Официальная хроника

МОСКВА. Святейший Патриарх Кирилл горячо молится за мир на Украине

«Сегодня мы все вместе с Украиной. Я молюсь и сегодня молился от всего сердца, чтобы мир снизошел на дорогую мне украинскую землю», — сказал после богослужения 2 декабря в Храме Христа Спасителя Святейший Патриарх Московский и всея Руси Кирилл, слова которого приводит руководитель Патриаршей пресс-службы диакон Александр Волков.
«Верим и надеемся, что Господь дарует мир украинскому народу», — добавил Предстоятель Русской Церкви.
Святейший Владыка отметил, что перед Церковью стоит важнейшая задача духовного воспитания общества в единстве, любви и мире.
«Единство народа — великая ценность, которую нужно хранить. Молюсь о том, чтобы Господь умиротворил народ, чтобы незыблемым сохранялось духовное единство Святой Руси, единство ее Церкви», — заключил Святейший Патриарх Кирилл.

03.12.2013 Официальная хроника

КИЇВ. Заява Української Православної Церкви у зв’язку з останніми політичними подіями в країні

У зв’язку з останніми політичними подіями в країні

БЛАГОСЛОВЛЯЄМО в усіх храмах і монастирях Української Православної Церкви в неділю 1 грудня за Божественною літургією та в усі наступні дні Різдвяного посту звершувати молитву «про примноження любові та викорінення усякої ненависті і злоби». Подробней…

02.12.2013 Официальная хроника

КИЕВ. В Украинской Православной Церкви — 4 новых митрополита

В день своего рождения, Блаженнейший Митрополит Владимир совершил Божественную литургию в домовом храме во имя святителя Николая Чудотворца, при предстоятельской резиденции в Киево-Печерской Лавре.
За этим праздничным богослужением Предстоятель возвел в сан митрополита архиепископа Белоцерковского и Богуславского Августина, Сарненского и Полесского Анатолия, Харьковского и Богодуховского Онуфрия, Переяслав-Хмельницкого и Вишневского Александра.
Блаженнейший Митрополит Владимир наградил митрополита Черновицкого и Буковинского Онуфрия правом ношения второй панагии.
В сан архиепископа возведен епископ Хотинский Мелетий.

27.11.2013 Официальная хроника

КИЇВ. Вітання Предстоятеля УПЦ єпископу Володимир-Волинському і Ковельському Володимиру з 45-ти річчям від Дня народження

ЙОГО ПРЕОСВЯЩЕНСТВУ,
ПРЕОСВЯЩЕННІШОМУ ВОЛОДИМИРУ,
ЄПИСКОПУ ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКОМУ І КОВЕЛЬСЬКОМУ

Ваше Преосвященство! Дорогий Владико!

Вітаю Вас з визначною датою у Вашому житті — 45-річчям від Дня народження!
Протягом багатьох років Ваші невтомні та самовіддані труди на Христовій ниві сприяють духовному процвітанню православного народу та вихованню чисельної пастви в дусі християнської любові. Сьогодні з древньої Володимир-Волинської святительської кафедри Ви несете Євангеліє в серця Ваших духовних дітей, являючи особистий приклад християнських чеснот.
Бажаю Вам, дорогий Владико, міцного здоров’я, миру та духовної радості. Нехай Всемилостивий Господь молитвами Пресвятої Богородиці завжди укріпляє Ваші душевні та тілесні сили і дарує невичерпну наснагу для подальшого архіпастирського служіння!
Многая і благая Вам літа!

З любов’ю у Христі

+ВОЛОДИМИР
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ

26.11.2013 Официальная хроника

КИЕВ. В день своего рождения, Блаженнейший Митрополит Владимир совершил Литургию в Киево-Печерской Лавре

23 ноября, в день своего рождения, Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины Владимир совершил Божественную литургию в домовом храме во имя святителя Николая Чудотворца при предстоятельской резиденции в Свято-Успенской Киево-Печерской Лавре. Подробней…

25.11.2013 Официальная хроника

КИЇВ. Звернення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира з нагоди скорботної дати 80-ї річниці Голодомору

Дорогі брати і сестри!

Літопис буття нашого народу зберігає пам’ять про багато історичних подій, як славетних, так і драматичних. Однією з найбільш жахливих трагедій для України став Голодомор 1932-1933 років. Вісім десятиліть пройшло з тих пір, але й сьогодні наше горе не вщухає, наповнюючи душу скорботою і спонукаючи підносити Богу молитву за мільйони невинних жертв.

