08.10.2007. ПОЛТАВА. Полтавська Духовна Семінарія готується до відзнак своїх історичних ювілеїв

08.10.2007 Летопись епархий

ПРЕС-РЕЛІЗ:
ЮВІЛЕЙ ПОЛТАВСЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ

2007/2008 — ювілейний навчальний рік
для Полтавської Духовної школи — 270-й від дня заснування.
У цьому ж навчальному році виповнюється
145 років від дня перенесення Семінарії з Переяслава до Полтави
та 10 років відновлення Полтавської Духовної школи
в Комсомольську

В навчальних закладах — своя система відліку часу. Хто не знає про те, що в академічній годині 45 хвилин замість 60 хвилин у звичайній астрономічній. Так і життя своє всяка школа лічить по навчальних роках.
Полтавська Місіонерська Духовна Семінарія Української Православної Церкви вступає в 2007/2008 навчальний рік, який є ювілейним відразу в декількох аспектах: по-перше, він — 270-й від дня заснування Семінарії (1738), 145-й від перенесення її з Переяслава до Полтави (1862) і 10-й від дня поновлення діяльності Духовної школи в Комсомольську Полтавської єпархії.
Старі «Єпархіальні відомості» так повідомляють про початок існування Духовної школи: …старанием преосвященнаго епископа Переяславского и Бориспольского, кир Арсения Берла, в новосооруженных при архиерейском доме того же лета славяно-латинских училищах «зачаты учения: фара, инфима, грамматика, синтаксима, поэтика и риторика». Это зачатие учений послужило актом рождения Переяславско-Полтавской Семинарии, началом ея историческаго существования.
Основываясь на духовном регламенте, в котором, в числе дел епископа, указывается, между прочим, следующее: «вельми к исправлению Церкви полезно есть сие, чтоб всяк епископ имел в доме, или при доме своем школу для детей священнических, или и прочих, в надежду священства определённых», преосв. Арсений, ещё в начале 1737 г., собирал сведения о священнических и церковно-причетнических детях, обучающихся в Киевских училищах. Собравши эти сведения, преосвященный стал подготовлять все необходимое к открытию училища в своей епархии. Как постриженнник Киево-Печерской Лавры, не разрывавший с нею связи во всё последующее время, он нашел сочувствие к своему делу в тогдашнем настоятеле лавры, архимандрите Иларионе Негребецком, который вместе с братиею, «соблаговолил подарить на училища четыре хаты, будинки прозываемого Тамаринского, за речкою стоячия». Эти хаты были перевезены «со всей епархии выстаченными подводами», и из них при архиерейском доме, на земле, приобретённой у полковника Ивана Мировичка, выстроено здание для славяно-латинских училищ, иначе называемых «коллегиумом» и «семинариумом».
Кто был первым начальником этого коллегиума, сколько и какие были первые учителя, каков был первоначальный строй учебной и воспитательной жизни новооткрытой семинарии, а также какое именно число всех учеников собралось, — на всё это нет ответа в отысканных доселе исторических памятниках.
В первое время Переяславская Семинария была не полная, именно она состояла из четырёх низших классов, или, по тогдашнему названию, школ: фары, инфимы, грамматики, синтаксимы, и двух средних, пиитики и риторики, а высшие классы, философский и богословский, открыты в ней после.
В 1862 році Семінарія була перенесена з повітового містечка Переяслава до губернського центру — Полтави. А в 1918 році нова влада Семінарію закрила.
В 1997 році в місті Комсомольську Полтавської єпархії було відкрито дворічне єпархіальне Духовне училище, ректором якого став енергійний архімандрит Филип (Осадченко, нині архієпископ Полтавський і Кременчуцький). Так, після майже 80-річної перерви, духовна школа в Полтавській єпархії була відновлена.
Невдовзі училище перейшло на трирічне навчання. А з 2002 року воно набуло нового статусу: благословенням Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира та Священного Синоду Української Православної Церкви школу перетворено на Місіонерське Духовне училище Української Православної Церкви.
У березні 2007 року Священний Синод Української Православної Церкви ухвалив перетворити Училище на Полтавську Місіонерську Духовну Семінарію.
Сьогодні в Полтавській Місіонерській Духовній Семінарії діє 3 відділення: богословсько-місіонерське, відділення регентів-псаломщиків та іконописне. Форми навчання — стаціонарна та заочна (крім іконописного відділення). Термін навчання на богословсько-місіонерському та іконописному відділеннях — 4 роки, на відділенні регентів-псаломщиків — 3 роки.
Викладачі — священнослужителі та миряни з вищою світською та духовною освітою. Ректор ПМДС — Високопреосвященніший Филип, архієпископ Полтавський і Кременчуцький, Голова Синодального відділу релігійної освіти, катехизації та місіонерства Української Православної Церкви.
Серед студентів є представники всіх регіонів України, від Луганська до Закарпаття; тут учаться й громадяни ближнього зарубіжжя — Росії, Білорусі, Молдови.
Випускники Семінарії продовжують навчання в духовних і світських навчальних закладах України, Росії, Італії.

