Блаженніший Митрополит Володимир: «Проповідь Євангелія і служіння ближньому — це велика робота, яку веде Свята Церква в усі періоди свого історичного існування»

01.12.2002 archive, Вестник №15, От первого лица

Блаженніший Митрополит Володимир: «Проповідь Євангелія і служіння ближньому — це велика робота, яку веде Свята Церква в усі періоди свого історичного існування»

Ваше Блаженство, сьогодні Православна Церква вшановує пам’ять Архістратига Божого Михаїла та всього Небесного воїнства. Яке місце займає це свято у духовному житті християн?

Архістратиг Михаїл є ревнитель слави Божої і покровитель нашого золотоверхого Києва, і це особлива благодать. Ми сповідуємо Бога Творця мира видимого і невидимого. Невидимий мир якраз є миром ангельським. Хто такі ангели? Це безтілесні духи, які наділені особистістю, розумом і волею та є вісниками Божої слави, вірними слугами Божими, а також нашими покровителями і захисниками, молитвениками і помічниками. Земна історія і подвиги Христа Спасителя пов’язані зі святими ангелами. Вони складають мир невидимий. Коли Господь хоче відкрити свою благу волю, Він відкривав її через ангелів, які були видимими для людей. Різдво Іоанна Предтечі було проголошене ангелом, Благовіщення — вість про народження Христа Спасителя — сповістив Архангел Гавриїл. Ангели явились в ніч Різдва Христового віфлеємським пастухам, співаючи «славу в вишніх Богу і на землі — мир». Вони керували праведним обручником Йосифом, вказуючи йому шлях до Єгипту. А по смерті Ірода ангел, явившись Йосифу, сказав, що він може повертатись до Ізраїльської землі. Ангели укріпляли Христа Спасителя в його первосвященницькому подвигу. Вони були першозвісниками Воскресіння Христового, два ангели явились після Вознесіння Господнього, заспокоюючи учнів, які були засмучені розлукою з Іїсусом Христом і нагадуючи про Друге пришестя, коли знову з’явиться Господь і з Ним святі ангели. Спаситель в Своїй притчі називає Страшний суд жнивами (жатвою), а ангелів — женцями. Христос з’явиться в Друге пришестя в оточенні великої кількості ангелів. Ангели являлися багатьом угодникам Божим. Так учні преподобного Сергія Радонезького бачили під час Літургії, як стояв біля нього ангел, який співслужив йому в Божественній службі. Преподобний Серафим Саровський бачив під час Літургії Господа в оточенні багатьох ангелів. Коли Святим Угодникам являлась Божа Матір, Її завжди супроводжували святі і велика кількість ангелів.

Ангели супроводжують людей протягом усього їхнього життя. Ангел дається людині під час хрещення, оберігає і наставляє нас на дорогу правди і вічного життя. Вони є вісниками слави Божої і нашими покровителями. Велика честь, що предводитель святих сил безтілесних Архангел Михаїл є покровителем нашого Києва. Він допомагає нам благочесно жити і надіятись на спасіння. Нехай же ангели-хоронителі будуть завжди з усіма нами, з нашою Україною та Святою Церквою.

Незабаром почнеться Різдвяний піст. Який духовний зміст вкладає Свята Церква в це поняття?

Православна Церква має Богом встановлені пости. Освятив пости Своїм прикладом Христос, святі апостоли та отці Церкви. Пости встановлені перед святкуванням Пасхи, Різдва, Успіння та пам’яті святих первоверховних апостолів Петра і Павла. Є також одноденні пости. Піст, що передує Різдву Христовому, триває 40 днів, він є періодом нашої підготовки до зустрічі народженого Христа Спасителя. Цей час дається людині для духовної досконалості та стриманості не тільки в прийомі страви, а й взагалі у всьому: у поведінці, у справах. Піст допомагає людині принести розкаяння перед Богом, щоб зі світлою душею зустріти Різдво Христове, яке відбулося заради людства та його спасіння.

Владика, чи можна Різдвяний піст назвати шляхом від Старого Завіту до Нового?

Якщо враховувати те, що Різдво Христове розділяє всю історію людства на старозавітню і новозавітню, то сама подія Різдва відкриває Новий Завіт. Це, так би мовити, домовленість Бога і людини про спілкування та спасіння. Різдво якраз передує цій події і підводить нас до неї.

Ваше Блаженство, Різдвяні свята пов’язані у нас з великою благодійною діяльністю, а саме: допомогою знедоленим, піклуванням про дітей та немічних. Чи можна вважати це соціальною роботою Церкви?

Я впевнений, що проповідь Євангелія — це велика і в тім числі соціальна робота, яку проводить Свята Церква в усі періоди свого історично існування. На сьогоднішній день є потреба в милосерді та християнській любові. Саме це і сповідує Свята Церква. Вона надихає нас, щоб ми, докладаючи зусилля, брали участь у соціальному служінні людям, насамперед одиноким і хворим та дітям, які не мають батьків. Вони потребують і лагідного слова, і допомоги, як матеріальної, так і духовної. Ця допомога потрібна тим, хто знаходиться у в’язниці, на військовій службі, в лікарнях. Церква допомагає сьогодні матеріально — книгами, літературою, богослужінням, святими Таїнствами, покаянням і Причастям.

Сьогодні в кожній єпархії є заклади, які звершують соціальне служіння нашої Церкви. Ці церковні заклади співпрацюють з державними органами. Але ми вважаємо, що на сьогоднішній день цього ще не досить. З часом їх треба нарощувати і розвивати. Є дуже бідні та хворі люди, які не можуть дати собі порятунку. Церква повинна протягнути їм руку допомоги.

Як Ви ставитесь до дискусії, яка розгорнулась в суспільстві навколо запровадження в загальноосвітніх школах курсу християнської етики?

Духовна просвіта — це завдання Церкви, її пряма функція та обов’язок. Останнім часом ведеться мова про те, щоб викладати основи християнської етики в учбових закладах факультативно — за бажанням учнів або їх батьків. Буде це «Законом Божим», «Християнською етикою» чи «Історією релігій», все рівно. Церква з перших часів, коли спали пута державного атеїзму і це стало можливим, клопоче про це перед державними інстанціями, пропонує і готова показати приклад цього викладання. Ми сподіваємось, що зміни до Закону «Про свободу совісті та релігійні організації» врахують наші побажання і буде викладання цих предметів в учбових закладах. Через те ми наголошуємо і будемо наголошувати, щоб це увійшло в нову редакцію Закону на таких засадах, щоб не утискались нічиї інтереси і щоб була можливість такого викладання. Молоді люди мали б змогу користуватись цим. Вони ж майбутнє Церкви і держави! Традиційно ми держава християнська, держава тисячолітньої Православної віри. Ми повинні наполягати на тому, щоб українці — нащадки Святої Київської Русі — мали змогу на законних підставах бути причетними до своїх духовних джерел.

Бесіду вела Лариса Побережник

Диакон Андрей Кураев. Как бороться с терроризмом без спецназа

Митрополит Омский и Тарский Феодосий (Процюк): «Оставайтесь верны Православию!»