Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

13.09.2011. ЛУЦЬК. У єпархії вшанували древню святиню Волині – Холмську ікону Божої Матері

11 вересня, хресний хід розпочався о 16-ій годині молебнем біля Свято-Покровської кафедральної церкви. Торжества очолив владика Ніфонт у співслужінні духовенства обласного центру.
Більше двох з половиною тисяч віруючих людей разом зі священнослужителями вирушили до музею. Прикрашали хресний хід церковними піснеспівами вихованці Волинської духовної семінарії. Також в цих святкуваннях брали участь вихованки регентських класів, що діють при ВДС.
На порозі музею перед чудотворною іконою був відслужений акафіст Холмській іконі Богородиці. Священнослужителі помазали присутніх на святі святим єлеєм.
На прохання митрополита в цей день під час акафісту були зібрані кошти для реставраційних робіт в музеї. Варто зазначити, що в цей благодатний вечір зібрали 18000 гривень для музейних потреб.
У вітальному слові владика Ніфонт подякував працівникам музею за турботу і дозвіл винести святиню на вулицю для загального поклоніння. Також митрополит висловив вдячність усім, хто в цей день дав жертву для реставрації ікон. «Хай милосердний Господь сторицею поверне вам, дорогі браття та сестри, за ваші жертви в ім’я Господнє. А тим, хто трудиться в музеї, хай Господь дарує духовні і тілесні сили для виконання робіт над волинськими святинями», — зауважив митрополит.
Як наголосила завідуюча музею Тетяна Єлісеєва, що розповідаючи про музей Волинської ікони, неможливо не згадати про його перлину — чудотворну ікону Холмської Богородиці, унікальну пам’ятку візантійського письма, датовану другою половиною ХІІ століття. На початку 2005 року ікону зняли з експозиції, щоб реставратор Анатолій Квасюк зміг попрацювати над нею. «Ми вдячні митрополиту Ніфонту і всім вірним чадам Волинської єпархії УПЦ за турботу та матеріальну допомогу для музею», — додала Тетяна Миколаївна.
Довідка. Походження ікони дуже давнє. За місцевим переданням, що записане єпископом Яковом Сушею, вона написана святим євангелістом Лукою і привезена була на землі Київської Русі за часів князя Володимира, який після хрещення отримав в дарунок з Константинополя багато ікон.
Холмська ікона зображена на трьох з’єднаних разом кипарисових дощечках. В давні часи ця ікона була прикрашена коштовною ризою з литого золота з емаллю візантійської роботи. Але в 1261 році, під час нападу татар, полки Бурундая прийшли до південно-західної Русі та пограбували місто Холм (теперешній Хелм, республіка Польща), в якому знаходилась святиня. Від них постраждала і сама ікона: з ушкодженнями живопису в деяких місцях, з неї була знята татарами риза, а саму її закинули. Тільки через 100 років після зруйнування Холма свята ікона була знайдена підчас розкопок та почесно поставлена в оновленому Холмському соборі. В наш час на зображенні видно дві язви, що були нанесені татарами: одна на лівому її плечі (від удару шаблею) і друга на правій руці від стріли. Є благочестиве предання, що нечестиві татари, які грабували храм, були тодіж покарані: вони осліпли.
З переходом холмського єпископа Діонісія Збіруйського в 1596 році в унію холмський собор та ікона опинились в руках уніатів. В 1650 році, під час повстання козаків Богдана Хмельницького на Україні, уніати вимушені були повернути її православному єпископу Діонісію Балабану за Зборівською угодою; при цьому ікону намагались приховати. Тому вона була знайдена тільки через певний час в підземеллі. В наступному 1651 році війна спалахнула з новою силою, ікона знову попала до рук поляків. За порадою Іакова Суши польський король Ян-Казимір взяв Холмську ікону з собою в похід, після якого вона була поставлена у Варшаві в часовні королівського палацу, де залишалась до 1652 року. Перемогу над козаками Ян-Казимір приписував допомозі Богоматері, Холмська ікона якої перебувала з ним в поході. В подяку за це король поновив в Холмі уніатську кафедру і передав їй ікону. 29 квітня 1652 року вона була поставлена в соборі міста Холма. Між тим війна між Україною та Польщею спалахнула з новою силою. Тоді король знову взяв Холмську чудотворну ікону на поле битви, але допомоги вона йому не надала. Під Жванцем польське військо зазнало поразки. Після цього святиня була повернута до холмського собору, де перебувала до початку нашого століття.
Під час панування унії були спроби щодо латинизації чудотворної ікони і самого холмського собору. Вона була поставлена у вівтарі, над головним престолом (за католицьким звичаєм). В 1765 році ікона була коронована двома золотими коронами від римського папи. До передньої частини престолу, над яким вона знаходилась, була прикріплена срібна дошка з барил’єфами та латинськими написами (зараз знаходиться в Московській збройній палаті).
В першій половині 19 століття Холмська ікона та собор були повернуті православній громаді. Святиню почесно встановили в іконостасі над царськими воротами.
Біля цієї ікони відбувалось багато чудесних явищ. Розповідь про них знаходиться в окремій книзі архимандрита Іоаннікія Голятовського «Новое небо».
Під час нашестя татар за часів Батия деякі їх загони підступили до міста Холма. В місті в цей час жили дві благочестиві княжни. Бачачи неможливість захиститись силою зброї від нападників, вони разом з іншими звернулися в молитві перед іконою Холмської Богородиці з проханням взяти місто під свій захист. Після цього жінки взяли з храму чудотворну ікону та поставили її проти військ на стіні фортеці. На татарські війська напало якесь запаморочення: гора, на якій знаходилось місто, почала здаватись їм вищею та крутішою, ніж насправді. І чим ближче вони наближались, тим сильніше їм здавалося. Охоплені панікою полки почали втікати. Так чудесним чином місто було врятовано від пограбування.
Зараз Холмська ікона Богородиці знаходиться в експозиції музею Волинської ікони міста Луцька.