Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

КИЇВ. Святогірська ікона Божої Матері та 11 преподобних отців Святогірських — святині Дня Хрещення Русі


Напередодні святкування ювілею Хрещення Русі Інформаційно-просвітницький відділ щодня публікує житія святих сповідників руських, історію знайдення і прославлення чудотворних мощей та ікон, з якими відбудеться Великий Хресний хід та які під час урочистостей будуть доступні для поклоніння в Трапезному храмі прп. Антонія і Феодосія Печерських Києво-Печерської Лаври.

Із Святогірської Лаври до столиці привезуть відразу дві великі святині — Святогірську ікону Божої Матері та мощевик з 11-ма частинками Святогірських святих.

«Миротвориця» так тепер ще називають Святогірську ікону Богородиці. У 2016-2017 роках молитва перед цим чудотворним образом об’єднала православних з усієї України.

До Собору преподобних і богоносних отців, які у Святих Горах на Донці подвизалися (день вшанування – 24 вересня) включені імена 18 преподобних отців, що трудилися у Святих Горах.

В Успенському соборі для загального поклоніння знаходяться мощі 11-ти з 18-ти Святогірських святих: преподобний Іоанн Затворник, Арсеній, Герман, Лонгін, Феодосій, Кипріян, Іоанникій, Ісаакій, преподобносповідників Трифона, Михайла та Іоана.

День соборного святкування преподобних отців Святогірських – 24 вересня – присвячений до дня пам’яті преподобного Іоанна (Стрельцова), одного з найвідоміших подвижників Святогірської обителі.

Сповідник, ігумен Святогірський, це він колись сказав пророчі слова про відродження Святогорського монастиря хлопчикові Василю (майбутньому владиці Аліпію (Погребняку)), пророкуючи йому вирішальну роль у відкритті Святогірської обителі. «Дитинко, та ще прийде час – Святогірські дзвони задзвонять, а ти Святі Гори будеш відкривати!» – згадував владика Аліпій слова прозорливого старця, з душевним трепетом підписуючи в 1992-му році документи про відкриття відновленого Святогірського монастиря.

Детально про життя подвижників благочестя XVII-XX століть можна прочитати у трьохтомнику «Святогорський патерик».

У дореволюційні роки у Святогірському чоловічому монастирі були шановані дві Святогірські ікони Божої Матері: одна – стародавня, що не збереглася до наших днів; інша – один з її списків, що знаходиться в даний час в обителі.

Давня чудотворна ікона була однією з тих небагатьох ікон, які вціліли від розграбування Святогорського монастиря в 1787 році. З давніх часів вона вважалася чудотворною і, свого часу, деякі жителі міста Слов’янська отримали від неї зцілення. Була прикрашена срібло-позолоченою ризою з дорогоцінним камінням. Після закриття монастиря в 1922 році місце знаходження ікони залишається невідомим.

Написання нинішньої Святогірської ікони Божої Матері переказ відносить до XIX століття. Одному афонському старцю, який приїхав у Святі Гори незабаром після відкриття монастиря в 1844 році, дуже сподобалася Святогірська обитель. Переймаючись про те, що він нічого не може пожертвувати, афонський чернець в дар обителі написав цю ікону. Образ довгий час знаходився в Іоанно-Предтеченському печерному храмі і був благодатно збережений не тільки від вогкості, але і від пожежі.

У 1918 році, коли ікону переносили з села в село і хресний хід розташувався на нічліг в селі Байрачек, більшовики вночі напали на будинок, вбили ієромонахів Модеста і Іринарха, ієродиякона Феодота і прихистивших їх господаря будинку з дочкою. П’ять тіл лягли біля підніжжя ікони, що стояла в калюжі крові.

За радянських часів Святогірський образ Божої Матері був дивом збережений благочестивими людьми. У вересні 1992 року ікону хресним ходом перенесли в Святогірський монастир і поставили в Успенському соборі. Відтоді багато хворих різними недугами отримали зцілення після старанної молитви перед іконою Святогірської Богородиці, а іноді недужим поверталося здоров’я після помазання маслом від лампади, що горить перед нею, або прикладання до хворого місця засушених квіток, які прикрашали ікону. Безліч золотих і срібних підвісок біля чудотворного образу явно свідчать про чудеса, які відбулися, і милість до грішного роду людського Цариці Небесної.