Україна Православна » Расколы, ереси, секты

ЧЕРКАССЫ. В Золотоноше представители ПЦУ захватили Успенский храм УПЦ

Evgen — Tue, 03 Sep 2024 11:50:35 +0000

Священник УПЦ попросил прихожан не участвовать в конфликте.

2 сентября в 22:05 сторонники ПЦУ захватили Свято-Успенский собор г. Золотоноша Черкасской епархии. Для того чтобы прихожане и духовенство УПЦ не могли помешать церковному рейдерству, подходы к храму были заблокированы. Источники СПЖ сообщают, что религиозная община УПЦ во главе с настоятелем храма осталась верной канонической Церкви, священник попросил прихожан не участвовать в конфликте, на который рассчитывали представители ПЦУ.

В результате в структуре Думенко утром отчитались о захвате собора и, предположив, что община УПЦ выйдет с протестом к храму, пригласили сторонников ПЦУ «на молитву». Верующих УПЦ при этом священник» ПЦУ назвал «артистами и массовкой Московского Патриархата».

СПЖ

ВЫШГОРОД. Капелланы ПЦУ и УГКЦ захватили Борисоглебский храм

Evgen — Thu, 07 Sep 2023 09:24:27 +0000

При поддержке полиции и теробороны захватчики взломали двери и выкрали антиминс.
6 сентября «священнослужители» ПЦУ и УГКЦ захватили храм УПЦ Бориса и Глеба в Вышгороде, сообщает на своей странице в Facebook община храма.
На видео, опубликованном общиной, рейдеры при помощи лома и гидравлических ножниц вскрывают двери храма.

Автор: Ярослав Нивкин
Фото: фейсбук-страница «Життя міста Вишгород»

Зазимье: история одного предательства от участника «диалога» с ПЦУ

Evgen — Tue, 26 Jul 2022 12:34:27 +0000

Один из участников «софийской» встречи с ПЦУ подсидел своего настоятеля и вступил в сделку с властью по переводу храма к Думенко. Как к этому относиться?

19 июля Сергей Думенко принял в своей резиденции представителей «религиозной общины» Воскресенского храма УПЦ села Зазимье Броварского района, которая 17 июля якобы перешла в ПЦУ.

Эта встреча примечательна сразу двумя особенностями. Во-первых, под видом церковной общины Думенко посетили представители власти Зазимья – глава ОТГ Виталий Крупенко и управляющая делами Ольга Лисянская. Во-вторых, запрещенный в служении протоиерей Анатолий Слинько, который их сопровождал, – участник недавней встречи в Софии по «диалогу» между священниками УПЦ и членами ПЦУ. Только пригласили его в Софию власти в качестве клирика УПЦ, а теперь он внезапно стал членом ПЦУ. Как это происходило и при чем здесь «софийская» встреча мы и поговорим.

Как все начиналось

Воскресенский храм в Зазимье имеет давнюю историю, ему уже 157 лет. В советское время церковь пытались уничтожить большевики – ее закрывали, поджигали, переделывали под зернохранилище. Но во времена Второй мировой храм открыли, там возобновились богослужения, которые не прекращались до нынешнего времени. Последние 30 лет настоятелем Воскресенской церкви является протоиерей Александр Генераленко, вторым священником служил Анатолий Слинько. В 2015 году здесь праздновали 150-летний юбилей храма, приезжал Блаженнейший Онуфрий. На литургии собралось огромное число прихожан. Оба священника получили из рук Предстоятеля церковные награды.

Ну а в начале 2019 года, после получения Томоса, в территориальной общине, куда входит и Зазимье, начало «штормить». В сельсовете соседнего села Погребы провели собрание села, которое постановило перевести храм в ПЦУ. В Сети разлетелось видео из Успенского храма, где активисты ПЦУ во время молебна верующих УПЦ громогласно скандировали «Ганьба» и пели гимн. В итоге власти общину УПЦ перерегистрировали в ПЦУ, храм отобрали, отняли и церковный дом, где проводили занятия воскресной школы.

Сейчас верующие строят себе новый храм, взамен захваченного.

Все последующее время в регионе сохранялось хрупкое конфессиональное равновесие. Но с началом войны все изменилось. Местные власти стали массово объявлять о «запрете» УПЦ и проводить фейковые собрания по переводу в ПЦУ. Дошло до того, что митрополит Бориспольский и Броварской Антоний был вынужден обратиться с открытым письмом к Президенту Украины с просьбой вмешаться в ситуацию:

«Инициаторами проведения собраний по «переходу» религиозных общин часто выступают главы ОТГ, мэры городов, старосты сел и представители местной территориальной обороны. При этом мнение членов религиозной общины не учитывается, голосуют за переход люди, не имеющие никакого отношения к религиозной общине. Происходит прямое вмешательство представителей органов государственной власти и местного самоуправления в деятельность религиозных общин Бориспольской епархии УПЦ».

Не стал исключением и храм в Зазимье. С начала весны сюда стал наведываться глава ОТГ Виталий Крупенко с настойчивыми просьбами перейти в ПЦУ.

Община даже вынуждена была 15 мая провести свое собрание, по итогам которого было принято заявление. Основной его тезис следующий: «В случае, если в течение месяца органами управления УПЦ: Синодом УПЦ, Собором епископов УПЦ, Собором УПЦ не будет провозглашена и не будет закреплена в уставных документах независимость УПЦ от РПЦ, поставить вопрос перехода религиозной общины Воскресения Христова Бориспольской епархии Зазимье Броварского района Киевской области в другую православную юрисдикцию». За проголосовало 64 человека, против – 9.

Текст заявления опубликовал на своей странице в Фейсбук о. Анатолий Слинько. Там же он сделал очень важную ремарку, что в собрании могут принимать участие «исключительно ЧЛЕНЫ РЕЛИГИОЗНОЙ ОБЩИНЫ» (стилистика автора, – Ред.). Он уточнил, что, согласно уставу религиозной общины, там могут присутствовать только те, кто «признают обязательность Устава об управлении УПЦ, регулярно участвуют в богослужении, исповедуются и причащаются, находятся в каноническом послушании к настоятелю… Поэтому очевидно, что права голоса на собрании лишаются атеисты, католики, протестанты, представители других вероисповеданий и не принимающие участия в жизни прихода и не посещающие богослужения. Точка».

Как мы знаем, 27 мая был проведен Собор УПЦ, на котором было объявлено о полной независимости от РПЦ. Казалось бы, вопрос закрыт, «условия» выполнены и приход продолжает свою жизнь в УПЦ. Тем более, что о. Анатолий прокомментировал решения Собора так: «Маленькая победа с большими позитивными последствиями для будущего Украины. УПЦ приняла решение без оглядки на Москву».

Но местная власть не оставила общину в покое. Управделами Зазимской ОТГ продолжала наведываться в храм, давить на настоятеля о. Александра Генераленко и требовать перехода в ПЦУ. 27 июня Ольга Лисянская предъявила настоятелю претензию, что он в своей проповеди не сказал ни слова про войну, и потребовала провести 17 июля собрание о переходе. Интересно, что в тот день о. Анатолий Слинько хотя и повторил слова, что в собрании могут принимать участие лишь члены религиозной общины, которые регулярно посещают богослужения и причащаются, но сделал это уже с оговорками. Мол, регулярность – вопрос «спорный», и преподобная Мария Египетская причащалась лишь дважды в жизни. Тогда же он сообщил, что ему «нелегко быть меж двух огней» и много прихожан не разделяют его позицию. Что он тогда имел в виду стало понятно чуть позже.

Настоятельство как цена предательства

10 июля религиозная община провела свое законное собрание в храме, на котором подтвердила верность УПЦ. За проголосовало 55 человек, против – 0. Протоиерей Анатолий Слинько на этом собрании был, но в голосовании не участвовал. Зато он был очень активен на собрании местных жителей, организованном властями 17 июля. Как сообщила в Фейсбук управделами ОТГ Лисянская, на голосование пришло 800 человек. Не сложно догадаться, что пришедшие граждане не являются членами Воскресенской общины. Просто потому, что на богослужения туда обычно ходили 60-70 человек. В епархии сообщили, что «людей на это собрание начали агитировать примерно за месяц, рассылалась информация в социальных сетях, печатных СМИ, в почтовые ящики бросались приглашения».

И об этом, безусловно, о. Анатолий прекрасно знал. Но его принципиальная позиция, что «права голоса на собрании лишаются не принимающие участия в жизни прихода и не посещающие богослужения», вдруг внезапно изменилась.

