Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

КИЇВ. Відійшов до Господа найстаріший священик міста протоієрей Миколай Радецький

3 березня на 96 році життя відійшов до Бога відомий київський священик, який у різні роки був настоятелем кількох храмів в місті Києві, протоієрей Миколай Радецький.
Народився майбутній священик 22 травня 1917 року. Його батько протоієрей Григорій Радецький був настоятелем Свято-Георгієвського храму у селі Пришивальня під Фастовом. В 1937 році о. Григорія була заарештовано, в березні 1938 року – розстріляно. В 1960-ті роки його було повністю реабілітовано.
В 1938-1941 роках Микола Радецький навчався в медичному інституті. Під час війни працював лікарем у рідному селі. В 1942 році на численні прохання прихожан погодився стати священиком у сусідньому селі Криве, в якому і його батько на початку двадцятого століття розпочинав своє служіння. Рукоположений 1942 року в м. Києві. Під час війни служив в селах Криве та Пришивальня Фастівського району, в 1945 році переведений до міста Києва.
В Києві служив багато років (переважно настоятелем або старшим священиком) у Свято-Покровському храмі на Пріорці, у Володимирському соборі, у Свято-Покровському храмі на Соломинці. В 1992 році разом із громадою був насильно витіснений із храму загонами УНА-УНСО, які діяли на користь розкольників. Рік громада служила на вулиці біля церковної огорожі, вимагаючи справедливого рішення властей, якого так і не дочекалася. Служби тієї зими значно підірвали сили отця Миколая, розпочала прогресувати глухота.
Із 1993 року служив у Свято-Хрестовоздвиженському храмі.
Останнє десятиліття – на спокої, в зв’язку із глухотою, яка поступово посилювалася.
В часи радянських гонінь на Церкву підтримував священиків старшого покоління, перед смертю сповідував і причащав о. Олексія Глаголева. Активно допомагав нечисленній в ті роки церковній молоді, ризикуючи власним становищем.
Головними рисами протоієрея Миколая були євангельські простота, любов і доброта. Його очі завжди світилися любов’ю, його справою була молитва за всіх, його найбільшим скарбом була чистота перед Богом.
Довгі роки о. Миколай прожив разом із своєю дружиною Катериною, донькою вчительки з Фастова. Виховав сина і доньку, побачив як виросли спочатку внуки, а потім і правнуки.
Протоієрей Миколай «помер у старості, насичений днями» (Іов. 42, 17) як справжній праведник. Віримо, що милосердний Господь протоієрея Миколая «в оселях праведних вселить, на лоні Авраама упокоїть, і до праведних причислить». Вічна йому пам’ять!