НАРУШЕНИЕ ПРАВ ВЕРУЮЩИХ

21.12.2009 archive, Вестник №101, Нарушения прав верующих

21.12.2009. СУМИ. Керуючий єпархією звернувся до міністра внутрішніх справ з проханням взяти під особистий контроль процес пошуку вкраденої Корсунської ікони Божої Матері
Міністру внутрішніх справ України
Луценку Ю.В.
Шановний Юрію Віталійовичу!
Дозвольте привітати Вас із професійним святом – Днем міліції України. Нехай побажання благодатної допомоги Божої Вам і Вашим співробітникам стануть свідченням моєї поваги.
У ніч з 23 на 24 березня 2009 року в Спасо-Преображенському кафедральному соборі міста Суми було скоєно злочин – невідомі особи вкрали чудотворний образ Корсунської (Шпилівської) ікони Божої Матері. Оскільки ця ікона вважається небесною покровителькою Сумщини, подія отримала широкий негативний резонанс в місті та області.
Із самого початку я, як Керуючий Сумською єпархією, звернувся до правоохоронних органів із проханням вжити зусиль для пошуку та повернення вкраденої святині. Як наслідок мого рапорту на ім’я Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України стало клопотання Священного Синоду УПЦ (журнал № 4 засідання Священного Синоду УПЦ від 25 березня 2009 року) перед Вами як Міністром внутрішніх справ з проханням взяти під особистий контроль ведення цієї справи.
Повернення чудотворного образу є постійною темою запитань, які надходять від різних людей на моє ім’я. При цьому люди хочуть знати, що зроблено правоохоронцями для повернення ікони. На превеликий жаль, мені нічого відповісти з цього приводу. За минулі майже 9 місяців жоден посадовець із правоохоронних органів не зустрівся зі мною з цього питання. До суспільної напруженості теперішнього часу додається смуток від втраченої святині. Час триває, а відчуття зневіри серед людей посилюється.
Зважаючи на зазначене, вважаю своїм обов’язком звернутися до Вас, шановний Юрію Віталійовичу, із проханням взяти під особистий контроль процес пошуку і повернення святині Сумщини – чудотворного образу Корсунської (Шпилівської) ікони Божої Матері. Нехай Пресвята Богородиця благословить Ваші труди на многая і благая літа!
З глибокою повагою
+Євлогій,
єпископ Сумський і Охтирський

23.12.2009. МОСКВА. Русская Церковь просит Ю. Тимошенко содействовать возвращению верующим храма в Чернигове, захваченного раскольниками
Председатель Синодального отдела по взаимоотношениям Церкви и общества протоиерей Всеволод Чаплин обратился с письмом к премьер-министру Украины Ю.В. Тимошенко в связи с ситуацией со Свято-Екатерининским храмом в Чернигове. Письмо написано в ответ на обращение верующих Екатерининской общины Украинской Православной Церкви к Святейшему Патриарху Кириллу.
5 апреля 2006 года распоряжением главы Черниговской областной государственной администрации храм святой великомученицы Екатерины, веками принадлежавший Православной Церкви и отобранный у нее в годы гонений на веру, был передан в пользование «казацкой общине» «Киевского патриархата».
В знак протеста против этого решения верующие Украинской Православной Церкви организовали мирное молитвенное стояние у стен храма. Их усилиями были поставлены палатки и походная церковь Святой Екатерины, в которой регулярно совершаются богослужения. Сторонники «Киевского патриархата», применяя физическую силу, неоднократно пытались уничтожить походный храм. Также представителями «Киевского патриархата» было инициировано судебное разбирательство относительно законности размещения палаток у храма. Деснянский районный суд города Чернигова принял, а Апелляционный суд Черниговской области оставил в силе решение убрать походный храм, расположенный возле храма святой великомученицы Екатерины. По состоянию на декабрь 2009 года Верховный суд Украины приостановил исполнение решение Апелляционного суда, однако над походным храмом по-прежнему нависает угроза сноса.
Председатель Синодального отдела по взаимоотношениям Церкви и общества призвал премьер-министра Украины «с понимаем подойти к обеспечению безопасности и прав участников мирного молитвенного стояния и принять возможные меры для возвращения храма его историческому пользователю».
Патриархия.Ru/Седмица.Ru