Как внезапно изменилось отношение к Собору УПЦ. Если раньше Собор был «победой с большими позитивными последствиями», то теперь после него, оказывается, «ничего не поменялось». А следовательно – переход в ПЦУ «является закономерным, последовательным и правильным» и надо «спасать свои души именно в этой административной структуре».

Почему вдруг такой крутой поворот?

Догадаться не сложно. Смена позиции – это плата за новую должность. Ведь настоятеля о. Александра, служившего на приходе более 30 лет, на сходке 17 июля «уволили», а на его место «назначили» Слинько. И уже в новом статусе он заявился вместе с руководством Зазимья к Сергею Думенко.

«Благодать Божья там, где есть совесть»

Анатолий Слинько – участник широко разрекламированной «межконфессиональной» встречи в Софии, которую инициировали Минкульт и Госэтнополитики 6 июля 2022 года. Организаторы пригласили туда 9 священников УПЦ и 10 «священников» ПЦУ.

Встречу, по результатам которой приняли «Декларацию понимания», позиционировали как «стремление низов» к объединению и называли первым шагом к диалогу. Но ожидаемого эффекта она не принесла. Митрополит Климент (Вечеря) заявил, что никто из участников благословения на такую встречу не получал и перспектив в ней он не видит. Слинько винит в таком отношении «плохие» церковные СМИ (в первую очередь – СПЖ), из-за критики которых Декларация «не нашла поддержки и понимания у священноначалия УПЦ». Но действительно ли это так?

После встречи в Софии А. Слинько написал в Фейсбук: «Пункт 9 постановления Собора УПЦ от 27 мая провозглашает необходимость диалога с ПЦУ (»даже в таких кризисных обстоятельствах Собор не теряет надежды на возобновление диалога»). Что можно расценивать как благословение к диалогу».

Однако в Решениях Собора четко сказано, что диалог возможен лишь при выполнении ПЦУ трех условий:

прекращения захватов,
осознания ПЦУ ущербности своего статуса,
решения проблемы отсутствия хиротоний у ее «епископов».

Поскольку у Думенко делать это к тому времени отказались, то никакого «благословения к диалогу» нет и быть не может. О. Анатолий Слинько просто откровенно солгал.

А поскольку через 3 дня после «софийской» встречи он фактически не участвовал в собрании своей церковной общины, можно предположить, что в Софию он приехал уже зная, что вскоре «переведет» храм в ПЦУ, потеснит своего настоятеля и займет его место.

В «объяснительном» видео, где он аргументирует предательство Церкви, невольно говорит совершенно правильные слова: «Церковь Христова в Зазимье одна. Благодать Божья в действительности пребывает там, где есть справедливость, где есть совесть».

И Церковь Христова действительно одна – и в Зазимье, и в Украине, и в мире. И она там, где люди не лгут, не меняют свои принципы ради карьерного роста, не подсиживают и не предают своего настоятеля, не предают своего Предстоятеля. А Благодать Божия там, где есть справедливость и где есть совесть.

Ну а «софийская» группа, ратующая за контакты с ПЦУ, и так достаточно маргинальная, получила серьезный репутационный удар. Вполне вероятно, что есть там священники, которые шли в Софию с искренним желанием помочь преодолению раскола в Украине. Но пример Анатолия Слинько показал, что путь игнорирования решений своей Церкви ни к чему хорошему привести не может.

Ярослав Нивкин/СПЖ

КИЕВ. Юротдел УПЦ: ПЦУ не имеет никакого права претендовать на Киево-Печерскую лавру

Evgen — Mon, 27 Jun 2022 09:38:36 +0000

В Юридическом отделе прокомментировали обращение Епифания Думенко к премьер-министру Украины с просьбой передать ПЦУ храм киевской Лавры.

В Юридическом отделе УПЦ заявили, что ПЦУ не имеет ни юридического, ни исторического, ни морального права претендовать на Киево-Печерскую лавру, сообщает law.church.ua.

23 июня Епифаний Думенко обратился с письмом к премьер-министру Украины Денису Шмыгалю, в котором содержится просьба о предоставлении одного из храмов на территории Верхней лавры.

«Данное обращение построено по принципу: мы хорошие – они плохие, мы образовали мужской монастырь, отдайте нам Лавру», – отметили в Юротделе.

«Акцентирование внимания только на территории Верхней Лавры – это лишь тактический ход с целью введения власти и украинского общества в заблуждение. Как следует из письма, риторика «ПЦУ» в сторону мужского монастыря УПЦ, находящегося в Лавре, не правдива, негативна, местами оскорбительна и далека от духа христианской любви», – говорится в комментарии.

В Юротделе отметили, что с начала военных действий в Украине, ПЦУ стала более агрессивной к УПЦ, при участии органов местного самоуправления увеличилось количество рейдерских захватов религиозных общин УПЦ, которые представители ПЦУ называют «переходами».

«И сейчас речь идет не про один храм, поэтому вполне очевидно, что подобную рейдерскую схему хотят применить, чтобы завладеть Киево-Печерской Лаврой, и образовать там источник религиозной вражды», – подчеркивается в комментарии.

В Юротделе добавили, что Киево-Печерская лавра находится в законном правовладении УПЦ, с 1988 года усилиями монахов восстановлено большое количество храмов и келий Лавры. На сегодняшний день к братии мужского монастыря Киево-Печерской лавры принадлежат 220 человек, в то же время в 79 монастырях ПЦУ насчитывается только 233 человека.

«В «ПЦУ» почти отсутствуют люди, желающие жить монашеской жизнью. В свою очередь, это означает, что помещения, на которые они претендуют, не будут использоваться по назначению, а их присутствие в Лавре будет лишь увеличивать градус религиозной вражды», – отмечается в сообщении.

«Отдельного внимания заслуживает провокационный вопрос: «почему одна из ведущих духовных и исторических святынь украинского народа монопольно используется Московским Патриархатом?». Поэтому подчеркнем, что «монопольное» пользование имуществом защищается государственными законами. Это право является незыблемым, устойчивым и самодостаточным, а в случае его нарушения карается законом. Киево-Печерская Лавра находится в законном правообладании УПЦ, а не Московского Патриархата. Как мы видим, кроме отсутствия монашеской потенциала, «ПЦУ» не имеет ни юридического, ни исторического, ни морального права претендовать на Киево-Печерскую Лавру», – подытожили в Юротделе.

ЖЕНЕВА. Комітет з прав людини ООН вимагає від України захисту прав вірян УПЦ

Evgen — Tue, 16 Nov 2021 07:07:58 +0000

11 листопада Комітет із прав людини ООН, в рамках розгляду виконання міжнародних зобов’язань зі сторони України, на підставі численних повідомлень про факти порушень прав віруючих УПЦ, які надійшли до цього органу протягом останніх років від імені Представництва Української Православної Церкви при європейських міжнародних організаціях та правозахисної організації «Суспільний правозахист» (“Public Advocacy”), виніс рішення[1], в якому висловив занепокоєння повідомленнями про порушення прав віруючих УПЦ.

Рішення Комітету дозволяють зробити висновок про те, що в черговий раз міжнародна спільнота визнала порушення прав віруючих УПЦ як очевидний факт. Про це однозначно свідчать формулювання КПЛ ООН у його заключних пунктах:

«45. Комітет занепокоєний повідомленнями про насильство, залякування та акти вандалізму відносно місць відправлення культу у зв`язку із процесом переходу церков і релігійних громад Української Православної Церкви до новоутвореної Православної Церкви України. Комітет також занепокоєний повідомленнями про бездіяльність поліції у зв`язку із такими інцидентами та відсутністю інформації про розслідування, проведені державою-учасником (стаття 18).

Державі-учаснику слід:

(а) гарантувати ефективне здійснення свободи релігії та переконань, у тому числі шляхом забезпечення захисту місць відправлення культу від насильства, залякування та актів вандалізму;

(b) забезпечити ретельне та оперативне розслідування усіх випадків насильства та покарання за них».

Голова Представництва УПЦ при європейських міжнародних організаціях єпископ Баришівський Віктор, коментуючи це рішення КПЛ ООН, зокрема зазначив: «На цей раз міжнародна організація висловилась дійсно однозначно, адже факти порушень прав вірян УПЦ постійно оголошуються на міжнародному рівні як представниками УПЦ, так і неурядовими правозахисними організаціями. Численні повідомлення у ЗМІ також не дають можливості замовчувати факти захоплень храмів, підпалів, актів насильства, відмов у реєстрації статутів громад УПЦ тощо. Що стосується конкретно цього міжнародного рішення, то окрім його однозначних формулювань, які дозволяють нарешті відкинути недостовірну інформацію про те, що всі наші громади переходять до «ПЦУ» добровільно, слід звернути увагу на те, що міжнародна інституція дійшла до висновку про недоліки правоохоронної системи України у справі захисту прав вірян, а це фактично говорить про подвійні стандарти.

