Постанови Собору про Ліквідацію Берестейської Унії з 1596р., про розрив з Ватиканом та про возз’єднання з Руською Православною Церквою

01.03.2006 archive, Вестник №54, Тема номера

ПОСТАНОВИ СОБОРУ
ПРО ЛІКВІДАЦІЮ БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ УНІЇ 3 1596 Р., ПРО РОЗРИВ 3 ВАТИКАНОМ ТА ПРО ВОЗЗ’ЄДНАННЯ 3 РУСЬКОЮ ПРАВОСЛАВНОЮ ЦЕРКВОЮ

Зібравшись у кафедральному храмі Святого Юрія у Львові, перший раз в історії в умовах, коли всі українські землі, завдяки зусиллям і перемогам волелюбних народів, братськи об’єднаних в Великому Союзі Радянських Соціалістичних Республік, зібрані в єдину Українську Радянську Державу і український нарід став з’єдинений, заслухавши доповідь голови Централі Ініціативної групи греко-католицької Церкви по возз’єднанню з Руською Православною Церквою о. д-ра Гавріїла Костельника і після переведеної дискусії, Собор стверджує:
1. Що Рим штучно виломився в XI столітті з первісної братерської православно-соборної Церкви, щоб таким чином накинути свою диктатуру всій Церкві; що церковна унія була накинута нашому народові в XVI столітті римо-католицькою агресивною Польщею, як міст до спольщення і златинізування нашого українського (і білоруського) народу; що в теперішній нашій ситуації, коли завдяки героїчним подвигам і славній перемозі Радянського Союзу, всі українські землі найшлися разом і український нарід став хазяїном на всіх своїх землях, було б нерозумним піддержувати далі уніатські тенденції і було б непрощенним гріхом продовжувати в нашому народі ненависть та братовбійну борню, причиною якої була в історії унія та й завжди мусить бути.
Виходячи з цих засад, Собор постановив відкинути постанови Берестейського Собору з 1596 року, зліквідувати унію, відірватись від Ватикана і повернутись до нашої батьківської святої православної віри і Руської Православної Церкви.
2. Зважаючи на Христові слова «да всі будуть єдино», тобто, ще християнам слід єднатися в любові і богопочитанні, постановивши приєднатися до Руської Святої Православної Церкви, Собор вважає необхідним вислати в цій справі прохання до Його Святості Алексія, Патріарха Московського і всієї Русі, і про свої постанови повідомити Раднарком УРСР.
3. Зваживши, що римські папи в історії завжди вели свою себелюбну політику, Собор висловлює своє переконання в тому, що в умовах, коли волелюбні народи всього світу боролись за своє існування, Ватикан цілком стояв на боці кривавого фашизму і виступав проти Радянського Союзу, який зусиллям всіх братські об’єднаних народів захистив наш український нарід від рабства і знищення та об’єднав всі наші землі в єдину Соборну Українську Радянську Державу, а тим самим і визволив нас від національного і церковно-релігійного поневолення.
Собор висловлює від імені всього духовенства і віруючих свою глибоку подяку за це визволення державним мужам Великого Радянського Союзу і Української Держави, довір’я до яких так однодушно продемонстрували всі народи під час виборів до Верховної Ради СРСР, і свідчить про незломну вірність своїй Батьківщині.
4. З нагоди повороту до Святої Православної Церкви Собор постановив вислати відповідні телеграми до Його Святості Царгородського Вселенського Патріарха, до Його Святості Алексія Патріарха Московського і всієї Русі, до Його Високопреосвященства Іоанна, митрополита Київського і Галицького, Екзарха всієї України, а також прийняти звернення від Собору до всього духовенства і віруючих уніатської Церкви, щоб повернулись до віри своїх предків.

Предстоятель Украинской Православной Церкви Блаженнейший Владимир, Митрополит Киевский и всея Украины: «Слова «европеец» и «христианин» должны быть синонимами»

Невидимый халифат