05.01.2010. ТЕРНОПІЛЬ. Представники УПЦ КП вчинили чергову спробу захопити новозбудований Свято-Покровський храм у селі Мусорівці
3 грудня вже вкотре відбулася спроба захопити новозбудований Свято-Покровський храм у селі Мусорівці Збаразького району Тернопільської області представниками УПЦ КП.
З метою врегулювання складної ситуації Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир надіслав відповідні листи Президенту України, Прем’єр-міністру України, голові Тернопільської облдержадміністрації та голові Держкомрелігій.

Рапорт
архієпископа Тернопільського і Кременецького Сергія на ім’я Блаженнішого Митрополита Володимира стосовно нової спроби захоплення прибічниками УПЦ КП Свято-Покровського храму в селі Мусорівці
Його Блаженству, Блаженнішому Володимиру,
Митрополиту Київському і всієї України,
Предстоятелю Української Православної Церкви,
архієпископа Тернопільського і Кременецького Сергія
Ваше Блаженство,
Блаженніший Владико!
Простіть, що в передсвяткові дні турбую Вас. 3 болем сповіщаю, що в неділю 3.01.2010 р. у с. Мусорівці Збаразького району відбувся черговий, організований розбійницький напад на наш Свято-Покровський храм релігійною громадою КП під керівництвом їхнього священика Святослава Швеця, а також за участю невідомих молодих людей (за свідченням мешканців села, членів націоналістичних організацій «Свобода» та їй подібних).
Під кінець богослужіння вони, в кількості приблизно 100 чоловік, стали бити молотом i зубилом центральні церковні вхідні двері. Все відбувалося в присутності міліції, депутата Капустинської сільради Ніни Фейцарук, яка дала наказ на ці протизаконні дії, та секретаря сільради Mapiї Драпали.
Розбивши засув i замок, але не змігши ввійти всередину храму, штурм продовжили через бокові пономарські двері. Порубали двері сокирою, потім великою 5-метровою дерев’яною колодою та ломами розбили вщент їх. Цією ж колодою, лавкою, дерев’яними брусами били священиків i прихожан, які відчайдушно стримували нападників i чудом Божим захистили храм.
Також побили вікна i кидали в храм металеві предмети, дерев’яні дошки з цвяхами, піротехніку, димові шашки, запалені ганчірки тощо. При них були каністри з бензином, багато гуми, цим вони погрожували знищити храм, якщо його віддадуть. Все це відбувалося в присутності та при злочинній бездіяльності Збаразької міліції, якою керував Табака Богдан Володимирович, i продовжувалося доти, поки наших побитих до крові, непритомних прихожан почала забирати машина швидкої допомоги. Один із захисників перебуває в обласній реанімації.
Після цього кривавого розбою „священик” КП Святослав Швець віддячив молодикам пачкою грошей i запросив їх на 6-7 січня продовжити більш успішно штурм храму. Але це ж Різдво Христове?! Невже в людей немає зовсім страху Божого?
Смиренно прошу, Ваше Блаженство, святих молитов, а також звернутися до вищої влади зупинити беззаконня i захистити законне право більш ніж 300-літньої православної громади молитися в своєму храмі на своїй українській землі.
Смиренний послушник Вашого Блаженства
† Сергій, архієпископ Тернопільський i Кременецький