Ми маємо надію, що відповідальні посадові особи дослухаються до рекомендацій ООН і нарешті почнуть виконувати свої обов`язки із захисту прав вірян УПЦ належним чином. Разом з тим, у співпраці з міжнародними правозахисними організаціями та Юридичним відділом УПЦ ми будемо аналізувати інформацію, яку надали Комітету із прав людини ООН представники делегації України, тому що, на наш погляд, вона містить багато недостовірних та перекручених даних. За результатами цієї роботи ми будемо надалі інформувати суспільство та відповідні міжнародні установи».

Також рішення КПЛ ООН прокоментував Голова правозахисної організації із консультаційним статусом при Економічній і Соціальній Раді ООН «Public Advocacy»[2] Олег Денисов: «Безперечно, таке рішення Комітету із прав людини ООН є позитивним фактом реакції міжнародних правозахисних організацій на свавілля щодо релігійних організацій та віруючих УПЦ в Україні, тим більше, що в даному випадку це організація системи ООН, яка має максимально високий юридичний статус у системі міжнародного права. Насправді, на міжнародному рівні немає ще більш вагомих способів міжнародної критики того, що відбувається в Україні щодо віруючих УПЦ. Це рішення в імперативній формі вказує українській владі на неприпустимість її політики, яка проводиться по відношенню до віруючих Української Православної Церкви. Такі рішення сприяють також і спростуванню фейкової інформації про нібито тотально «добровільний» характер переходів громад УПЦ у іншу конфесію. Хоча проходження інформації в системі ООН як правило потребує тривалого часу, Комітет із прав людини ООН є найбільш системним органом серед міжнародних організацій з дійсно працюючими процедурами розгляду інформації та звітів про порушення прав людини». Раніше Комітет із прав людини ООН виніс рішення про заборону виселення релігійної громади УПЦ із храму в Івано-Франківську[3].

[1] https://tbinternet.ohchr.org/Treaties/CCPR/Shared%20Documents/UKR/CCPR_C_UKR_CO_8_47160_E.pdf

[2] https://www.protiktor.com/rus/un-commettee-ukraine-case/

[3] https://news.church.ua/2019/11/23/komitet-oon-zaboroniv-viselyati-ivano-frankivsku-jeparxiyu-upc-z-budivli-preobrazhenskogo-xramu-ivano-frankivska/

КИЇВ. Голова юридичного відділу УПЦ дав оцінку заявам «ПЦУ» про «захоплення» їх храмів

Evgen — Wed, 26 May 2021 08:50:40 +0000

25 травня Голова Юридичного відділу Української Православної Церкви протоієрей Олександр Бахов розповів, що заява синоду “ПЦУ” про нібито регулярні захоплення їх храмів з боку парафіян УПЦ є черговою маніпуляцією, в якій «чорне називається білим і навпаки». Про це повідомляє сайт СПЖ.

Отець Олександр зазначив, що у своїй заяві синод “ПЦУ”, опублікованій 24 травня, не вказав жодного випадку захоплення їхнього храму прихожанами УПЦ, оскільки їх просто немає. А як раз те, що вони намагаються видати за «перехід громади в ПЦУ», фактично і юридично є захопленням. Глава юрвідділу пояснив, що під час так званих «переходів» за це рішення голосують не парафіяни, а жителі того населеного пункту, де знаходиться храм, але які не є членами релігійної громади. «Сьогодні рішення (про перехід, – прим. ред.) приймаються на територіальних зборах за участю осіб, які не мають ніякого відношення до релігійної громади УПЦ, – розповів протоієрей Олександр Бахов. – Це говорить про те, що ніякого переходу не було, оскільки голосували не парафіяни, а люди, які називають себе членами релігійної громади тільки тому, що просто живуть у цьому населеному пункті».

На доказ відсутності переходів глава юрвідділу УПЦ вказує на те, що після такого рішення в населеному пункті з’являється зовсім нова парафія, з іншими членами, тоді як позбавлена майна продовжує свою діяльність, будує новий храм і т.п. «І ті парафії УПЦ, які, на думку “ПЦУ”, кудись перейшли, вони далі продовжують своє існування, вони будують нові храми замість захоплених, моляться там. Якби парафія кудись перейшла, то хто ж тоді залишився без храму і змушений був будувати собі новий?», – зазначив протоієрей Олександр Бахов.

Глава юрвідділу УПЦ розповів, що спроби захистити інтереси громад УПЦ, які стали жертвами рейдерів, в заяві синоду “ПЦУ” називають «систематичним тиском» на їх парафії. «Виходить, що у нас захоплюють храм, а коли ми намагаємося його захистити, нас раптом звинувачують у рейдерстві? Ці дії “ПЦУ” схожі на діяльність “чорних нотаріусів”, які забирають у людей шахрайським шляхом квартири, а спроби реальних господарів захистити своє майно називають рейдерством. Все перевернули з ніг на голову, створюючи нові маніпуляції в інформаційному полі», – підсумував протоієрей Олександр.

Протоієрей Андрій Ніколаіді: Хіротонії «ПЦУ» — канонічність чи обман?

Evgen — Tue, 09 Feb 2021 10:42:03 +0000

Протоієрей протоієрей Андрій Ніколаіді провів богословський аналіз щодо неканонічності хіротоній «ієрархів ПЦУ», з посиланням на його сторінку в Фейсбук.

Одним з найбільш важливих питань, що виникли у зв’язку з появою в Україні так званої «ПЦУ», є питання про дійсність і канонічності хіротоній т.зв. «ієрархів», які увійшли до складу цієї новоствореної релігійної структури. Звичайно, це питання не єдине, але для багатьох воно є наріжним, значущим, стрижневим. Залишаючи за дужками інші питання, які також вимагають своєї відповіді, зробимо спробу розглянути саме цю проблему.

Отже, в процесі розгляду дійсності та дієвості хіротоній потрібно розглянути два фактори: 1) їх канонічна спроможність і 2) наявність апостольського спадкоємства.

Канонічністю можна назвати відповідність умов рукоположення і самої особистості висвячуваного канонами православної Церкви. Під апостольською спадкоємністю слід розуміти такий фактор боговстановленного способу поєднання ієрархічної влади в Церкві, як нерозривність зв’язку кожного конкретного рукоположення з апостолами через ланцюг, що зберігається. Тобто наявність у єпископа апостольської спадкоємності можна визнати тільки в тому випадку, якщо ті єпископи, які висвячувати його самі мали таке спадкоємство. Важливо розділити їх, оскільки законність і канонічність не зводяться лише до наявності апостольського спадкоємства. Прикладом цього є історія Максима Кініка. Він був висвячений законними єгипетськими єпископами, але отці Другого Вселенського собору відмовилися визнати його хіротонію, ухваливши, що «Ниже Максим был или есть епископ, ниже поставленные им на какую бы то ни было степень клира; и соделанное для него и соделанное им – все ничтожно» (4 правило Другого Вселенського Собору).

Зараз представники «ПЦУ» заявляють, що вони є справжніми, благодатними й канонічним ієрархами. Однак, навіть Константинопольський патріарх, який прийняв їх, вважає, що їх прийняття відбулося тільки по «ікономії», з ласки, оскільки до 2018 року і Філарет Денисенко і Макарій Малетич перебували в розколі, а, отже, і єпископські хіротонії відбувалися незаконно і були неканонічними. Неканонічність цих хіротоній пов’язана з двома факторами – церковним і особистісним. Церковний фактор незаконність хіротоній пояснює тим, що вони вчинені особами, які перебувають в розколі і не мають влади для здійснення даних дій, а також факт поставлення таких єпископів на кафедри, де вже є законний і канонічний єпископ. Особистісний фактор пов’язаний з наявністю у таких ієрархів моральних злочинів і проступків, несумісних з єпископським служінням, тобто невідповідність їх особистості висоті спадщини апостолів. Фактів такої невідповідності можна привести безліч, але тут, заради стислості, варто згадати лише особистість т.зв. «єпископа» Кирила (Михайлюка), який був заборонений в «Київському патріархаті», благополучно прийнятий в УАПЦ і влився як єпископ в ПЦУ. Важливо відзначити, що його «заборону» в Київському Патріархаті так і не було скасовано і тепер незрозуміло, для «митрополита» Епіфанія він заборонений або не заборонений. Але все покрила всеосяжна «ікономія», за яку дуже зручно ховати всі канонічні злочини.