Господь дав нам у володіння родючу землю, плідну й благодатну, наче Едем (див. Бут. 2, 8). Виконуючи заповідь про працю на ній (див. Бут. 2, 15), сумлінний і дбайливий трудівник завжди отримував щедрі врожаї, адже Господь, Який «насіння дає сіячеві і хліб на поживу», примножував плоди праведності (див. 2 Кор. 9, 10) усіх, хто в мирі, злагоді і благочесті працював на своїй ниві.

Однак, у буремному ХХ столітті наш край зазнав страшного лиха: мільйони людей прийняли мученицьку смерть від масового голоду. Це сталося не через пошесть чи неврожай. Голодомор був однією з ланок репресивного ланцюга більшовицької влади, яка взяла на озброєння ідеологію побудови світу на нових засадах — без Бога та Його морального закону. Оголошуючи благо народу головною метою, насаджуючи свій рай на землі, богоборці натомість засіяли її людськими кістками та зросили річками сліз. Пагубне сіяння принесло гіркий плід прокляття, адже «хто сіє в плоть, той від плоті пожне тління» (Гал. 6, 8), — говорить святий апостол Павло. Зречення християнської моралі нікому не принесло щастя. І про це свідчить багатовікова історія нашої Вітчизни.

Рай без Бога обернувся для народу в пекло. Цей суворий урок вітчизняної історії свідчить про безплідність усіх намагань побудови державного, політичного та суспільного ладу без заповіданих Богом моральних засад. Такий лад приречений на самознищення.

Період панування безбожного репресивного режиму ознаменований подвигом мучеництва та сповідництва величезної кількості православних християн. Вони гинули від голоду, ув’язнення, катувань. В 1930-ті роки фізичного знищення зазнала більшість єпископату і духовенства Православної Церкви в Україні та безліч мирян — найкращих представників народу. Церква разом зі своєю багатомільйонною паствою зійшла на Голгофу, страждаючи за Христову правду. Ці роки стали Великою П’ятницею для нашого народу.

Дорогі брати і сестри!

Згадуючи жертв голодомору та політичних репресій того страшного часу, закликаю всіх вас вознести молитви до Господа за упокій душ голодом вбитих братів і сестер наших і взяти участь у місцевих та загальнонаціональних поминальних богослужіннях в цей день.

Як прояв християнської любові і знак молитовної пам’яті, закликаю вас упорядкувати могили загиблих від голодомору в тих містах, містечках і селах, де вони збереглися.

Нехай пам’ять про них буде священною для нинішніх та майбутніх поколінь! Нехай нікого більше не звабить хибний шлях богозречення та богозабуття, нехтування моральними законами, встановленими Богом, а наша багатостраждальна земля більше ніколи не зазнає пошесті зневіри та нечестя.

Нехай лине молитва наша, як дим кадильний до Бога за упокій душ загиблих співвітчизників.

+ВОЛОДИМИР
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

22.11.2013 Официальная хроника

МОСКВА. Постійні члени Священного Синоду УПЦ взяли участь в урочистостях з нагоди дня народження Патріарха Московського і всієї Русі Кирила

20 листопада, у день свого народження, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя.
Його Святості співслужили ієрархи Руської Православної Церкви.
З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, в урочистостях участь взяли постійні члени Священного Синоду Української Православної Церкви: митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел та керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній.
Після закінчення Літургії митрополит Крутицький і Коломенський Ювеналій та собор архієреїв звершили подячний молебень, за яким підносилися прохання про здоров’я Святішого Патріарха Кирила. Митрополит Ювеналій також оголосив вітальний адрес членів Священного Синоду Руської Православної Церкви та підніс Його Святості список Казанської ікони Божої Матері.

21.11.2013 Официальная хроника

КИЕВ. В День рождения Предстоятеля УПЦ будет совершена Божественная литургия в Успенском соборе Киево-Печерской Лавры

23 ноября, в День рождения Блаженнейшего Митрополита Киевского и всея Украины Владимира, торжественная Божественная литургия в Успенском соборе Киево-Печерской Лавры начнется в 9-00.

21.11.2013 Официальная хроника

КИЕВ. Блаженнейший Митрополит Владимир освятил антиминсы для храмов Киевской епархии

20 ноября Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины Владимир в Свято-Николаевском храме при резиденции Предстоятеля УПЦ в Свято-Успенской Киево-Печерской Лавре, совершил чин освящения антиминсов для храмов Киевской епархии. Подробней…

21.11.2013 Официальная хроника

ДНЕПРОПЕТРОВСК. Митрополит Ириней поздравил Святейшего Патриарха Кирилла с 67-летием со дня рождения

Сегодня Святейшему Патриарху Московскому и всея Руси Кириллу исполняется 67 лет. 20 ноября 1946 года в Ленинграде (ныне – Санкт-Петербурге) в семье священнослужителя протоиерея Михаила Гундяева и его супруги Раисы Владимировны родился сын Владимир Гундяев – ныне 16-й Предстоятель Русской Православной Церкви.
По сообщению патриаршей пресс-службы, Святейший Патриарх Кирилл отметит свой 67-й день рождения богослужением в храме Христа Спасителя. В Литургии примут участие многочисленные священнослужители и простые верующие, которые придут поздравить Предстоятеля.
Управляющий Днепропетровской епархией митрополит Днепропетровский и Павлоградский Ириней в адрес Предстоятеля Русской Православной Церкви направил поздравительное письмо, в котором сказано:

«Ваше Святейшество, Святейший Владыка и дорогой наш Отец!

