ВОЗНЕСЕНСК. Різдвяне послання Преосвященного Олексія, епископа Вознесенського і Первомайського

07.01.2013 Летопись епархий

Пастирям, чернецтву та всім вірним чадам
Вознесенської єпархії  Української Православної Церкви!

Ликуют Ангели вси на Небеси,
и радуются человецы днесь:
играет же вся тварь Рождшагося
ради в Вифлееме Спаса Господа:
яко всякая лесть идольская преста,
и царствует Христос во веки.
(Стихира на литии в канун праздника)

Возлюблені у Господі всечесне пресвітерство і дияконство, боголюбиве чернецтво, брати і сестри і всі вірні чада церковні! В цей святий і всерадісний день вітаю всіх вас з великим і світлим святом Різдва Христового!
Знову святі різдвяні дні звертають до Господа наш розум і серце, слугують нашому духовному повчанню, оновлюють в нас переживання єдності з Богом і один із одним в Церкві Христовій, створеній і очолюваній Іісусом Христом. Перебуваючи в молитовному спогляданні біля Віфлеємських ясел, ми знову і знову випробовуємо себе: як відповідаємо ми на любов Господа, що послав Сина Свого Єдинородного, «щоб всякий віруючий в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ін. 3, 16).
Коли Віфлеємські пастухи почули слова Ангела: «Я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям» (Лк. 2, 10), — вони сприйняли її всією душею,  як спільну. Біля ясел Немовляти Христа ми відчуваємо і знаємо, що справді всиновляємося Богові (Гал. 4, 4-5), стаємо причасниками істинно вічного життя з Богом.
Немає в світі такої радості, яку дає людям той, що Народився сьогодні, — як говорить Апостол, «не бачило того око, не чуло вухо, і не приходило те на серці людині, що приготував Бог тим, що люблять Його» (1 Кор. 2, 9).
Навколишній світ усе частіше кличе нас поклонитися ідолам слави, влади, достатку, задоволень. Але Церква знає: цей шлях веде в нікуди. Йдучи по ньому, ми отримаємо не свободу, а рабство, не радість, а розчарування, не силу, а руйнування, не життя, а смерть. Слідуючи ж за Христом, за волхвами і пастухами, які не роздумуючи повірили в Нього, ми не тільки знайдемо дійсне благо, але зможемо просвітити весь світ — словом, справою, молитвою. До цього закликаю всіх вас — і чад церковних, і тих, хто ще знаходиться на шляху до храму і до Христа. Прийдіть, дорогі мої, разом зустрінемо Богонемовля, приносячи Йому в дар наше життя, нашу віру, нашу рішучість відважно і неліниво трудитися в ім’я Спасителя, ради блага Церкви і всіх людей, що потребують нашої допомоги.
Минулий рік в житті нашої  Церкви був відмічений багатьма подіями.  25 серпня 2012 року на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви, яке відбулося під головуванням Предстоятеля Української  Православної  Церкви  Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, була утворена нова Вознесенська єпархія, і я був обраний єпископом Вознесенським і Первомайським (журнал №75). 4 вересня 2012 року в соборному храмі столичного Пантелеймонівського монастиря у Феофанії рукопокладений в єпископа Вознесенського і Первомайського.
Укріпляемий  молитвою і підтримкою кліра і  пастви,  покладая надію на волю Божу, прийняв я через покладення рук собора епископів благодать єпископського служіння, що випало мені. Здійснюючи богослужіння на території ввіреної мені єпархії, я мав радість молитовного спілкування з нашим благочестивим православним народом, з молодими і літніми, з людьми середнього віку і з дітьми. Скрізь я бачу світлі обличчя людей, щире вираження глибокої віри.
Ще раз вітаю вас, дорогі мої брати і сестри, з великим спасаючим святом Різдва Христового і наступаючим новоліттям! Благовоління Боже, сповіщене у Віфлеємі Ангелами, хай супроводжує в житті кожного з вас, допомагаючи долати труднощі і незгоди!

Христос народився! Славімо Його!

ОЛЕКСІЙ,
епископ Вознесенський і Первомайський

ДНЕПРОПЕТРОВСК. В Рождественские святки горожане могут поклониться мощам великомученика и целителя Пантелеимона, привезенным со Святой Горы Афон

ХМЕЛЬНИЦКИЙ. Губернатор Області привітав митрополита Антонія, духовенство та віруючих єпархії з Різдвом Христовим