Резолюція та звернення з’їзду православної молоді України

01.06.2004 archive, Вестник №33, Тема номера

РЕЗОЛЮЦІЯ ІІ З’ЇЗДУ ПРАВОСЛАВНОЇ МОЛОДІ УКРАЇНИ
Прагнення до об’єднання зусиль у справі залученні молоді до духовних скарбів багатовікової православної культури, що зберігається і примножується Православною Церквою ось уже два тисячоліття, привело нас, учасників ІІ з’їзду православної молоді України, представників усіх єпархій нашої Церкви, у святе місто Київ. Ми зустрілися тут як уже добрі знайомі, що з’єднані ідеєю духовного відродження України.
На початку третього тисячоліття від Різдва Христова Україна переживає черговий складний етап свого розвитку, суспільство знаходиться в духовних пошуках. Тим відрадніше, що в цей складний період зростає тенденція звернення молоді до багатовікових традицій православної культури. Православ’я все більш явно входить в свідомість молоді як значуща духовна цінність. Цьому сприяють діючі недільні школи, зростання числа православно-орієнтованих освітніх установ, суспільних об’єднань. Можна упевнено констатувати: духовно-етичне виховання молоді стає загальною турботою держави і Церкви.
Очевидно, що ніяке суспільство, як би добре воно не було оснащено матеріально або технічно, не може функціонувати без твердих етичних основ, без етичних і світоглядних постулатів. Не менше очевидна сьогодні необхідність більш тісної координації зусиль різних відомств, релігійних і суспільних організацій в роботі по патріотичному і духовно-етичному вихованню молоді як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні.
Нас насторожує демонстрація культу насильства і аморальності в електронних і друкарських засобах масової інформації.
Нам не байдуже, що серед організацій, які намагаються впливати на молодь, є і такі, які активно і, на жаль, небезуспішно, пропагують ідеї націоналізму, релігійного екстремізму. Частина молодих людей потрапляє в пастки, розставлені нетрадиційними культурами, новими релігіями, тоталітарними сектами.
З урахуванням вищевикладеного і перебуваючи абсолютно переконаними, що сучасна молодь володіє величезним соціальним, творчим і інтелектуальним потенціалом, готова вирішувати і вже зараз вирішує багато питань в житті Батьківщини, ми, учасники з’їзду, закликаємо:
1. Вважати молодіжне служіння в Церкві одним з найважливіших питань її діяльності. У зв’язку з цим звертаємося до преосвященних архієреїв, духовенства та парафіяльних активів про допомогу в організації роботи з молоддю.
2. Ширше залучати молодь по всіх напрямах соціального служіння: нагляд за лікарнями, дитячими будинками, шефство над військовими частинами та місцями позбавлення волі, брати активну участь у ресоціалізації осіб, зокрема неповнолітніх і молоді, що повертаються з місць позбавлення волі. Зробити соціальне служіння невід’ємною частиною діяльності православної молоді.
3. Звернутись до Президента України, Кабінету Міністрів і Верховної Ради з пропозицією підготувати довгострокову державну програму підтримки православного молодіжного руху.
4. Молодіжним православним організаціям у кожній єпархії УПЦ активізувати контакти з світськими молодіжними організаціями, які зорієнтовані на цінності Православ’я.
5. Ширше використовувати різні форми молодіжних консультацій. На парафіяльному рівні спільно з православними педагогами, лікарями, психологами організувати «служби довіри», включаючи «телефони довіри», куди могли б звернутися молоді люди з питань, що їх хвилюють.
6. Використовувати такі форми і методи місіонерсько-дискусійної роботи, як «круглі столи», диспути, зустрічі з представниками інших конфесій, на телебаченні, в редакціях газет.
7. Цілеспрямовано проводити роботу щодо розширення мережі недільних шкіл та вдосконалення виховної роботи в них.
8. Використовувати таку форму молодіжного виховання, як православні табори, і залучати до участі в них учнів та студентів світських навчальних закладів. Зробити традиційним проведення спільних зі світськими учбовими закладами молодіжних таборів. Для цього до початку літнього сезону встановити контакти з організаторами літніх таборів.
