Сергій Кондратенко. В червоних жорнах

01.05.2007 archive, Вестник №68, Тема номера

Церква часів атеїстичних гонінь
Всеукраїнська науково-практична конференція пам’яті репресованих священнослужителів та мирян. Київ, 27 березня

В червоних жорнах

Сергій Кондратенко

Конференцію, яка проходила у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі, відкрив керуючий справами Української Православної Церкви архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан, який виголосив привітання учасникам форуму від Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України. У конференції взяли участь архієпископ Черкаський і Канівський Софроній, архієпископ Львівський і Галицький Августин, архієпископ Полтавський і Кременчуцький Филип, представники духовенства єпархій УПЦ, науковці, дослідницькі групи, що працюють зі справами репресованих православних священнослужителів та мирян, а також представники засобів масової інформації.

Архієпископ Львівський і Галицький Августин виступив з доповіддю «Православні новомученики і сповідники в новітній історії України. Протопресвітер Гавриїл Костельник». Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Филип розповів про гоніння на Церкву в післясталінський час, а архієпископ Черкаський і Канівський Софроній зосередився на репресіях на Черкащині за Радянської влади. Про роботу Церкви з матеріалами архівів розповів протоієрей Владислав Софійчук (Київська єпархія), який виступив з доповіддю «Досвід архівно-пошукової роботи зі справами репресованих священнослужителів та мирян. Електронно-пошукова система репресованих».
Чимало фактів переслідування православних священиків за часів радянської влади привели у своїх виступах представники єпархій УПЦ.
Як зазначали учасники конференції, головною метою зібрання було об’єднання зусиль тих, хто працює зі справами репресованих за віру Христову.
Варто зазначити, що дослідницько-пошукові групи, наукові працівники, окремі дослідники працюють по виявленню й дослідженню справ репресованих священнослужителів та мирян з кінця 80-х минулого ст., коли архівні справи репресованих стали відкритими для дослідників. На базі дослідницько-пошукової групи Київської Митрополії УПЦ створена електронно-пошукова база даних репресованих православних священнослужителів та мирян. З допомогою такої пошукової системи можна знайти архівний номер справи, якщо відомо прізвище, або місце проживання, або місце народження засудженого. На сьогоднішній день база даних вміщує протоколи засідань Київської та Хмельницької обласних трійок УНКВС за 1937 — 1938 роки. Знайдено близько півтори тисячі справ на православних, осуджених за релігійною ознакою в ці роки в Київській та Хмельницькій областях.
Учасники конференцій у своїх виступах наголошували, що зараз дуже важливо привернути увагу громадськості до мученицького й сповідницького подвигу священнослужителів та мирян за атеїстичної влади, адже цього року суспільство відзначає сумну дату — 70-річчя початку масових репресій Радянської влади, зокрема і відносно Православної Церкви. Згідно з даними Державної комісії по реабілітації жертв політичних репресій, в 1937-1938 р.р. було заарештовано 165200 православних священнослужителів, з них розстріляно — 106800. Конференція У Києво-Печерській Лаврі стала гідним вшануванням їхньої пам’яті.
Підсумки конференції для прес-служби УПЦ прокоментували її учасники.
Керуючий справами УПЦ, архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан: “Гоніння за релігійною ознакою – одна з найтрагічніших сторінок історії Православ’я. Сьогодні учасники конференції зібралися, щоб вшанувати пам’ять репресованих священнослужителів та мирян часів радянської влади, засвідчуючи суспільству, що пам’ять про них живе. Але ще однією метою цього наукового заходу є привернення уваги громадськості до мученицького й сповідницького подвигу священнослужителів та мирян. Ніщо не заважало їм відмовитись від віри і залишитися живими, але вони вчинили так, як християни перших віків – прийняли смерть в ім’я торжества Євангельських істин. Київщина дуже постраждала у часи тих гонінь, і вивчення архівних документів, — а ми цим постійно займаємося, — відкриває багато фактів брутального знищення людей. Подвиг сповідників віри привертає до себе суспільну увагу через велич вчинку, який є світлом для сьогоднішніх поколінь, для духовного наслідування сучасникам. Немає сумнівів, що кінцевим результатом копіткої роботи по історичному відтворенню трагічного минулого буде духовний поштовх у вихованні християнської молоді і суспільства”.