Примите мое сердечное поздравление с Днем Вашего рождения!
Молитвенно желаю Вам крепкого здоровья, долгоденствия и благословенных успехов в Вашем многотрудном Первосвятительском служении на благо Святой Православной Церкви!
Пусть милость Божья никогда не оставляет Вас в Ваших Первосвятительских трудах! От души желаю многих благодатных лет жизни и служения!
Смиреннейше испрашиваю Ваших святых молитв и Первосвятительского благословения для меня и всей Днепропетровской паствы!

С сыновней любовью во Христе,

† Ириней,
митрополит Днепропетровский и Павлоградский».

20.11.2013 Официальная хроника

КИЇВ. Звернення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира з нагоди скорботної дати 80-ї річниці Голодомору

Дорогі брати і сестри!

Літопис буття нашого народу зберігає пам’ять про багато історичних подій, як славетних, так і драматичних. Однією з найбільш жахливих трагедій для України став Голодомор 1932-1933 років. Вісім десятиліть пройшло з тих пір, але й сьогодні наше горе не вщухає, наповнюючи душу скорботою і спонукаючи підносити Богу молитву за мільйони невинних жертв.
Господь дав нам у володіння родючу землю, плідну й благодатну, наче Едем (див. Бут. 2, 8). Виконуючи заповідь про працю на ній (див. Бут. 2, 15), сумлінний і дбайливий трудівник завжди отримував щедрі врожаї, адже Господь, Який «насіння дає сіячеві і хліб на поживу», примножував плоди праведності (див. 2 Кор. 9, 10) усіх, хто в мирі, злагоді і благочесті працював на своїй ниві.
Однак, у буремному ХХ столітті наш край зазнав страшного лиха: мільйони людей прийняли мученицьку смерть від масового голоду. Це сталося не через пошесть чи неврожай. Голодомор був однією з ланок репресивного ланцюга більшовицької влади, яка взяла на озброєння ідеологію побудови світу на нових засадах – без Бога та Його морального закону. Оголошуючи благо народу головною метою, насаджуючи свій рай на землі, богоборці натомість засіяли її людськими кістками та зросили річками сліз. Пагубне сіяння принесло гіркий плід прокляття, адже «хто сіє в плоть, той від плоті пожне тління» (Гал. 6, 8), — говорить святий апостол Павло. Зречення християнської моралі нікому не принесло щастя. І про це свідчить багатовікова історія нашої Вітчизни.
Рай без Бога обернувся для народу в пекло. Цей суворий урок вітчизняної історії свідчить про безплідність усіх намагань побудови державного, політичного та суспільного ладу без заповіданих Богом моральних засад. Такий лад приречений на самознищення.
Період панування безбожного репресивного режиму ознаменований подвигом мучеництва та сповідництва величезної кількості православних християн. Вони гинули від голоду, ув’язнення, катувань. В 1930-ті роки фізичного знищення зазнала більшість єпископату і духовенства Православної Церкви в Україні та безліч мирян – найкращих представників народу. Церква разом зі своєю багатомільйонною паствою зійшла на Голгофу, страждаючи за Христову правду. Ці роки стали Великою П’ятницею для нашого народу.

Дорогі брати і сестри!

Згадуючи жертв голодомору та політичних репресій того страшного часу, закликаю всіх вас вознести молитви до Господа за упокій душ голодом вбитих братів і сестер наших і взяти участь у місцевих та загальнонаціональних поминальних богослужіннях в цей день.
Як прояв християнської любові і знак молитовної пам’яті, закликаю вас упорядкувати могили загиблих від голодомору в тих містах, містечках і селах, де вони збереглися.
Нехай пам’ять про них буде священною для нинішніх та майбутніх поколінь! Нехай нікого більше не звабить хибний шлях богозречення та богозабуття, нехтування моральними законами, встановленими Богом, а наша багатостраждальна земля більше ніколи не зазнає пошесті зневіри та нечестя.
Нехай лине молитва наша, як дим кадильний до Бога за упокій душ загиблих співвітчизників.

