Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

КРИВИЙ РІГ. Відійшов до Господа клірик єпархії протоієрей Григорій Грищенко


13 березня, відійшов у вічність клірик Криворізької єпархії протоієрей Григорій Васильович Грищенко. Отець Григорій відійшов до Господа на 72-му році свого земного життя.

Майбутній священик Григорій Васильович Грищенко народився 7 листопада 1947 року в селі Глеєватка Криворізького району в родині українських селян. Невдовзі над новонародженим було звершено Таїнство Святого Хрещення.

Закінчивши в 1969 році 11 класів загальноосвітньої середньої школи, Григорій Васильович вступив до Криворізького авіаційного технікуму, по закінченні котрого, в 1968 році був направлений на роботу до авіазагону м. Дніпропетровська.

В тому ж 1969 році майбутній священик одружився на дівчині православного віросповідання – Котеленець Ларисою Миколаївною, з котрою обвінчався у Свято-Миколаївському храмі с. Лозуватка Криворізького району. У шлюбі в молодої пари народились двоє дітей – син та донька. Промислом Божим син отця Григорія, пішовши по стезі свого батька, також став священнослужителем і нині звершує своє служіння в криворізькому храмі на честь преподобного Серафима Саровського, чудотворця.

З 1972 по 1974 рік майбутній священик служив в лавах Радянської Армії. Мав військове звання лейтенанта.

З 1974 по 1990 рік Григорій Васильович працював в Криворізькому авіаційному технікумі на посаді завідуючого лабораторією.

Майбутній священик був прихожанином Свято-Вознесенського храму м. Кривого Рогу, що єдиний на все місто вцілів за роки гонінь на Православну Церкву. З 1990 року Григорій Васильович ніс послух читця в цьому храмі та помічника його настоятеля по господарчій частині.

30 грудня 1990 року за рекомендацією духовника Григорія Васильовича – протоієрея Костянтина Огієнка, Преосвященний Гліб, Єпископ Дніпропетровський і Запорізький, хіротонісав Григорія Васильовича в сан Диякона, а 8 січня 1991 року – в сан Ієрея.

11 січня 1991 року отець Григорій, згідно указу правлячого Архієрея, був назначений священиком у Свято-Вознесенський храм м. Кривого Рогу. А з 14 травня того ж року добрий пастир став настоятелем Свято-Миколаївського храму м. Інгулець (сьогодні Інгулецький район м. Кривий Ріг). На початку 1993 року священик Григорій, за старанне виконання своїх пастирських обов’язків, з благословення єпископа Дніпропетровського та Криворізького Кроніда, був нагороджений набедреником, скуфією, камилавкою та наперсним хрестом. А в день Святої Пасхи того ж року, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви, Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, отець Григорій був возведений Преосвященним Кронідом в сан протоієрея і нагороджений палицею та правом носіння хреста з прикрасами. В інгулецькому храмі отець Григорій прослужив 4 роки добре опікуючись духовним здоров’ям своєї пастви.

03 травня 1995 року отець Григорій був призначений кліриком храму Різдва Пресвятої Богородиці м. Кривого Рогу.

27 квітня 2003 року, в день Світлого Христового Воскресіння, священнослужитель, з благословення Митрополита Київського і всієї України Володимира, удостоївся прийняти від рук Єпископа Єфрема (нині Митрополит Криворізький і Нікопольський) високу нагороду – право носіння Митри.

22 грудня 2004 року отець Григорій, з благословення правлячого Архієрея, був знятий з посади штатного клірика криворізького храму Різдва Пресвятої Богородиці та призначений настоятелем Свято-Миколаївського храму с. Лозуватка Криворізького району, де Промислом Божим йому судилося прослужити до останнього дня свого земного життя.

25 лютого 2016 року отець Григорій, з благословення Предстоятеля УПЦ, Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, був нагороджений Митрополитом Криворізьким і Нікопольським Єфремом правом служіння Божественної Літургії з відкритими Царськими Вратами до «Отче наш». А 26 грудня того ж року священик удостоївся бути нагородженим Грамотою Предстоятеля Української Православної Церкви, Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.

Довгий час перемагаючи хворобу серця, священик регулярно звершував Божественну Літургію та причащався Святих Христових Таїн.

13 березня 2019 року, після тривалої хвороби, ревний служитель Божий відійшов до Господа.