03.12.2009. ЛУЦЬК. В музеї відбулась презентація відреставрованої Хомської чудотворної ікони Богородиці

03.12.2009 Церковь и общество

1 грудня, в музеї волинської ікони, відбулася презентація відреставрованої Холмської чудотворної ікони Богородиці. На запрошення організаторів на презентації біли присутні керуючий Волинською єпархією митрополит Луцький і Волинський Ніфонт та секретар єпархіального управління протоієрей Миколай Бондарук.
На презентація були присутні представники влади, журналісти, учасники Міжнародної конференції «Волинська ікона: дослідження та реставрація» та охочі подивитися на оновлену пам’ятку.
Реставрація ікони розпочалася ще у 1996 році, – розповів завідувач реставраційною майстернею Волинського краєзнавчого музею Анатолій Квасюк. На той час святиня перебувала у поганому стані, поверхня авторського шару була перекрита шпаклівкою з вмістом скла та піску. За словами «лікаря ікони», під час роботи навіть тупилися скальпелі. Він пригадав, як ікона пахла кипарисом.
Реставратор розповів, що займався «спасінням» пам’ятки зазвичай після роботи. За словами Квасюка, відчувалася нестача коштів для відновлення чудотворної ікони. З грошима допомогли спонсори. Остаточну вартість реставрації Анатолій Квасюк вирішив не називати.
Протягом чотирьох років реставраторами проводилися роботи по зняттю запису на іконі, опрацьовувалася належна наукова документація, фото та відеозйомка. Був проведений комплекс фізико-оптичних та фізико-хімічних досліджень, стилістичний історико-порівняльний аналіз.
Митрополит Ніфонт привітав учасників презентації зі своєрідним святом Музею та побажав успіхів у подальшій роботі над іконами. Вітаючи працівників та гостей музею владика Ніфонт побажав, щоб побачене сприяло духовному і тілесному вдосконаленню тим, хто з увагою та благоговінням приходитиме в музей. «Ця древня святиня — Холмська ікона Божої Матері – історія Православ’я нашого краю. Нині з радістю спостерігаю, як реставратору вдалося оновити цю святиню», — зазначив владика. Також владика зауважив, що реставратори, які працюють над дослідженням древніх ікон — це лікарі, які рятують Волинські святині.
Від імені Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира владика Ніфонт вручив реставратору ікони Анатолію Квасюку орден святого рівноапостольного князя Володимира другого ступеня, а працівникам музею — благословенну грамоту.
Від працівників музею за плідну співпрацю та духовне оформлення закладу і постійну підтримку Музею митрополиту Ніфонту вручили подячну грамоту мецената закладу.
На оновленій іконі представлений автентичний живопис ХІ століття, якому притаманні духовна глибина та високий рівень професійного виконання. Ікона вирізняється стилістикою, яка тяжіє до елліністичної традиції. За словами директора Волинського краєзнавчого музею Анатолія Силюка, представлена пам’ятка містить приблизно 70% авторського запису.
На думку голови ОДА Миколи Романюка, в іконі закарбоване життя багатьох поколінь, вона повинна служити всьому людству. «Ми нікому її не віддамо», – заявив він.
Нині охочі можуть споглядати пам’ятку у спеціальній броньованій вітрині, що в Музеї волинської ікони.
Довідка.
Холмська чудотворна ікона Богородиці – одна із найдавніших у світі богородичних ікон, унікальна пам’ятка візантійського мистецтва константинопольського письма кінця ХІ століття. З ХІІІ століття ікона знаходилася у Холмі, столиці Галицько-Волинського князівства, де прославилася багатьма чудесами. У 1765 році ікона була коронованою Папою Римським як чудотворна. Над головами Богородиці та Ісуса Христа були прикріплені золоті вінці. У роки війни ікону вивезли до Москви, потім – до Києва. Повернулася пам’ятка до Холма лише у 1943 році. Далі ікона зберігалася у родині православного священика Гавриїла Коробчука. У 2000 році донька священика передала образ до Музею волинської ікони.
