Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

СВЯТОГІРСЬК. У лаврі звершили чин відспівування єпископа Інокентія (Шестопаля)


20 грудня в Успенському соборі Свято-Успенської Святогірської Лаври митрополит Святогірський Арсеній звершив заупокійну Божественну літургію та відспівування новоприставленого єпископа Інокентія (Шестопаля).

18 грудня на 78-му році життя відійшов до Господа єпископ Інокентій (Шестопаль), який 14 років перебував на спокої у Святогірській лаврі.

19 грудня було звершено всенічне заупокійне бдіння і перед читанням першої години було відслужено соборно панахиду за новопреставленим єпископом Інокентієм, яку очолив митрополит Арсеній.

Цього дня труна з тілом владики Інокентія була встановлена в центральній частині собору перед вівтарем.

Божественна літургія 20 грудня розпочалася о 7:30 ранку. Митрополиту Арсенію співслужили архієпископ Добропільський Спиридон (Головастів), вікарій Горлівської єпархії; архієпископ Костянтинівський Паїсій (Шинкарьов), вікарій Горлівської єпархії, духовенство Горлівської єпархії та братія Святогірської Лаври у священному сані.

Після читання Євангелія владика Арсеній оголосив Співчуття Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Онуфрія, направлене на адресу митрополита Донецького та Маріупольського Іларіона, священноархімандрита Святогірської Лаври, рідним та близьким. Перед виголошенням тексту Співчуття, владика Арсеній зазначив, що Блаженніший Митрополит Онуфрій та преосвященний єпископ Інокентій з юності знали один одного, разом навчалися у семінарії, тому слова Блаженнішого звучать сьогодні з особливою скорботою та теплотою. У своєму Співчутті Блаженніший Митрополит Онуфрій серед іншого зазначив, що роки життя на спокої у Свято-Успенській Святогірській Лаврі були для владики Інокентія періодом особливої молитви та утвердження у християнських чеснотах.

Піснеспіви Літургії виконувались двома хорами Святогірської Лаври під керівництвом регентів архімандрита Арсенія (Ванюшина) та ієромонаха Рафаїла (Попова).

Після завершення Літургії було звершено чин відспівування, який очолив митрополит Арсеній. Перед відспівуванням намісник Лаври сказав про новопреставленого єпископа Інокентії слово, в якому звернув увагу присутніх на неухильне дотримання преосвященним Інокентієм протягом усього його архієрейського служіння церковних догматів, апостольських і канонічних правил Святої Церкви, збереження їхньої чистоти. Говорячи про перший період становлення владики Інокентія як служителя Церкви Христової, митрополит Арсеній звернув увагу на період його життя в 1960-і роки, коли юний Василь Шестопаль вступив до духовної семінарії, показавши тим самим свою віру в Бога, любов до Бога, що в ті часи войовничого атеїзму, коли закривалися повсюдно храми та монастирі, було небезпечно. В той самий час члени його благочестивої сім’ї — мама, сестри стали черницями. Надалі, на шляху служіння Церкви, владика Інокентій став викладачем Одеської семінарії, готуючи майбутніх пастирів.

Далі владика Арсеній зупинився на останньому життєвому відрізку єпископа Інокентія, коли він 14 років ніс чернечий послух у Святогірській Лаврі. В останній рік, коли Лавра перебувала під артилерійським обстрілом, владика Інокентій, який перед цим переніс кілька інфарктів, мав цукровий діабет, астму, нікуди не виїхав (хоча мав можливість поїхати в інші монастирі), жив разом із братією в підвалах. Кілька місяців тому він приніс генеральну сповідь, просив молитися за нього не тільки тут у Лаврі, а й в інших монастирях та храмах, передаючи свої листи та панагії архієреям до інших єпархій. У передчутті швидкої кончини, готуючись до переходу у вічність, він приготував конверти, адресовані близьким людям, сестрам-монахиням, племіннику і хрещенику Максиму. Перед своєю смертю, 17 грудня, у день пам’яті святої великомучениці Варвари, владика Інокентій за Божественною літургією причастився Святих Христових Тайн.

На завершення свого слова владика Арсеній сказав: «Сьогодні ми звершуємо заупокійні молитви й здійснюємо чин поховання, третього дня. Святі отці кажуть, що чин поховання в третій день – це останнє богослужіння, на якому душа новопреставленого перебуває разом з тими, хто молиться, перед тим як піти до Престолу Божого, на першу зустріч і на відповідь перед Богом. До дев’ятого дня душа буде водима ангелом-охоронцем по райських обителях, де він зустріне святих угодників Божих, і бачитиме красу раю, від 9 до 40 дня душа ходитиме по обителях пекла, бачитиме страждання і муки людей… Тому до 40 дня Церква просить особливо всіх молитися… Владика згадував за записками багатьох, які були в його пастирській пам’яті, тепер час, брати і сестри, нам молитися за його безсмертну душу».

Після завершення чину відспівування й останнього прощання братія Святогірської Лаври зібралися провести в останній шлях новоприставленого раба Божого Інокентія хресним ходом. Під похоронний дзвін було перенесено труну з тілом єпископа Інокентія до місця його поховання. На кладовищі при церкві преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських він був відданий землі. Після завершення чину поховання відбулася поминальна трапеза.