Зараз «ієрархи» ПЦУ люблять говорити, що Константинопольський патріарх Варфоломій визнав їх єпископську гідність. Так, дійсно, в Православній Церкві є багато фактів визнання хіротоній при поверненні розкольників в лоно Церкви. Але тут варто виділити два моменти. По-перше, в 2018 році ніякої повернення не було. Канонічна і законна Церква українського народу не була взята до уваги, глас її ієрархії і народу був просто проігнорований. І сталася глибинна підміна понять. Розкол не подолано (нинішня історія тому свідок – рана розколу на політичній основі українського Православ’я рясно кровоточить). Була зроблена спроба легалізації розколу.

По-друге, не можна визнати того, чого взагалі не існувало. І тут ми торкаємося питання про апостольське спадкоємство в ієрархії ПЦУ. Якщо з єпископами, рукопокладеними в Київському патріархаті все більш – менш ясно: вони незаконні, але, однак, мають апостольське спадкоємство через колишнього митрополита Філарета Денисенка, то з ієрархією колишньої УАПЦ все зовсім не просто.

Початок ієрархічної структури УАПЦ поклав колишній єпископ Житомирський Іоанн (Боднарчук). Він, перебуваючи в стані канонічної заборони від свого священноначалля (був позбавлений сану), оголосив про відновлення «Української Автокефальної Церкви». Але у Церкви повинен бути єпископат. Згідно з Апостольськими правилами, для рукоположення єпископа потрібна участь як мінімум двох ієрархів. І Іоанн Боднарчук для здійснення хіротонії власного брата Василя запрошує пройдисвіта Вікентія Чекаліна, який називає себе єпископом «катакомбної» Церкви.

Але вся річ у тому, що єпископом Вікентій не був, і його єпископський сан не визнано в жодній Церкві. Більш того, через деякий час він зрадив Православ’я і втік на інший континент. Мені не хотілося б копатися в брудній білизні і переказувати всі подробиці життя цього нещасного. Ясно одне – оскільки він не б єпископом, то і хіротонія Василя Боднарчука недійсна, тому, що здійснена при грубому нехтуванні апостольських постанов одним з вивержених ієрархів і не має апостольського спадкоємства. Надалі весь ланцюг незаконних і не благодатних рукоположень в УАПЦ отримав в історичній літературі назви «чекалінської» гілки. Важливо також відзначити, що єпископи, висвячені Іоанном Боднарчуком, з часом «виключили» його зі своєї «церкви».

Сучасні діячі УАПЦ люблять зводити своє апостольське спадкоємство до Польської Церкви і через хіротонію Мстислава Скрипника. Але, по-перше, першоієрарх Польської Церкви Діонісій (Валединський) визнавав згодом неканонічність своїх дій, а, по-друге, діячі розколу визнають, що з висвячень Мстислава Скрипника та Антонія Щерби в хіротоніях нинішніх єпископів колишньої УАПЦ простежується тільки один ланцюжок – через Полікарпа (Пахалюка). Залишаючи за дужками обговорення подальшу долю даного персонажа, можна констатувати тільки одне – навіть якщо визнати наявність у нього апостольського спадкоємства, одного ієрарха недостатньо для визнання правильності єпископської хіротонії, якщо всі інші її учасники не мають апостольськиго спадкоємства, тобто по суті є самозванцями.

Але і це ще не все. У «клірі» УАПЦ перебувають «ієрархи», які позбавлені навіть цієї ефемерної нитки. У деяких хіротонії сходять до безпосередньої чекалінської гілки. Наприклад, «митрополит» Андрій Абрамчук, якого висвячували Іоанн (Боднарчук) разом зі своїм братом Василем і горезвісним Вікентієм Чекаліним. І з такими псевдоієрархами в 2019 році співслужив «Вселенський» патріарх, визнаючи їх як єпископів. Хоча до цього навіть перебуваючий в розколі Філарет не визнавав єпископського достоїнства у єпископату УАПЦ, здійснюючи їх «перерукоположення».

Деякі діячі ПЦУ для виправдання беззаконного характеру згаданих хіротоній люблять посилатися на те, що в поставленні Василя (Боднарчука) разом з Чекаліним і Іоанном (Боднарчуком) брав участь і канонічний архієпископ Варлаам (Іллющенко). Однак, як доводять власноручні визнання Іоанна Боднарчука, підпис владики Варлаама – підробка (для бажаючих досліджувати цей факт в інтернеті є скріни листів колишнього єпископа Іоанна).

Все це свідчить тільки про одне – керуючись 1 правилом святих апостолів, 8 правилом Першого Вселенського собору, 4 правилом Другого Вселенського собору, 4 правилом Антіохійського собору, 16 правилом Двократного собору ми не можемо визнати ані наявності апостольського спадкоємства, ані законності і канонічності єпископських хіротоній в так званої ПЦУ.

КИЕВ. В отреставрированной Андреевской церкви прошло первое богослужение фанарских иерархов

Evgen — Mon, 14 Dec 2020 12:52:37 +0000

На праздничную службу, помимо представителей Константинополя и ПЦУ, пустили только отдельных гостей, среди которых – Петр Порошенко с супругой и Андрей Юраш.

13 декабря иерарх Фанара митрополит Галльский Эммануил (Адамакис) совершил в открытой после реставрации Андреевской церкви в Киеве первое богослужение.

Реставрация Андреевской церкви, которая, в соответствии с принятым Верховной Радой в 2018 году законом «Об особенностях пользования Андреевской церковью Национального заповедника «София Киевская»» передана Фанару в постоянное и бесплатное пользование, длилась 11 лет.

Первое богослужение Фанара в переданном ему памятнике архитектуры прошло с участием Константинопольского экзарха в Украине Михаила (Анищенко) и «иерарха» ПЦУ Евстратия Зори.

«Сегодня мы с полным послушанием находимся здесь по поручению нашего Предстоятеля Всесвятейшего Вселенского Патриарха, чтобы представлять его на сегодняшнем празднике и накануне второй годовщины с тех пор, как состоялся Объединительный Собор», – процитировали в пресс-службе ПЦУ приветственное слово митрополита Галльского, в котором он также «засвидетельствовал поддержку Матери-Церкви для всех поместных церквей, которые приняли от нее благовестие, а особенно для Православной Церкви Украины», и попросил Евстратия Зорю «передать самые искренние поздравления» Сергею (Епифанию) Думенко.

Как сообщил Telegram-канал PavlovskyNews, на праздничную службу в Андреевскую церковь, помимо представителей Константинополя и ПЦУ, пустили только отдельных гостей, среди которых – экс-президент Украины Петр Порошенко с супругой и глава нового религиозного ведомства при секретариате Кабмина Андрей Юраш. Прессу и простых людей в открытую после 11-летней реставрации церковь не пустили, сославшись на карантинные ограничения.

Особый представитель Варфоломея митрополит Эммануил общаться с журналистами отказался, «после службы был анонсирован брифинг главы Ставропигии Константинополя экзарха Михаила Анищенко, но отвечать на вопросы журналистов он не захотел и ретировался», уточнил тг-канал.

Сам Петр Порошенко назвал сегодняшнее событие «знаковым» и в очередной раз заявил, что при основании ПЦУ объединились «иерархи трех православных церквей Украины», а также что мечту о Томосе «украинцы лелеяли около трех столетий».

СПЖ

Фото: тг-канал Петра Порошенко

ВІННИЦЯ. Прихильники «ПЦУ» намагалися захопити будівлю недільної школи храму УПЦ в с. Малі Крушлинці

Evgen — Tue, 25 Aug 2020 09:07:56 +0000

23 серпня 2020 року безпосередньо під час звершення Божественної літургії у храмі УПЦ на честь Покрова Пресвятої Богородиці в селі Малі Крушлинці Вінницької області прихильники «ПЦУ» здійснили спробу захоплення будівлі недільної школи храму Української Православної Церкви. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на пресслужбу Вінницької єпархії.

