25.02.2008. ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ. Відбулася XXVII Міжнародна наукова історико-краєзнавчої конференція
Єпископ Володимир-Волинський і Ковельський Никодим взяв участь у роботі XXVII Міжнародної наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 1020-ій річниці від першої писемної згадки про Володимир та 110-річчю від дня народження О. Цинкаловського.
22 лютого у Володимирі-Волинському відбулася XXVII Міжнародна наукова історико-краєзнавчої конференція «Минуле і сучасне Волині та Полісся. Олександр Цинкаловський і край». Наукове товариство привітали Преосвященніший Никодим, єпископ Володимир-Волинський і Ковельський, Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Яцек Ключковські та голова облдержадміністрації Микола Романюк.
Епископ Никодим привітав присутніх з ювілеєм першої згадки про наше місто та відзначив значний внесок приснопам’ятного вченого О. Цинкаловського у розвиток волинського краєзнавства.
Микола Романюк зокрема у виступі зазначив, що «життєвий шлях цього вченого – патріарха волинського краєзнавства – є яскравим прикладом самовідданої праці на благо процвітання наших братніх народів. Його значний внесок в історичну науку та археологію потребує глибокого дослідження та популяризації».
Голова облдержадміністрації повідомив, що для дослідників і краєзнавців Волинська облдержадміністрація цього року засновує обласну премію імені Олександра Цинкаловського. Вона сприятиме пожвавленню історичних досліджень, поширенню краєзнавчої справи в регіоні.
Довідка
Перша літописна згадка про Володимир-Волинський належить до 988 року. Вона інформує про поділ земель між синами київського князя Володимира Великого. Відтоді місто стало столицею Волинського, а з 1199 року – Волинсько-Галицького князівства, одного з наймогутніших в Європі.
Олександр Цинкаловський – відомий археолог, історик, етнограф, краєзнавець, вчений світового рівня. Народився 9 січня 1898 року у стародавньому Володимирі. Початкову освіту здобував у гімназії в Ковелі, закінчивши навчання у Варшавському університеті, Олександр став працювати в Археологічному музеї, здійснював поїздки на Волинь, Полісся, Підляшшя для збору археологічних та історичних пам’яток, архівних матеріалів. Залюблений у волинський край, вчений організовував у довоєнні роки археологічні розкопки, вивчав музейні та архівні колекції.
У 1936 році став директором Кременецького музею, де працював до 1939 року. У 1943 році повернувся до Варшави, де очолив волинський відділ Археологічного музею, а з 1952 року став працювати у Краківському відділі Інституту археології Польщі, одночасно обіймаючи посаду секретаря Польського Археологічного Товариства.
У 50-60-ті роки ХХ століття Олександр Цинкаловський активно співпрацював з Українським суспільно-культурним товариством, друкував свої матеріали на сторінках часописів «Наше Слово» та «Наша Культура». У Сполучених Штатах Америки з’явилася низка його публікацій у «Літописі Волині» та окремі монографії. Свої роботи вчений підписував псевдонімами О.Волинець, О.В., Антін Бужанський, А.Б.
Крім археологічних досліджень, Олександр Цинкаловський писав про найдавніші події з історії України, про Червенські міста – Холм, княжі міста Дорогичин, Перемишль. Не оминав у своїх студіях вчений і теми мистецтва – він був одним із перших, хто пов’язував життя і творчість видатного українського іконописця початку XVIII ст. Йова Кондзелевича з Волинню, віднайшов перед війною його роботи у Загорові, Вощатині й інших селах. З мистецтва і архітектури опублікував праці «Архітектура Лемківщини і Грубешівщини» та статті «Церкви домонгольського і монгольського періоду на Волині і в Галичині» (1969), «Хрести-енколпіони» (1972), «Церкви XV-XVIII століть на Західній Україні» та ін.
Вчений створив працю, яка є настільною і для сучасних дослідників краю і має концептуальне значення для волинезнавства – Стара Волинь і Волинське Полісся: Краєзнавчий словник від найдавніших часів до 1914 р. – Вінніпег, 1985-1986. – У 2-х т.
26.02.2008. КИЕВ. Юлия Тимошенко подарила Президенту икону, губернаторы – зеленое дерево