9. Для організації дозвілля православної молоді, яка прагне до вільного від впливу сучасних негативних явищ спілкування, сприяти відкриттю православних молодіжних клубів.
10. Сприяти організації молодіжних паломницьких груп та залученню до них світської молоді.
11. Об’єднати зусилля органів державної влади і структур Української Православної Церкви щодо зміцнення моральності, милосердя, відновлення, збереження і розвитку історичної і культурної спадщини України, патріотичного виховання.
12. Вважати громадянським і духовним обов’язком кожного православного громадянина активне протистояння зростанню злочинності, моральній розбещеності і цинізму.
13. Просити Міністерство освіти України ввести у світських навчальних закладах викладання основ православної культури та християнської етики.
14. Ефективніше висвітлювати в засобах масової інформації проблеми, що постають перед молоддю, пропагувати традиційні історичні і культурні цінності, формувати єдиний інформаційний молодіжний православний простір.
15. Пропагувати підхід до створення і збереження сім’ї на ідеалах добра і християнської любові як джерела отримання душевних сил, діяльного співчуття, колиски зародження майбутнього життя. Діти в родині — рівноправні члени з однаковою мірою відповідальності і прав. Здорова сім’я — основа процвітання і безпеки України.
16. Звернутися до Державного комітету України у справах сім’ї та молоді з пропозицією про щорічне проведення практико-орієнтованих, проблемно-методичних семінарів з питань виховання і освіти православної молоді, соціологічних досліджень з проблем духовно-етичного життя молодого покоління. Підсумки досліджень надати всім зацікавленим органам державної влади і структурам Української Православної Церкви.
17. Сміливіше розширювати контакти між представниками православної молоді єдиновірних народів і суверенних держав, що історично розвиваються в рамках східно-християнської традиційної спадщини.
Особливо підкреслюємо, що в умовах глобалізації, постійного випробовування моралі суспільства, дезорієнтації багатьох молодих людей Православна Церква з її тисячолітнім досвідом виховання залишається на сьогодні єдиним об’єднанням, дороговказом на шляху відродження, що дає шанс кожній юній душі йти до світла і добра.
Учасники конференції дякують Священоначаллю Української Православної Церкви і народному депутату України А.Л. Деркачу за допомогу у проведенні з’їзду.
Київ, 29–30 квітня.
ЗВЕРНЕННЯ УЧАСНИКІВ ІІ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО З’ЇЗДУ ПРАВОСЛАВНОЇ МОЛОДІ УКРАЇНИ ДО ПРЕЗИДЕНТА, УРЯДУ, ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Ми, учасники ІІ з’їзду православної молоді України, зібралися у столиці нашої держави — у місті Києві, щоб обговорити проблеми сучасного православного молодіжного руху в Україні.
Сьогодні православна молодь відіграє не останню роль у розбудові держави і прагне, щоб Україна була цивілізованою, правовою, багатою та духовно здоровою.
Багато юнаків та дівчат знайшли шлях до Бога і до храму, активно трудяться на ниві відродження Церкви і держави, але, на превеликий жаль, ще більша частина української молоді або зовсім байдужа до релігійного життя, або знаходиться під контролем та шкідливим впливом тоталітарних та деструктивних релігійних течій. З сумом змушені констатувати і той факт, що в сучасному молодіжному середовищі існують серйозні проблеми, про які не можна не говорити, бо від ефективного їх вирішення залежить наше майбутнє, здоров’я нашої нації.
Актуальною і гостро негативною рисою молодіжного сьогодення є широке розповсюдження таких пороків, як наркоманія, алкоголізм, злочинність, статева розпуста, які зменшують рівень особистої відповідальності та відповідальності за долю країни, нівелюють поняття патріотизму та національної свідомості. Причиною цих явищ є відсутність моральних орієнтирів, духовна порожнеча, що утворилася внаслідок багатолітньої атеїстичної пропаганди. Сьогодні ми повинні відверто говорити про причини такого стану в молодіжному середовищі.
