МУКАЧIВЕ. Документи свідчать: Перші дерев’яні храми Березнянщини, Перечинщини і Ужгородщини
Iсторично-дослідна стаття відомого історика, просвітителя, унійного священика, що жив на початку XX століття – Василія Гаджеги під назвою «Додатки к исторіи Русинов и руських церквей в Ужанской жупі. – Студіи історично-архивні» в двох її частинах.
Стаття була надрукована у відомому науковому збірнику початку XXстоліття«Науковый Зборник товариства «Просвіта», що друкувався в Ужгороді. Стаття вийшла у двох частинах. Перша частина у 1923 році: (Науковый Зборник товариства «Просвіта» в Ужгороді. Рочник II. С. 1-64). Друга частина статті вийшла у 1924 році. (Науковый Зборник товариства «Просвіта» в Ужгороді. Рочник III. С. 155-239).
В ній наводяться оригінали протоколів так званої візитації всієї Мукачівської єпархії тодішнім Мукачівським греко-католицьким єпископом Михайлом Мануїлом Ольшавським. Останній зробив вказані візитації за наказом імператриці Марії Терезії, що датується 21 квітням 1750 року. Храми Ужанської жупи єпископ відвідав у 1751 році. В протоколах в деталях описується стан дерев’яних храмів і їхнього майна у вказаних районах відповідно до часу, коли це робилося.
В кожному без винятку селі Мукачівської православної єпархії, колись (до другої половини XVIII століття!) був дерев’яний храм. Ці храми переважно згадуються у кожному селі окремо, до якоїсь певної дати, далі з’являються відомості про паралельне будівництво в окремому селі кам’яного храму, а на певному етапі згадки про дерев’яні храми просто зникають. Це можна відслідкувати або по цій статті, або по так званих «Шематизмах», або ж архівних матеріалах.
Храми, що зникали їх свідомо спалювали (у випадку чуми), наприклад у Туричках, або свідомо спалювали, тому що «будувався новий кам’яний храм»! або ж ці храми чудом Божим вціліли до сьогодення. Приклади: село Лікіцари, село Чоноголова, село Буківцеве, село Кострини, село Вішка, село Ужок, тощо.
НИКОЛАЕВ. Митрополит Питирим совершил отпевание мэра города Владимира Дмитриевича Чайки