Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

УЖГОРОД. Відбулась міжнародна конференція з питань міжетнічної та міжконфесійної толерантності на Закарпатті

28 травня в конференц-залі готелю „Золота гора” що в селі Барвінок біля м. Ужгород за ініціативи відділу національностей та релігій Закарпатської облдержадміністрації відбуласяся міжнародна конференція на тему: „Міжетнічна та міжконфесійна толерантність як чинник консолідації українського суспільства: досвід Закарпаття”.

Мета конференції: моніторинг та аналіз тенденцій і подальших перспектив розвитку етнонаціональних та міжконфесійних процесів у контексті реалізації чинних нормативно-правових актів України, які регулюють міжнаціональні та державно-церковні відносини.
У конференції взяли участь представники органів державної влади, органи місцевого самоврядування, науковці, експерти, лідери національно-культурних товариств та релігійних організацій області, інші об’єднання громадян, керівники громадських організацій українців країн Карпатського єврорегіону.
Мукачівську єпархію представляв протоіерей Олександр Гук, науковий співробітник Богословсько-історичного науково-дослідницького центра імені архімандрита Василія (Проніна) Мукачівської єпархії УПЦ.
Представляємо вашій увазі доповіть протоієрєя Олександра на тему: «Толерантність у європейському вимірі як універсальна цінність.»
В історичному аспекті конфесійні та етнічні відносини слід вважати надзвичайно складним явищем, оскільки їм притаманні драматизм та довгий шлях до позитивного вирішення. Якщо застосувати до сприйняття цього феномена певні аналогії, то в аналітичному контексті він сприймається як непросте комплексно–диференційне рівняння з багатьма складовими, які необхідно гармонізувати. В метафізичному осмисленні кожна історична епоха повинна мати своє істинне відображення як актуалізацію історичних подій-символів, що вказують на пошук такої відповідності. Таким чином,динаміка цього пошуку набуває свого різнобарв`я між буттям істинним та неістинним,на що дуже виразно вказав у своїй книзі Sein und Zeit (Буття та Час) видатний німецький мислитель ХХ століття Мартін Хайдеггер.
Якщо взяти до уваги методологію цієї проблематики,то відносно європейського вибору та виміру прийнятним видається принцип толерантності. Він вистражданий європейською історією і по суті став результуючим в процесі вирішення конфесійних та етнічних питань.
В конфесійному розрізі драматичною ознакою були релігійні війни,подією-символом яких сприймається сумнозвісна «Варфоломіївська ніч». Багато квітучих міст та сіл Європи були спустошені. В кінцевому результаті прийшли до висновку, що єдиним мудрим рішенням є примирення та взаємна терпимість до релігійних переконань супротивних сторін.
Вдало Європа зуміла вирішити і геополітичні протиріччя,які відмічені двома світовими війнами. Подією-символом цієї трагедії стала так звана «Верденська м`ясорубка» під час Першої світової війни. І в цьому випадку ворогуючі народи переконались,що єдиний вихід полягає у взаємному примиренні та побудові майбутнього на принципах геополітичної толерантності.
Цю загальноісторичну масштабну сітку в методологічному аспекті можна спроектувати і на історію Закарпатського регіону,зважаючи на те,що принцип толерантності в європейському розумінні набуває універсального значення.
В історичній ретроспективі початковий імпульс християнізації нашого географічного та етнічного простору одержав актуалізацію з ініціативи свв. Кирила та Мефодія. Конфесійно-диференціючими чинниками в подальшому виявились геополітичні тенденції. Узагальнюючим у цьому відношенні став австро-угорський імперський простір.
В даному ретроспективному історичному досвіді виявились конфесійні протиріччя як безпосередні віддзеркалення протиріч геополітичних. Проявом такого спрямування являється подія-символ «Мараморош-Сігетський процес» напередодні Першої світової війни.
В геополітично-етнічному аспекті знаковими подіями-символами можна визнати депортацію єврейського населення Закарпаття під час Другої світової війни та репресивні дії по відношенню до угорців та німців Закарпаття в повоєнні роки.
Це були прояви релігійного та політичного радикалізму,які в наш час сприймаються як історичні релікти, атавізми, рецидиви з негативним знаком. Толерантна мудрість наполягає на тому,щоб повністю виключити їх з конфесійного та етнічного простору нашого краю.
В перспективі сподіваємось на те, що з допомогою толерантної методології вирішиться етнічно-конфесійне комплексно-диференційне рівняння і здійсниться та істинна буття, яка і стане глибинним проявом міжетнічної та міжконфесійної гармонії на засадах європейського історичного досвіду.