Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

27.09.2011. ДОНЕЦК. Архиепископ Филипп выступил с докладом на международной конференции

22 сентября в Донецке состоялась Всеукраинская открытая научно-практическая конференция «Библейская история и христианская этика: взаимодействие Православной Церкви и образовательных учебных учреждений».
22 сентября в Донецке по благословению Предстоятеля Украинской Православной Церкви Блаженнейшего Митрополита Киевского и всея Украины Владимира состоялась Всеукраинская открытая научно-практическая конференция «Библейская история и христианская этика: взаимодействие Православной Церкви и образовательных учебных учреждений», в которой приняли участие представители епархиальных отделов религиозного образования Украинской Православной Церкви, научно-педагогические работники, работники областных институтов последипломного педагогического образования Украины, учителя христианской этики, а также работники внешкольных учебных учреждений и священнослужители.
Перед участниками конференции были поставлены задачи: выработать общую стратегию взаимодействия Церкви на уровне епархий, благочиний, приходов и образовательных учреждений по формированию духовности и моральных качеств личности; презентовать опыт введения и преподавания христианской этики в общеобразовательных и внешкольных учебных учреждениях; ознакомить с учебно-методическим комплексом «Библейская история и христианская этика».
Перед началом мероприятия была пропета молитва «Царю Небесный», после чего Председатель Миссионерского отдела и Отдела религиозного образования и катехизации при Священном Синоде Украинской Православной Церкви Высокопреосвященнейший архиепископ Полтавский и Миргородский Филипп зачитал приветственное слово Его Блаженства, Блаженнейшего Митрополита Киевского и всея Украины ВЛАДИМИРА.
Далее Высокопреосвященнейший Владыка обратился ко всем присутствующим со вступительным словом. Владыка вспоминал времена гонений на православную веру и о том, что в настоящее время система образования детей находится в кризисной ситуации: «Проблема в том, что мы отошли от традиционного воспитания. Детям навязывается идеология индивидуализма, прагматизма, что вызывает развитие иллюзорных ценностей у школьников. По сути, основополагающим институтом воспитания является именно школа. И ответ на вопрос о том, как нам вернуться к основным принципам педагогики, лежит на поверхности — вернуть детей к Истине».
Было зачитано приветственное слово митрополита Донецкого и Мариупольского Илариона.
Присутствующий на конференции епископ Горловский и Славянский Митрофан также выразил свое беспокойство влиянием массовой культуры на воспитанников школ и дошкольных учреждений.
В работе конференции принимают участие 270 делегатов из 37 городов Донецкой области, а также представители отделов образования Сумской, Полтавской, Днепропетровской и Запорожской областей. Среди участников — 49 человек — священнослужители Украинcкой Православной Церкви.
Анастасия Патрича

Архієпископ Полтавський і Миргородський филип
Голова Синодальних відділів релігійної освіти, катехизації
та місіонерства Української Православної Церкви,
Ректор Полтавської місіонерської духовної семінарії,
доктор богослов’я
Доповідь на конференції «Біблійна історія та християнська етика:взаємодія церкви та освітніх установ»
Вельмишановні браття і сестри!
Пані та панове! Колеги!

Сьогодні ми вже вкотре збираємося для того, щоб обговорити нагальні питання співпраці Церкви і освітньої системи у справі морально-етичного виховання учнівської молоді. Зокрема, акцент сьогодні ми робимо на викладанні біблійної історії та християнської етики — предмету, вірніше буде сказати: курсу, спрямованого на ознайомлення дітей та підлітків із основами нашого буття.

Ми живемо в епоху повністю деформованої ієрархії смислів, як у дорослих, так і у дітей та молоді. Більшість вже розуміє, що сучасна криза спричинена втратою абсолютних духовних цінностей, орієнтацією на індивідуалізм, прагматизм і споживацтво в особистому і суспільному житті людини.

Внаслідок перенасичення пізнавального простору сучасної дитини світом віртуальних явищ, для неї поступово знецінюються події, що реально відбуваються, її свідомість наповнюється цінностями ілюзорними. Таким чином дитина стає нездатною взагалі відчути ієрархію ідей і об’єктів культурного буття.

Духовний вакуум, світоглядний хаос, орієнтація на бездушний інтелектуалізм останніми десятиліттями охоплюють національну систему освіти. Вимога докорінного реформування сучасного освітнього простору якнайтісніше пов’язана з ідеєю повернення до головного принципу розвиваючої педагогіки — пріоритету духовно-виховних цінностей над матеріально-економічними. Ця ідея традиційно міститься у релігійних та культурологічних напрямках філософії освіти. Цю ідею розвивали педагоги, які спиралися на традиційні для нашого суспільства наукові основи педагогічного мистецтва. Так Костянтин Ушинський писав: «Ми сміливо висловлюємо переконання у тому, що вплив духовний складає головне завдання виховання, яке набагато важливіше, ніж розвиток розуму взагалі та наповнення голови пізнаннями».

