Униато-раскольничий альянс?

01.06.2003 archive, Вестник №21, Тема номера

Униато-раскольничий альянс?

01.05.2003. КИЇВ. ЧИ ВІДЛУЧАТЬ ВІД КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ КАРДИНАЛА ГУЗАРА ЗА СПІЛКУВАННЯ З ВІДЛУЧЕНИМ ВІД ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ «ПАТРІАРХОМ ФІЛАРЕТОМ»?

Як стало відомо із повідомлень інформагентств, найближчим часом у Київ зі Львова планують привезти мінську копію Туринської плащаниці. Особливе здивування викликає той факт, що її будуть зустрічати разом глава УГКЦ Любомир Гузар та… позбавлений сану і відлучений від Православної Церкви Михайло Денисенко (колишній митрополит Філарет).
Викликає подив той факт, що УГКЦ в особі свого предстоятеля, як суб’єкт Римської Церкви, повністю ігнорує точку зору Ватикану з приводу можливості спілкування з особами, позбавленими священного сану своїми Церквами. Сьогодні виходить так, що папа визнає позбавлення сану та відлучення М. Денисенка, а його підлеглий кардинал Гузар — ні. Мабуть, уже настав час серйозно проаналізувати сьогоднішній стан канонічної дисципліни у Римо-Католицькій Церкві, де підлеглі можуть проявляти подібне ігнорування офіційної позиції своєї Церкви (і як тоді розуміти католицький догмат про непогрішимість Римського папи?). Скоріше всього, така симпатія Любомира Гузаря до анафемованого “брата Філарета” сьогодні диктується нікчемними, з точки зору християнських принципів, політичними мотивами. І один, і другий не відчувають під ногами “твердої землі” і тому шукають підтримки хоча б один у одного. Але, на відміну від розстриженого “патріарха”, єпископ Гузар не був позбавлений сану та відлучений від Церкви (принаймні поки що). Хоча, виходячи з його поведінки, він вповні може у найближчому майбутньому на це “розраховувати”. Адже для католиків теж є дійсними Апостольські правила: “Якщо хто з відлученим від спілкування церковного помолиться, хоча б то було і вдома, такий буде відлучений” (10 правило).
Тепер відносно самої мінської плащаниці (копії Туринської). Сильно розкручена в останні часи піар-акція з цією копією розрахована тільки на релігійних невігласів. Якщо ми особливо виділяємо Туринську плащаницю (оригінал) через те, що вважаємо її саме за ту, в яку загортали Тіло Спасителя, то незрозуміло, чому ми маємо проявляти таке ж шанування саме для мінської копії (відомо, що сьогодні таких копій безліч), адже будь-яка плащаниця у будь-якому храмі (хай навіть найбідніше оздоблена), є в містичному смислі копією тієї плащаниці, в яку загортали знятого з Хреста Іісуса Христа. І тут вищезгадана копія не має ніяких переваг перед тисячами інших плащаниць (які, до речі, є у кожному київському храмі і монастирі). Християни ж шанують не якусь зовнішню схожість (тон фарб, форми або розмір), а внутрішню, духовну подібність до оригіналу.
Таким чином, майбутній піар-захід не може вважатися для віруючих християн чимось винятковим або надблагодатним. Заробляти ж собі авторитет на подібних акціях, тим більше з залученням церковних злочинців світового масштабу (М.Денисенка), — для українських католиків справа не найкраща. А віруючі (і православні, і католики) щороку прикладаються у Страсні дні до святої плащаниці в своєму храмі, виявляючи таким чином любов і пошану до свого Спасителя.

01.05.2003. КИЕВ. ЭКУМЕНИЗМ ПО-НАШЕМУ: ВПЕРВЫЕ ВРАТА ПРАВОСЛАВНОГО ВЛАДИМИРСКОГО СОБОРА РАСПАХНУТСЯ ПЕРЕД УНИАТСКО-КАТОЛИЧЕСКИМ КАРДИНАЛОМ, КОТОРЫЙ ВОПРЕКИ ОФИЦИАЛЬНОЙ ПОЗИЦИИ КАТОЛИЧЕСКОЙ ЦЕРКВИ ВСТУПИТ В МОЛИТВЕННОЕ ОБЩЕНИЕ С ОТЛУЧЕННЫМИ ОТ ПРАВОСЛАВНОЙ ЦЕРКВИ РАСКОЛЬНИКАМИ

