ВІННИЦЯ. Духовенство єпархії на чолі з митрополитом Симеоном здійснило паломництво до Грузії

У ході паломницької поїздки гості з України подолали майже 3000 кілометрів шляху, відвідали різні куточки Грузії, побували в видатних з духовної та історичної точки зору монастирях і храмах, помолилися перед великими православними святинями, які знаходяться в давній Іверії.

 12 травня митрополита Симеона з паломниками зустрічав митрополит Алавердський Давид. Зустріч відбулася в найбільшому храмі середньовічної Грузії — Алавердському кафедральному соборі (собор Святого Георгія), до якого примикає монастирський комплекс. Храм розташований в центрі Алазанської долини, на відстані 13 км на північ від м. Телаві. Свого часу це була одна з найвищих будівель в світі (більше 50 м). Собор побудований в XI ст. і частково реставрований в XV і XVIII ст. Справляє він сильне враження гармонією своїх величезних пропорцій і підкреслено витягнутого, спрямованого вгору купола. Стоячи біля його древніх стін, розумієш, що ні вороги, ні навіть час ніколи не зруйнують цієї будівлі, яке захоплює погляд і одночасно дарує відчуття спокою.

 Після подячного молебню, який звершив митрополит Симеон в Алавердському соборі, митрополит Давид ознайомив гостей з історією собору і всього архітектурного ансамблю Алаверди, який включає в себе єпископський палац, що примикає до південної стіни огорожі, де розташована трапезна XVI століття, яка зберегла свій первісний вигляд. На північний захід від собору знаходяться руїни літнього палацу перського намісника Фейхар-хана. Палац був побудований в 1615 році разом з низьким восьмикутним цегляним павільйоном. Так само тут розташована дзвіниця. Собор оточує кріпосна стіна.

 Після того, як тут були проведені реставраційні роботи, інтер’єр собору був практично повністю відновлений. На стінах були виявлені численні зображення отців Церкви і апостолів, а також залишки написи древнегрузінською мовою.

 Від митрополита Давида українські паломники дізналися також, що впродовж довгого часу Алаверди був головним християнським собором Кахетії і тому в його стінах ховали царів і цариць. Алаверди є останнім притулком для таких знаменитих особистостей Грузії, як святий Йосиф Алавердський, великомучениця Кетеван, цариця з роду Багратіоні, дружина царевича Давида. Після смерті чоловіка ця жінка присвятила себе будівництву церков, монастирів і лікарень. (Цариця Кетеван — героїня дуже багатьох грузинських сказань, пісень і віршів), єпископ Алавердський Іоанн, якого лезгини в 1480 році вбили прямо в соборі, цар Кахетії Олександр I (1445/1456 — 27 квітня 1511), який був убитий після змови свого сина Георгія, Георгій II Авгіоргі або Злий Георгій (1469 — 1513), цар Кахетії, син Олександра I. Своє прізвисько отримав за вбивство батька і осліплення і полон молодшого брата Дмитра. Помер у Мухранській фортеці, куди його ув’язнив Баграт Мухранбатоні, Теймураз I (1589-1663), цар Кахетії і Картлі, поет — лірик, помер в Ірані в Астрабадській фортеці через кілька років після того, як повністю відійшов від справ держави, царівна Макрина, християнська свята та інші.

 Після молитов і короткої екскурсії по собору митрополити Давид і Симеон обмінялися подарунками. Український архієрей підніс владиці Давиду ікону Пресвятої Богородиці «Всіх скорботних радість». Митрополит Давид, у свою чергу подарував владиці Симеону ікону покровителя Грузії святого великомученика Георгія Побідоносця.

 Після відвідин Алавердського кафедрального собору митрополит Симеон з духовенством направився в знаменитий Бодбійскій монастир, або як його ще називають, Дім святої Ніни в Грузії.