Зокрема під час звершення Божественної літургії у храмі УПЦ села Малі Крушлинці члени громади «ПЦУ» разом із так званими «активістами» прийшли близько 8-ї години на храмову територію, відчинили будівлю трапезної (недільної школи) та звершили там своє «служіння». Доступ до будівлі у прихильників «ПЦУ» був вільний, вони мали свій ключ, тому, як зазначають в єпархії, «абсолютно незрозуміло, чому після завершення свого обряду у приміщенні для дітей вони почали виносити звідти диван, літературу, одяг священника та інші речі».

«Поки тривала Літургія, представники «ПЦУ» вирішили провести так звані «збори» на території храму, а після винесення чужих речей не зі своєї будівлі, почали міняти замок. Логіку знайти важко, але вона часто відсутня у прихильників розколу, так само як і елементарне дотримання законів України», — зазначають в єпархіальній пресслужбі.

Настоятель храму на честь Покрова Богородиці протоієрей Миколай Андрощук після богослужіння викликав поліцію та написав заяву. Однак поліцейські заміні замка не перешкоджали, а тільки спостерігали за постійним лаянням розкольників.

У Вінницькій єпархії відзначають, що подібні провокації та конфлікти громада «ПЦУ» у цьому селі часто влаштовує саме в недільні дні або великі свята Церкви.

Для вирішення конфліктної ситуації, влаштованої представниками розкольницької структури, обидві громади відправились до сільської ради. Врешті-решт вдалося домовитись, що ключі від нового замка отримають і громада УПЦ – законний власник, і сільський голова. Причому від прихильників «ПЦУ» продовжували лунати погрози на адресу вірян Церкви Христової.

У пресслужбі Вінницької єпархії заявляють, що будуть слідкувати за розвитком подій у селі Малі Крушлинці й захищатимуть парафіян, та звертаються до вірян канонічної Церкви з проханням молитовно підтримати громаду УПЦ.

ЛУЦК. Раскольники заблокировали вход в храмы общинам УПЦ на Волыни и Закарпатье

Evgen — Tue, 25 Aug 2020 08:21:35 +0000

В 2019 году общины Покровского храма с. Хмельницкое и Вознесенского храма с. Прислоп были незаконно перерегистрированы в ПЦУ.

Активисты раскольнической «Православной церкви Украины» устроили провокации возле храмов Украинской Православной Церкви на Волыни и Закарпатье. 23 августа 2020 года раскольники не впустили общину УПЦ в Покровский храм с. Хмельницкое Гороховского района Волынской области, 19 августа сломали замки на дверях Вознесенского храма с. Прислоп Межгорского района Закарпатской области, сообщает Информационно-просветительский отдел УПЦ.

Покровский храм с. Хмельницкое Гороховского района Волынской области более года использовали две религиозные общины – Украинской Православной Церкви и «Православной церкви Украины». «Мировая» о поочередном служении была подписана 9 марта 2019 года, однако верующим УПЦ постоянно давали знать, что они в храме «лишние». 11 июля 2019 года община УПЦ с. Хмельницкое была перерегистрирована в ПЦУ распоряжением Волынской облгосадминистрации. Перерегистрацию упростило то, что настоятель прихода Дмитрий Фенюк перешел в раскол и повел за собой людей. Однако верными УПЦ осталось большинство жителей Хмельницкого, поэтому в село назначили другого настоятеля – священника Николая Сливу.

Утром 23 августа 2020 года «мировая» была нарушена: придя на службу, община УПЦ обнаружила замену замков. За закрытыми дверями остался антиминс, на котором верные канонической Церкви совершали Литургию.

Сейчас Покровский храм остается закрытым, священник убеждает людей не идти на конфликт и ищет помещение для богослужений. Антиминс закрыт в шкафу, раскольники обещают его отдать.

Вознесенский храм с. Прислоп Межгорского района Закарпатской области был переведен в раскольническую ПЦУ 29 августа 2019 года – дело о незаконной перерегистрации общины до сих пор рассматривает суд. Чтобы не обострять конфликт, верующие УПЦ согласились до конца судебного разбирательства закрыть храм и собирались на молитву во дворе церкви. Однако 19 августа 2020 года, в праздник Преображения Господня, на дверях храма были обнаружены сломанные замки. Жители села оттеснили актив ПЦУ вместе с их служителем, закрыли храм и поставили на вход охрану. После этого «епископ» ПЦУ Виктор Бедь заявил, что «представители Московского Патриархата грубо нарушают конституционные права и свободы его паствы», и призвал власть повлиять на ситуацию в селе Прислоп. Общину УПЦ Бедь обвинил в «избиении прихожан и настоятеля, угрозе убийством и захвате храма».

Верующие УПЦ в свою очередь подчеркивают, что не прогоняют сторонников ПЦУ с богослужений – наоборот, приглашают односельчан вернуться. К храму не допускают лишь «священника» от раскольнической структуры. Тем более, что ранее немногочисленные активисты ПЦУ уже пытались завладеть Вознесенским храмом и даже успели сломать замки, но верующие с молитвой отстояли святыню.

ЛУЦК. Раскольники захватили храмы в Волынской и Винницкой областях

Evgen — Tue, 28 Jul 2020 09:45:40 +0000

Полиция не препятствовала беззаконию.

Захват двух храмов Украинской Православной Церкви осуществили сторонники раскольнической «Православной церкви Украины» в Волынской и Винницкой областях. Незаконное завладение богослужебными зданиями произошло в один день – 26 июля 2020 года, сообщает Spzh.news.

В Крестовоздвиженский храм с. Заболотцы Иваничевского района Волынской области раскольники проникли в воскресенье рано утром, сломав дверные замки. После захвата четверо служителей ПЦУ провели в храме «богослужение».

Прихожанам и настоятелю протоиерею Иоанну Сыбиру, пришедшим к храму чуть позже, пришлось молиться во дворе собственной церкви. Антиминс и богослужебная утварь оказались в распоряжении раскольников.

Как рассказали члены религиозной общины УПЦ, накануне захвата никаких угроз или объявлений о намерении завладеть храмом от раскольников не поступало. Незаконная перерегистрация общины Крестовоздвиженского храма в ПЦУ состоялась при содействии местной власти больше года назад – 5 апреля 2019 года.

После захвата дверь храма была закрыта представителями общин на два замка в присутствии полиции. Стороны подписали соглашение, что никто не войдет в здание до решения суда.

Протоиерей Иоанн Сыбира подал правоохранителям заявление о незаконном проникновении представителей ПЦУ на территорию храма.

В Покровскую церковь с. Новоживотов Оратовского района Винницкой области раскольники ворвались во время Божественной литургии, которую совершали во дворе опечатанного храма настоятель и прихожане.

По словам очевидцев, рейдеры поставили перед верующими УПЦ палатку и начали молиться. Когда прихожане готовились к Причастию, раскольники бросились к двери, срезали «болгаркой» замок и зашли в храм. Полиция не препятствовала беззаконию. Верующих УПЦ, которые хотели провести фотосъемку происходящего, правоохранители в здание не впустили.

После захвата представители ПЦУ закрыли храм на свои замки и разошлись.

Настоятель и верующие УПЦ написали в полицию заявления о незаконных действиях раскольников и бездействии правоохранительных органов.

ГРЕЦИЯ. Радикальные феминистки и мигранты оскверняют храмы

Evgen — Fri, 17 Apr 2020 08:11:04 +0000

На прошлой неделе две анархо-феминистки совершили акт вандализма в отношении одного из православных храмов в центр Афин.

Стены и двери церкви Святого Василия в исторической части греческой столицы были исписаны оскорбительными лозунгами в духе анархизма и радикального феминизма, передает Седмица со ссылкой на греческую прессу. Камеры слежения зафиксировали двух женщин в масках.

Представители радикальных левых движений Греции давно проявляют агрессию к Церкви, которая в их глазах является противодействием идеологии крайней толерантности в отношении сексуальных меньшинств, абортов и т. д.

Практически одновременно с афинским храмом была осквернена церковь Святого Рафаила на острове Лесбос, который сейчас печально известен лагерями для нелегальных мигрантов. Злоумышленники выломали двери церкви и уничтожили священные предметы, которые использовались священниками во время богослужения. На острове в последнее время вообще стало опасно, и разного роды акты вандализма и хулиганства со стороны мигрантов, исповедующих ислам, происходят постоянно. Так, совсем недавно на Лесбосе был разгромлен храм Св. Георгия.