05.01.2010. КИЇВ. Голова Синодального військового відділу УПЦ звернувся до міністра внутрішніх справ України з проханням зупинити беззаконня навколо Свято-Покровського храму в селі Мусорівці
Міністру внутрішніх справ України
Луценку Ю.В.
Вельмишановний Юрію Віталійовичу!
У ці передсвяткові дні сталася подія, яка викликала в серцях багатьох священнослужителів і вірних нашої Церкви тривогу. На офіційному сайті Української Православної Церкви був оприлюднений рапорт архієпископа Тернопільського і Кременецького Сергія на ім’я Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира з приводу спроби прибічників «УПЦ Київського патріархату» захопити Свято-Покровський храм у селі Мусорівці Збаразького району Тернопільської області, що була здійснена 3 січня 2010 року.
За словами Високопреосвященнішого Владики Сергія, цей акт вандалізму щодо православної святині вчинили представники націоналістичних організацій, зокрема партії «Свобода».
«3 січня, після Божественної літургії, 100 чоловік розпочали бити молотом i зубилом центральні вхідні двері церкви, – говориться в документі. – Розбивши засув i замок, але не змігши ввійти всередину храму, штурм продовжили через бокові пономарські двері. Порубали двері сокирою, потім великою 5-метровою дерев’яною колодою та ломами вщент розбили їх. Цією ж колодою, лавкою, дерев’яними брусами били священиків i прихожан, які відчайдушно стримували нападників i чудом Божим захистили храм.
Також побили вікна i кидали в храм металеві предмети, дерев’яні дошки з цвяхами, піротехніку, димові шашки, запалені ганчірки тощо. При них були каністри з бензином, багато гуми. Вони погрожували знищити храм, якщо його віддадуть».
Прикро, що все це беззаконня відбувалося в присутності начальника Управління МВС України в місті Збараж Тернопільської області Табаки Богдана Володимировича.
Це беззаконня продовжувалося доти, поки наших, побитих до крові, непритомних прихожан почала забирати машина швидкої допомоги. Один із захисників нині перебуває в обласній реанімації.
За свідченнями очевидців, після цього кривавого розбою „священик” КП Святослав Швець подякував молодикам пачкою грошей i запросив їх на 6-7 січня продовжити, більш успішно, штурм храму.
Вельмишановний Юрію Віталійовичу! Свято-Покровський храм у селі Мусорівці був збудований коштом громади канонічної Української Православної Церкви, яку очолює настоятель протоієрей Іоанн Пивоварчук, що прослужив у священному сані 41 рік. Селяни по копійці зносили ці гроші, виділяючи їх зі своїх невеликих прибутків.
Це вже п’ята спроба захопити Покровську церкву; почалося все з намагання не дати можливості архієпископу Тернопільському і Кременецькому Сергію освятити цей дім Божий у вересні 2009 року.
Знаю Вас як порядного та принципового керівника, який на своїй посаді намагається зробити все необхідне, щоб у країні було якомога менше правопорушень. Тож настійно прошу Вас, вельмишановний пане міністре, не оминути своєю увагою цю скандальну справу, компетентно розібратися в даній складній ситуації, а також вжити необхідних заходів, щоб зупинити беззаконня i захистити законне право православної громади, що існує вже понад 300 років, молитися в своєму новому храмі на своїй рідній українській землі.
З глибокою повагою і побажанням Божої допомоги у високому відповідальному служінні державі
архієпископ Львівський і Галицький Августин