Именно так можно прокомментировать событие, которое состоится в Киеве 3 мая. Как сообщает Интерфакс, глава Украинской греко-католической церкви кардинал Любомир Гузар и глава Украинской православной церкви Киевского патриархата патриарх Филарет на Киевском железнодорожном вокзале встретят минскую копию Туринской плащаницы, привезенную из Львова. Со временем начнется крестный ход улицами Киева от вокзала к Владимирскому собору (УПЦ КП). После установления копии Туринской плащаницы состоится экуменический молебен перед плащаницей. Туринская плащаница останется в соборе до 11 мая, после чего будет перенесена на два месяца в храм Святого Василия Великого (УГКЦ), затем ее перевезут в Донецк.
Кстати, в Донецке копию плащаницы вероятнее всего будет встречать «епископ» УПЦ-КП, скандально известный тем, что во время посещения США публично отрекался от православной веры и был принят в общение с американскими католиками.
Данное событие еще раз подтверждает подлинное отношение Католической Церкви к Церкви Православной, которую она называет Сестрой. Да и чего еще ожидать после насильственного разгрома трех православных епархий в Галичине и захватов сотен храмов, непрошеного визита в Киев папы Римского, перенесения униатской кафедры из Львова в Киев и раздела всей территории Украины на католические и униатские епархии. Возможно, для украинских униатов не указ и слова главы Папского совета по единству христиан кардинала Вальтера Каспера о том, что для Католической Церкви любое общение с Филаретом невозможно, так как он отлучен от Церкви, а Церковь Католическая не вмешивается во внутренние дела Церкви Православной. Однако удивительно другое, для того чтобы хоть немного продвинуться на Восток, греко-католики готовы вступить в союз даже с тем, кто имеет общение с не признающими папу старокатоликами.
А ведь еще совсем недавно на самом высоком межцерковном уровне заявлялось, что униатизм (насильственное отсечение части верующих от Церкви-Матери или принятие в общение отпавших от общения с Церковью-Матерью общин) не может быть средством достижения единства христиан. Напротив, он лишь усугубляет разделение, которое сам порождает.
С другой стороны, очередной раз подтверждается мнение, что от раскола до унии один шаг.

07.05.2003. КИЇВ. КАРДИНАЛ ЛЮБОМИР ГУЗАР ВВАЖАЄ, ЩО РИМ НЕ ЗАПЕРЕЧУЄ ЙОГО СПІЛКУВАННЮ З УКРАЇНСЬКИМИ РОЗКОЛЬНИКАМИ

Дивною виявилася реакція глави українських греко-католиків на нерозуміння православними того, що він, всупереч офіційній позиції Ватикану, вступив у молитовне спілкування з відлученим від Православної Церкви та анафемованим нею Філаретом Денисенком.
Натомість на сторінках інтернет-видання RISU.org.ua з’явився коментар самого уніатського кардинала. Спочатку він наголошує, що «на засіданні спільної богословської комісії у Баламанді представники РКЦ прийняли рішення спілкуватися виключно з канонічними Церквами (УПЦ-КП та УАПЦ вважаються неканонічними, і представники Ватикану з ними не спілкуються)». Але з цього він зробив дивні висновки. За його думкою, якщо «під час візиту до України Іван Павло II взяв участь у зустрічі з Всеукраїнською Радою Церков, де були і предстоятелі „неканонічних” Православних Церков України — Патріарх Філарет (УПЦ КП) та владика Мефодій (УАПЦ)», то й він тепер може мати молитовне спілкування з ними.
Можливо, треба нагадати кардиналові, що папа «мав зустріч», а не «відправляв екуменічні молебні». І відбулася ця зустріч у приміщенні філармонії, а не в розкольницькому «кафедральному» соборі. І не одягали представники усіх вір і конфесій свого богослужбового вбрання і не молилися разом з папою, а тільки послухали і привітали його.
За логікою кардинала Гузара виходить, що скоро можливі «спільні молитви» греко-католиків не тільки з анафемованим Філаретом, а й з «Свідками Єгови», адвентистами сьомого дня, баптистами, п’ятидесятниками та навіть з мусульманами і юдеями, бо і з ними зустрічався папа. А для того щоб закріпитися у православній столиці України, уніатський глава не тільки заноситиме католицькі святині до розкольницьких соборів, а й до залів царств, молитовних будинків, кірх, мечетей, і, можливо, синагог.
Добре, що кардинал Гузар «розуміє представників УПЦ (МП), які настоюють на букві закону, але ми є люди і мусимо по-людськи вести себе у тій дійсності, в якій живемо». До речі, «буквою закону» кардинал йменує святі канони Православної Церкви, за порушення яких Церква анафемувала Філарета і не має молитовного та євхаристичного спілкування з розкольниками. Повагу до православних канонів неодноразово підкреслювала і Католицька Церква, але, мабуть, для уніатів не тільки «Москва — не мати», а й «Рим — не батько».
До того ж церковному ієрарху більш личило б вести себе не тільки «по-людськи», а й по-християнськи, бо «що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою? Яка згода в Христа з велійяаром? Або яка частка вірного з невірним?» (2 Кор. 6, 14-15).