ЛУЦЬК. «Немає кому служити, немає кому на служби ходити»: на Волині храми, захоплені «ПЦУ», пустують

Evgen — Mon, 16 Mar 2020 13:09:26 +0000

«Клірики», які брали активну участь у рейдерських «переведеннях» парафій УПЦ в «ПЦУ», не бажають служити в цих селах, а чиновники, котрі сприяли захопленням, релігійним життям парафій не цікавляться.

«У них завдання стояло забрати цю культову споруду, сфотографуватися з представниками «ПЦУ». Що там буде далі, хто буде служити, їм було все одно», — прокоментував для Інформаційно-просвітницького відділу УПЦ ситуацію в регіоні прес-секретар Володимир-Волинської єпархії протоієрей Володимир Мацур.

Священнослужитель розповів, що на сьогодні близько 20-ти релігійних громад УПЦ в єпархії незаконно перереєстровано, і в більшості новостворених парафіях «ПЦУ» богослужбове життя відсутнє.

«У нас така ситуація взагалі на Волині, особливо у маленьких селах. Уявіть собі: приїжджає новий «клірик» і каже, що мінімальна плата йому 4,5 тис. грн. По-перше, наші священники ніколи таких грошей не просили, де в малих селах такі кошти? По-друге, “ПЦУ”-шники — це або взагалі атеїсти, невіруючі люди, або ті, хто приходять паску, водичку посвятити… В них немає такого розуміння, що за храмом потрібен догляд, його утримувати потрібно і т.д. …От храми і пустують. Немає кому служити, немає кому на служби ходити».

Натомість, за словами отця Володимира, віруючі, в яких відібрали церкви, разом зі своїми настоятелями ведуть повноцінне молитовне життя.

«Наші священники тепер служать по хатах у своїх стареньких облаченнях. Жартують, що їм навіть легше стало — не треба платити великі кошти за світло, тепло… І люди тепер — всі, як одна сім’я, допомагають і священнику, і один одному, — розповів прес-секретар єпархії. — Так, забирають церкви, але парафіяльне та молитовне життя на тому не припиняється. Великим постом весь богослужбовий цикл на захоплених парафіях звершується — і покаянний Великий канон читається, і Літургії служать».

У селі Сусваль Володимир-Волинського району Волинської області — одна з таких парафій, на чолі з настоятелем ієреєм Богданом Гнатюком. Різдво-Богородичний храм у віруючих УПЦ остаточно забрали та передали «ПЦУ» 29 лютого 2020 року. Тоді місцевий «єпископ ПЦУ» провів в сусвальскому храмі УПЦ перше після незаконного переведення громади у нову церковну організацію «богослужіння». Рішення відкрити храм і впустити туди «ПЦУ» прийняли на засіданні круглого столу в Оваднівській об’єднаній територіальній громаді за участю представників обласної влади та управління поліції.

Перед тим, 14 лютого, пізно ввечері група представників «ПЦУ» з підготовленими заздалегідь інструментами, замками, болгаркою і генератором зламала вхід на територію церкви.

Після захоплення, культова споруда стоїть майже увесь час зачинена.

«Цією парафією мав би опікуватися “благочинний Оваднівського благочиння ПЦУ”. Але оскільки в нього є свій храм, то він у Сусваль практично не приїздить, — розповів протоієрей Володимир. — У неділю вони у цьому храмі проводили своє “богослужіння” — з 11 до 12. У понеділок, вівторок храм було зачинено. Учора, у середу, також годинку вони там щось “молилися”. Водночас наша релігійна громада весь круг богослужіння проводить у хатинці».

У деяких місцях віруючим доводиться молитися просто неба.

Що стосується Свято-Різдво-Богородичної парафії у с. Сусваль, зі слів настоятеля, як розповідає прес-секретар, у планах будівництво нового храму на земельній ділянці, яку пожертвували парафії.

ОВРУЧ. Клирик «УПЦ КП» принес покаяние и вернулся в лоно канонической Церкви

Evgen — Thu, 12 Mar 2020 09:59:32 +0000

10 марта в кафедральном соборе г. Коростень Житомирской области в присутствии митрополита Овручского и Коростенского Виссариона и пяти священников, диакон Георгий Шевчук принес покаяние в связи с пребыванием в расколе (в «УПЦ КП»). Об этом сообщает Информационно-просветительский отдел УПЦ со ссылкой на пресс-службу епархии.
«Мы с миром и любовью принимаем тебя, – сказал владыка, – и радуемся твоему возвращению в Святую Христовую Церковь, которую в Украине возглавляет Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины Онуфрий».
Как отметил в своем покаянном письме диакон, прихожане также изъявили желание вернуться в лоно канонической Церкви и написали покаянное письмо на имя управляющего епархией.

По словам отца Георгия, он убедился, что в «УПЦ КП» «главный акцент делается на политику, а не на спасение души», и «ПЦУ», в которую его агитировали перейти, «занимается политиканством, разжигает вражду и ненависть».

«Я не хочу быть ни в филаретовскому расколе, ни в организации ПЦУ», – подчеркнул он и рассказал, что осознать ему истину помогли мама и добрые люди.

«Я верю словам Христа Спасителя: “Создам Церковь Мою, и врата ада не одолеют Ее». Эта законная Церковь в Украине, России, Беларуси, Молдове и по всему миру. Поэтому я хочу быть в Божьей Христовой Церкви, – отметил диакон. – … Еще раз каюсь в непослушании к Вам, как законному епархиальному Архиерею. Прошу прощения у Господа Иисуса Христа, у Вашего Высокопреосвященства, церковного православного народа».

ЛУЦЬК. У Сусвалі і Будятичах рейдери «ПЦУ» знову захоплюють храми

Evgen — Mon, 17 Feb 2020 09:18:01 +0000

У Волинській області рейдери «ПЦУ» зрізали замки і захопили Свято-Різдво-Богородичний храм УПЦ у селі Сусваль Володимир-Волинського району, натомість громаді Свято-Миколаївського храму УПЦ в селі Будятичі Іваничівського району вдалося вкотре відстояти свій храм від рейдерського захоплення представниками «ПЦУ», а в селі Голядин Шацького району, через рік після захоплення Свято-Георгіївського храму УПЦ, парафіяни «ПЦУ» визнали свої помилки і прагнуть повернутися до УПЦ. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ.

Громада Свято-Миколаївського храму УПЦ в селі Будятичі Іваничівського району Волинської області знову відстояла свій храм від захоплення представниками «ПЦУ», які чинили чергову рейдерську атаку, повідомляє кореспондент СПЖ.

13 лютого 2020 року поблизу входу на територію храму УПЦ збирався з’їхатись у с. Будятичі актив «ПЦУ» разом з «духовенством», вимагаючи відкрити ворота і двері церкви.

Протягом декількох годин біля храму тривало протистояння громади УПЦ і представників «ПЦУ».

Як стало відомо ввечері цього дня, чергова рейдерська атака закінчилася нічим, церква залишається закритою. Також у громаді УПЦ повідомляють, що заплановані на 15 лютого парафіяльні збори щодо вирішення долі храму і релігійної громади відбудуться.

Нагадаємо, що з квітня 2019 року і до цього дня віруючі моляться просто неба біля воріт Свято-Миколаївського храму, відстоюючи своє майно. Парафію УПЦ в Будятичах влада самочинно перереєструвала ще 16 квітня 2019 року, всупереч рішенню парафіяльних зборів, під час яких віряни підтвердили вірність УПЦ. А вже 21 квітня прихильники «ПЦУ» прийшли до настоятеля Свято-Миколаївського храму УПЦ протоієрея Івана Сабівчака і заявили, що храм тепер належить їм. Проте весь храмовий комплекс в Будятичах громада на чолі з настоятелем зводила власними силами, і люди не згодні віддати церкву рейдерам.

14 лютого 2020 року, близько 21:30, група представників «ПЦУ» з підготовленими заздалегідь інструментами, замками, болгаркою і генератором зламала вхід на територію Свято-Різдво-Богородичного храму УПЦ у селі Сусваль Володимир-Волинського району Волинської області та зайняла вівтар, передає СПЖ.

Також зазначається, що напередодні група чоловіків напідпитку зібралася у одного з активістів «ПЦУ». Ще за 15-20 хвилин до початку рейдерської атаки біля храму було тихо.

Настоятель громади УПЦ ієрей Богдан Гнатюк повідомив, що на місце події викликали поліцію. Однак навіть через 20 хвилин після дзвінка правоохоронці так і не під’їхали.

Біля храму також зібралися парафіяни УПЦ.