+ВОЛОДИМИР
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

19.11.2013 Официальная хроника

КИЕВ. Постоянные члены Священного Синода УПЦ посетили Предстоятеля УПЦ Блаженнейшего Митрополита Владимира в клинике, где он проходит курс лечения

13 ноября Постоянные члены Священного Синода Украинской Православной Церкви митрополит Одесский и Измаильский Агафангел, митрополит Донецкий и Мариупольский Иларион, архиепископ Горловский и Славянский Митрофан посетили Блаженнейшего Владимира, митрополита Киевского и всея Украины в клинике, где он проходит курс лечения. Подробней…

14.11.2013 Официальная хроника

КИЕВ. В день памяти преподобного Иова Почаевского Блаженнейший Митрополит Владимир совершил Божественную литургию

10 ноября, в день памяти преподобного Иова Почаевского, во время планового пребывания в Универсальной клинике «Обериг», Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины Владимир совершил Божественную литургию. Подробней…

11.11.2013 Официальная хроника

КИЇВ. Вітальне слово Предстоятеля УПЦ з нагоди 15-річчя заснування Регентсько-катехізаторського духовного училища при Корецькому Свято-Троїцькому жіночому монастирі

НАСТОЯТЕЛЬНИЦІ КОРЕЦЬКОГО
СВЯТО-ТРОЇЦЬКОГО ЖІНОЧОГО МОНАСТИРЯ
ІГУМЕНІЇ РАФАЇЛІ

РЕКТОРУ РЕГЕНТСЬКО-КАТЕХІЗАТОРСЬКОГО ДУХОВНОГО УЧИЛИЩА
ПРИ КОРЕЦЬКОМУ СВЯТО-ТРОЇЦЬКОМУ ЖІНОЧОМУ МОНАСТИРІ
ПРОТОІЄРЕЮ ОЛЕКСАНДРУ ОПАНАСЮКУ

Вельмишановна матушко Рафаїло!
Дорогий отець Олександр!
Дорогі наставники і вихованки училища!

Від усього серця вітаю вас з 15-річчям заснування Регентсько-катехізаторського духовного училища при Корецькому Свято-Троїцькому жіночому монастирі!
Останні два десятиліття духовні навчальні заклади Української Православної Церкви переживають відродження. Якщо у 1988 році на території України діяла лише одна духовна школа — Одеська духовна семінарія, то сьогодні в систему духовної освіти нашої Церкви входить двадцять навчальних закладів, серед яких помітне місце займають духовні училища.
Служіння в Церкві несуть не тільки священнослужителі. У звершенні православного богослужіння важливу роль відіграє церковний хор. На регентів хорів та уставщиків Церква покладає особливе завдання. Вони мають бути надійною опорою священника. Крім того, вони мають докласти максимум зусиль, аби створити в храмі атмосферу справжньої церковності. Саме церковний спів та читання мають спонукати до молитви кожного, хто увійшов до храму. Тому і в духовному училищі має панувати дух побожності та молитовності. Навчання в училищі та набуття професійних навичок мають бути органічно пов’язаними з заглибленням у літургічну традицію Церкви.
В цей святковий день бажаю усім викладачам та вихованицям Регентсько-катехізаторського духовного училища Божої допомоги в засвоєнні та примноженні багатовікового церковного передання. Нехай Господь молитвами Пресвятої Богородиці зберігає усіх нас в мирі і благочесті на многая літа!

З Божим благословенням

+ВОЛОДИМИР
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

06.11.2013 Официальная хроника

КИЇВ. Вітальне слово Предстоятеля УПЦ організаторам та учасникам щорічних зборів військового духовенства

Дорогі у Господі Преосвященні архіпастирі,
всечесні отці, шановні воєначальники!

