Январь 31st, 2013
КИЇВ. Православна Церква визначиться зі ставленням до біопаспортів
На архієрейському Соборі Російської Православної Церкви, який почне свою роботу 2 лютого в Москві, буде сформульовано офіційну позицію Церкви стосовно біометричних документів.
Людині неприпустимо погоджуватися на обробку персональних даних — РПЦ
Про це УНІАН повідомили в Українській Православній Церкві.
«25 жовтня 2012 року на засіданні Богословської комісії УПЦ було розглянуто питання ідентифікації особи й запровадження біометричних паспортів. Документ було передано до комісії Міжсоборної присутності РПЦ, яка готує його на розгляд Архієрейського Собору РПЦ», — зазначили в УПЦ.
У документі звертається увага Архієрейського Собору на те, що «методи біометричної ідентифікації протилежні вченню Божому про людину й неприйнятні для православних християн як такі, що спотворюють сутність людської природи».
«У системі ідентифікації особи за біометричними документами ім`я замінюється біометричними параметрами. Методи ідентифікації виключають участь душі в процесі визначення людини. Людина зводиться до сукупності характеристик свого тіла. Людину змушують добровільно погодитися з тим, що вона — тіло, без жодної вказівки на душу», — йдеться в документі.
Автори документа побоюються, що мікрочіп стане технічним засобом, який постійно супроводжуватиме людину.
«Неможливо проконтролювати цілі й обсяги інформації, яка міститься й передається за допомогою вбудованого в документ мікрочіпа. Тому людина, надаючи документ із чіпом, наперед погоджується з усією інформацією, що міститься й передається. У таких умовах картка з вбудованим мікрочіпом стає інструментом поневолення вільної волі людини в частині подачі й розпорядження інформацією, оскільки позбавляє людину можливості не лише контролю, але й безперешкодного зчитування інформації з неї», — зазначається в документі.
«За вченням Церкви людина — є безсмертна душа, поміщена в тлінне тіло. Раніше ідентифікація здійснювалася за іменем, яке і є відмітною, ідентифікуючою властивістю душі. Пізнавання людини для ідентифікації здійснювалося за фотографічним знімком. У такій системі ставлення до людини подібне Промислу Божому. Ідентифікація людини, як і пізнавання – процеси, в яких людина бере участь постійно, погоджуючись із їх результатами або спростовуючи. В разі згоди людина підтверджує не лише свою особу, але й сутність як людини — творіння Божого», — підкреслюють автори документа.
Також у документі піднімається питання добровільної згоди на обробку персональних даних.
«Від людини потрібна згода на використання всієї інформації, для будь-яких цілей. Але підпорядкування волі людини за допомогою маніпуляцій або насильства якомусь зовнішньому авторитету розглядається як порушення порядку, встановленого Богом, на що вказується в Основах учення РПЦ про гідність, свободу та права людини. Після такої згоди без волі людини, але за її попередньою згодою можливі будь-які операції як з інформацією про неї, так і з її інформацією, що є свавіллям по відношенню до внутрішнього світу людини», — зазначають богослови.
«Віросповідання, світогляд, ставлення до гріховних діянь, згода з гріхом або його відкидання, вся інформація про душу і тіло – це інформація про людину, використання якої має знаходитися в постійній залежності від волі людини. Лише сама людина повинна формувати ставлення до тих або інших подій, приймати або відкидати цінності, погоджуватися чи ні з діями, керуючись своєю вільною волею. Інакше виникає загроза можливості покаяння, а значить, спасіння», — підкреслюється в документі.
«Господь наділив людину вільною волею. Якщо людина дасть згоду на обробку персональних даних – вона передає повністю або частково свою волю, хай лише через розпорядження інформацією, тоді як її погодити з Божою волею? Що така людина віддасть Богові, адже Господь заповідав «сын мой! отдай сердце твое мне, и глаза твои да наблюдают пути мои» (Пр. 23, 26)»
«Людині неприпустимо погоджуватися на обробку персональних даних. Використання інформації має здійснюватися й регулюватися законами держави, як це було й раніше», — зазначається в документі.
КИЇВ. У Голосіївському монастирі православні святкували день пам’яті черниці Аліпії
30 січня Православні християни святкували день пам`яті особливо шанованої подвижниці — черниці Аліпії (Авдєєвої), яка покоїться в Свято-Покровському Голосіївському чоловічому монастирі Києва (Голосіївська пустинь).
Як повідомили УНІАН у Свято-Покровському Голосіївському чоловічому монастирі, протягом дня в обителі правитимуть заупокійні панахиди.
«Кожного місяця 30 числа в Голосіївську пустинь до матінки Аліпії приїжджають тисячі ппрочан. Багато хто відчуває її молитовну підтримку, за молитвами блаженної черниці до Господа одержують бажане. На знак подяки люди приносять в усипальню матінки живі квіти. Як стверджує народна мудрість: до порожнього колодязя люди не ходять», — зазначив намісник Голосіївського монастиря архімандрит Ісаакій (Андроник).
За словами намісника, в день пам`яті блаженної потік людей починається рано вранці і не припиняється до пізнього вечора.
Також отець Ісаакій розповів про те, що багато киян і гостей міста приїжджають до Голосієва у вихідні. При Свято-Покровському монастирі працює Недільна школа, де крім вивчення Закону Божого з дітьми проводяться творчі заняття і розвиваючі ігри. Заняття проходять щонеділі після служби, об 11.00 в аудиторіях Православного центру прикладних мистецтв. Поки діти навчаються в Недільній школі, батьки можуть відвідати Недільні бесіди з духівництвом монастиря — дізнатися про основи Православного віровчення, історію релігійних свят, про сенс здійснення Таїнств, про сенс Євангелія, прочитаного на службі. У невимушеній обстановці можна одержати відповідь на всі питання, що цікавлять.
Довідка УНІАН. Черниця Аліпія (Агафія Тихонівна Авдєєва) народилася 16 березня (3 березня — за старим стилем) 1905 року. Була пострижена в чернецтво в 1940-х роках в Києво-Печерській Лаврі.
У 1979 році черниця Аліпія поселилася на руїнах знищеної в 1926 році Голосіївської пустині, де несла свій духовний подвиг. За покірливе несення скорботи і численні духовні подвиги Господь дарував їй дар зцілення і пророцтва. За життя до матінки Аліпії приходили з проханнями про зцілення душі і тіла, просили духовної допомоги.
30 жовтня 1988 року черниця Аліпія відійшла до Господа і була похована на Лісовому кладовищі міста Києва.
18 травня 2006 року за благословенням Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї Україи Володимира тіло блаженної черниці перепоховали в Голосіївському монастирі, в усипальні під храмом на честь ікони Божої Матері «Живоносне джерело».
Черниця Аліпія поки що не зарахована до лику святих, разом з тим її шанування можна порівняти з шануванням православними християнами Матрони Московської.
Дні особливого поминання черниці Аліпії здійснюються 30 числа кожного місяця (у лютому — 28 числа), 30 жовтня, 16 березня, 18 травня, 30 серпня.
http://religions.unian.net/ukr/detail/13596