14.09.2009. ЛУЦЬК. Митрополит Ніфонт завітав у гості до матушки святого

14.09.2009 Летопись епархий

Здійснилася давня мрія керуючого Волинською єпархією митрополита Луцького і Волинського Нифонта – побувати у гостях у матушки святого.
Алевтина Захарчук – матушка священномученика Сергія Захарчука, канонізованого у 2003 році Православною Церквою в Польщі. Вона проживає у селі Копачівка Рожищенського району Волинської області і є постійною прихожанкою місцевого храму.
Матушка з радістю в серці та з сльозами на очах зустріла в своїй домівці митрополита. Владика привітав матушку та вручив від себе особисто квіти та подарунки. Під час розмови матушка розповіла про свого чоловіка і їхнє недовге сімейне життя. Жінка подякувала за те, що її не забуває владика, і пригадала, що свого часу часто бувала в селі Рудка Козинська, де служив митрополит, будучи ієромонахом.
В свою чергу владика Нифонт висловив надію на те, що в майбутньому можливо вдасться здійснити подорож до Польщі у кафедральну церкву святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, щоб разом з матушкою вклонитися святим мощам її батюшки. Разом з гостями владика проспівав многолітня матушці.

Довідка.
Рішення про причислення Мучеників Холмських і Підляських XX століття до лику святих Священний Собор Єпископів Православної Церкви в Польщі прийняв 20 березня 2003 р. в Люблині. До лику святих зачислено вісім осіб, котрі прийняли мученицьку смерть на Холмщині та Підляшші в сорокових роках минулого століття: священика Сергія Захарчука, протопресвітера Василія Мартиша, протоієрея Павла Швайку з добродійкою Іоанною, отців: Миколая Гольця, Лева Коробчука, Петра Огризка, та монаха Ігнатія. Установлено Собор Святих Мучеників Холмських і Підляських, «об’єднуючи в ньому Тих, імена котрих знаємо та Тих, чиїх імен не знаємо, а відомі вони тільки Всемогутньому Богу». Затверджено також літургічні тексти та ікону нових святих. Свято Собору Святих Мучеників Холмських і Підляських встановлено на першу неділю червня.
Священномученик Сергій народився у 1915 р. в селі Шиховичі біля Грубешова у благочестивій родині Захарчуків. Його батько, отець Микола, був дияконом і відомим диригентом церковних хорів на Грубешівщині. Вони переїхали у Шиховичі десь із-за Грубешева. У сім’ї Захарчуків був ще один син молодший – Олексій. Після закінчення війни Олексій з дружиною лишилися живі і при масовому переселенні сім’я священномученика переїхала до СРСР. Батько був псаломщиком на Волині, а брат Олексій жив біля Горохова і працював у лісгоспі. Мати Марія після смерті чоловіка поступила у Корецький монастир на Волині.
Підготовку до священицького служіння майбутній священномученик Сергій отримав у Дяківській школі при Яблочинському Свято-Онуфріївському монастирі, а потім у Волинській Духовній Семінарії. Після одруження на дівчині із села Пригорілого напередодні Другої світової війни прийняв дияконську та ієрейську хіротонії.
Нововисвяченого о. Сергія направили для пастирського служіння в парафії Наброжі (Наборожин) на Томашівщині, де церква була зруйнована у трагічному 1938 р. Як православний священик, він постійно наражався на численні небезпеки з боку польських націоналістів.
У травні 1943 р. на дім, де проживав священик в Наброжі було здійснено бандитський напад. Двадцятивосьмилітнього пастиря піддано жорстоким катуванням, і він прийняв мученицьку смерть. Священномученику викрутили руки і ноги, змасакровали тіло померлого, (очевидці твердять, що не було половини обличчя). Матушка священномученика Сергія тоді була в селі Шиховичі, і завдяки цьому лишилася живою. Злочинці осквернили також домашню церкву отця Сергія.
Тіло замученого з любов’ю піднято із могили і на руках парафіян принесено із Небожі до Шихович, а похорон звершував лише один священик. Священномученика Сергія поховано на православному кладовищі у його рідному селі Шиховичі. Через деякий час і село, в якому нараховувалось 125 дворів, було спалено і при цьому убито 200 чоловік. Навесні 2003 р. відкрито могилу святого і видобуто його мощі. Вони поставлені у кафедральній церкві Святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова в Холмі.
Прес-служба Волинської єпархії

14.09.2009. ВОЛОДИМИР – ВОЛИНСЬКИЙ. Священик освятив новий комп’ютерний клас

14.09.2009. КИЇВ. До столиці України прибула Почаївська ікона Божої Матері