04.01.2012. ЛЬВІВ. Архієрейське Різдвяне послання

04.01.2012 Летопись епархий

Різдвяне послання
Архієпископа Львівського і Галицького Августина
та єпископа Дрогобицького Філарета
всечесному духовенству,
боголюбивому чернецтву і всім вірним чадам
Львівської єпархії Української Православної Церкви
Насъ бо ради родися
Отроча младо – Превечный Богь
(Кондак Празника)
Днесь ликує і веселиться Вселенна, днесь небо і земля соборно оспівують Різдво Спасителя, днесь все живе сповнюється світлою радістю – насъ бо ради родися Отроча младо – Превечный Богъ.
Син Божий став сином людським, не перестаючи бути Богом. Бог Слово, Творець і Цар віків – Безначальний, Всемогутній, Всеблагий – приклонив небеса і зійшов на зем-лю, дією Святого Духа зодягнувся в плоть від Пречистої Діви. І народилося предивне Дитя, народилося в убогому вертепі, бо у велелюдному місті не знайшлося місця для Нього.
Вникнимо в цю Божественну тайну, вслухаймося слухом серця в ангельську піснь «Слава въ вышнихъ Богу, на земли миръ, въ человецехъ благоволєніє» (Лк.2, 14).
Слово стало плоттю і поселилося між нами (див. Ін.1, 14). Превічний Бог смирив Се-бе до образу раба і став Людиною, щоб істинно возвисити людину і обожити її. Заради нас, людей, для нашого спасення сталася ця незбагненна подія (пор. Символ віри). Что есть человекъ яко помниши его; или сынъ человечь, яко посещаєши его? – зі страхом і трепетом повторюємо за пророком Давидом…
…Все сотворив Бог Своїм всемогутнім творчим Словом, сказав: «Хай буде!» – і сталося (див. Бут. 1,3-25). Людина ж сотворена в особливий спосіб – спочатку сотворено тіло із матерії, праху земного, а потім Триєдиний Господь вдунув у нього «дихання життя», вклав в людину наче частицю Свого Божественного єства (див. Бут. 1, 26-28; 2, 7-8). Тому і сказав пророк Давид від імені Бога про людей: «Ви – боги, і сини Вишнього всі» (див. Пс. 81, 6).
Людина, що була створена на образ і подобу Божу, своїм непослухом відірвалася від Бога – Джерела життя, зробилася рабом гріха і безлічі пристрастей. Маючи на собі печать суду Божого, перебували люди в тіні і сіні смертній (див. Мф.4, 16), приречені були на вічну муку в пеклі. І ось, тільки через незбагненну, безконечну Свою любов і милосердя, Бог Сам прийшов до нас, на грішну землю, щоб відшукати загублений Свій образ, Сам уподобився нам у всьому,крім гріха, щоб якнайближче, відчутно підійти до нас, просвітити темних, очистити осквернених, утвердити тих, хто хиткий неначе тростина, яку вітер колише (див. Мф.11,7-8; Лк.7, 24). Бог так возлюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне (див. Ін. 3, 16).
Прийшов Творець, щоб зруйнувати необориму стіну, яку вибудував гріх поміж Бо-гом і людиною, щоб взяти на Себе страшне прокляття і знищити його Голгофськими страстями і Хресною смертю, щоб зруйнувати ад і перемогти смерть славним Своїм Воскресенням, щоб возвести достойних на небеса для блаженного, вічного життя з Богом. Ось що означають слова церковної пісні – кондака Різдва Христового, яка так часто лунає у ці святкові дні. Заради нас народилося Божественне Дитя – Предвічний Бог. Тож хай веселиться і ликує вся земля, хай красується Церква Христова, що прийняла від Свого Глави – Христа все багатство Його благословення і безліч духовних дарів і чудес. Ними Свята Церква вже просвітила і зміцнила непереможною Христовою силою пребагато угодників Божих – апостолів, святителів, мучеників, преподобних і праведних мужів і жен, які переселилися на небо, і отримали від Господа Іісуса вінці переможців. Просвічує і укріпляє своїх вірних Єдина, Свята, Соборна і Апостольська Церква і нині, і виконуватиме свою спасенну місію аж до останньої сурми.
«Бог Предвічний народився, прийшов днесь із Небес, щоб спасти люд Свій весь, і утішив вся», – співаємо у колядці. Чим же віддячимо Богові, що воздамо?.. Господь всього Себе віддав за нас – і ми самі себе, і один одного, і все життя наше Йому віддаймо (з прохальної єктенії).
…Коли лжеправедники спокушали Іісуса, запитуючи Його чи слід давати податок кесарю, Господь попросив показати Йому монету. Вказавши на образ кесаря, вибитий на ній, сказав: воздадите убо, яже кесарева кесареви, и яже Божія, Богови(Лк. 20, 21-26). Дуже часто чуємо: «віддайте кесарю кесарево», цей вираз став вже крилатим, а ось другу частину цієї фрази Господа, цитують рідше, і рідше, мабуть,задумуються над нею. «Віддайте Боже Богові», віддайте Йому Його образ, як кесарю кесарів. Образ Божий – ми, всі люди, як праведники, так і грішники, бо образ Божий не стирається…
Поспішімо ж привітати Отроча младо, Превічного Бога, – Він, ради нашого спасення, лежить в убогих яслах і простягає до нас руки, щоб пригорнути Своє створіння. Вхопімося за Його спасаючу десницю, щоб не втопитися в безодні гріха, який заливає світ. Принесімо у дар Спасителю нашу віру, покаяння, чесноти. Возлюбімо Господа нашого всім єством, віддаймо у Його пресвяті, всесильні руки наш розум, серце, волю, душу і тіло. Як Господь приблизився до нас, зодягнувшись у всю людину, зодягнімося і ми во Христа, по слову Апостола: « Елицы во Христа крестистеся во Христа облекостеся» (Гал.3,27).
Дорогі мої ! Від щирого серця вітаємо Вас з Різдвом Христовим і з Новоліттям! Молимо Всемилостивого Бога, щоб грядущий рік Його Благості приніс нам мир і духовну радість, благополуччя нашій Вітчизні. І хай Віфлємська зірка вказує нам шлях в обителі Царства Христового.
Христос раждаеться! Славіте!

Смиренний Смиренний
+ АВГУСТИН, + ФІЛАРЕТ,
з ласки Божої з ласки Божої

04.01.2012. ДНЕПРОПЕТРОВСК. Правящий Архиерей совершил чин великого освящения главного престола и соборных приделов кафедрального собора

04.01.2012. ДНЕПРОПЕТРОВСК. Предрождественская благотворительная акция в СИЗО