Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

БІЛА ЦЕРКВА. Древо Хреста Господня та мощі свв.Костянтина і Єлени будуть перебувати у місті з 15 по 17 квітня

З 15 квітня по 17 квітня у Спасо-Преображенському кафедральному соборі у рамках всеукраїнської хресної ходи будуть перебувати частки Хреста Господнього та мощей св. рівноап. Костянтина й Олени.
Під час перебування святинь у храмі будуть регулярно звершуватись молебни з акафістом.
Вранці 17 квітня хресний хід вирушить у Житомирську єпархію.
Зустріч святинь відбудеться 15 квітня в 15:30 на площі біля Спасо-Преображенського кафедрального собору (Соборна площа)

Додаткова інформація:
13 ЛЮТОГО РОЗПОЧАВСЯ МАСШТАБНИЙ ХРЕСНИЙ ХІД — З ЧАСТКАМИ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО ТА МОЩЕЙ СВ. РІВНОАП. КОСТЯНТИНА ТА ОЛЕНИ
2013 року християнський світ святкує 1700-річчя Міланського едикту. В 313 році тогочасними співправителями Римської імперії, Костянтином і Ліцинієм був підписаний документ (Міланського едикту), який узаконив християнство як одну з релігій у Римській імперії. Через 67 років після підписання едикту імператор Феодосій І оголосив християнство державною релігією.
З благословення Блаженнішого Митрополита Володимира розпочинаються святкування, присвяченні 1700-річчю Міланського едикту. З цієї нагоди Українська Православна Церква організовала хресний хід з частками Чесного і Животворящого Хреста Господнього та ковчегом з частками мощей святих рівноапостольних царя Костянтина та матері його цариці Олени.
13 лютого з місця, де отримав Хрещення святий рівноапостольний князь Володимир – древнього Херсонесу в Севастополі – хресний хід вирушив по містам України. За півроку він відвідає 51 місто, 2 Лаври – Святогірську та Почаївську. Завершиться в Києві 3 червня, в день пам’яті святих рівноапостольних Костянтина та Олени.

Історична довідка:
Підписаний в 313 році Міланський едикт — поклав початок християнської ери імперії. Оригінальний текст документа, на жаль, не зберігся, але він цитується християнським ритором і філософом Лактанцієм у праці під назвою «Про смерть гонителів». Суть цього документа — в наданні рівноправності всім численним релігійним об’єднанням, які існували тоді на території імперії. Серед них було і християнство, яке жорстоко переслідувалося. Таким чином, традиційні для Риму язичницькі культи втратили статус привілейованої державної релігії.
Треба зауважити, що імператор Костянтин, який пізніше був названий Великим, давно симпатизував християнству — до числа прихильників цієї релігії належала і його мати цариця Олена. Костянтин протягом багатьох років вів боротьбу з деякими вельможами і полководцями за владу в Римській імперії. Він вірив, що напередодні однієї з вирішальних битв в околицях Риму в 312 році Христос допоміг йому взяти верх над узурпатором Максенцієм. За переказами, напередодні битви Господь Іісус з’явився Костянтину уві сні і наказав йому накреслити на щитах своїх солдатів християнський символ. А в самий день битви в небі з’явилося знамення у формі хреста. Костянтин Великий залишався прихильником християнства, яке поступово набуло статусу державної релігії. З політичних переконань хрестився великий імператор лише на смертному одрі.