Щиро вітаю учасників щорічних зборів православного військового духовенства Української Православної Церкви. Духовно-пастирська опіка військовослужбовців сьогодні є одним із пріоритетів у нашій діяльності.
Захисники Вітчизни завжди відчували любов і глибоку повагу з боку віруючих, а зв’язок Церкви з армією в усі часи був достатньо тісним. Він ще більше зміцнювався у часи серйозних випробувань, які випали на долю нашої Батьківщини. Православна Церква завжди з особливою шаною підносила молитви за здоров’я і спасіння христолюбивого воїнства, а також за вічний спокій і пам’ять воїнів, що полягли у боях за віру і Батьківщину. Сьогодні ми вбачаємо у Збройних Силах гарантію збереження могутності нашої держави, вірності славним традиціям наших пращурів.
Цього разу збори проходять у м. Чернігові. Майже з самого зародженняПравослав’я на Русі, Пресвята Богородиця благословила Чернігівську землю своєю Єлецькою іконою. Нелегка історія міста покладала різні випробування на плечі його жителів, які завжди знаходили відраду в молитвах перед чесним образом Божої Матері. Прославлення святителів Феодосія і Пахомія Чернігівських, Філофея Тобольського, благовірного князя Михаїла, а також священномучеників Василія (Зєлєнцова) і Василія (Богоявленського) свідчать про давню святість і благодатність цієї землі.
Не можна не згадати, що вірні сини Чернігівщини ніколи не були байдужими до долі своєї Батьківщини. Чернігівські козаки приймали участь у Полтавській битві 1709 року. Нашестя військ Наполеона у 1812 році не привело до окупації Чернігова, а його жителі поповнили ряди козацьких полків і ополчення. Чернігівський драгунський полк прославився ще у 1805 році, в битві при Шанграбені, в Австрії, за що чернігівці першими із кавалеристських частин отримали Георгієвський штандарт. Згодом полк брав участь у Бородинській битві, а в 1813 році був удостоєний семи срібних труб за Кацбах.
Однією з перших тримала удар Чернігівська земля й у часи Великої Вітчизняної війни, коли 5-та армія Південно-Західного фронту обороняла місто. Навіть під час дворічної окупації чернігівці змогли зібратися з духом та зробити свій край місцем всенародної партизанської боротьби.
Відчайдушна боротьба жителів Чернігова знайшла відгук у багатьох мемуарах, спогадах, історичних монографіях та продовжує жити в серцях прийдешніх поколінь, що виховані на прикладах героїзму своїх дідів і прадідів.
З 1999 року Синодальний відділ Української Православної Церкви по взаємодії зі Збройними Силами ті іншими військовими формуваннями України працює над відродженням традицій, що пов’язані з духовною опікою, задоволенням релігійних потреб військовослужбовців та членів їх сімей.
Священнослужителю, який отримав благословення Церкви на душпастирське служіння в армії та інших силових структурах, необхідно мати чітке уявлення про те, як здійснюється ця місія, і хто ті люди, з якими йому необхідно працювати. Знаючи особливості служіння серед військовослужбовців, священик уникне помилок у своїй діяльності і з успіхом досягне поставленої ним мети.
З особливих здобутків поточного року варто відзначити продовження постійного служіння наших священиків у миротворчих контингентах у Косово та Республіці Конго; а нещодавно було відправлено священика на флагмані ВМС України фрегаті «Гетьман Сагайдачний», для здійснення душпастирської опіки моряків під час участі в операції «Океанський щит». Набутий досвід показав реальну потребу військ в співпраці з Церквою, особливо у важких умовах ведення бойових дій, про що свідчить позитивне ставлення і повагу до священнослужителів з боку солдат і офіцерів Збройних Сил України. Тож, нива Христова чекає на своїх женців.
Щиро бажаю усім учасникам зборів допомоги Божої та молитовного покрову Божої Матері в майбутніх трудах. Сподіваюсь, що їх результати будуть корисними усім, хто має відношення до духовно-пастирської місії Православної Церкви у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Прикликаю на Вас Боже благословення!

+ВОЛОДИМИР,
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

05.11.2013 Официальная хроника

КИЇВ. Вітальне слово Предстоятеля УПЦ учасникам Всеукраїнської Конференції з питань паломництва

Преосвященні владики, дорогі отці, брати і сестри!