Духовний розвиток особистості є одним із основних завдань, що більше 10 років тому поставило українське суспільство перед сучасною школою. Закон України «Про загальну середню освіту» визначає одним з найважливіших завдань реформи освіти, яка здійснюється в Україні, створення умов для збереження духовного здоров’я наступних поколінь. Відповідно до Концепції загальної середньої освіти в Україні, школа є «основним соціальним інститутом, що робить вирішальний внесок у … забезпечення духовного здоров’я нації». Поряд із цим на сучасному етапі становлення та розвиток особистості у суспільстві та державі продовжує базуватися на хибному уявленні про секуляризовану людину, яке ігнорує духовні основи її буття. Тому, головне, чого слід уникнути при побудові духовно-пізнавального середовища сучасної освіти, це інерційного мислення, що у багатьох випадках, на превеликий жаль, призводить до бездумного клонування «моральних кодексів» на тлі духовної культури.

На думку класичної педагогіки, психології та медицини, провідних вітчизняних та міжнародних експертів у цих сферах, у дитини існує глибинна потреба у трансцендентному, в існуванні Вищого Добра та Справедливості. І це невипадково, бо у своєму історичному розвитку людина постає, перш за все, як homo religiosus. Важко навіть уявити собі народ, у якого немає релігійної свідомості з відповідними пріоритетами побудови духовної культури суспільства. Тому виховання — це у першу чергу, передання наступним поколінням традиційної духовної ієрархії цінностей, завдяки яким сформовані найкращі здобутки вітчизняної культури. Світ, у якому живуть діти, — мінливий, але прищеплені цінності це незмінний духовний фундамент їх буття і тому вони мають бути вічними і вітчизняними. Відновлення ціннісної ієрархії, укоріненої у тисячолітній історії Київської Русі, святій спадщині світової християнської культури та у духовній традиції нашого народу, може зробити ефективним весь процес позитивного реформування сучасної освіти.

Отже, основною проблемою сьогодення є відсутність у системі сучасної шкільної освіти дієвих механізмів трансляції відповідних вітчизняним традиціям ієрархії ідеалів, цінностей, вимог, прикладів духовно зумовленої поведінки, доступних для розуміння, усвідомлення, засвоєння та наслідування представниками сучасного підростаючого покоління України.

На нашу думку, сьогодні нашою метою є введення до освітнього простору української школи системи ідеалів, цінностей і духовних засад, що лежать в основі найважливіших явищ вітчизняної тисячолітньої християнської культури акумульованих у спадщині Святого Письма та Передання — сприятимуть духовно-якісному становленню та зростанню особистості сучасної молодої людини.

Всебічне сприяння створенню пізнавального середовища у формуванні духовного світогляду та зростанню якісно освіченої, високодуховної, творчої особистості можливе шляхом вивчення найкращих зразків досвіду вітчизняного благочестя. Крім того, не менш важливим є прищеплення базових принципів традиційних чеснот християнської культури, які історично сформувались на тлі свято-отецького передання і освячені прикладом особистого вчинку видатних співвітчизників.

Навчальна програма «Біблійна історія та християнська етика» (1-11 класи) є програмою духовно-морального змісту, що спрямована на формування і розвиток гармонійної особистості українського громадянина-патріота на засадах християнських духовних цінностей. Програма Рекомендована Міністерством освіти і науки України (Лист 1/11-11629 від 21 грудня 2010 року).

Ми, впорядковуючи згадувану програму, намагалися відповісти на такі завдання сучасності:

+ формування ціннісної складової в структурі особистості громадянина України, позитивного мислення стосовно вирішення різних життєвих ситуацій (світоглядних, суспільних чи особистісних);

+ цілеспрямований, а не хаотичний, розвиток здібностей і талантів молодої людини відповідно до їх реалізації на благо суспільства і близького оточення, сім’ї;

+ свідомий вибір професії, сумлінне ставлення до своїх обов’язків, зважений вибір супутника життя і формування міцної сім’ї на засадах традиційних християнських сімейних цінностей українців тощо.

Сьогодні спостерігаємо різноманіття підходів щодо вирішення цих запитів, але не всі вони відповідають найголовнішому критерію – формуванню гармонійної особистості, здатної протистояти негараздам нашого часу. На жаль, майже немає духовно-формуючих курсів, які б сприяли відродженню і набуттю особистістю традиційних духовно-культурних компетенцій (християнських рис характеру, релігійної свідомості, відповідної до неї розвитку емоційно-вольової та розумової сфер життя, набуття реального (а не віртуального) вчинкового досвіду тощо).

