МУКАЧІВЕ. Масляниця! Як її провести?

12.03.2013 Церковь и общество

Масляниця, викликає безліч сумнівів — язичництво це чи православна традиція, чи потрібно «відірватися» перед початком суворої стриманості, або ж вже зараз треба налаштовуватися на молитовний лад, млинці — це релігійний символ або ж просто смачні ласощі … А навколо шум, гам, святкові гуляння. Що робити? Яких правил треба дотримуватися в цей предпісний масляний тиждень?
Це останній підготовчий тиждень перед подвигом Великого поста. «Масляна» — назва народна. У богослужбових книгах і календарі вона називається сирним тижднем, тому що за уставом можна куштувати тільки сиро-молочну їжу і рибу. Утримуючись від м’яса, ми очищуєм себе тілесно й поступово проникаємося світлим передчуттям поста. Богослужбові особливості сирної седмиці і історія церковного уставу повністю спростовує помилкову думку, що масляниця походить до деяких язичницьких звичаїв. Як розповідається в Синаксарі (в суботу сиропусну), візантійський імператор Іраклій (610 -640) після шестирічної виснажливої ​​війни з перським царем Хозроєм дав обітницю не їсти м’ясо в останню седмицю перед Великим постом. Була здобута перемога. Прийнявши благочестиву обітницю і клопотання царя, Церква ввела це в свій устав.

Не спалювати опудала
Масляний тиждень нагадує нам про близькість поста, про необхідність гідно зустріти його. Тому зрозуміло, що не треба шаленіти, напиватися, не треба спалювати опудал. Останнє — таки ритуальне дійство. Хоча йому не надають начебто особливого значення, але насправді значення це нікуди не йде. І не радиться православним брати участь у подібному обряді.
А що потрібно робити? Ходити один до одного в гості: «тещині вечори», «посиденьки зовиці» і так далі — гарна традиція, яка допомагає встановити з усіма добрі стосунки. Цьому млинці теж можуть сприяти, але не як язичницький символ сонця, а як певна традиція.
Млинці-це чудово. Особливо для дітей: вони з нетерпінням чекають Масляниці, знають, що буде багато різних млинців.

Повеселитися про запас
Останній тиждень перед Великим постом — час, коли ми прощаємося не тільки з певною їжею, але й з різними розвагами. Розваги — це ж не обов’язково щось гріховне, неправильне, не добре. На деяких приходах для дітей уцей період зазвичай проходять святкові концерти. І люди немов намагаються з дітьми по-хорошому порадіти і повеселитися про запас.
Коли ми разом сидимо за столом, співаємо пісні, у щось граємо, слухаємо один одного — це ж вчить нас любити один одного. Під час Масляниці все це переживається, і здається, особливо гостро. Бо з цим ми теж розлучаємося, від цього теж в якійсь мірі відмовляємося. Щоб зосередитися на Богові, навчитися любити Його.

Стати ближче один одному
Масляна, яка в церковному календарі називається Сирним тижднем, говорить нам, що Великий піст зовсім близько, вводить нас в нього. Вже — заборона на м’ясну їжу, вже не звершується таїнство вінчання. У храмах читається покаянна молитва преподобного Єфрема Сиріна з колінопреклонінням.
У неділю у вечері здійснюється в храмах чин прощення, щоб увійти в піст, примирившись з усіма. До Прощеної неділі варто готуватися весь тиждень. Адже традиція ходити до родичів на млинці (з якими, може бути, і особливо не спілкувалися) — це можливість зблизитися, забути образи і невдоволення, що накопичилися за рік.

Запастися кальцієм і примиритися
Масляна для православного християнина — премудре встановлення святих отців, підготовка до посту, в тому числі і в тілесному плані. Наприклад, той момент, що останній тиждень перед постом людина вживає багато молочної та рибної їжі, дає можливість її організму «запастися» необхідними їй кальцієм і фосфором, щоб без шкоди для здоров’я перенести майбутній подвиг.
А якщо говорити в духовному контексті: в сім’ях має бути традиція у завершенні Масляної зустрічатися з родичами та просити один в одного пробачення, кланяючись до землі. Якщо не завжди вдається зробити це в саму Прощену неділю (хоча це дуже бажано), то можна зустрітися трохи раніше — помиритися перед постом.
Тобто сенс Масляниці в примиренні з людьми, для чого і існував звичай відвідувати один одного в цей період, аби потім протягом посту принести покаяння і примиритися з Богом.

Не зловживати
Оскільки цей тиждень це підготовка перед Великим постом, який нагадується нам, що звичайно веселощі не повинн перевищувати припустимих меж і саме святкування не повинно перетворюватися на зловживання, служити приводом для гріха.
Під час широких гулянь на Масляну потрібно побоюватися, як би вони не перешкодили підготовці до посту. Усяке зловживання віддаляє людину від Бога і від придбання тих якостей душі, до яких прагне християнин.
Ніхто не каже, що треба взагалі не відвідувати гуляння, або йти туди, але з пісним обличчям. Для християнина допустимо веселість. Важливо, щоб пропонована індустрія розваг не нашкодила людській душі.
Для нас же це має бути час збирання думок навколо майбутнього поста. А сам піст повинен сприйматися як час розумної війни за особисте безсмертя у Христі, як час стриманості в хлібі і рясного харчування «всяким глаголом, які виходять з уст Божих».

ПРИЛУКИ. Фестиваль православного кіно «Покров»

ЛУЦЬК. Кризовим сім’ям подарують побутову техніку