18.04.2011. СУПРАСЛЬ (ПОЛЬША). Владика Симеон взяв участь у поминальних заходах з нагоди річниці загибелі архієпископа Мирона

18.04.2011 Межконфессиональные отношения

9 квітня архієпископ Симеон прибув до Благовіщенського чоловічого монастиря Супраслі, який ще називають Супрасльською Лаврою. Це один з найдревніших православних монастирів у Польщі, який був заснований у 1498 році. Потім були роки розквіту обителі, коли вона отримала найменування «лавра», та роки занепаду і повного руйнування. Лише у 1982 році у зруйнованій обителі з’явився перший насельник. Ним був монах Мирон (Ходаковський), трудами якого почала відроджуватися древня обитель. У 1984 був закладений перший камінь у відбудому Благовіщенського собору, тоді ж у обителі розпочалося монашеське життя. У 1989 році Супрасльський монастир отримав свій офіційний статус. Його першим ігуменом став майбутній архієпископ Мирон (Ходаковський).
Прибувши у Супрасль, архієпископ Симеон зустрівся з єпископом Супраслським Григорієм, настоятелем монастиря ігуменом Андрієм та братією. Після спілкування владика звершив заупокійну літію за владикою Мироном у підземній крипті Благовіщенського собору, де він похований.
Божественна літургія та панахида за владикою Мироном.
У неділю 10 квітня архієпископ Вінницький і Могилів-Подільський Симеон у співслужінні єпископа Супрасльського Григорія звершив Божественну літургію у Благовіщенському соборі Супрасльського монастиря. Під час богослужіння владика Симеон звернувся до братії та парафіян з архівпастирським повчанням.
Після літургії відбувся хресний хід з Благовіщенського собору до крипти, де похований архієпископ Мирон. Там, на могилі владики, була відслужена панахида. Архієпископ Симеон молився за упокій свого собрата-архієрея, з яким його поєднували роки дружби. Вони познайомилися у Києво-Печерській Лаврі у 1995 році і з тих пір мали гарні і добрі стосунки. Часто відвідували один одного у Польщі і на Волині, де владика Симеон був тоді Правлячим Архієреєм. У 2009 році архієпископ Мирон у складі офіційної польської делегації відвідав Вінницю і завітав у гості до свого друга. Тоді ще ніщо не передвіщало біди. А незадовго до трагедії, 7 квітня, коли владика Мирон звершував літургію з нагоди престольного свята обителі, ніби передчуваючи те, що мало статися, він сказав братії і парафіянам: «Я скоро повернуся сюди». Так і сталося. Тепер архієпископ Мирон похований у крипті собору, який був відроджений його трудами.
Після богослужіння та поминального обіду для архієпископа Симеона була організована екскурсія по Супрасльському монастирю. Під час екскурсії владика звершив заупокійну літію на катакомбах, де були поховані монахи Супрасльської Лаври.
Відвідання Білостоку.
Після перебування у Супрасльському монастирі архієпископ Симеон рушив до Білостоку. Там він зустрівся з єпископом Білостокським і Гданським Яковом, з яким владику також пов’язують роки дружби. Майбутні архієреї з 1989 року разом навчалися у Московських духовних школах. Владики обговорили стосунки Польської та Української Православних Церков, розповіли про проблеми, якііснуть як в Польщі, так і в Україні, та поділилися досвідом їх вирішення.
Після спілкування з архієпископом Яковом, владика Симеон оглянув храми м. Білосток. Зокрема побував у храмі святого великомученика і цілителя Пантелеімона, храмі, великомученика Георгія Побідоносця, Свято-Духівському та Воскресенському хзрамах, у храмі рівноапостольної Марії Магдалини та апостола Іоанна Богослова, а також у Свято-Миколаївському кафедральному соборі. Всі храми у Білостоку нові і мають прекрасні архітектурні форми.
Відвідання Люблінської єпархії.
11 квітня архієпископ Вінницький і Могилів-Подільський Симеон прибув до Любліна, де зустрівся з архієпископом Люблінським і Холмським Авелем. Владики відвідали храми у м. Холм (св. ап. Іоанна Богослова), у м. Грубешов (Свято-Успенський) та відроджений чотири роки тому Турковицький жіночий монастир. Особливо владиці Симеону сподобався храм на честь його небесного покровителя преподобного Симеона Стовпника у с. Дорхобичів, що на самому кордоні з Україною. Цікаво, що у селі немає жодного православного мешканця, а храм був відроджений на кошти Євросоюзу, як пам’ятка архітектури.
Архієпископ Авель розповів владиці Симеону про подробиці трагічної акції «Вісла», яка була про-ведена у цих місцях у 1947 році. Тоді корінні православні мешканці Холмщини були насильно ви-селені подалі від польсько-радянського кордону. Частину переселили поближче до Німеччини, а іншу частину – вглиб території Радянського Союзу. Таким чином на древній Холмській землі, на якій свого часу князь Данило Галицький заснував одну з найдревніших на Русі православних єпар-хій, майже не залишилося корінних холмщаків. Їхні православні храми були перетворені на костели, а пам’ять про православну віру, здавалося, назавжди зникла у цих краях.
Але з приходом на Люблінську кафедру архієпископа Авеля розпочалося духовне відродження Холмщини. Владика організував потужний молодіжний рух. Одним із завдань, яке поставив вла-дика перед молодими людьми, було відродження пам’яті про своїх православних предків. Молоді люди стали розчищати старі православні кладовища, вирізати кущі і дерева, які проросли біля могил, поправляти хрести та самі могили. Так через пам’ять про предків, у молодих людей почала відроджуватися пам’ять про свою православну віру і любов до неї. А це означає, що у православної Холмщини є перспектива у майбутньому.
Попрощавшись з гостинними господарями, владика Симеон 11 квітня повернувся в Україну.
Прес-служба Вінницької єпархії

18.04.2011. ВІННИЦЯ. У Лазареву суботу архієрей звершив дияконську хіротонію

15.04.2011. ТУЛЬЧИН. «Украинский демократический круг» половину киевлян победно записал в филаретовцы