Щиро вітаю всіх учасників Всеукраїнської Конференції з питань паломництва! Перш за все хочу подякувати за труд, який ви несете в галузі просвіти і місіонерства, адже паломництво – це місія, яка здійснюється заради укріплення віри тих, хто робить в Церкві свої перші невпевнені кроки. Хочу подякувати всім, хто живучи в миру, маючи турботи про родину, роботу, хліб насущний, знаходить в собі сили і ентузіазм займатись такою непростою справою як організація паломницьких поїздок.
Вперше подібний захід відбувся рівно три роки тому, саме в цих стінах. З того часу багато що змінилось в Українській Православній Церкві. Ви набули досвіду, з’явились нові паломницькі служби, але незмінною залишається ваша головна мета – вести паству через святині цього миру до реалій Царства Небесного, через Єрусалим земний сходити до Єрусалиму Горнього. Головна мета паломництва співпадає з метою Церкви взагалі – спасіння і обожнення людини.
Сьогоднішній захід – наявне підтвердження того, що паломництво є загальноцерковною турботою. Поклоніння святим місцям має багато аспектів. Можна говорити про його сотеріологічний фактор (про паломництво як про засіб спасіння і обоження людини), можна згадати, що саме перші паломники (такі як Сильвія Аквітанка, та руський ігумен Даниїл) стали авторами унікальних пам’яток писемності, можна довести, що доленосна мандрівка преподобного Антонія на Афон була саме паломництвом, завдяки якому з’явилась Києво-Печерська Лавра.
Часи змінились і я додав би ще одну причину вважати паломництво найважливішою справою. Саме мандрівки святими місцями можуть стати могутнім виховним засобом для молоді і школярів. Воцерковлення, яке за звичайних умов триває місяці, під час паломництва скорочується до лічених днів. Варто згадати те, яку високу відповідальність при цьому несуть організатори поїздок. Ії можна порівняти хіба що з пастирським служінням.
Кількість паломницьких служб в межах Української Православної Церкви постійно збільшується і сьогодні сягає близько трьох десятків. При цьому їхні найменування не завжди відповідають реальним цілям і масштабам. Хочу звернути увагу на спеціальне розпорядження голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, підписане у липні поточного року, згідно якому визначені дві головні групи паломницьких організацій.
Перша група – це паломницькі служби, створені при парафіях, монастирях і братствах. Друга група – паломницькі відділи, які є структурними підрозділами єпархіальних управлінь. Обидві ці групи звітують керуючому архієрею, в юрисдикції якого вони знаходяться.
Є ще один вид паломницьких служб – загальноцерковний. В межах Української Православної Церкви ця група представлена єдиною службою. З огляду на значення, лише цю службу іменують Паломницьким Центром. Він є структурним підрозділом Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви. Керівник Паломницького Центру підпорядкований безпосередньо Предстоятелю, Синоду і Голові Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви.
Прошу враховувати згадане розпорядження під час корегування вже існуючих назв і при створенні нових паломницьких структур.
Звісно, назва є відображенням пріоритетів і церковної ієрархії. В жодному разі Паломницький Центр Української Православної Церкви не є органом контролю і покарання, оскільки ви підпорядковані безпосередньо своїм керуючим архієреям. Центральний паломницький орган Української Православної Церкви створений для вирішення ключових питань, які періодично виникають, і його завдання, згідно Положення про Паломницький Центр, прийнятого Священним Синодом, полягає в першу чергу в тому, щоб стати підтримкою і допомогою всім вам на загальноцерковному рівні в реалізації вашої діяльності в межах єпархій. Однак лише від вас залежить, наскільки ви скористуєтесь цією можливістю і наскільки реальним і “з повним повноваженням”, як говорить учню Титу апостол Павел (Тит 2, 15), буде соборне слово, відображення якого у паломницькій сфері покладене Синодом на Паломницький Центр.
Нагадаю про спробу Верховної Ради України ввести законопроект під назвою «Закон про паломництво». Саме Паломницький Центр став ініціатором проведення Всеукраїнської Конференції, під час якої були складені відповідні звернення, після яких законопроект не був прийнятий.
Лише Паломницький Центр має повноваження від імені усієї Української Православної Церкви представляти інтереси віруючих перед авіаперевізниками та отримувати пільги для сотень церковнослужителів та вірян, які часто обмежені в коштах.
Паломницький Центр має відповідний досвід у проведенні навчальних курсів для співробітників паломницьких служб, і ми очікуємо від нього діяльних кроків у сфері підготовки майбутніх керівників і співпрацівників паломницьких служб. В цьому, безумовно, потрібна буде і ваша посильна допомога.
Але ваша єдність потрібна не лише у кризових моментах. Вона необхідна щодня. Лише планомірна і регулярна робота з централізації ваших зусиль зробить паломницькі структури ефективними і стійкими до можливих потрясінь і викликів сьогодення.
Наостанок хочу подякувати всім присутнім за те, що знайшли час і взяли участь у Конференції. Бажаю, щоб ваше спілкування було приємним, ефективним, та в майбутньому принесло користь нашим паломникам.
Ще раз хочу згадати чудове послання апостола Павла до Тита, і побажати всім вам “бути розсудливими”, у всьому бути “взірцем добрих вчинків”, виявляти “чесність і серйозність” (Тит, 2, 6-7), щоб всі ви “були готові до добрих справ, не зводили ні на кого наклеп”, були “мирними й лагідними, чемними з усіма людьми” (Тит 3, 1-2), і навчилися “дбати про те, як творити добро й допомагати усім, хто потребує допомоги”, щоб служіння ваше “не було безплідне” (Тит 3, 14).

З любов’ю у Христі

+ ВОЛОДИМИР,
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

05.11.2013 Официальная хроника

КИЇВ. Вітальне слово Предстоятеля УПЦ учасникам Всеукраїнської Конференції з питань паломництва

Преосвященні владики, дорогі отці, брати і сестри!

