16.03.2007. НЕМИРІВ. У місті вже втретє провели свою конференцію хрестоносці

16.03.2007 Расколы, ереси, секты

На жаль, Україна не тільки має законодавство, яке відкриває фактично необмежені можливості для будь-яких сект, але й плодить їх на своїй території. Історія з «Білим братством», яка ледь не привела до масового суїциду молоді на Софіївській площі, так нічого нашу владу і не навчила. Дивно, але в рік захисту дитини, яким був проголошений 2006-й, створилися структури, від яких дітей треба захищати.
Наприклад, на Немирівщині нещодавно відбулася триденна конференція ніби то молодих християн. Втім, чому все проходило під прапором хрестоносців — тема для роздумів, адже вже тричі під цим прапором у Немирові проходять подібні конференції. Спроби взяти будь-яке пояснення в організаторів цього заходу не увінчалися успіхом. Мету зібрання трьохсот молодих людей пояснювати ніхто не збирався. Втім, довелося почути і таке: «Нічого розказувати не будемо, бо нас не так розуміють. Журналісти про нас не правильно пишуть». Але сказали, що, мовляв, молодь приїхала з усього світу. Яку ж мету переслідували учасники Немирівської конференції «Світ під прицілом» — залишається загадкою для усіх.
До речі, останнім часом стали атакувати Немирів і язичники. Своєрідні зимові «Шешори» влаштували недавно на скіфських валах близько 60 молодих художників Києва, Львова, Одеси, Вінниці і навіть Китаю. Ця акція проходила за підтримки управління у справах сім’ї, молоді та спорту Вінницької облдержадміністрації.
До речі, такі видовища влаштовані вже вдруге, але цьогоріч трохи зміщені у часі, бо все зводилося до відсутності снігу. Ставки на валах у попередньому проекті перетворювалися на картини з допомогою підошов, а тепер стали схожими на райдугу, де переважали «українські кольори»: червоні, сині, жовті та чорні — такою була ідея заходу під незрозумілою, проте, в деякій мірі, промовистою назвою «Аплікація духу».
За словами Олександра Нікітюка, голови обласної громадської організації «Лабораторія актуальної творчості», якому належить ідея такого заходу, саме з цих зображень «молоді художники звертаються до неба, до великого космосу, духовного накладання сучасного на давню територію городища». Такий собі язичницький вінегрет.
Сучасна молодь, в головах яких релігійний «вінегрет», поспілкувавшись у такий спосіб з давниною, на кілька хвилин запланувала розбудити на Скіфських валах… сплячого дракона, який, як чомусь вважають прихильники авангардизму, спить саме тут. А китайські художники вималювали його на снігу з неймовірною легкістю, бо це їхніх державний символ. Дійшли до того, що один з учасників увечері влаштував фаєр-шоу,
пускаючи з рота, імітуючи дракона, вогняні язики. Отож учасники акції, спробувавши поєднати час, таки дійсно заблукали у просторі, бо на скіфському городищі шукали чужоземного дракона.
Здається, що це такі собі безневинні іграшки і що наше молоде покоління у такий спосіб з користю проводить час. Організатори такого шоу на снігу з язичницьким присмаком намагалися пояснити, що це набагато краще (!), аніж дозвілля у барах та дискотеках.
І, що дивно, у нашій православній країні такі забавки підтримують державні структури. Втім, через брак часу державні мужі у суть таких горе-акцій вдумуватися не спішать. Тому й не дивно, як у нас з неймовірною швидкістю плодяться різні секти.
Чого лишень не розповідають на Немирівщині про сатанистів. Кілька років тому у Брацлаві наклав на себе руки студент одного з Вінницьких вузів, милий хлопчина, який закінчив школу із золотою медаллю. Якось мати помітила, що син став одягатися у все чорне. За її запитання, чому такий колір, відповів, що просто подобається. Мати і повірила. А згодом сина знайшли повішеним на вершечку дерева в долині Південного Бугу. Говорили, що цього хлопчину, який потрапив під вплив сатанистів, змушували знайти собі жертву і розквитатися з нею. Юнак, який виріс в порядній сім’ї, зважитися на’ це не зміг і наклав на себе руки. А потім на це місце приїздили якісь невідомі, танцювали там свої ритуальні дикі танки. Є люди, що живуть неподалік, які це все бачили.
У Воробіївці, біля Бугу, прийшли якось на відпочинок кілька сімейних пар. Стали вибирати собі зручне місце і… заклякли від несподіванки: розіп’ята ворона, ритуальне багаття, невідомі написи, витоптана трава. Тікали від цього місця, яке додавало дикого страху, якнайдалі. До речі, про подібні знахідки на Немирівщині розповідають часто, проте, хто до них дослухається, аналізує?
Василь Олександренко, інформацiйний вiддiл Тульчинськоi епархiї

16.03.2007. КИЇВ. Відбулось засідання Вченої Ради Київської духовної академії

16.03.2007. ДНЕПРОПЕТРОВСК. В город пребудет частица святых мощей мученика Трифона