, що були єдиною дозволеною релігійною періодикою в СРСР. Та слід визнати, що за останні 15 років церковну журналістику прийшлось відновлювати практично з нуля.
Оглянути пройдений шлях, проаналізувати здобутки та окреслити шляхи подальшого розвитку зібралось понад п’ятсот православних журналістів, що працюють у церковних та світських мас-медіа. Серед іноземних гостей були представники Греції, Кіпру, Болгарії, Сербії, Польщі, України, Білорусії та інших країн СНД. В знак солідарності зі страждущими одновірцями у перший день була проведена акція “Разом з Сербією”.
Відкриття фестивалю та пленарні засідання першого дня відбулись у Залі Церковних Соборів храму Христа Спасителя. Вітальні промови на початок роботи виголосили Святійший Патріарх Алексій, Сербський Патріарх Павел, повноважний представник Президента РФ в Центральному федеральному окрузі Г. Потавченко, міністр культури і масових комунікацій А. Соколов, міністр регіонального розвитку В. Яковлєва, ієрархи Помісних Православних Церков.
Керуючий справами Руської Православної Церкви митрополит Климент, що очолював підготовчий комітет фестивалю, у своїй доповіді закликав журналістів об’єднувати свої зусилля для однієї спільної справи і виходити на рівень вимог професійних ЗМІ.
Учасники першого робочого дня стали свідками передачі накупольного хреста Софійського собору міста Новгорода, який у роки Великої Вітчизняної війни став військовим трофеєм іспанських нацистів. Міністр оборони Іспанії Хосе Боно нині урочисто передав святиню, прийняв її Святійший Патріарх Алексій. На церемонії були присутніми міністр оборони Сергій Іванов, інші державні чиновники.
Серед основних проблем, піднятих Святійшим Патріархом Алексієм та іншими високими гостями фестивалю, — створення єдиного православного інформаційного простору з метою оперативного і об’єктивного висвітлення життя Церкви та розповсюдження слова живої істини серед секулярного суспільства. Іноземні учасники заходу у такому медіа-просторі вбачали участь всіх православних країн. Особливо на цьому наголошували представники балканських країн, адже у Софії відбувся семінар православних журналістів, які поставили перед собою аналогічні завдання. Дискусії продовжувались як у рамках пленарного засідання, так і у журналістському прес-клубі готелю “Університетський”.
Другий день роботи форуму проходив у Центральному будинку журналіста. Співробітники православних ЗМІ провели роботу у секціях. У рамках фестивалю пройшли засідання чотирьох секції, презентації, майстер-класи та круглі столи, де церковні журналісти мали змогу обговорити цілий ряд злободенних питань, що ставить перед ними сучасність. У заходах взяли активну участь єпископат, керівники Спілки журналістів Росії та представники державної влади.
Круглий стіл «Сучасна православна журналістика: критерії якості та перспективи розвитку» зібрав найбільшу кількість учасників. У ньому взяли слово провідні церковні журналісти та представники Союзу журналістів Росії.
Голова клубу православних журналістів священик Володимир Вигилянський сказав, що церковна журналістика поки що не може конкурувати зі світською, оскільки наші видання провінційні, їм бракує професіональних кадрів, вміння робити матеріали і видання на сучасному рівні. Проблеми створює також мова, зокрема важкі словосполучення, що не змінилися з дореволюційних часів і ніяк не можуть дійти до потенційних слухачів, не тих, що знаходяться у Церкві, але шукачів Істини.
З цим твердженням категорично не погодився протоієрей Всеволод Чаплін, замісник голови Відділу зовнішніх церковних зносин РПЦ, який досить оптимістично оцінює стан православних ЗМІ. Шлях професійного зростання, який наші видання пройшли за останні 15 років, дає можливість говорити про перспективи розвитку. Він вважає, що сьогодні відбувається поступовий перехід від протиставлення Церкви і громадськості до співпраці та діалогу, оскільки все частіше Церкву вважають невід’ємною частиною суспільства і навпаки.