05.01.2010. ВІННИЦЯ. Київській патріархат здійснив спробу захоплення Свято-Димитріївського храму в селі Стадниця
17 грудня 2009 року громада храму Святого Димитрія Солунського села Велика Стадниця Вінницького району разом зі своїм священиком Миколаєм Строком вирішила повернутися в лоно Української Православної Церкви з розколу, в якому перебувала з 1993 року. Відбулися збори активу громади та було зібрано більше 600 підписів від селян про перехід до УПЦ.
Після звернення до Вінницької єпархії, а згодом і до Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, отець Миколай Строк 24 грудня повернувся з Києва до своєї пастви священиком канонічної Церкви. Він покаявся перед парафіянами за те, що разом з ними довгий час йшов хибним шляхом, перебуваючи в розколі і духовній ізоляції.
27 грудня до Стадниці прибули офіційні представники єпархії: секретар протодиякон Владислав Демченко та благочинний храмів Вінницького району протоієрей Володимир Тютенко. Отець Владислав зачитав Розпорядження Блаженнішого Митрополита Володимира та наказ архієпископа Симеона про призначення о. Миколая Строка настоятелем храму Святого Димитрія Солунського. Потім був звершений подячний молебень.
Цього ж дня до Стадниці прибув керуючий Вінницько-Брацлавською єпархією УПЦ КП «єпископ» Онуфрій Хаврук у супроводі декількох «священиків». Мешканці Стадниці заявили розкольникам, що ті є небажаними гостями у селі, громада якого відтепер належить до Української Православної Церкви, і відмовилися впустити їх до свого храму.
Не увійшовши по-доброму, представники Київського патріархату увійшли до нього силою. 3 січня вони за допомогою місцевого жителя зламали замки на церковній брамі і на дверях храму та запустили до церкви з півсотні привезених з Вінниці молодих людей. Ці так звані парафіяни виявилися представниками вінницького осередку ГО «Свобода» Олега Тягнибока. Саме вони та ще троє-четверо місцевих були присутні на «службі», яку правили ті, які наказали зламати церковні двері.
Справжні ж парафіяни повідомили свого священика Миколая Строка, котрий обслуговує також і сусідню парафію у с. Гавришівка і був там на службі, про те, що сталося, та викликали представників правоохоронних органів.
На місце події прибув сільський голова та керівник відділу у справах релігій ОДА І. Салецький. Представники влади склали акт про злам замків та опечатали церковні двері. Тепер храм залишиться закритим до вирішення його майнової приналежності, а мешканці Стадниці на Різдво Христове молитимуться в пристосованому приміщенні. Отець Миколай Строк та його паства сподіваються на вирішення конфлікту і просять в усіх православних молитовної підтримки.
Прес-служба Вінницької єпархії