Нагадаємо, громада УПЦ в Сусвалі була перереєстрована на користь “ПЦУ” розпорядженням голови Волинської ОДА 26 березня 2019 року, всупереч тому, що віряни на зборах парафії підтвердили, що залишаються в УПЦ. Подальший розвиток подій показав, що підтримка канонічної УПЦ у селі дійсно більше, тому, що протягом майже року храм залишався в розпорядженні її громади. Богослужіння за цей час неодноразово намагалися зірвати, а в січні 2020 біля храму вибухнув ще один конфлікт, після якого приміщення було опечатано до рішення суду.

9 лютого 2020 року релігійна громада на честь Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ села Сусваль вперше зібралася на Літургію перед закритим входом у свій храм.

У селі Голядин Шацького району Волинської області розчаровані парафіяни «ПЦУ», які в березні 2019 року перевели до «ПЦУ» Свято-Георгіївський храм УПЦ, закликали всіх членів новоствореної громади «визнати свої помилки і об’єднатися в тій церкві, яку хоче все село», та «винними перед о. Олександром, перед своїми батьками і односельцями». Про це на своїй Facebook-сторінці написала парафіянка «ПЦУ» Вікторія Іщенко.

«Прагнучи до правди в церкві “ПЦУ”, ми стали першими ворогами с. Голядин. Церква в нашому селі побудована в 1992році. Ідею будівництва подав мешканець села, а будівництво проводилось за кошти громади. З того часу хто як міг, так і допомагав церкві, — написала вона. — …Коли в Україну був привезений Томос, і “ПЦУ” стала визнана автокефальною — хтось із вищих чиновників району дістався і до нашого села. Заздалегідь провели письмове опитування жителів. У лютому або березні відбулися сходи селян, де без запрошення були присутні отці з “ПЦУ” і УПЦ. Як згадуємо зараз, парафіяни з “ПЦУ” йшли вже до обраних ними головою зборів та секретарем. Уже тоді все було продумано і прораховано. І ось невеликою кількістю голосів перемога була за “ПЦУ”. З тих пір і почалася в селі “війна” двох новоутворених громад».

Як розповіла жінка, потім «руські», а це старше покоління, котре все життя ходило до храму Божого, не хотіли віддавати храм, і «зараз ми їх розуміємо», а настоятель о. Олександр Свиновей, якому неодноразово пропонували перейти до «ПЦУ», ніяк на це не погоджувався.

«І ось всякими правдами і неправдами ми увійшли в храм. У село “привезли” нового отця Сергія, і почалося нова “правдива” українське життя в церкві», — зазначила парафіянка «ПЦУ», розповівши, що ця «українська правда» закінчилася після того, як громада зібрала 20500 гривень на потреби парафії і доручила новому «священику» придбати на ці кошти Святе Євангеліє українською мовою. Однак обіцяного Євангелія члени нової громади так і не дочекалися, до того ж з боку нового «священика» та його «наближених» «почалася відверта брехня».

«Правди ми не знайшли ні у отця Сергія, ні у благочинного, не захотіли розібратися в цьому питанні і церковні чини з української єпархії. Як організовувати “ПЦУ”, так приїхали самі, а допомогти знайти правду — немає нікого», — написала вона та описала з прикрістю про кричущі факти, що протирічать церковному порядку. «Люди бачать ці неподобства і залишають “ПЦУ”, повертаються назад в УПЦ», — підкреслила жінка.

«На сьогодні в “ПЦУ” залишилося 92 людини (з дітьми), вийшло з “ПЦУ” — 35 осіб. В УПЦ — 122 людини. Так скажіть, заради якої правди і чиєї вигоди розділилося село? Чому найрідніші люди стали затятими ворогами. Даваймо всі ми — парафіяни, які були в “ПЦУ” і які там залишилися, визнаємо свої помилки і об’єднаємося в ту церкву, яку хоче все село. Ми не можемо і не маємо права не дати можливості нашим бабусям молитися так, як вони хочуть. І на нашу думку, немає різниці, якою мовою звертаються до Всевишнього, головне, щоб це було від щирого серця. А з власного досвіду можемо сказати тільки одне: Бог там, де правда і любов. Ще раз просимо вибачення дуже щиро у тих, кому заподіяли багато болю», — підсумувала Вікторія Іщенко.

Нагадаємо, що після розладу в селі Голядин віруючі УПЦ почали будувати новий храм замість захопленого прихильниками «ПЦУ».

ВИННИЦА. «Епископ» «СЦУ» сослужил в ресторане католикам в нарушение канонов (ВИДЕО)

Evgen — Wed, 15 Jan 2020 09:12:30 +0000

В одном из ресторанов Винницы состоялось «богослужение», в котором «епископ» новосозданной «Святейшей церкви Украины» «СЦУ» Симеон сослужил католическому бискупу вместе с клиром захваченного Симеоном кафедрального собора УПЦ (МП) а также протестантскими пасторами.

На ролике видно, как ведущий службу латинский бискуп Леон Дубравский призывает протестантского пастора читать Евангелие. Однако «епископ Винницкий» Симеон шутливо говорит католику (насколько можно понять): «Раз вы надели очки, то уж читайте». В ответ католический епископ предлагает представителям «СЦУ» сослужить ему в качестве хора, отвечающего ведущему богослужебными возгласами.
В молебне также участвуют католический викарий Каменец-Подольской диецезии (куда входит и Винница) Ян Немец и католический епископ Одессы и Симферополя Бронислав Бернацкий.

В то же время каноны церкви категорически запрещают православным даже совместную молитву (не говоря уже о службе) с т.н. инославными. За это и епископы, и простые священники подлежат отлучению даже от собственной «СЦУ» (она же декларирует верность канонам).

Однако, как сообщают источники «Страны», в этом ресторане Симеон постоянно отдыхает с управляющим Каменец-Подольской диоцезии Римско-католической церкви Леоном Дубравским. Так «епископа СЦУ» на регулярной основе ублажают, дабы получить его согласие на передачу здания Госархива Винницкой области одному из католических орденов. Дело в том,что последним хозяином здания до передачи его под советское учреждение была «Украинская автокефальная православная церковь», правопреемником которой считается «СЦУ».

Фото - Дмитрий Богатенков

По тем же источникам, передачу здания архива, в котором хранятся документы от XVIII в., пообещал католикам ещё экс-премьер Владимир Гройсман. Согласована она и с нынешними областными властями.

Дмитрий Скворцов

ИВАНО-ФРАНКОВСК. Раскольники захватили храмовый комплекс УПЦ в селе Гринява на Прикарпатье

Evgen — Mon, 06 Jan 2020 13:33:59 +0000

Ивано-Франковская епархия просит власть вмешаться в ситуацию.

Сторонники раскольнической «Православной церкви Украины» захватили церковь всех преподобных Киево-Печерских, которая входит в комплекс Успенского храма с. Гринява Верховинского района Ивано-Франковской области, сообщает Ivano-frankivsk.church.ua.

Нападение на приход рейдеры совершили в воскресенье, 5 января 2020 года. Раскольники ворвались также в церковный дом, где располагаются трапезная и воскресная школа.

Ранее, 8 декабря 2019 года, сторонники ПЦУ захватили главный храм комплекса – в честь Успения Пресвятой Богородицы.

«Ивано-Франковская епархия УПЦ просит органы местного самоуправления и правоохранительные органы немедленно вмешаться в ситуацию, ведь на Рождество Христово представители ПЦУ лишают православную общину с. Гринява последнего приюта!» – сказано в сообщении.

Напомним, Успенская община Украинской Православной Церкви была незаконно перерегистрирована в ПЦУ в ноябре 2019 года после собрания территориальной общины. На этом основании раскольники совершили 8 декабря силовой захват первого храма, во второй тогда проникнуть не смогли.

В селе Гринява есть недостроенный храм ПЦУ.

Керуючий справами УПЦ: Коротко і ясно про томос і «ПЦУ» (+відео)

Evgen — Fri, 03 Jan 2020 10:45:31 +0000

Керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній у своєму коментарі YouTube-каналу «ВИТРАЖИ» навів дев’ять аргументів про те, що наданий Константинопольським патріархом томос новоствореній розкольницькій структурі «ПЦУ» не зцілив розкол, а посилив його, не примирив українське суспільство, а поглибив розбрат. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

Аргумент №1. Томос не зцілив розкол, а посилив його.

Як наголосив митрополит Антоній, замість двох неканонічних структур — УПЦ КП і УАПЦ — з’явилася нова неканонічна організація «ПЦУ». «Для цієї структури характерна політизованість і роз’єднаність. Розкол може породити тільки новий розкол», — зазначив владика.