У нашій державі Церква відокремлена від школи, але чи доцільно відокремлювати молодь від етичного виховання та православної культури, яка є традиційною для України? Основи православної культури та християнської етики заплановані до введення у шкільні та вузівськи програми, але зараз цей процес свідомо або навмисно гальмується.
Ми звертаємось до Вас, пане Президент, до Верховної Ради та уряду з проханням серйозно віднестись до цього питання. Розумна співпраця держави і православних педагогів піде лише на користь справі виховання та освіти української молоді.
Неодноразово наголошувалось, що першочергову роль у стабільності і розвитку суспільства відіграє сім’я. Кризові явища не обійшли і цю основоположну інституцію суспільства. Сім’я — це не тільки основа існування людського роду, але й фундамент будь-якої спільноти. Забезпечення сприятливих умов для створення молодими повноцінної сім’ї — найважливіше завдання сьогодення. Відродження сім’ї на християнських засадах забезпечить поступове цілеспрямоване відродження гармонійного суспільства.
Той недосконалий стан речей, який ми сьогодні спостерігаємо, викликає неабияку нашу стурбованість. Ми звертаємось до нашого Президента, до уряду та Верховної Ради з проханням всіляко сприяти розвитку православного молодіжного руху в Україні, підтримувати соціальні ініціативи православної молоді. Для реалізації цих завдань існує необхідність створення довгострокової державної програми підтримки православного молодіжного руху. Сьогодні потрібне об’єднання зусиль органів державної влади і структур Української Православної Церкви щодо зміцнення моральності, милосердя, відновлення, збереження і розвитку історичної і культурної спадщини України, патріотичного виховання. Адже від того, який фундамент буде закладено сьогодні, залежатиме міцність тієї споруди, яку ми всі разом будуємо. Тож нехай наш спільний дім не буде побудований на піску. Ми усвідомлюємо ту відповідальність, яку покладає Господь на усіх нас. Закликаємо всіх, хто не байдужий до майбутнього нашої України, об’єднати спільні зусилля у вирішенні тих проблем, які нині постали, тому що тільки подолавши їх, ми зможемо впевнено дивитись у майбутнє і успішно, з Божою допомогою, розбудовувати нашу державу.
29–30 квітня 2004 р.
Київ.
ЗВЕРНЕННЯ УЧАСНИКІВ II З’ЇЗДУ ПРАВОСЛАВНОЇ МОЛОДІ УКРАЇНИ ДО ДУХОВЕНСТВА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
Ми, учасники II з’їзду православної молоді України, усвідомлюємо себе вірними чадами Церкви Христової і бажаємо зміцнення позицій канонічного Православ’я в Україні.
Вважаємо, що пастирське служіння завжди є важким та відповідальним, але воно не повинно замикатися у суто клерикальному колі.
Сьогодні, як ніколи, пастирське служіння потребує допомоги активної, творчої та віруючої православної молоді.
Ми звертаємось до вас, всечесні отці, з проханням заохочувати ініціативи нашої православної молоді, сприяти організації молодіжного руху на парафіяльному рівні, благословляти добрі наміри та починання юних парафіян.
Молодь — це майбутнє Церкви і держави. Не забуваймо, що якщо не ми сьогодні приведемо молодь до Церкви, то вона заблукає у лабіринтах дегуманізованого та секуляризованого світу.
Ми не будемо зайвий раз нагадувати, що в нинішній час триває боротьба за душі та свідомість молоді. Багато сект і сумнівних угруповань бажають відтягти потенційно православну молодь від шляху до Істини.
Разом з вами активізуємо наші зусилля по розвитку православного молодіжного руху, щоб ніхто не вважав Православ’я релігією для людей похилого віку.
Православ’я — релігія радості, нехай пригорне до себе, з вашою та нашою допомогою, молоде покоління українців.
Нехай Господь Бог пошле своє благословення на ваші пастирські труди!
29–30 квітня 2004 року.

Церковь и молодежь

II Всеукраинский съезд православной молодежи Украины

Игумен Гавриил (Рыбальченко): «Реставрационные работы планируется завершить к встрече президентов трех славянских стран»