КИЇВ. Предстоятель: Треба соромитися грішити, а в покаянні – бути безсоромними

Предстоятель зазначив, що Євангельська притча про багатого юнака та голчине вушко (Мф. 19: 16-26), яку пропонує Свята Церква, навчає нас тому, що таке земне багатство та як спастися.

«Земне багатство — це дар Божий, який Бог дає кожній людині, щоб вона жила на землі, скільки їй Бог призначив. А маючи надлишок, щоб вона простягнула руку з милостинею тому, хто її потребує. Багатство — це дар Божий, а не плоди моїх старань, що я день і ніч працював, складав, рахував… Не від мого старання і бажання залежить багатство, а від бажання Бога дарувати його нам», — розповів Архіпастир.

За словами Блаженнішого владики, Бог дарує людині земні блага не для примноження, а для потреби. «Якщо людина так відноситься до багатства, то воно не заважає йти шляхом спасіння. Якщо людина є рабом багатства, тобто заради того, щоб зберегти і примножити багатство, обманює, грабує, навіть вбиває, — то багатство є ідолом і заважає увійти в Царство Небесне», — пояснив він.

Його Блаженство звернув увагу на те, що багатство є перешкодою для спасіння тоді, коли людина, хоч і прагне жити за заповідями, всі надії покладає на свої скарби.

«Нам сьогодні здається, що багатому легше спастися — він може приїхати до церкви, в нього є гроші на метро, таксі, машину, він може дати милостиню, а бідному начебто складніше спастися — він не може до храму дістатися, бо не має грошей на метро, не може дати милостиню. Ні, важче спастися тому, хто сподівається лише на багатство, — зауважив Архіпастир. — Якщо людина відноситься до багатства як дару Божого і є владикою над багатством, то вона йде шляхом спасіння».

Як підкреслив Блаженніший Митрополит Онуфрій, спасіння є особливим даром Божим, який ми маємо старанно вимолювати в Господа.

«Ми всі повинні просити в Бога спасіння: “Господи, спаси мене!” Людині, яка живе благочестиво, за заповідями Божими, легко випросити собі спасіння, а грішнику — важче. Однак це не повинно втягувати нас у відчай, — дав пораду владика і продовжив: — Бог є Любов, є Милосердя, і немає такої людини, від якої б Він відвертався, це ми відвертаємося від Бога. Якщо найбільший грішник скаже: “Господи, прости мене і подаруй дар спасіння!”, — то Господь подарує спасіння».

Також Предстоятель нагадав, що Бог прощає будь-який гріх, якщо ми щиро каємося. «Тільки треба соромитися грішити, натомість мати безсоромність у покаянні. Так кажуть святі отці, бо зазвичай так відбувається, що коли грішимо, то ми безсоромні, а коли час покаяння, то: “Ой, як соромно!”, “Ой, що подумають?”. А треба бути безсоромним у покаянні — все одно, що скажуть, що подумають — і сказати: “Господи, прости мене, я винен!”», — дав він духовну настанову.

Насамкінець Митрополит Онуфрій підсумував: «Коли ми будемо прагнути правильно розпоряджатися земними благами і жити благочестиво, за заповідями Божими, тоді ми випросимо в Бога найбільший дар — дар вічного спасіння».