Щиро вітаю всіх учасників Всеукраїнської Конференції з питань паломництва! Перш за все хочу подякувати за труд, який ви несете в галузі просвіти і місіонерства, адже паломництво – це місія, яка здійснюється заради укріплення віри тих, хто робить в Церкві свої перші невпевнені кроки. Хочу подякувати всім, хто живучи в миру, маючи турботи про родину, роботу, хліб насущний, знаходить в собі сили і ентузіазм займатись такою непростою справою як організація паломницьких поїздок.
Вперше подібний захід відбувся рівно три роки тому, саме в цих стінах. З того часу багато що змінилось в Українській Православній Церкві. Ви набули досвіду, з’явились нові паломницькі служби, але незмінною залишається ваша головна мета – вести паству через святині цього миру до реалій Царства Небесного, через Єрусалим земний сходити до Єрусалиму Горнього. Головна мета паломництва співпадає з метою Церкви взагалі – спасіння і обожнення людини.
Сьогоднішній захід – наявне підтвердження того, що паломництво є загальноцерковною турботою. Поклоніння святим місцям має багато аспектів. Можна говорити про його сотеріологічний фактор (про паломництво як про засіб спасіння і обоження людини), можна згадати, що саме перші паломники (такі як Сильвія Аквітанка, та руський ігумен Даниїл) стали авторами унікальних пам’яток писемності, можна довести, що доленосна мандрівка преподобного Антонія на Афон була саме паломництвом, завдяки якому з’явилась Києво-Печерська Лавра.
Часи змінились і я додав би ще одну причину вважати паломництво найважливішою справою. Саме мандрівки святими місцями можуть стати могутнім виховним засобом для молоді і школярів. Воцерковлення, яке за звичайних умов триває місяці, під час паломництва скорочується до лічених днів. Варто згадати те, яку високу відповідальність при цьому несуть організатори поїздок. Ії можна порівняти хіба що з пастирським служінням.
Кількість паломницьких служб в межах Української Православної Церкви постійно збільшується і сьогодні сягає близько трьох десятків. При цьому їхні найменування не завжди відповідають реальним цілям і масштабам. Хочу звернути увагу на спеціальне розпорядження голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків, підписане у липні поточного року, згідно якому визначені дві головні групи паломницьких організацій.
Перша група – це паломницькі служби, створені при парафіях, монастирях і братствах. Друга група – паломницькі відділи, які є структурними підрозділами єпархіальних управлінь. Обидві ці групи звітують керуючому архієрею, в юрисдикції якого вони знаходяться.
Є ще один вид паломницьких служб – загальноцерковний. В межах Української Православної Церкви ця група представлена єдиною службою. З огляду на значення, лише цю службу іменують Паломницьким Центром. Він є структурним підрозділом Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви. Керівник Паломницького Центру підпорядкований безпосередньо Предстоятелю, Синоду і Голові Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви.
Прошу враховувати згадане розпорядження під час корегування вже існуючих назв і при створенні нових паломницьких структур.
Звісно, назва є відображенням пріоритетів і церковної ієрархії. В жодному разі Паломницький Центр Української Православної Церкви не є органом контролю і покарання, оскільки ви підпорядковані безпосередньо своїм керуючим архієреям. Центральний паломницький орган Української Православної Церкви створений для вирішення ключових питань, які періодично виникають, і його завдання, згідно Положення про Паломницький Центр, прийнятого Священним Синодом, полягає в першу чергу в тому, щоб стати підтримкою і допомогою всім вам на загальноцерковному рівні в реалізації вашої діяльності в межах єпархій. Однак лише від вас залежить, наскільки ви скористуєтесь цією можливістю і наскільки реальним і «з повним повноваженням», як говорить учню Титу апостол Павел (Тит 2, 15), буде соборне слово, відображення якого у паломницькій сфері покладене Синодом на Паломницький Центр.
Нагадаю про спробу Верховної Ради України ввести законопроект під назвою «Закон про паломництво». Саме Паломницький Центр став ініціатором проведення Всеукраїнської Конференції, під час якої були складені відповідні звернення, після яких законопроект не був прийнятий.
Лише Паломницький Центр має повноваження від імені усієї Української Православної Церкви представляти інтереси віруючих перед авіаперевізниками та отримувати пільги для сотень церковнослужителів та вірян, які часто обмежені в коштах.
Паломницький Центр має відповідний досвід у проведенні навчальних курсів для співробітників паломницьких служб, і ми очікуємо від нього діяльних кроків у сфері підготовки майбутніх керівників і співпрацівників паломницьких служб. В цьому, безумовно, потрібна буде і ваша посильна допомога.
Але ваша єдність потрібна не лише у кризових моментах. Вона необхідна щодня. Лише планомірна і регулярна робота з централізації ваших зусиль зробить паломницькі структури ефективними і стійкими до можливих потрясінь і викликів сьогодення.
Наостанок хочу подякувати всім присутнім за те, що знайшли час і взяли участь у Конференції. Бажаю, щоб ваше спілкування було приємним, ефективним, та в майбутньому принесло користь нашим паломникам.
Ще раз хочу згадати чудове послання апостола Павла до Тита, і побажати всім вам «бути розсудливими», у всьому бути «взірцем добрих вчинків», виявляти «чесність і серйозність» (Тит, 2, 6-7), щоб всі ви «були готові до добрих справ, не зводили ні на кого наклеп», були «мирними й лагідними, чемними з усіма людьми» (Тит 3, 1-2), і навчилися «дбати про те, як творити добро й допомагати усім, хто потребує допомоги», щоб служіння ваше «не було безплідне» (Тит 3, 14).