Головуючий на засіданні єпископ Ставропольський і Владикавказький Феофан (Ашурков) звернув увагу на покращення висвітлення церковних тем у центральних газетах та на те, що радикально настроєні автори ставляться нині до Церкви набагато краще. Владика поділився досвідом роботи церковних СМІ у своїй єпархії. Евгеній Нікіфоров, керівник медіа-холдингу “Радонеж”, закликав православних літописців не боятись співпраці зі світськими колегами, які часто переслідують благі наміри, але, не розбираючись у церковній термінології, пишуть усіляку нісенітницю. У таких випадках їх слід не ганити, а проявляти розуміння і ділитись з ними досвідом. У роботі круглого столу брали участь архієпископ Тобольський і Тюменський Димитрій та єпископ Тамбовський і Мічурінський Феодосій і також поділились своїми поглядами. Олександр Щипков наголосив на тому, що церковна журналістика повинна враховувати інтереси держави у царині церковно-державних відносин. Керівник прес-служби УПЦ Василій Анісімов сказав, що враховування інтересів держави вірогідне тільки у тому випадку, коли Церква і держава є рівними партнерами: вільна Церква у вільній державі. Коли держава, як в Україні, відмовляє Церкві у наданні статусу юридичної особи, обмежує її право виконувати свою місію, не вирішує проблем реституції і т.д., то церковна журналістика повинна свідчити перед громадськістю біль Церкви і відстоювати законні права віруючих. Голос канонічної Церкви блокується, і православні змушені пробиватись до суспільства посередництвом власних медіа-ресурсів.
Декілька годин поспіль у переповненому залі обговорювалися питання про роль православної преси в інформаційному просторі і в суспільстві, про відносини світської і православної журналістики, про сприйняття у суспільстві православних видань. Пропонувалося створити альтернативну систему оперативного поширення церковної преси, активніше використовувати православні вкладки чи сторінки в популярних світських газетах, комплектувати православною періодикою шкільні, вузівські і сільські бібліотеки. Йшла мова про необхідність введення курсу основ православної журналістики в духовних школах. Були обговорені відносини православних ЗМІ з владою, окреслені шляхи діалогу та співробітництва. Майстер-класи стосувались інтернет-журналістики, продюсерства церковних телепрограм, жанрів та дизайнів сучасної газети та багатьох інших питань. У дискусіях брали участь десятки журналістів з друкованих і електронних ЗМІ.
Заключний день конференції пройшов у Залі Церковних Соборів. Представники братських Православних Церков поділились журналістським досвідом та розвитком мас-медіа у своїх країнах. Учасники круглого столу «Проблеми і завдання міжправославного діалогу в сфері збору й поширення інформації в епоху глобалізації» заявили, що православні журналісти різних Помісних Церков повинні працювати сконсолідувавши власні зусилля. У дискусіях круглого столу взяли участь представники Константинопольської, Румунської, Болгарської, Кіпрської, Елладської Православних Церков. Клірик Вселенського Патріархату архімандрит Досифей вважає, що одне з головних завдань церковних ЗМІ — нейтралізація негативних наслідків глобалізації. На думку доповідача, цього можна досягнути за допомогою Інтернету та інших сучасних технологій. Прес-секретар Румунського патріархату священик Костянтин Стойка заявив, що не задоволений співробітництвом між православними ЗМІ. «Сумно від того, що про діяння декотрих православних Церков дізнаєшся з католицьких джерел», — підкреслив він. Про “регіональну обмеженість декотрих православних Церков зазначив представник Елладської Православної Церкви архімандрит Єпифаній. Журналіст Кіпрської Православної Церкви Андреас Міцідес запропонував, щоб ЗМІ різних Церков обмінювалися делегаціями і разом розв’язували проблеми. Учасники зустрічі висловили пропозицію створити православний Інтернет-портал, на якому можна було б розміщувати новини всіх Помісних Православних Церков.
Затим були обговорені і прийняті підсумкові документи форуму.
Святійший Патріарх Алексій запросив усіх на святковий молебень у Свято-Успенський собор Московського Кремля. У своєму слові Предстоятель Руської Православної Церкви подякував православним журналістам за їх труди на благо Святого Православ’я, відмітив надзвичайну важливість їх місії у сучасному світі, побажав духовної міцності та творчого натхнення. Він благословив учасників і запросив взяти участь у обговоренні піднятих питань на традиційних Різдвяних читаннях. Там будуть відзначені кращі православні видання світу.
У рамках фестивалю відбулись багато зустрічей співробітників прес-служби УПЦ з журналістами, богословами, громадськими діячами різних країн. Особливо теплою була зустріч з польською делегацією на чолі з депутатом польського парламенту Євгенієм Чиквіним. Обговорювались майбутні проекти співробітництва. Українські журналісти виступили у російських радіопрограмах і відповідали на питання відносно сучасного становища Православ’я в Україні.

Слово Святейшего Патриарха Сербского Павла на открытии I Международного фестиваля православных СМИ «Вера и слово

Наталия Нарочицкая, депутат Госдумы: «Современная задача православных СМИ — создание светских изданий, основанных на православном мировоззрении»