Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

МУКАЧЕВО. Владика Феодор відправив похорони настоятельниці Домбоцького монастиря — ігумені Февронії (Тухляниці)

28 січня, відбулися похорони, найстарішої у єпархії, настоятельниці Свято-Успенського жіночого монастиря в с. Домбоки Мукачівського району ігумені Февронії (Тухляниця).
Чин монашеського похорону, при зібранні десятків священників єпархії очолив архієпископ Мукачівський і Ужгородський Феодор.
26 січня, перед вечірнім богослужінням в Свято-Успенському жіночому монастирі с. Домбоки Мукачівського району, на 81-му році життя відійшла у вічність настоятельниця обителі ігуменя Февронія (Тухляниця). Присвятивши життя своє Богу майбутня ігуменя у 18 років поступила в Мукачівський Свято-Миколаївський жіночий монастир.
Всього в обителях покійна прожила 62 роки — смиренно несучи різні відповідальні монаші послухи. Нехай Господь упокоїть новопреставлену ігуменю Февронію в оселицях праведних. Вічна їй память.Некролог.
Ігуменя Февронія (в миру Пелагея Іванівна Тухляниця) народилася 2 травня 1932 р. в с. Іза на Хустщині в селянській родині. У рідному селі закінчила 8 класів народної школи.
У 1950 р. вступає послушницею в Мукачівський Свято-Миколаївський жіночий монастир.
У 1952 р. пострижена в рясу з іменем Февронія. У 1952-1955 рр. виконувала роботу візника, опікувалася кіньми. З 1955 р. – економ монастиря.
У 1966 р. архімандритом Василієм (Проніним) пострижена в мантію з залишенням їй попереднього імені.
З 1995 по 1997 роки несла послух у монастирі Різдва Божої Матері в селі Липча.
Згідно з постановою Священного Синоду Української Православної Церкви під головуванням Блаженнійшого Володимира, Митрополита Київського і всієї України від 28 жовтня 1997 року призначена настоятелькою Свято-Успенського монастиря в селі Домбоки.
Завдяки старанням ігумені Февронії у 2004 році закінчився розпис головного монастирського храму.
Померла 26 січня 2013 року. Похоронена 28 січня 2013 року на монастирському кладовищі.
Нагороди:
19 серпня 1997 р. – наперсний ігуменський хрест, з благословення єпископа Мукачівського і Ужгородського Євфимія (Шутака).
У 1998 р. – хрест з прикрасами, з благословення єпископа Євфимія.
11 травня 2003 р. – ігуменський жезл, з благословення єпископа Мукачівського і Ужгородського Агапіта (Бевцика).
За заслуги перед Українською Православною Церквою та в зв’язку з десятиліттям Харківського собору нагороджена грамотою та медаллю «Харківський собор – 10 років»І ступеня.
протоієрей Олександр Монич