 Бодбійскій монастир знаходиться в східній частині Грузії — Кахетії, в двох кілометрах від міста Сігнагі, над Алазанською долиною. Він заснований в кінці VI століття, після смерті святої рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії, на місці, яке свята обрала собі останнім притулком.

 Передання розповідає, що навернений Ніною в християнство грузинський цар Міріан хотів перенести тіло великої просвітительки в столицю — Мцхету, але дві сотні людей не змогли зрушити останки з місця. Могила святої Ніни стала особливо шанованим місцем, над нею був побудований храм — велична базиліка. Гробниця святої Ніни була прикрашена настільки багато і з таким благоговінням, сам вид її вселяв таку повагу, що навіть татаро-монголи, які грабували храми, в тому числі і в Бодбі, побоювалися її чіпати.

 В середні віки в Бодбі відбувалося помазання на царство кахетинських царів. У XVII столітті обитель була майже повністю зруйнована перським шахом Аббасом, який за кілька років до того був присутній там же на коронації царя Теймураза I. Однак незабаром монастир був відновлений і здобув ще більшої слави не як тільки духовний, але і як культурний і просвітницький центр. Тут існувала богословська школа, вивчалися природні і гуманітарні науки, розташовувалася найбільша в Грузії бібліотека …

 Бодбійска обитель була і залишається однією з найбільших в Грузії. Місцеві черниці прекрасно освічені: вони несуть не тільки традиційні господарські послухи, а й працюють в іконописній майстерні і в бібліотеці: сестри працюють з архівами, перекладають і видають богослужбову і святоотецьку літературу.

 Сестри Бодбійского монастиря невтомно піклуються про прикрасу своєї обителі. Всюди видно плоди їх старань — прекрасні квіти, які радують погляд паломника. Тому владика Симеон і священики після молитви в монастирському соборі із задоволенням здійснили прогулянку прекрасними квітковими алеями Бодбі.

 13 травня паломницька група відвідала Светіцховелі (груз. — Животворящий стовп) — кафедральний патріарший храм Грузинської Православної Церкви в Мцхеті, який протягом тисячоліття був головним собором всій Грузії.

 Серед збережених історичних споруд Светіцховелі є найбільшим в Грузії. Одним з стовпів храму служив кедр, що позначав місце поховання ризи Христової. Митрополит Симеон з духовенством звершив молебень у Светіцховелі і помазав усіх прочан єлеєм від місцевих святинь.

 Цього ж дня вінничани відвідали Моцамету. Це невеликий, дуже красивий монастир з круглими башточками, прикрашеними загостреними шатровими куполами. Монастир стоїть над бурхливою річкою Ріоні і потопає в зелені прибережної рослинності. Монастир побудований на місці, де мусульманські загарбники стратили грузинських князів Давида і Костянтина Мхеідзе, що відмовилися прийняти іслам. У невеликому залі монастиря на узвишші стоїть великий прямокутний ковчег з мощами благочестивих князів, зарахованих до лику святих Грузинської Церкви.

 Іконки святих Давида і Костянтина митрополит Симеон привіз до Вінниці і роздавав клірикам своєї єпархії, як благословення від давньої грузинської обителі.

 14 травня митрополит Симеон з паломниками прибув до Батумську єпархію. Тут, в резиденції митрополита Батумського Димитрія відбулася зустріч двох архієреїв.

 Митрополит Батумський Димитрій є племінником Католикоса-Патріарха всієї Грузії Ілії II. У 1989 р, будучи священиком, він був переведений в Батумі, в кафедральний собор Різдва Богородиці. Це призначення ознаменувало початок повернення Аджарії до Православ’я. У 1989 р було відкрито Схалтській монастир і хрещені тисячі місцевих жителів, які сповідували іслам. 13 травня 1991 5000 мусульман і атеїстів прийняли Православ’я. Зараз Батумська єпархія одна з найактивніших у Грузії в місіонерському і просвітницькому напрямку діяльності.