Архієпископ Черкаський і Канівський Софроній: “Найголовніша користь конференції — у вивченні своєї історії, адже людина і громадянин тоді гідна своєї держави, коли достеменно знає і шанує свою історію. Збереження історичних фактів минулого з життя народу надає моральної впевненості і в подальшій розбудові держави. В першу чергу це стосується нашої православної віри, на долю якої в минулому столітті випали трагічні сторінки. На території Радянського Союзу було оголошено війну Самому Христу. Від цього чи не найбільше постраждала Черкащина. Через її територію проходив сумнозвісний 101-й кілометр, куди зганялися з усієї України, а також з Білорусії, Росії всі, хто підпадав репресіям за віру. Тому така надзвичайно велика історія Черкаських мучеників, яких так багато. Справи багатьох я сам перечитав. Наближається ювілей – 15 років Черкаської єпархії. І всі ці роки іде праця над виявленням тих святих мучеників, які своїм смертельним стражданням засвідчили стійкість віри. Досить нагадати, що 20 червня 1938 року був розстріляний останній священнослужитель на Черкащині.
Зараз канонізовано 140 мучеників, які нам точно відомі по знайдених справах. Ще опрацьовуються подання на двадцять осіб як мученики. У цілому по єпархії, згідно історичних даних по парафіяльним сільським храмам, замучено до 600 священнослужителів і церковнослужителів – дияконів, священиків паламарів, регентів та ін. Цілеспрямовано знищені сім’ї, розбиті цілі роди… і лише за віру Православну. Про це забувати не можна, не маємо права. Повний мартиролог імен мучеників по кожній єпархії – це як мінімум завдання на найближчі роки, і я впевнений, що нинішня конференція є тільки добрим початком у цій важливій справі”.
Архієпископ Львівський і Галицький Августин: «Наша конференція відкриває нові імена святих подвижників, мучеників. Що таке віра, Церква? Це є душа суспільства, і якщо люди будуть розуміти, берегти і шанувати традиції, тоді суспільство буде здоровим. Саме такі теми, які сьогодні обговорювались на конференції, допоможуть нам усвідомити і вшанувати подвиг святих мучеників нашого часу. Нам є з чим працювати, і я впевнений, що робота в цьому плані буде розвиватися і надалі, тому що сьогодні тут зібрались люди, які не байдужі до цього і показують достойний приклад у своїй роботі. Насамперед, я дуже вдячний отцю Анатолію Затовському, отцю Владиславу Софійчуку, які багато зробили для підготовки конференції. Що стосується моєї розповіді про Гавриїла Костельника в сьогоднішньому виступі – це частина моєї багаторічної праціі. Треба подбати про те, щоб він був в числі наших славних співвітчизників, святих угодників Божиїх. Нехай його приклад і надалі надихає моїх земляків бути самовідданими, безстрашними, і коли потрібно, своєю смертю засвідчувати відданість і віру Христову. Отець Гавриїл Костельник схилявся до Православ’я ще в молодості і бачив вади та хиби, які має католицизм. Його душа прагнула повернення до батьківської віри».
Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Филип: “Мне кажется, что те вопросы, которые поднимались на конференции, будут все более и более востребованы обществом. Однако следует заметить, что работа с архивами до сих пор еще очень сложна: например, в Полтавской области не так просто получить архивные материалы по священномученикам. К примеру, у нас есть игуменья Олимпиада (Козельщанская), которая была замучена в 1934 году, есть ее дело в архивах СБУ. Однако на все мои просьбы там дают материалы, которые они считают нужными, но полностью ознакомиться с ее делом нет возможности. Поэтому в открытии архивов по священномученикам есть большая проблемы. Я думаю, со временем будет больше информации, и эти вопросы будут обсуждаться в обществе более широко и глубоко».

Всеукраїнська науково-практична конференція пам’яті репресованих

Богдана Александрова. Некрасивые игры вокруг Хоружевского храма. (Кому выгодно нагнетать противостояние на родине президента?)

Тимур Кальченко. Этапизация и результаты репрессий против киевского духовенства