Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

03.01.2012. КИЇВ. У Свято-Михайлівському храмі столиці вшанували пам’ять видатного мецената Михайла Дегтярьова

3 січня, виповнилось 113 років від дня смерті видатного мецената XIX століття, засновника Свято-Михайлівського храму, – Михайла Дегтярьова.
За благословенням настоятеля храму, благочинного лікарняних храмів Києва протоієрея Романа Барановського кліриками храму була звершена заупокійна літургія.
Після Божественної літургії в усипальниці Михайла Дегтярьова, що знаходиться у лівому крилі храму під мурами, була звершена панахида. Чин панахиди звершували клірики храму: ієрей Владислав Татарчук та ієрей Михаїл Глеба. На заупокійній службі були також присутні прихожани, меценати храму та підприємці міста. На завершення панахиди перед присутніми отець Владислав виголосив проповідь, у якій звернув увагу присутніх на християнський образчик життя Михайла Дегтярьова, як приклад для наслідування.
Зокрема отець Владислав сказав: «Ми знаємо, що ми з вами є Церква Христова, і тому Бог не має мертвих, у Бога всі живі. Смерть не може нас відлучити від любові божої, не може нас відлучити від Церкви. Тому ми за наших рідних та близьких молимось як за живих. Молимось за кожного християнина покинувшого цей світ, бо як каже Священне Писання, не має людини яка б жила та не згрішила. І як ми молимось за наших спочилих, так само і вони, моляться за нас, що живуть у цьому світі, сповненому скорботи і духовної боротьби. Одним з таких людей був приснопам’ятний Михайло Парфенович Дегтярьов. Ми знаємо, що він дійсно шукав Царства Небесного. До нього істинно відносяться слова Христа про нужденних і голодних, про хворих і засуджених. Він істинно послужив Церкві, як справжній послідовник Христа. І Бог вшанував його як за життя, так і після смерті. Історичні події, які пройшли по нашій землі, не дивлячись на той факт, що храм був зруйнований безбожниками у 1930 році, не пошкодили його усипальниці, яка до часу відродження храму зоставалась неушкодженою. Господь дійсно дарував Михайлу Парфеновичу спокій , як душевний, так і тілесний. Він отримав від Бога таку ласку, також тому, що любив Божі храми. І тому по молитві Михайла Парфеновича Бог допомагає кожному хто прагне жити по заповідям Божим та для Церкви Христової».