 Разом з митрополитом Димитрієм владика Симеон і паломники помолилися в батумському Різдво-Богородичному соборі. Цікаво, що собор був побудований в 1898-1903 роках братами Зубалашвілі як римо-католицький костел у готичному стилі. По обидва боки від центрального входу були встановлені статуї апостолів Андрія Первозванного і Симона Кананіта, благовісників Християнства в Грузії.

 За радянських часів собор неодноразово піддавався загрозі знищення, що викликало протести з боку громадськості та інтелігенції. Ці події послужили сюжетом для фільму грузинського режисера Т. Абуладзе «Покаяння». У 1970-х роках після реставрації собору було повернуто первісний вигляд, оновлений його інтер’єр, відреставровані фрески.

 У 1980-х роках він був переданий Грузинської Православної Церкви і став кафедральним собором Батумській єпархії. 16 травня 1989 його освятив в честь Різдва Пресвятої Богородиці Католикос-Патріарх всієї Грузії Ілія II, після чого тут відбулося хрещення близько 5 тисяч осіб.

 Митрополит Димитрій показав українським гостям ще кілька храмів в Батумі і околицях. У тому числі паломники побували в унікальному храмі, який будується неподалік від Батумі на висоті 333 м над рівнем моря.

 У супроводі митрополита Димитрія паломники побували в кількох навчальних закладах, якими опікується Батумська єпархія, і в дитячих будинках. Митрополит Симеон мав зустріч з мером м Батумі Гіоргі Єрмаковим.

 Однією з «родзинок» паломництва до Грузії стало відвідування високогірної області в районі селища Казбегі (сучасна назва — Степанцмінда). Тут паломники відвідали Троїцьку церкву в Гергеті (груз. Гергетіс Цмінда Самеба), яка розташована на висоті 2 170 м біля підніжжя Казбеку уздовж Військово-Грузинської дороги в грузинському селі Гергети на правому березі Чхері (притока Тереку), прямо над селищем Степанцмінда.

 Побудована в XIV столітті святиня є єдиним хрестово-купольним храмом в області Хеві. Біля храму збереглася середньовічна дзвіниця. За радянських часів церква була закрита, нині повернена Грузинській Православній Церкві. У російській літературі храм і монастир відомий з вірша Пушкіна «Монастир на Казбеку», який був написаний в травні 1829 р.

 Тут же, в гірському районі, митрополит Симеон з паломниками побували біля будинку, де жив Патріарх Ілія (зараз там розташований духовно-культурний центр), а також в будинку митрополита Димитрія.

 На завершення своєї паломницької поїздки вінничани відвідали Тбіліський патріарший кафедральний собор в ім’я Святої Живоначальної Трійці. Цікаво, що в соборі 13 престолів; окремо стоїть дзвіниця. Висота верхнього храму на честь Живоначальної Трійці становить 68 метрів (не рахуючи надкупольного хреста), його протяжність зі сходу на захід — 77 метрів, з півночі на південь — 65 метрів, а загальна площа — понад 5000 квадратних метрів. Нижній храм на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці, музей і численні службові приміщення розташовані в стилобатній частини нового собору.

 17 травня митрополит Вінницький і Барський Симеон взяв участь в урочистому богослужінні на честь Дня міцності і святості родини. Це свято заснував минулого року Предстоятель Грузинської Православної Церкви Патріарх-Католикос Ілія II, який закликав відзначати його щорічно 17 травня. Патріарх Ілія очолив Божественну літургію в Тбіліському патріаршому кафедральному соборі в ім’я Святої Живоначальної Трійці. Митрополит Симеон співслужив Патріарху в числі інших архієреїв з Грузії та інших країн. По завершенні літургії Патріарх Ілія благословив 40 сімей, які мають більше 10 дітей.

 18 травня делегація паломників повернулася в Україну.

Прес-служба Вінницької єпархії