Більш ніж десятирічний досвід роботи за програмою курсу «Біблійна історія та християнська етика» переконує у його доцільності та актуальності. Це виявляється, насамперед, у бажанні дітей вивчати цей предмет, їхньому прагненні узгоджувати свою поведінку з нормами християнської моралі, у позитивних відгуках батьків на результати вивчення цього курсу дітьми.

Запропонована програма є результатом критичного осмислення попередніх програм та аналізу інших відомих програм аналогічного спрямування. Внесені зміни та доповнення зумовлені врахуванням зауважень і побажань, а також практикою роботи з даного предмета в загальноосвітніх навчальних Мета програми полягає у збагаченні дітей духовно-етичними знаннями, у відродженні життєстверджуючого мислення та набутті вчинкового досвіду на основі християнського віровчення, досвіду тисячолітньої традиції християнства в Україні.

Завданнями програми є:

1. Вивчення змісту і розвиток уявлень про вічне вчення – Святе Письмо. Набуття історичного релігійного досвіду багатьох народів, які жили у вірі та предстоянні перед Богом.

2. Формування світогляду українського громадянина-патріота на тисячолітніх засадах відданості Богові, Вітчизні та своєму народові.

3. Розвиток духовно-моральної сфери особистості, релігійних почуттів та проявів духовно-моральної краси у повсякденні (вчинки милосердя та співчуття, гуманність, поступливість, щирість, правдивість, довіра до людей, альтруїзм тощо).

4. Зацікавлення молодого покоління вивченням історії рідного краю, особливо в аспектах духовного життя, релігійних традицій та вивчення досвіду вирішення різних ситуацій (превентивне виховання).

5. Моральний розвиток особистості на історичних прикладах Святого Письма та прикладах високого духовного життя історичних осіб (святі, подвижники, мученики за віру).

6. Продовження цілеспрямованого пізнання особистістю духовного світу через поєднання віри та розуму, релігійного пізнання внутрішнього світу людини через власний досвід переживань та вчинків.

7. Пробудження і виховання моральних почуттів, пов’язаних з релігійним світоглядом і релігійним життям особистості: почуття обов’язку в дотриманні Божих Заповідей, служіння Богу і людям та ін.

8. Виховання в учнів етичних і естетичних почуттів, пов’язаних з їхнім майбутнім життям як батьків, громадян нашої держави, християн.

9. Захист особистості вихованців від деструктивних систем впливу на їхню духовно-моральну і ціннісну сфери життя (превентивне виховання на засадах християнської моралі).

Методологічною основою програми є аксіологічні принципи, що вповні відповідають концепції національного виховання:

• принцип природовідповідності (полягає у врахуванні природи людини, вікових та індивідуальних особливостей, національних і регіональних особливостей);

• принцип культуровідповідності (органічний зв’язок з історією народу, традиціями, з народними ремеслами, промислами. Особистість формується через відтворення у власному житті безпосередньо привласненого досвіду попередніх поколінь, їхніх духовних і моральних надбань, побудови за цими зразками структури вирішення головних життєвих ситуацій тощо);

• теоцентричний принцип (таке розуміння світу, у якому джерелом і причиною всього виступає Бог);

• теогуманістичний принцип (як варіант синергетичного принципу, який лежить в основі християнського вчення про взаємодію людини і Бога, про Боголюдину Ісуса Христа як взірця досконалої Людини);

• дитиноцентризм як варіант гуманістичного принципу.

В основу програми покладено наступні дидактичні принципи: науковості, доступності, наочності, інтегративності, системності.

Дотримуючись цих принципів, програма використовує надбання богословських християнських наук (християнська антропологія, моральне богослов’я, біблійна історія, біблеїстика, християнське мистецтво, українська християнська культура тощо), які вивчають людину, історію розвитку стосунків людини з Богом, тлумачення біблійних текстів, основи християнської етики, християнської культури, а також суспільних наук.

Основні принципи викладання програми такі:

• принцип особистісної орієнтації (врахування неповторності психічних особливостей кожної дитини, наявність індивідуального підходу);

• принцип наступності (полягає у наступності в реалізації змісту і завдань навчальних курсів та орієнтацію на практичне втілення засвоєних духовно-етичних засад як мотивацій життєтворчої особистості);

• принцип соціальної відповідності (обумовлює необхідність узгодженості змісту та методів навчальних курсів з реальною соціальною ситуацією, в якій передбачається формування у школярів готовності до розв’язання життєвих проблем);

• принцип превентивності (означає надання знань для профілактики негативних проявів поведінки дітей та учнівської молоді, вироблення імунітету до негативних впливів соціального середовища, активне протистояння їм);

• принцип життєвої смислотворчої самодіяльності (передбачає процес становлення особистості як творця і проектувальника свого життя, який уміє приймати самостійні рішення і нести за них відповідальність, повноцінно жити й активно діяти у динамічних життєвих умовах, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни);

• принцип свободи совісті (обумовлює можливість вибору серед світських навчальних курсів такого, що найбільше відповідає світоглядним переконанням учнів та їхніх батьків).