07.05.2003. КИЇВ. НА ЗУСТРІЧ КОПІЇ ТУРИНСЬКОЇ ПЛАЩАНИЦІ УНІАТИ І ФІЛАРЕТІВЦІ СПРОМОГЛИСЯ ЗІБРАТИ ВСЬОГО ДВІ-ТРИ СОТНІ ЧОЛОВІК

Дивно читати, розташоване на сайті RISU.org.ua свідчення сестри Павли, що приїхала до Києва зі львівського собору св. Юра: «Ми не сподівалися на такий велелюдний та грандіозний прийом цієї реліквії на сході».
Можливо, сестра Павла сподівалася, що православні кияни поб’ють камінням львівських уніатів та місцевих розкольників, які відправляли свої «екуменічні молебні» на Київському вокзалі та у православному Володимирському соборі.
Чи дві сотні вірних та два десятки безвусого та безбородого «духовенства» двох «справжніх українських церков», що декларують наявність більш ніж 6 тисяч парафій в Україні та підтримку більшості населення, це і є велелюдність та грандіозність.
Кияни, як і на візит до Києва папи Римського, майже не відреагували на уніатсько-розкольницьке шоу. Про це свідчить і відсутність черг до плащаниці у Володимирському соборі. Хоча у святкові та вихідні дні «глядачів» можна було б зібрати і більше. Та й немає нічого поганого в тому, щоб подивитися на «точну копію» однієї з найбільших християнських святинь.
Дивним лишається хіба що раптове братання уніатів з розкольниками. І чи немає на це політичного замовлення? Можливо, відповідь знаходиться на останньому знімку з фотогалереї подій на сайті неіснуючого «патріаршого собору УГКЦ», де біля плащаниці стоїть лідер «Нашої України» Віктор Ющенко…

16.05.2003. КОНСТАНТИНОПОЛЬ. ВСЕЛЕНСКИЙ ПАТРИАРХ СЧИТАЕТ УНИАТОВ ВИНОВНЫМИ В РАЗНОГЛАСИЯХ МЕЖДУ РПЦ И ВАТИКАНОМ

В разногласиях между РПЦ и Ватиканом Вселенский Патриарх считает виновными униатов. В интервью итальянской газете «Фольо» Патриарх обвинил католиков в желании «доминировать» в мире, а также подверг Ватикан критике за то, что он принимает в общение «верующих, не признающих католической традиции, однако готовых признать главенство папы». Вселенский Патриарх сказал, что призывы к единству, с которыми неоднократно выступал папа Римский Иоанн Павел II, были «искренни» и в последнее время отношения между православными и католиками значительно улучшились. Но Варфоломей I убежден, что прогрессу в экуменическом движении мешает «упорство» Ватикана по ключевым вопросам, а также «чрезмерный авторитаризм Рима». По мнению Константинопольского Патриарха, Ватикан не готов отказаться от своих догматических и экклезиологических стереотипов, так как «любая перемена заставит Святой Престол признать свои ошибки». Для восстановления единства Церквей Ватикан должен «отказаться от всех новшеств, принятых после схизмы: главенства и непогрешимости папы, филиокве и унии», — отметил Константинопольский Патриарх.

Епископ Криворожский и Никопольский Ефрем: «У православных никогда не было легкого пути»

Виктор Черномырдин: «Наши государства проросли друг в друге миллионами исторических, культурных, экономических связей и людских судеб»