Офіційний коментар прес-служби єпархії
Те, що відбулося у Стадниці 3 січня, можна назвати спробою церковного рейдерства, яке намагалися вчинити представники Київського патріархату на чолі зі своїм вінницьким керманичем «єпископом» Онуфрієм.
Онуфрій Хаврук не вперше йде проти віруючого народу. Так само він вчинив у 2005 році в Острозі, де був священиком УПЦ, займав посаду настоятеля Свято-Воскресенського храму, який, підробивши підписи парафіян, віддав розкольникам. Через два дні парафіяни дізналися про зраду свого пастиря і зачинили перед ним двері храму. Але амбіційний о. Ярослав (так тоді звали теперішнього «владику»), якого, очевидно, підштовхувала перспектива швидкого кар’єрного росту в КП, одного разу прийшов до своїх колишніх вірян не зі словом Божим, а з бійцями, які кийками і бейсбольними битами повиганяли їх з церкви. За це протоієрей Ярослав Хаврук був позбавлений священного сану.
Це загальновідома інформація, яку легко знайти в Інтернеті, набравши, наприклад, у google: «Ярослав Хаврук». Тому ми не будемо зупинятися на ній детально, відзначимо лише, що в стадницьких подіях відчувається багатий досвід пана Хаврука: зрізані замки, два автобуси з «привозними» парафіянами з ГО «Свобода» Олега Тягнибока, козачки і, найголовніше, майже стовідсоткова відсутність парафіян з числа мешканців села. Вони ще минулої неділі сказали п. Хавруку, що у Стадниці він небажаний гість.
До речі, тоді віруючі стаднівчани по-справжньому раділи, що нарешті ніхто ані в Почаївській Лаврі, ані в Браїлівському монастирі, ані в сусідніх селах не скаже, що вони розкольники, а їхні записки прийматимуть для поминання. Нарешті їхній пастир зможе звершувати службу нарівні з іншими священиками в будь-якому православному храмі України, Росії, Молдови, Греції, Польщі, на Святій Землі біля Гробу Господнього і будь-де. Вони раділи, що закінчився період духовної ізоляції, в якому вони довгий час перебували, і мали повне право в той обнадійливий день помолитися у своєму храмі, побудованому їхніми благочестивими предками. Але мешканці Стадниці були змушені молитися на вулиці і в неділю 27 грудня, і в п’ятницю 1 січня. Тому що, хоча й мали ключі від храму, але не відкривали його, знаючи, що документи з їхніми підписами про перехід до УПЦ перебувають ще у відділі в справах релігій і не пройшли державної реєстрації. Вони вчинили як законослухняні громадяни своєї країни, які поважають її закони.
На відміну від них «єпископ» Онуфрій своїми зухвалими діями показав, що не поважає закони, тому що увійшов до храму – через зламані двері, не маючи ані ключа, ані жодного документу на цей храм. Не поважає він навіть розпоряджень власного Священного синоду, тимчасовим членом якого був нещодавно призначений. На тому ж засіданні, на якому відбувалося це призначення, було проголошено, що «У випадках переходу парафій з юрисдикції однієї Церкви до іншої необхідно, в першу чергу, зважати на волю більшості її парафіян. У цих питаннях недопустиме використання фізичного чи морального насильства». (Журнал засідань Священного синоду УПЦ КП №28 від 13 грудня 2009 року). 3 січня єпископ Онуфрій Хаврук «забув» постанову свого синоду, а через це постраждали віруючі люди, які на певний час, поки храм зі зламаними за наказом єпископа замками буде опечатаний, не зможуть підносити у ньому свої молитви.
У цій ситуації вражає, наскільки у Стадниці виповнилися слова Христа Спасителя, які ми читаємо в Євангелії від Іоанна: «Істинно, істинно кажу вам: хто не дверима входить в овечий двір, той є крадій і розбійник; а той, хто входить дверима, є пастир для овець. Йому двірник відкриває, і вівці слухають його голосу, і він кличе за іменем своїх овець і виводить їх. І коли виведе своїх овець, йде перед ними, а вівці за ним йдуть, тому що знають його голос. А за чужим не йдуть, але біжать від нього, тому що не знають чужого голосу (Ін. 10, 1-5). Паства не впізнала у панові Хавруку свого пастиря і не пішла за ним, тому то й не було цієї неділі в храмі парафіян зі Стадниці, а лише ті, що приїхали з «єпископом» КП.
У Вінницькій єпархії УПЦ здогадувалися, що Київський патріархат готує саме такий сценарій. Про це 27 грудня сказав «єпископ» Онуфрій. «Якщо ви робите так, – зауважив він, коментуючи перехід свого колишнього священика до канонічної Церкви, – тоді й ми будемо діяти по-іншому». Що означає «по-іншому», ми побачили цієї неділі. Але це аж ніяк не прикрашає ані самого Онуфрія Хаврука, ані очолюваної ним структури Київського патріархату.
У Стадниці здогадувалися, що готується певний силовий сценарій захоплення храму. Ще в суботу по селі ходили посланці з КП і шукали ключі від церкви. А за день до цього, коли священик Миколай Строк звершував біля свого храму новорічний молебень, до нього підходили священики і активісти КП з попередженням про «неприємності», що відбудуться невдовзі. Тому можна сказати, що у Стадниці очікували на щось подібне, не знали лише, коли це станеться. Але навіть якщо б і знали коли, то ні священики, ні віруючі УПЦ не пішли б на загострення конфлікту і свідомо від нього ухилилися. Тому що УПЦ – це насамперед Церква, яка приносить людям душевний спокій і духовну радість, а не прикривається представниками політичних партій для здійснення рейдерських атак.
Ми за мир у с. Стадниця і за якнайскоріше відновлення богослужінь у стадницькому храмі, і в цьому нас підтримають усі мешканці дружного і віруючого села. Ми, представники УПЦ, ніякої війни не ведемо і не шукаємо ворогів, а бачимо лише будинок, побудований на піску, який починає розвалюватися просто на очах.
Прес-служба Вінницької єпархії

