Різдвяне послання Предстоятеля Української Православної Церкви

09.01.2023 first, news, Официальная хроника

Різдвяне послання Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви

Сердечно поздоровляю всіх Вас, боголюбиві архіпастирі й пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати й сестри, з великим празником Різдва по плоті Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.

Різдво Христове — це велике Свято, наповнене тихою радістю, яку принесла на землю велика Божественна любов. «Бог є любов» (1 Ін. 4, 8), яка наповнена миром, радістю і блаженством. Однією із властивостей Божественної любові є те, що любов не може замикатись сама в собі, любов завжди відкрита, вона хоче, щоб інші були причасниками її блаженства. Саме заради цього Божественна любов створила людину: Бог, наш Творець і Создатель, восхотів, щоб ми, люди, стали причасниками того блаженства, радості й миру, якими наповнена Божественна природа.

Велика міра Божественної любові була подарована людині при її творінні, адже Господь не тільки створив людину і вдихнув в лице її дихання життя, Господь прикрасив людину Своїм Божественним образом. Але ще більша міра Божественної любові подарована людині при її іскупленні, адже для цього Бог, Всемогутній Творець і Создатель світу, приходить на землю і приймає на Себе образ людини.

Висловлюючись коротко, можна сказати, що Божественна любов при іскупленні людини є більшою від Божественної любові при творінні людини тому, що при творінні людини земля стає людиною, а при іскупленні — людина стає Богом.

Звершилась «велика благочестя Тайна: Бог з’явився у плоті» (1 Тим. 3, 16). Якою красивою і світлою є сторінка священної історії Христового Різдва. Світ жив своїм звичним життям, у якому неправди було більше, ніж правди, зла більше, ніж добра, в якому ненависть шанувалась більше, ніж любов. У такий порочний світ скромно і тихо приходить Предвічний Бог. Предвічний Син Предвічного Бога Отця народжується від Пречистої Діви Марії. Як Творець і Владика всього світу, Господь міг би народитись в самих розкішних царських палатах, в оточенні самих великих і сильних цього світу, але Син Божий прийшов не для того, щоб скористатись досягненнями земного прогресу, створеного падшим людським розумом, а для того, щоб падшу людину повернути в Рай. Господь народився в бідній печері, яка була образом спустошеної гріхом людської душі і яка перетворилась у світлий чертог Небесного Царя. Святі Ангели літали над благословенною печерою і співали дивну пісню: «Слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління» (Лк. 2, 14).

Першими, хто отримав звістку про пришестя у світ Бога, були Вифлеємські пастушки. Їм з’явився Ангел Божий і сказав: «Не бійтеся; я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям: бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, Який є Христос Господь; і ось вам знак: ви знайдете Младенця в пеленах, Який лежатиме в яслах» (Лк. 2, 10–12). Пастушки перші із земнородних прийшли в печеру і поклонились Богомладенцю Христу, розповівши все, що сповістив їм Ангел.

У цей самий день до благословенної печери прийшли три царі зі сходу, які були Волхвами, тобто мудрецями. Волхви прийшли із різних країн, незалежно один від одного. Любов до Істини звела їх через чудесну зірку і привела їх до Вифлеємської печери. Волхви з благоговінням поклонились навороженому Царю Неба і землі й віддали Йому свої «дари: золото, ладан і смирну» (Мф. 2, 11). Золото, як знак того, що у світ прийшов «Цар царів» (Одкр. 17, 14), ладан, як знак того, що у світ прийшов «Первосвященник майбутніх благ» (Євр. 9, 11), і смирну, як символ того, що новонароджений Месія-Христос спасе людство через Свою живоносну смерть.

Цар Ірод, дізнавшись, що у світ народився Цар Іудейський, як Його називали Волхви, стривожився і підняв меч, щоб вбити Божественне Дитя. І загинуло від руки злого Ірода чотирнадцять тисяч невинних младенців, які стали першими мучениками за Христа.

Так неоднозначно цей світ зустрів Різдво Христове. Подібне відношення до Христового Різдва, до великої Тайни пришестя у світ Бога, існує і сьогодні. Одні люди шанують свого Спасителя і Господа, моляться Йому і намагаються своє життя вибудовувати на священних заповітах Живого Бога. Інші — свої людські бажання ставлять вище Божественних законів. Такі люди для задоволення своїх амбіцій нерідко піднімають мечі і вбивають інших.

Сьогодні день миру і Божого благовоління, і ми, православні християни, смиренно поклоняємось своєму Творцю і Создателю і дякуємо Йому за те, що Його любов не залишила нас, грішних. Ми, люди, відвернулись від Бога, але Бог не відвернувся від нас: Бог прийшов на землю, взяв на Себе нашу людську природу, очистив і освятив її і повернув нам втрачений Рай.

Сьогодні ми молимось за увесь світ і за тих, хто піднімає проти нас меч. Ми благаємо Бога, щоб Господь врозумив їх, щоб вони згадали, що всі ми є діти одного Бога, що Бог нас створив не для того, щоб ми грабували один одного і вбивали один одного, а для того, щоб ми жили в мирі й любові до Бога і між собою.

Ще раз сердечно вітаю всіх Вас, дорогі брати і сестри, зі святом Різдва Христового. Бажаю всім здоров’я і спасіння, мужності і терпіння в подоланні труднощів земного життя. Нехай мир Божий і Боже благовоління наповнюють нашу землю і наше життя. Нехай Вифлеємська зірка засяє над кожним із нас і допомагає нам в жорстокому вирі земного життя знайти і зберегти Істину, якою для нас, людей, є наш Спаситель і Господь Іісус Христос (Ін. 14, 6).

У Христі ми знайдемо те щастя і блаженство, яке ми, кожен по-своєму, постійно шукаємо, але яке є тільки там, де царює Бог. Амінь.

З Різдвом Христовим!

Смиренний

Онуфрій

Митрополит Київський і всієї України

Різдво Христове, 2022/2023 рр.,

м. Київ

КИЇВ. З’явилися нові подробиці махінацій з богослужіннями «ПЦУ» в Лаврі

КИЇВ. Блаженнійший Митрополит Онуфрій очолив архіерейську хіротонію єпископа Аркадія (Демченко)