Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

КИЕВ. Руководство Национального культурно-художественного и музейного комплекса «Мистецький Арсенал» обратилось к Предстоятелю УПЦ

БЛАЖЕННІШОМУ ВОЛОДИМИРУ МИТРОПОЛИТУ КИЇВСЬКОМУ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ
ПРЕДСТОЯТЕЛЮ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

ВАШЕ БЛАЖЕНСТВО!

Дозвольте висловити Вам високу повагу та повідомити про наступне.
Згідно архівних джерел на межі 15-16 століть на місці нинішнього Національного культурно-мистецького і музейного комплексу «Мистецький Арсенал» було створено і зведено Печерський Вознесенський монастир, який на той час був структурним підрозділом Києво-Печерської Лаври.
У 2012 році виповнюється 300 років з часу переселення чорниць Печерського Вознесенського жіночого монастиря до Флорівської обителі. Жіночий Вознесенський монастир біля Києво-Печерської Лаври встиг заявити про себе монастирським гаптарським мистецтвом своїх насельниць, їх освіченістю, улаштуванням при обителі школи для православних дівчат і, нарешті тим, що вознесенською ігуменею тривалий час була Марія Магдалина Мазепина (1688-1707) — мати гетьмана Івана Мазепи.
Протягом 2005-2008 років на території «Мистецького Арсеналу» Архітектурно-археологічною експедицією Інституту археології НАН України виконувалися стаціонарні археологічні дослідження. В результаті яких було зафіксовано велику кількість об’єктів релігійного та побутово-господарського призначення, зібрано унікальну за складом та чисельністю колекцію археологічних матеріалів того часу та виявлено 350 поховань Вознесенського монастирського некрополю 17-18 ст.
Щодо музеєфікації здобутої археологічної колекції вже прийнято рішення. В структурі «Мистецького арсеналу» створено музей, спрямований на вивчення, зберігання та експонування унікального зібрання предметів матеріальної культури українського монастиря 17-18 ст.
Але досі залишається відкритим болюче питання, пов’язане з певними моральними зобов’язаннями. Йдеться про перепоховання всіх людських решток, зібраних в процесі розкопок Вознесенського некрополю.
Через те, що окрім чітко атрибутованого поховання губернатора Києва, генерал-майора Семена Івановича Сукіна, жодне з поховань не має точної соціальної ідентифікації, на нашу думку, доцільно було б перепоховати рештки покійних та збудувати пам’ятний хрест на території Флорівського жіночого монастиря як правоприємника Вознесенського жіночого монастиря.
Зважаючи на те, що історія Печерського Вознесенського жіночого монастиря є однією з найяскравіших та найважливіших сторінок життєпису українського народу, звертаємося до Вас, Ваше Блаженство, з проханням благословення на здійснення перепоховання на території Флорівського жіночого монастиря. Зважаючи на виняткову важливість здійснення перепоховання, що знаходилося на території Печерського Вознесенського монастиря, просимо розглянути можливість Вашої особистої участі у Церемонії, а також будемо вдячні за визначення зручної для Вас дати на початку грудня цього року.
Хочемо зазначити, що наша ініціатива вже підтримана керівництвом держави та міста.
Щиро переконані, що факт перепоховання Вознесенського некрополю буде високо оцінений як київською громадою, так і всім українським суспільством.
З глибокою повагою та вдячністю за Вашу невтомну працю,

Генеральний директор Наталія Заболотна