13.01.2010. ВІННИЦЯ. Віряни села Стадниця молилися під стінами закритого храму
Парафіяни Свято-Димитріївського храму в с. Стадниці на свято Різдва Христового молилися під стінами свого храму, закритого з вини філаретівців.
«Він прийшов до нас не з хрестом, а з сокирою… Онуфрій нам не пастир», – говорили стаднівчани про Онуфрія Хаврука – єпископа Київського патріархату, який 3 січня увірвався до їхнього храму за допомогою сокири та за підтримки привезених з Вінниці членів ГО «Свобода». Саме через нього вони були змушені в холодні зимові дні молитися не у своїй церкві, де молилися завжди, а на вулиці.
Люди зібрали майже сто підписів під листом до керівництва області та правоохоронних органів з проханням дати правову оцінку діям представників Київського патріархату та повернути храм громаді села. А найголовніше, що всі парафіяни одностайно висловилися у цьому листі, що не хочуть більше мати справи з розкольниками і бачити їх у своєму селі. Ці слова лунали і вголос, і в розмовах людей один з одним. Але настоятель храму протоієрей Миколай Строк нагадав своїм духовним чадам, що хоча вони зібралися не в храмі, а на вулиці, але зібралися на богослужіння, і закликав усіх до молитви.
У служінні молебню й акафісту взяли участь також священнослужителі, які прибули з Вінниці на чолі з секретарем Вінницького єпархіального управління УПЦ протодияконом Владиславом Демченком. Він передав мешканцям Стадниці різдвяні привітання від архієпископа Вінницького і Могилів-Подільського Симеона та побажав усім міцного здоров’я, довголіття, духовної радості і скорішого повернення до своєї святині, яка тимчасово закрита через свавілля розкольників.
Секретар єпархії нагадав присутнім притчу Іісуса Христа про доброго пастиря, який заходить до овечого двору через двері і вівці слухаються його голосу. Натомість злий пастир входить до овець не через двері, а в інший спосіб, як це зокрема продемонстрував «єпископ» Київського патріархату Онуфрій Хаврук, підтвердивши істинність слів Євангелія.
Разом з тим о. Владислав закликав селян бути в мирі один з одним і простити та примиритися, насамперед з тими кількома прибічниками розкольників, чиїми руками було зроблене лихо для Церкви. «Вам потрібно жити разом і підтримувати один одного, любити і не ворогувати, тому що цього від вас чекає в подарунок для Себе Новонароджений Господь», – зауважив представник єпархії. «Я схиляюся перед вашою мужністю і терпінням, перед Вашою любов’ю до Бога і Церкви, через які ви готові на морозі, замерзаючи в ноги, спираючись на палички, стояти тут перед вашим храмом і молитися, – сказав о. Владислав. Повірте, ваші сльози і молитви не залишаться даремними перед Богом!»
Наприкінці богослужіння священики прочитали віруючим Різдвяне послання архієпископа Симеона, роздали примірники свіжого номеру газети «Одигітрія», а потім ще довго разом колядували.
8 та 9 січня священик Миколай Строк знову правив на вулиці перед церквою Божественну літургію та причастив усіх бажаючих Святих Христових Таїн.
Прес-служба Вінницької єпархії

21.12.2009. СУМЫ. Управляющий епархией обратился к министру внутренних дел с просьбой взять под личный контроль процесс поиска похищенной Корсунской иконы Божией Матери

21.12.2009. БАРІ. (ІТАЛІЯ). Блаженніший Митрополит Володимир звершив Божественну літургію біля мощей святого Миколая