Аргумент №2. Дії патріарха Варфоломія суперечать церковним канонам і традиції Церкви.

За словами Керуючого справами УПЦ, патріарх Варфоломій особисто переглядає загальноцерковні питання та скасовує документи, що були прийняті соборно Святою Церквою, що врешті призвело до кризи взаємин всіх Помісних Православних Церков.

Владика акцентував увагу на всі хибні кроки, зроблені Константинопольським патріархом: «Перше — це вторгнення на канонічну територію іншої Церкви. Друге — призначення Екзарха в іншу Церкву без узгодження зі священоначалієм цієї Церкви. Третє — створення церковних структур на канонічній території Помісної Православної Церкви. Четверте — прийом у спілкування осіб, які перебувають під забороною в іншої Помісної Церкви. П’яте — відновлення в сані клірика без покаяння після анафематствування. Шосте — “співслужіння” з людьми, які не мають дійсного єпископського або священницького рукоположення».

Аргумент №3. Своїми діями патріарх Варфоломій суперечить сам собі.

Митрополит Антоній нагадав, що канонічний статус Предстоятеля УПЦ — Блаженнішого Митрополита Онуфрія, як і анафема Філарета Денисенка, ніколи не піддавалися сумніву жодною Помісною Православною Церквою, у тому числі Констинопольським патріархатом. Натомість тепер неканонічні структури та їх “єпископи” і “священники” раптово визнані легітимними, причому вони не принесли покаяння і нічого, за суттю, не змінилося.

Аргумент №4. Незалежність автокефальної церкви — фіктивна.

«Томос не дав незалежності, а тільки перепідпорядкував розкольників Константинополю, — сказав владика. — Так звана “ПЦУ” виявилася в залежності від Константинополя. Тому що, по-перше, отримує миро з Константинополя, по-друге, вищою судовою інстанцією є Константинопольська Церква, по-третє, не має право відкривати українські парафії в діаспорі, по-четверте, не має право проголошувати святих, це робить для неї Константинопольський патріархат».

Аргумент №5. Томос ще більше розділив українське суспільство, а не примирив.

Як підкреслив митрополит Антоній, наданням томосу про автокефалію люди були введені в оману, більше того, це взагалі суперечить нормам і канонам Святої Церкви.

Аргумент №6. «ПЦУ» чинить не по-християнськи.

За словами владики Антонія, всі запевнення, що нібито томос несе мир, не відповідають дійсності, оскільки: «представники “ПЦУ” поводяться як рейдери і розбійники, продовжуючи політику УПЦ КП, захоплюючи храми УПЦ і викидаючи віруючих на вулицю».

Аргумент №7. Томос підриває релігійну стабільність в Україні.

«Найстрашніші конфлікти — це конфлікти на релігійному грунті. Потурання представників влади на місцях сіє ворожнечу. Томос і надалі сприятиме збільшенню розколу в суспільстві, а не його єднанню», — зазначив ієрарх УПЦ.

Аргумент №8. Процес надання томосу лобіювали геополітичні і політичні сили.

Як наголосив Керуючий справами УПЦ, «неприкрита участь і лобіювання надання томосу екс-президентом П. Порошенком, за відвертої підтримки влади США, свідчить про те, що в цьому процесі більше політичного, ніж церковного».

Аргумент №9. Таїнства в “ПЦУ” — безблагодатні.

«Священницькі і архієрейські хіротонії в “ПЦУ” недійсні, що раніше визнавав сам Константинополь. Визнання самосвятів, без покаяння і правильного рукоположення, розриває нитку апостольського наступництва в Церкві. Якщо недійсне священство, значить є недійсними і Таїнства», — підсумував мирополит Бориспільський і Броварський Антоній.

ТУЛЬЧИН. Преступники из ПЦУ избили кастетами священников и мирян УПЦ

Evgen — Tue, 31 Dec 2019 13:44:20 +0000

Полиция открыла криминальное производство по факту избиения священников и мирян, не допустивших сторонников ПЦУ в церковь ночью.

В ночь с 28 на 29 декабря в селе Новоживотове Оратовского района Винницкой области (Тульчинская епархия — ред.) группа активистов ПЦУ жестоко избила верующих Украинской Православной Церкви, совершавших круглосуточное бдение у Свято-Покровского храма.

После того, как раскольники сменили замки на церкви, община решила дежурить в новоживотовском храме круглосуточно.

Как рассказывает благочинный Оратовского района, протоиерей Дмитрий Цмокало, 28 декабря около 23.30, к Свято-Покровской церкви подъехали три машины с активистами, которые находились в неадекватном состоянии.

«Они угрожали, кричали «Идем мочить московского попа!». Мы сразу, там нас было пять священников и пять мирян, подошли к дверям храма, стали, чтобы их не допустить. Активисты светили в глаза фонариками и начали бить всех. Били, толкали, одному батюшке, молодому, из другого прихода Оратовского района, разбили губу так, что зашивали в больнице. Пономарю, который тоже приехал из Оратова со мною, разбили нос, губу тоже ему шили, сильно так им дали. И батюшку Петра, настоятеля храма, сбросили со ступеней и начали бить ногами».

Пономарь Александр Грецько утверждал, что нападавшие били кастетами.

«Тот, кто бил, светил мне вот так фонариком в лицо, – рассказал Александр. – Это был Пасичнюк, бывший полицейский, у него поставленный удар».

По словам настоятеля храма протоиерея Петра, в первые минуты верующие УПЦ подумали, что раскольники приехали заново срывать замки храма.

«Мы стали к ступеням, а они сразу начали сильно бить и кричать «Мочи московских попов!» Меня схватили за шиворот, потянули со ступеней и стали бить ногами. Бил Володя Гречаный, а Витя Пасичнюк бил других», рассказал протоиерей Петр.

Раскольников остановил вызов полиции: они вернулись в машины и разъехались. Получив информацию о происшедшем, правоохранители встретились со злоумышленниками, но те опровергли свое участие в преступлении.

По словам благочинного, на следующий день, 29 декабря, в воскресенье, четверо священников Оратовского района совершили литургию в Свято-Покровском храме. «Приехали люди района и небезразличные, которые хотели поддержать общину молитвенно».

Около 10 утра у территории церкви собрались сторонники ПЦУ во главе с председателем Оратовской районной госадминистрации Чугункином Олегом Павловичем, открыто лоббирующем интересы раскольников. В присутствии полиции сторонники ПЦУ оскорбляли, материли и провоцировали верующих. Глава администрации предложил общине УПЦ служить в Свято-Покровской церкви поочередно, что нарушает каноны УПЦ. Депутат процитировал Симона Петлюру: «Не так страшны московские вши, как украинские гниды».

На данный момент известно, что полиция допросила троих активистов ПЦУ. Открыто криминальное производство по факту избиения верующих.

Видео: https://spzh.news/ru/news/67456-idem-mochity-moskovskogo-popa-v-novozhivotove-pytalisy-zahvatity-khram

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК. Єпархія УПЦ повідомляє про захоплення Свято-Димитрівського храму у с. Пробійнівка представниками ПЦУ

Evgen — Fri, 20 Dec 2019 12:20:11 +0000

У березні 2019 року за підтримки голови сільської ради с. Пробійнівки Верховинського району були проведені збори села, на яких прийнято рішення про перехід громади храму УПЦ в підпорядкування ПЦУ. На самому зібранні настоятель храму та парафіяни, справжні представники релігійної громади, були відсутні. Жодної юридичної сили збори жителів села, які зазвичай ототожнюють зі зборами релігійної громади, не мали. Проте, це не завадило організаторам «переходу» з протоколом зборів та відповідними документами звернутися до Івано-Франківської обласної державної адміністрації з проханням перереєструвати громаду храму, змінивши юрисдикцію на ПЦУ. Державний реєстратор ОДА вніс відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, якими змінив повне найменування, установчі документи та підпорядкування релігійної громади Димитрівського храму.
Час від часу до храму приходили священики представники ПЦУ з невеликою кількістю вірян, здійснюючи тиск на вірян та звершували свої богослужіння на території храму.
15 грудня 2019 року, після завершення богослужіння біля 15.00 групою невідомих осіб, які представилися воїнами АТО, приміщення храму було захоплене, замки зломані та двері храму опечатані.
Отже, за сприянням місцевої влади громада Димитрівського храму УПЦ разом з настоятелем храму опинилися на вулиці та позбавлені права молитися у власному храмі.