Блаженніший Митрополит Володимир. Чи хочеш бути здоровим?

30.07.2004 Предстоятель

Гріх тягне за собою згубні хворобливі наслідки. “Не гріши більше, щоб з тобою не трапилося чого гіршого” (Ін. 5, 14), але в якому ми б стані не знаходилися, необхідно пам’ятати, що у нас є Лікар Небесний, Котрий кров’ю Своєю обмив нас від гріха і подає
Блаженніший Митрополит Володимир. Чи хочеш бути здоровим?

Гріх тягне за собою згубні хворобливі наслідки. “Не гріши більше, щоб з тобою не трапилося чого гіршого” (Ін. 5, 14), але в якому ми б стані не знаходилися, необхідно пам’ятати, що у нас є Лікар Небесний, Котрий кров’ю Своєю обмив нас від гріха і подає нам всіляке зцілення.

В 4-ту неділю після Пасхи – Неділю про розслабленого, Церква нагадує нам євангельську історію про зцілення паралізованої людини.
Євангеліе, оповідає святий євангеліст Іоанн Богослов, в Єрусалимі біля овечих воріт купальня, яка мала п’ять критих входів, де лежало дуже багато хворих. Час від часу сходив у купальню Ангел Господній і збурював воду, і хто перший входив у неї після збурення води, той одужував. (Ін. 5, 2-4). Проходячи містами і селами, відкриваючи людям тайни Царства Божого, прийшов одного разу до Овечої купальні Христос. Він побачив тут хворих, що чекали збурення води, щоб одужати. Серед них був чоловік, який хворів тридцять вісім років. Христос підійшов до нього і спитав: “Чи хочеш бути здоровим?” (Ін. 5, 6). Недужий відповів: «Так, Господи! але чоловіка не маю, щоб, коли збуриться вода, опустив мене в купальню; коли ж я приходжу, інший вже поперед мене входить. Ісус говорить йому: встань, візьми постіль твою і ходи. І він одразу одужав» (Ін. 5, 7-9). Потім зустрів його Ісус Христос у храмі і сказав: “Ось, ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не трапилося чого гіршого” (Ін. 5, 14).
Страшний фізичний біль, але ще страшніша душевна хвороба. Між душевною і тілесною хворобою існує постійний зв’язок, тому що тіло є храмом душі. Дбаючи про спасіння душі, не слід, за словами апостола Павла, занедбувати і тіло. Кожна людина, говорить Апостол, годує і гріє плоть свою (Єф. 5, 29). За християнським розумінням, плоть — храм Духа Божого, Котрий живе в нас.
Але, турбуючись про тіло, не слід забувати про душу, про її стан, про духовні запити. Кожна хвороба, яка вражає людину, не виникає сама по собі, без усяких причин. А причин багато. Головна з них завжди знаходиться в нас самих. Від того, як ми живемо, як виконуємо євангельські заповіді й загальнолюдські норми, залежить наш стан. Якщо ми нехтуємо завітами Христа про моральну чистоту, про духовну досконалість, то ми обов’язково матимемо хвору душу. Хвороба ж душі викликає хворобу тіла. Розслаблює і поражає наш дух і нашу плоть, головним чином, гріх. Гріх – це порушення існуючих норм, порушення заповідей Божих. Тому всілякий гріх робить нас розслабленими, подібними до того чоловіка, якого нині зцілив Господь в Овечій купальні в Єрусалимі.
Гріх тягне за собою згубні хворобливі наслідки. “Не гріши більше, щоб з тобою не трапилося чого гіршого” (Ін. 5, 14), але в якому ми б стані не знаходилися, необхідно пам’ятати, що у нас є Лікар Небесний, Котрий кров’ю Своєю обмив нас від гріха і подає нам всіляке зцілення.
Через святе Євангеліє Церква вчить нас, браття і сестри, щоб мати здоровий дух і здорове тіло. І перше, і друге даровано нам Господом. Господь узяв на себе наші немочі, прийшов на землю, щоб вилікувати нас від гріхів. Він прийняв нашу плоть, обновив її та обожив, возніс до небес. Він у всьому був подібний до нас, крім гріха. Це потрібно було людині, а не Господу. Він дав нам приклад Своїм життям, Своїм вченням і Своїм хресним подвигом.
Воскресіння Христове – це перемога над гріхом, над хворобою, перемога над найбільшим злом – смертю. Воскрес Христос – і нема більше гріха, котрого не могла перемогти людина. Воскрес Христос – і ми отримали повноту благодатної сили, що лікує і спасає нас.

Предстоятель Украинской Православной Церкви

Блаженніший Митрополит Київський і всієї України ВОЛОДИМИР. Проповідь у Неділю Хрестопоклонну

Блаженніший Митрополит Володимир. Святих Божих, як зірок на небі (Неділя 1-ша після П’ятдесятниці)