Ректор Київських духовних академії та семінарії професор-протоієрей Миколай Забуга: “Академія та семінарія є святими в очах народу Божого”

01.07.2006 archive, Вестник №58, Интервью

Ректор Київських духовних академії та семінарії професор-протоієрей Миколай Забуга: “Академія та семінарія є святими в очах народу Божого”

— Отець ректор, як Ви оцінюєте роботу минулого навчального року?
— Завдячуючи Богові, перегорнуто ще одну сторінку життя Київських духовних шкіл. Головним результатом наполегливої праці як викладачів, так і студентів є випуск освічених богословів, які закінчили Київську духовну академію. На сьогоднішній день академію закінчили 243 випускники з вченим ступнем кандидата богослов`я, 692 — з дипломами богословів і 16 бакалаврів. Всього за 17 років академію закінчили 1255 чоловік, семінарію 3758 чоловік, що становить чверть духовенства Української Православної Церкви.

— Яку роль відіграють ваші студенти в сучасному науковому просторі і взагалі в житті суспільства?
— З кожним роком студенти Духовних шкіл все більш активно беруть участь у науково-освітніх та соціальних проектах. Це й науково-практичні конференції, різні форуми, семінари з питань гострих соціальних проблем. Кожного року студенти академії виступають з доповідями на конференціях, які організовують такі заклади, як МАУП, Славістичний інститут тощо. Нещодавно відбулась конференція, присвячена проблемам наркоманії, СНІДу, торгівлі людьми. У цих форумах наші вихованці взяли найактивнішу участь, висловили свою думку щодо вирішення гострих питань сучасного суспільства. Окрім того, студенти працюють у видавничому відділі Києво-Печерської Лаври, в Прес-службі УПЦ, в Синодальних відділах, викладають у недільних школах столиці. Вагомим внеском у розвиток сучасного богослов‘я є наукові дослідження випускників академії – кандидатські та дипломні роботи. Взагалі я вважаю, що тенденція інтеграції православного студентства в суспільні та освітньо-наукові процеси сучасності буде з кожним роком набирати сили. У цьому я особисто бачу гарну протидію секулярним впливам сучасної так званої субкультури, яка несе в собі подвійні стандарти, намагається легалізувати пороки та підмінити собою вікові традиції благочестя нашого народу. Православна молодь, а це не тільки студенти духовних закладів, має сьогодні гуртувати навколо себе всіх, хто здатен протистояти згубним впливам сучасної культури, яка, по суті, є “антикультурою”. Тому своїм вихованцям ми намагаємося весь час пояснювати, яка велика відповідальність лягає на їх плечі, бо саме вони — майбутнє нашої Церкви, і від особистого прикладу кожного з них залежить, якою дорогою попрямує і сучасна молодь, і суспільство взагалі.

— Чи відрізняється рівень духовності у сучасних студентів від їх попередників?
— Це питання стосується таких делікатних та індивідуальних сфер людського життя, як душа, віра, совість. З цих стін вийшло багато різних людей, і сказати, що у кожного із них було в душі, ніхто, крім Бога, не може. Інспекція намагається, щоб випадкових людей у нашому навчальному закладі було якомога менше. Але треба відрізняти питання дисципліни від внутрішнього духовного настрою людини. Ми намагаємося виховати високодуховних, моральних людей, які б були спроможні в майбутньому достойно нести тяжкий хрест пастирського служіння. Велику роль у цьому питанні відіграє те, що студенти живуть і навчаються на території святої Києво-Печерської Лаври. Вихованці відвідують лаврські богослужіння, сповідаються у духівників, і це сприяє тому, що багато з тих, які приходять сюди людьми нецерковними, швидко набираються духовного досвіду. Це дійсно святе місце, і кожен студент відчуває молитовну допомогу святих преподобних отців Києво-Печерських. А що стосується сучасних поколінь, то, чесно кажучи, я не розумію, чому існує дивна мода сварити молодь. Кожне нове покоління несе в собі щось прекрасне та корисне, і наша мета — побачити і розвити це прекрасне, допомогти молодій людині найти себе, не розгубитись серед спокус сучасного світу.

— Як складаються відносини КДАіС зі світськими учбовими закладами, чи існують якісь закордонні зв‘язки?
— Я вже згадував про участь наших студентів у конференціях столичних вузів. На сьогоднішній день налагоджені наукові зв‘язки з рядом престижних освітніх закладів, зокрема з Національним університетом імені Тараса Шевченка, Міжнародною кадровою академією, Києво-Могилянською академією, Славістичним інститутом тощо. Успішно відбувається обмін учбовими програмами і студентами. У нашій академії навчаються студенти із Росії, Білорусі, Молдови, Румунії, Сербії, Німеччини. Наші випускники та студенти навчаються в учбових закладах Англії, Греції, Німеччини, Росії. З 2001 року в Лаврі проходять наукові конференції, в яких беруть участь представники Свято-Сергіївського православного богословського інституту (Париж), науковці з Росії, Бельгії, Італії, Великобританії, США. У майбутньому ми плануємо проведення подібних заходів, адже вони сприяють розвитку богословських наук, зміцненню православної єдності. Обмін досвідом між науковцями — дуже важливий аспект розвитку наукової думки і освітніх процесів у Київських духовних школах.

