29.06.2007. ЛЬВІВ. Архієпископу Августину – 55!

29.06.2007 Летопись епархий

Святкові торжества, присвячені дню тезоіменитства, 55–річчя з дня народження та 15-річчя архієрейської хіротонії архієпископа Львівського і Галицького Августина очолив Предстоятель Української Православної Церкви, Його Блаженство Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир. За Божественною літургією в Свято-Петропавлівському соборі міста Жовкла Блаженнішому Владиці співслужили архіпастирі і духовенство з України, Росії, Білорусії, Молдови та Греції. Після закінчення літургії Його Блаженство привітав архієпископа Августина та побажав йому Божої помочі, духовної наснаги та довголіття. Під час перебування у Львівській єпархії Митрополит Володимир відвідав визначні місця старовинного міста Західної України.

Архієпископ Львівський і Галицький Августин (Маркевич) у миру — Маркевич Адам Іванович.
Народився 7 квітня 1952 року в с. Глушковичі Лельчицького району Гомельської області в сім’ї православного священика, що походить зі стародавнього роду (1480 р.). Після закінчення середньої школи і медичного училища в 1971 році працював на станції швидкої меддопомоги в м. Рівному. У 1971-1973 р. проходив строкову службу в Збройних Силах. У 1973 році вступив у Московську духовну семінарію, що закінчив у 1975 році по першому розряду і був прийнятий у Московську духовну академію, яку закінчив теж по першому розряду. У 1975 році архієпископом Дмитровським Володимиром (нині — Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України) був рукопокладений у сан диякона, а в 1976 році — у сан священика. У 1977-1978 р. — настоятель свято-Георгіївської церкви в с. Білилівка Житомирської області. У 1978-1992 р. ніс пастирське служіння в м. Коростені Житомирської області спочатку другим священиком у Покровській церкві, а потім її настоятелем. У 1990 році був призначений настоятелем новоутвореної свято-Ольгинської парафії. З 1989 року благочинний Коростенського округу. Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 16 вересня 1992 року митрофорному протоієрею Адамові Маркевичу визначено бути єпископом Львівським і Дрогобицьким після постригу в чернецтво і піднесення до сану архімандрита. 20 вересня 1992 року в Трапезній церкви Успенської Києво-Печерської Лаври за Божественною літургією Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир, архієпископ Рівенський і Острозький (нині Митрополит Дніпропетровський і Павлоградський) Іриней, єпископи Луганський і Старобільський (нині митрополит) Іоаннікій, Переяслав-Хмельницький (нині митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський) Антоній і Білоцерковський (нині Хустський і Виноградівський) Іполіт здійснили хіротонію архімандрита Августина (Маркевича) у єпископа Львівського і Дрогобицького. В 1998 р. піднесений до сану архієпископа, а рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 5 листопада 1998 р. має титул “Львівський і Галицький”. З 26 лютого 1994 року — член Синодальної Богословської комісії Руської Православної Церкви, в 1995-2002 рр. — Духівник Спілки Православних Братств України, з 1996 року – Голова Синодальної Богословської комісії Української Православної Церкви, а з 6 грудня 1996 року — Відповідальний за зв’язки Української Православної Церкви з Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ і інших збройних формувань України. У 1997-2001 рр. — Духівник Спілки Православної молоді України Української Православної Церкви. З 1997 р. Відповідальний за діяльність комітету взаємодопомоги і захисту Православ’я у західних областях України (входять єпархії: Львівська, Володимир-Волинська, Волинська, Івано-Франківська, Тернопільська, Рівенська, Сарненська, Хустська, Мукачівська). З 1999 р. — Голова відділу УПЦ по взаємодії зі Збройними Силами й іншими військовими формуваннями України. З 1999 р. – Голова Опікунської ради Українського відділення міжнародного Фонду єдності православних народів. З 2001 р. – член Ради Собору слов’янських народів Білорусі, Росії і України і Голова Всеукраїнської громадської організації «Путь православних». З 2003 р. архієпископ Августин є повноважним представником Предстоятеля УПЦ в Верховній Раді України, аппарат якого формулює позицію Церкви і виробляє рекомендації для православних парламентаріїв в питаннях, які стосуються православного віровчення, церковних канонів, традиції, християнської моралі тощо. З 2004 р.- викладач порівняльного богослів’я в Почаївській Духовній Семінарії. Чотири рази відвідував Святу Землю, три рази – Афон, в тому числі в складі офіційної делегації РПЦ в 2006 році. У 1994 р. був свідком сходження Благодатного вогню на Гроб Господній і співслужив Блаженнішому Патріарху Єрусалимському на нічній Пасхальній літургії, який потім звернувся зі спеціальним Посланням до духовенства і віруючих Львівської єпархії. Очолював делегацію УПЦ на переговорах з УГКЦ в м. Відні (Австрія) в 1998 р., а також делегацію РПЦ на переговорах з Ефіопською Церквою в м. Аддіс-Абеба (Ефіопія) в 2007р., був членом комісії з діалогу між Руською Православною Церквою і Римо-Католицькою Церквою в Женеві (Швейцарія) в 1994р., і в Москві (Росія) в 1995 р. Брав участь в міжнародних конференціях, нарадах, зустрічах, переговорах: церковних, наукових, військовий, з тюремного служіння (в т.ч.: м. Москва, (Росія), м. Мінськ (Білорусь), м. Ясси (Румунія), м. Варшава (Польща), м. Багдад (Ірак), м. Таллінн (Естонія), м. Вашингтон (США), м. Торонто (Канада), м. Лондон (Великобританія), м. Штутгарт (Німеччина), м. Страсбург (Франція), м. Белград (Сербія), м. Софія (Болгарія), м. Афіни і о. Родос (Греція), м. Йоганнесбург (ПАР) та інші. Постійний учасник Міжнародних загальноосвітніх Різдв’яних Читань і Всесвітнього Руського Народного Собору. За благословенням Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира був головою Оргкомітетів міжнародних ювілейних церковно-світських конференцій в Почаєві і в Києві, членом Оргкомітетів міжнародних ювілейних церковно-світських конференцій в Криму і Запоріжжі, а також відповідальним за організацію і проведення різних профільних церковно-світських науково-практичних конференцій у 1996-2007 рр. Лауреат премії Фонду святого Андрія Первозванного 1996 року. Нагороджений церковними орденами: преподобного Нестора Літописця (1998), святого рівноапостольного князя Володимира II ступени (1999), орденом «Різдво Христове — 2000» 1 ст. (2000), орденом Польської Православної Церкви святої рівноапостольної Марії Магдалини (2001), орденом преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських ІІ ст. (2002), орденом Білоруської Православної Церкви преподобної Євфросинії Полоцької (2002), орденом преподобного Сергія Радонезького ІІ ступеня, а також державним орденом РФ “Дружби” (2004). Має ряд відомчих нагород силових структур і громадських організацій.

29.06.2007. ТУЛЬЧИН. Правящий архиерей принял участие в мероприятиях, посвященных Дню Конституции

29.06.2007. ПОЛТАВА. Клірики єпархії взяли участь в історико-філософських читаннях