Музей волинської ікони в Луцьку, відділ Волинського краєзнавчого музею відкритий в серпні 1993 року. Це єдиний в Україні музей, який представляє самобутню регіональну школу волинського іконопису. Фонд музею нараховує більше 1,5 тисяч пам’яток сакрального мистецтва, а саме понад 600 ікон XVI-XIX столітть, предмети металопластики (шати ікон, церковне начиння, іконки), декоративну різьбу (царські врата, кіоти ікон) та скульптуру. Створення колекції пов’язане з іменем відомого українського мистецтвознавця Павла Жолтовського (1904-1986), який очолював наукові експедиції Волинського краєзнавчого музею 1980-х років з вивчення та збору історичних і культурних пам’яток у храмах Волині.
Безцінною перлиною музею є Холмська Чудотворна ікона Божої Матері, унікальна пам’ятка візантійського мистецтва ХІ-ХІІ столітть, одна з найшанованіших християнських святинь.
У червні 2001 року до 10-ї річниці Незалежності України була створена розширена експозиція Музею волинської ікони в новозбудованому приміщенні. У залах музею експонується біля 100 творів іконопису XVI-XVIII ст. XVI століття представлене іконами «Спас у славі», «Розп’яття», «Юрій Змієборець». Канонічністю, строгістю композицій та віртуозністю виконання відзначений монументальний образ «Спаса у славі» середини XVI століття, що є одним із кращих зразків такого іконографічного типу.
Про майстерність волинських іконописців XVII столітт, різноманітність стилів, творчої манери, малярських осередків свідчать ікони «Зішестя Святого Духа на апостолів» пoчаток XVII століття, «Різдво Богородиці» та «Вознесення пророка Іллі» першої половини XVII століття, «Зішестя до пекла» середини XVII століття, «Св.Варвара з житієм» кінця XVII століття
Одухотвореністю, благородством і красою лику, вишуканістю колориту та різьбленого тла вражає ікона «Спас Вседержитель» першої половини XVII ст.
Діяльність монастирських іконописних осередків на Волині у ХVІІ–початку ХVIII століття Представлена творчістю волинського іконописсця 1630 р. (ікони «Юрій Змієборець», «Покрова Богородиці», «Богородиця Одигітрія»), Майстра ікон з Михнівки (ікони «Раздво Богородиці», «Причащання Святого Онуфрія»).
Вершиною професійного малярства Волниі є твори видатного українського живописця – ченця Йова Кондзелевича (1667–після 1740), в яких органічно поєднані східна та західноєвропейська іконописні традиції. В експозиції можна побачити роботи Йова Кондзелевича: одвірки дияконських та царських врат 1696 року, ікони «Спас Вседержитель» та «Святий Георгій», фрагменти пророчого ряду Іконостасу. Вони зачаровують тональним багатством, гармонійністю і яскравістю кольорів, живописною теплотою образів, бездоганно побудованими композиціями.
Особливу увагу відвідувачів привертає рідкісна за сюжетом ікона «Спокуса Ісуса Христа» початку XVIII століття. Її автор працював разом з Кондзелевичем у складі монастирських артілей.
Підписний апостольський ряд 1750 р. відкриває імена обдарованого народного маляра Слави Михальського та його сина Томаша. їх творам та іконам «Свята Катерина», «Коронування Богородиці”, „Святий Миколай” притаманні яскрава декоративність, елементи світськості, портретність ликів окремих персонажів.
У музеї експонуються оригінальні зразки декоративної різьби і скульптури Волині XVIII ст. – царські врата «Древо Єсея», фігурки ангелів та святих.
Окремий зал музею присвячений Холмській Чудотворній іконі Божої Матері, де проводяться не тільки екскурсії, але й богослужіння. У затишному залі можна залишитись і наодинці зі святинею, – музейні працівники завжди нададуть Вам таку можливість.
У музеї щороку влаштовуються виставки з музейних фондів та приватних колекцій. Інтерес у відвідувачів викликають виставки пам’яток російського іконопису XVIII – XIX ст. та церковного начиння, вилучених на волинських митницях.

03.12.2009. ЛУЦЬК. В Духовній семинарії відбулась чергова педагогічна рада

03.12.2009. ГЛУХОВ. Владыка Лука провел пресс-конференцию для СМИ