ПОЛТАВА. День Тезоименитства Высокопреосвященнейшего митрополита Филиппа

24.01.2013 Летопись епархий

22 января, в день памяти Святителя и Чудотворца Филиппа, митрополита Московского, чествование своего Небесного Покровителя совершает Высокопреосвященнейший митрополит Полтавский и Миргородский Филипп.
В день праздника, Высокопреосвященнейший Владыка возглавил служение Божественной Литургии в Свято-Макариевском кафедральном соборе.
Его Высокопреосвященству сослужили представители старшего духовенства Полтавской епархии, клирики кафедрального Собора, городское духовенство.
По окончании богослужения Владыку Филиппа приветствовал с днём Тезоименитства благочинный первого Полтавского городского округа протоиерей Иоанн Корниенко.
После этого хор пропел Многолетие правящему Архиерею. Многочисленные прихожане поздравляли своего архипастыря.
В этот день Высокопреосвященнейшего Владыку поздравили Первые лица области и города, руководители основных структур.

Ваше Високопреосвященство!

Наш Архіпастир і Отець!

Дозвольте від імені благочинних Полтавської єпархії, майже двох сотень кліриків – священиків і дияконів, ченців, від багатотисячної пастви Полтавської єпархії привітати Вас із днем пам’яті Вашого Небесного Покровителя – святителя Филипа, митрополита Московського.

Свято святителя – свято для єпархії, оскільки, за вченням Церкви, святитель поставлений Богом «служителем Христовим та будівничим Таїн Божих» (I Кор. 4.1). Архієрей – предстоятель загальної церковної молитви. Він же – сміливий молитовник за кожного з своєї пастви. Архієрей – адміністратор і мудрий політик. Він – захисник інтересів Церкви перед «сильними світу цього». Архієрей – вчитель спасіння. Він – вищий в земному розумінні суддя церковних, а часом, і громадських справ. Величезний тягар лежить на раменах архієрея. Всі болі і скорботи, всі радості та успіхи своїх пасомих носить святитель Божий у своєму серці.

За словами святителя Феофана Затворника, «послідування Господу – не за квітам ходіння, а по терніям, не прямо в рай входження, а спочатку на хрест сходження, щоб з нього вже вступити в рай». І це постійне «ходіння по терніям», постійне, майже щогодинне «сходження на хрест», звичайно, є важким тягарем.

І вам судив Господь нести ще й великі послухи. Практично на самому початку Вашого архієрейського служіння Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир визначив Вам займатися справою християнської просвіти в усій Україні, бути відповідальним за справи місіонерства і катехізації.

Більш того: поставляючи Вас на Полтавську кафедру, Його Блаженство попереджав Вас, вручаючи святительський жезл, що великою проблемою для землі Полтавської є церковний розкол, і скоро Ви мали можливість переконатися в мудрості передрікання Блаженнішого Першосвятителя.

А ще Ви зійшли на престол святителів Полтавських, коли вкрай гострою і нагальною постала проблема будівництва нових храмів, повернення церковного майна, колись незаконно відібраного безбожною владою, законного підтвердження права власності на церковні будівлі багатьох громад і організацій.

Проблеми і проблеми стояли перед Вами, Ваше Високопреосвященство, і багато хто був переконаний: хоча б і триста років жити, а таку кількість проблем з місця зрушити неможливо.

Але ви думали по-іншому. У посланні з нагоди вступу на кафедру Ви писали: «Багато й інших складнощів зустрінеться мені на шляху. Знаю, що «Царство Небесне силою береться, що вживає зусилля одержує його» (Мф. 11. 12). І я переконаний: сила Божа «здійснюється в немочі» (II Кор. 12. 9). Знаю також, що «Я все можу в Тім, Хто зміцнює мене, в Ісусі Христі» (Флп. 4. 13). Тільки надія на допомогу Божу підтримує зараз мене, тільки ця надія надихає мене, тільки вона зміцнює мене, слабкого і недосвідченого».

І Господь не посоромив Вашої надії.

Процвітає і розвивається старовинна Полтавська кафедра. Споруджуються нові храми, поставляються нові гідні служителі Бог Живого. Вирішуються надскладні, здається – нерозв’язані ніколи проблеми законодавчого плану.

З Вашою допомогою, відповідно до Вашої ініціативи, в школах України впроваджується «Біблійна історія та християнська етика», і зараз у багатьох школах діти вивчають саме християнську етику в українській культурі. Для викладачів і учнів Вашими стараннями видано, а ще більше готується до видання цікавих і корисних для душі книг.

Вашими молитвами, завдяки Вашій мудрості, на Полтавщині утвердився мир і спокій у відносинах між представниками різних конфесій, деномінацій і юрисдикцій. Ви – визнаний релігійний лідер Полтавщини, до Вашого слова прислухаються і віруючі, і невіруючі, і представники інших вір; Вас поважають і політики, і підприємці, і діячі культури.

За Вашу самовіддану роботу Ви зведені в високий сан митрополита, що свідчить про визнання ваших церковних заслуг і на рівні всієї України.

Високопреосвященніший Владико! Вітаючи Вас із днем пам’яті Вашого Небесного Покровителя – святителя Филипа, митрополита Московського, дякуючи Вам за Ваші невтомні й самовіддані труди на церковній ниві, дозвольте побажати Вам рясних Божих благословень надалі в архіпастирському служінні!

Нехай Господь дарує Вам силу духу і тілесне здоров’я, натхнення та здійснення всіх ваших мрій!

Хай процвітає Полтавська Церква. Хай мир і злагода перебувають на нашій Богом береженній землі! Хай впевнено йдуть до порятунку Ваші пасомі! Хай Бог дає Вам добрих і нелукавих помічників, які хоча б трохи полегшували Ваші труди!

А в знак нашої молитовної любові прийміть цю святу просфору.

Владику і архієрея нашого, Господи, збережи на многая літа!

Εις πολλά έτη δέσποτα!

ПОЛТАВА. Поздравления архипастырю

ТЕРНОПОЛЬ. Сразу два юбилея отметили в Богоявленском Кременецком монастыре