13.12.2004. ВОЛИНЬ. Провокатори від розколу на парафіях канонічної Церкви розповсюджують агітаційні листівки

13.12.2004 Нарушения прав верующих

Провокативні листівки “Звернення священиків і мирян Київського Патріархату до священиків і мирян УПЦ Московського патріархату” нещодавно заполонили декотрі парафії Волинської і Володимир-Волинської єпархій.
У відозві розкольники, що на початку листівки виступають за аполітичність Церкви, виливаючи купу бруду, дозволяють собі критикувати політичні погляди духовенства канонічної Церкви (цікаво, яке відношення вони до нас мають?) й тим самим показують відкриту політичну заангажованість, упередженість відносно вірних УПЦ та власну меншовартість (капісти те й гляди прагнуть нав’язати брехливу думку про те, що вони теж канонічні). І все це блюзнірство супроводжується словами, що “Українська Православна Церква Київського Патріархату неодноразово підкреслювала неприпустимість агітації релігійними організаціями за конкретного кандидата”.
Цікаво, чим пояснять автори агітки, зробленої у кращих традиціях радянської “політпросвіти”, що завжди вишукувала навкруги ворогів, гасла та вигуки своїх вірних і духовенства, які напередодні виборів, захоплюючи храми канонічної Церкви, обзивали парафіян УПЦ “москалями”, а їх фізичну розправу пов’язували з приходом до влади також одного з кандидатів? Чому ж творці дешевої провокації забули згадати, що обидва кандидати на пост Президента України, незалежно від тих симпатій, котрі розкольники хочуть нав’язати віруючим УПЦ відкрито заявили, що являються віруючими Канонічної Української Православної Церкви, то ж у першу чергу виясняти громадянську “несвідомість” прийдеться з них?
Цікаво, що агітки за підписами “духовенства і мирян Київського Патріархату” з’являються на Волині не вперше. Протягом понад півроку вони розповсюджувались на території обласного центру, де від імені представників УПЦ-КП вказувались всі погрішності провідних ієрархів саме УПЦ-КП, зокрема т.зв. розкольницький “єпископ” Михайло Зінкевич, з приходом котрого відбувається щораз більша ескалація міжрелігійних протистоянь у регіоні, звинувачувався у розкраданні церковних коштів, симонії та непатріотизмі (у листівці вказувалось, що пан Зінкевич навіть не звершував богослужіння на День Незалежності). Більше того, у попередніх відозвах горе-ієрархам вказувався у приклад добрий стан справ, що панує у єпархіях Української Православної Церкви. Офіційно прокоментувати чи заперечити появу листівок ніхто зі сторони УПЦ-КП ані тоді, ані зараз не зміг.
Що ж заставило “священиків та мирян Київського Патрархату” так швидко чи кардинально змінити своє бачення – грошова масса “добрих дядечків від політикуму” чи ностальгія за безкарним вандалізмом при захопленні святинь та побиттям безборонних віруючих — дітей та літніх жінок, що мало місце на початку 1990-х та залишилися «поза увагою» тодішніх керівників держави, вирішувати не нам.
Віруючі Волині надіються, що у людей, котрі іменують себе православними й живуть поруч з ними, залишться хоч краплина совісті, якої вистачить для того щоби у неспокійний час не розпалювати релігійної ворожнечі, не втручатися у брудну політику та облишити вірних Канонічної Православної Церкви розбиратися зі своїм внутрішнім церковним життям без сторонньої допомоги.

13.12.2004. КИЕВ. В день празднования памяти Андрея Первозванного владыка Митрофан отслужил Божественную литургию в Трапезном храме Киево-Печерской Лавры

13.12.2004. ХМЕЛЬНИЦКИЙ. Архиепископ Хмельницкий и Шепетовский Антоний поздравил Владимира Александровича, учителя Блаженнийшего Владимира Митрополита Киевского и всея Украины, с 80-летием