З любов’ю у Христі

+ ВОЛОДИМИР,
МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ
ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

30.10.2013 Официальная хроника

МОСКВА. Патриарх Кирилл возглавил торжества по случаю 30-летия возрождения самого древнего монастыря города

Патриарх Московский и всея Руси Кирилл в воскресенье совершил литургию в Свято-Даниловом мужском монастыре Москвы, который отмечает 30-летие своего возрождения.
«Монастыри в таком городе, как Москва, имеют большое, чрезвычайно важное значение для духовной жизни жителей первопрестольного града и для всей Церкви», — сказал патриарх после литургии в Троицком соборе обители.
По его словам, монастыри призваны быть такими местами, где люди «воспитывают в себе целомудрие путем принятия обедов и путем жизни в соответствии со своими мыслями, подчиненными воле Божьей».
«Именно эта целостность человеческой личности, которая является результатом победы человека над самим собой, нужна людям», — подчеркнул предстоятель.
Он призвал верующих бороться «за свое собственное целомудрие, целостность своей личности, за прочность внутренней духовной конструкции, каковая только и может помочь человеку не только в годину испытаний, но и повседневно оставаться верным Божьему закону и надеяться на спасение». Патриарх передал монастырю икону Божьей Матери «Достойно есть», которую ему подарили монахи Святой горы Афон, когда он посещал ее в июне этого года.
В воскресенье он также посетил праздничный концерт по случаю возрождения монастыря, который прошел в гостиничном комплексе «Даниловский» на территории обители.
Данилов монастырь — самая древняя обитель Москвы, основанная в конце XIII века святым князем Даниилом Московским, младшим сыном святого князя Александра Невского.
В 1930 году монастырь был закрыт, а на его территории разместился приемник-распределитель для беспризорных детей. В 1937 году большинство насельников были расстреляны.
Данилов монастырь стал также первой обителью, возвращенной Церкви после десятилетий гонений. В конце 1982 года, в преддверии празднования 1000-летия Крещения Руси, иерархи обратились к власти с просьбой передать Церкви один из московских монастырей для создания в нем духовно-административного центра. 5 мая 1983 года было принято решение о передаче Данилова монастыря патриархии. В восстановлении обители принимали участие лучшие квалифицированные силы реставраторов и строителей, сотни добровольцев.
В 2008 году при содействии администрации и студентов Гарвардского университета США обители был возвращен набор из 18 исторических колоколов (в 1930-е годы по инициативе научного сотрудника университета Томаса Виттемора набор колоколов ради спасения от переплавки был куплен и подарен Гарвардскому университету американским промышленником Чарльзом Крейном).
Сейчас в обители насчитывается 68 насельников и несколько трудников. Монастырь осуществляет множество социальных, реабилитационных, благотворительных и молодежных проектов.

29.10.2013 Официальная хроника

КИЕВ. Блаженнейший Митрополит Владимир наградил благотворителей за помощь в организации поездки в Святую Землю паломнической группы детей

17 октября Предстоятель Украинской Православной Церкви Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины Владимир в своей резиденции в Свято-Пантелеимоновском монастыре в Феофании встретился с благотворителями, которые приняли участие в организации паломнической поездки в Святую Землю детей детдома семейного типа, действующего при Банченском монастыре. Подробней…

21.10.2013 Официальная хроника

КИЇВ. Предстоятель УПЦ затвердив логотип православної радіостанції «Собор»

17 жовтня Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир у своїй резиденції у Свято-Пантелеімонівському монастирі у Феофанії зустрівся з ініціатором створення православної радіостанції «Собор» Глєбом Малютіним.
У зустрічі взяли участь: керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній та архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр.
Блаженніший Митрополит Володимир благословив представлений на затвердження логотип радіостанції.

18.10.2013 Официальная хроника