— У яких ще важливих заходах та цікавих проектах взяв участь Ваш учбовий заклад?
— Без вагань можу сказати, що найвизначнішою подією цього року стали заходи, присвячені 70-річчю з дня народження нашого Предстоятеля Блаженнішого Митрополита Володимира. Наші студенти значно потрудились в оргкомітеті святкових заходів і були відмічені благословенними грамотами Священного Синоду Української Православної Церкви. Треба також відзначити і те, що завдяки студентському хору Київські духовні школи позиціонують себе ще й у сферах високого мистецтва. Наш хор неодноразово брав участь у різних фестивалях, зокрема закордонних, виступає на концертах духовної музики. Кожного року академія бере участь в організації заходів, присвячених пам‘яті видатного українського поета Тараса Шевченка, а в цьому році навіть було видано музичний диск з піснями на вірші Кобзаря у виконанні наших студентів. Також був виданий музичний диск духовних піснеспівів хору академічного храму, присвячений 70-річчю Блаженнішого Митрополита Володимира. І дуже приємно, що творчі процеси не зупиняються. За благословенням Блаженнішого Митрополита Володимира академія постійно готує і реалізує нові проекти.

— На передостанній педагогічній раді обговорювалась можливість впровадження в Київських духовних школах деяких реформ. Про що саме йдеться?
— Мета будь-якої реформи — покращення якості навчання та освіти. Цілком природно, що викладацька корпорація КДАіС постійно знаходиться в активному робочому процесі. Відбувається поповнення розкладу предметів новими дисциплінами, які є новими, але мають пряме відношення до парафіяльного і церковного життя, себто педагогіка, психологія, вікова психологія, психологія наркозалежних і хворих людей. Це колосальний об’єм знань, який потрібно вивчати сучасному священику. Життя вимагає введення нових дисциплін, які допоможуть нашим випускникам стати священиками компетентними у сучасному громадському і церковному житті. Цим продиктована необхідність впровадження деяких реформ в освітні процеси духовних шкіл. Всі викладачі та студенти впевнені, що новий етап у житті Київських духовних шкіл буде успішним в усіх аспектах.

— Отець Миколай, Ви вже 10 років займаєте посаду ректора КДАіС, Ви є членом Ради Церков, нещодавно Блаженніший Митрополит Володимир призначив Вас на посаду керівника ВЗЦЗ. У Вас великий досвід церковного та суспільного діяча. Які, на Вашу думку, перспективи впровадження християнських цінностей у сучасному суспільстві?
— Сьогодні стан Православної Церкви в Україні ускладнюється розколами, підтримкою політиками усіляких сект. До цього часу немає нового закону про свободу совісті, нечіткі державно-церковні відносини. Закон Божий та християнська етика до цього часу не введені в систему шкільної освіти. Ми живемо в православній державі, і народ повинен знати культуру того народу, нащадком якого він є. Коли ми їдемо в паломництво до Єрусалима, то знаємо, що їдемо в єврейську державу, і відчуваємо це на кожному кроці. Якщо ми їдемо в Туреччину, то знаємо, що їдемо в мусульманську країну. А тут ми соромимося сказати, що ми той народ, совість якого сформувало Православ’я, і ті, щ тут живуть, чомусь бояться і не хочуть знати історію свого народу, пізнати ази культури, яка сформувала українську націю. Якщо ми втратимо свою православну самоідентифікацію, то це приведе до духовної смерті нації. А це жахливо.

— Нещодавно відбувся II з‘їзд Православного педагогічного товариства та Міжнародна конференція з питань впровадження християнських цінностей у систему освіти України, ведуться переговори з державою…
— Так, ці переговори ведуться вже багато років, і мова йде вже навіть не про обов’язковий предмет, а про факультатив. Та і на цьому етапі тут є противники, які не дозволяють важливому питанню релігійної освіти нашої молоді зрушити з місця. Є комісії, ведуться переговори, але справа далі розмов, на жаль, не заходить. Що чи хто гальмує цей процес, відомо одному Богу. Питання духовної освіти в школах знаходиться в руках вчителів, цілком залежить від їхньої доброї волі та особистих релігійних переконань. Деякі наші студенти, на прохання вчителів-активістів, у яких болить душа за майбутнє наших дітей, нашого суспільства, їздять в школи та викладають дітям основи християнства.

— Які Ваші плани на майбутнє, чи будуть у школах якісь зміни?
— Будемо працювати над тим, що називається реформуванням якості духовної освіти. А так у розклад Духовних академії і семінарії входить повний набір предметів, дотичних до церковного життя, які при належному ставленні до них з боку студента дають змогу стати тим випускником, який буде хорошим священиком, церковнослужителем і який буде добре орієнтуватись у сучасному складному суспільному житті. Для цього у нас є абсолютно все, зокрема колосальні бібліотеки (історична, лаврська, парламентська, бібліотека ім. Вернадського). Ті, хто хоче працювати, хто хоче підняти свій рівень освіченості, компетентності в різних сферах життя народу, той має для цього всі можливості. Сьогодні викладацька та студентська корпорації усвідомлюють висоту завдань та відповідальність у вихованні майбутніх служителів вівтаря Христова, які мають зберегти канонічне Православ‘я в умовах секуляризації та дехристианізації суспільства. Я впевнений, що академія та семінарія є святими в очах народу Божого, перед усім святістю ідеалу і, в останню чергу, нашими скромними трудами.

Бесіду вів Анатолій Чорногор

Єпископ Полтавський і Кременчуцький Филип. Освіта і виховання в Україні: від примусового атеїзму до розумної світськості

Митрополит Луцький і Волинський Ніфонт: “Волинська духовна семінарія є джерелом духовності, яке поповнює Церкву освіченими священнослужителями”