Зміст програми складають три напрями:

1. Вивчення Біблії і розгляд прикладів із біблійної історії в аспектах етики вчинків, вирішень життєвих ситуацій та розвитку особистості віруючого, його ставлень до Бога і Божих настанов.

2. Вивчення основних засад християнської етики, які відображені в багатовіковій історії українського народу, його укладі життя, вирішенні ним основних життєвих ситуацій та на прикладах життя відомих подвижників благочестя і святих нашого краю.

3. Превентивне виховання на засадах християнської моралі, яке полягає у творчому вирішенні життєвих ситуацій, з якими діти і молодь зустрічаються в сучасному світі. Цей напрямок реалізується в ігрових ситуаціях, дискусіях, диспутах, екскурсіях та інших формах урочної та позаурочної діяльності.

В основу змісту курсу “Біблійна історія та християнська етика” покладено Святе Письмо Старого та Нового Заповітів, основні положення вчення Ісуса Христа та апостолів, канонічні першоджерела та свідчення авторитетів християнської церкви, художню літературну спадщину видатних українських та світових письменників, що містить зразки досвіду християнської культури тощо.

Структура програми передбачає 34 години викладання курсу “Біблійна історія та християнська етика” у кожному класі. Кожен річний курс має 1-2 години на регіональний компонент та підсумкове заняття-узагальнення до кожної теми. Розподіл годин у програмі орієнтовний. Залежно від методичних уподобань учитель може вносити зміни у розподіл часу на вивчення окремих питань і тем.

Програма для початкової школи (1-4 класи) складається з таких основних блоків:

1. Світ, наповнений любов’ю (світоглядний).

2. Моя родина (рід, народ).

3. Добротолюбіє (Мудре слово книги).

4. Етика взаємин (Я і люди навколо мене).

5. Пізнаю і виховую себе в родині (4 клас).

Завдання курсу – ознайомлення з основними християнськими моральними цінностями; виховання почуття поваги до традицій роду, українського народу, любові до батьків і Батьківщини; формування особистості на засадах загальнолюдських цінностей (чесність, мудрість, щедрість, лагідність, покірність, справедливість, доброзичливість) та на основі українських християнських історичних традицій; сприяння глибокому пізнанню світу, самопізнанню, розкриттю та реалізації потреби творити добро; формування почуття національної гідності.

Програма курсу для 5-9 класів складається з трьох тематичних блоків. Метою першого блоку “Бог та людина” є введення школяра у світ Біблії, в якому на основі вивчення та осмислення вчинків людей, описаних у Старому та Новому Заповітах, особлива увага приділяється формуванню основних морально-етичних цінностей особистості. Метою другого тематичного блоку “Віра та людина” є ознайомлення учнів з видатними постатями в історії українського народу, чия діяльність справила визначний вплив на формування, становлення і розвиток української державності; духовними святинями, які відіграли вирішальну роль у розвитку культури та духовності українського народу; Заповідями Божими як основою морального життя людства та християнським вченням про людину. Третій тематичний блок “Християнська культура та людина” ознайомлює учня з тією традиційною духовною та етнографічною культурою, яка свідчить про значення у житті українського народу храму, постів та свят, таїнств та обрядів, християнських традицій, а також християнських коренів культурних надбань українського народу, норм поведінки в суспільстві у світлі християнської моралі.

Програма курсу для 10-11 класів складається з трьох тематичних блоків. Метою першого блоку «Християнська мораль. Формування особистості» є осмислення теоретичного та практичного матеріалів, а також вивченого у попередніх класах духовно-морального досвіду, що сприятиме формуванню і розвитку основних морально-етичних здібностей і компетенцій особистості. Метою другого тематичного блоку «Християнська віра як основа життя християнина» є поглиблення і розширення знань учнів морально-етичними знаннями духовного життя (з морального богослов’я), а також прикладами кращих зразків прояву духовності українського народу (за заповідями Божими та заповідями блаженств). Третій тематичний блок «Християнська традиція. Християнська сім’я» (10 клас) та «Різноманіття релігійних вчень та християнство» (11 клас) ознайомлює учнів із соціальним змістом втілення християнського вчення на теренах України, розгортанню традицій християнства впродовж всієї історії та у сьогоденні (традиційною духовною і етнографічною культурою, нормами поведінки в суспільстві, сім’ї).

Програма зараз надрукована і доступна також у мережі Інтернет. Моїм же завданням є привернути увагу шановного зібрання до ідеології, структури та змістовного наповнення програми — з тим, щоб, приступаючи до її використання, всі вірно усвідомлювали її мету і завдання.

Бажаю учасникам Божої допомоги в роботі!