З Полтавською Духовною семінарією пов’язані імена багатьох видатних церковних діячів:
Із прославлених у лику святих тут:
навчався святитель Софроній (Кристалевський, +1771), єпископ Іркутський
викладав священномученик Сильвестр (Ольшевский, +1920), вікарій Полтавської єпархії — єпископ Прилуцький, згодом архієпископ Омський
навчався священномученик Серафим (Самойлович, +1937), архієпископ Углицький
був інспектором магістр богослов’я священносповідник Миколай (Могилевський, +1955), митрополит Алматинський
викладав священносповідник Афанасій (Сахаров, +1962), єпископ Ковровський;

З визначних церковних діячів у Полтавській Духовній семінарії:
навчався преосвященний єпископ Катеринославський Августин ( Гуляницький, +1892), проповідник, автор посібника з основного богослов’я
був професором преосвященний єпископ Томський Агапіт (Вознесенський, +1854)
викладав преосвященний єпископ Катеринославський Алексій (Новосьолов, +1880), магістр богослов’я
навчався преосвященний архієпископ Астраханський Анастасій (Братановський, +1806), відомий проповідник, автор гімну «Коль славен наш Господь в Сіоні», головний учасник складання проекту перетворення духовних шкіл на межі XVІІІ–XІX століть
викладав преосвященний архієпископ Кишинівський Антоній (Шокотов, +1871), магістр, професор
викладав і був ректором преосвященний архієпископ Могилевський Варлаам (Шишацький, +1823), діяч возз’єднання уніатів із Православ’ям на Волині
був ректором Преосвященний архієпископ Астраханський Віталій (Борисов-Жегачов, +1841)
викладав Преосвященний єпископ Новомиргородський Далмат (Долгополов, +1883)
навчався преосвященний єпископ Воронезький Єпифаній (Саввич, +1825), згодом професор, ректор Казанської Духовної академії
був ректором Преосвященний архієпископ Подільський Кирило (Богословський-Платонов, +1841), учасник перекладу російською мовою Священного Писання, ректор Московської Духовної академії, доктор богослов’я, чудовий проповідник, старанний місіонер
навчався преосвященний архієпископ Чернігівський Лаврентій (Бакшевський, +1837)
був інспектором преосвященний архієпископ Донський Митрофан (Віцинський, +1887), магістр богослов’я, почесний член Церковно-археологічного товариства, член місіонерського товариства
був інспектором преосвященний єпископ Томський Платон (Троєпольский, +1876), магістр богослов’я, місіонер у середовищі розкольників
був інспектором і ректором преосвященний архієпископ Вологодський Феодосій (Шаповаленко), магістр богослов’я, член комісії з реформування духовних навчальних закладів
навчався преосвященний архієпископ Курський Феоктист (Мочульский, +1818), організатор духовної освіти, член Академії наук, місіонер серед сектантів
був ректором преосвященний єпископ Самарський Феофіл (Надєждін, +1865)
викладав Миколай Сагарда, всесвітньо відомий патролог;

Тут навчалися і працювали також і ті, хто прославив Бога на світському поприщі:
викладав видатний мислитель Григорій Сковорода
був викладачем і наставником письменник Іван Нечуй-Левицький
учився відомий педагог Памфіл Юркевич
був викладачем диригент, педагог і композитор Гордій Гладкий
навчався просвітитель, громадський діяч Григорій Маркевич
навчався ліванський письменник Михаїл Нуайме (Mіkhaіl Naіmy).

Важливо відзначити, що протягом 1776–1795 років у Полтавській єпархії було відразу дві (!!!) Семінарії — одна, в Переяславі, а інша — у самій Полтаві.
Кілька слів про другу.
В 1775 році була заснована архієпископія Словено-Херсонська. Першим архіпастирем нової єпархії був призначений архієпископ Євгеній (Булгар). Він і організував в 1776 році Полтавську Семінарію (більше відому в історії як Словенська або Катеринославська). Ректором її став ієромонах Никифор (Феотокі). І архієпископ Євгеній (Булгар), і Никифор (Феотоки), згодом архієпископ Словено-Херсонський — видатні церковні діячі.
Розмістилася Семінарія в Полтаві у будинку, наданому генерал-фельдмаршалом графом Разумовським. Куратором Семінарії (особою, яка відповідала за матеріальне забезпечення духовної школи) став Бунчуковий Товариш Петро Федорович Паскевич.
У Полтавській Семінарії вчилися творець нової української літератури Іван Петрович Котляревський і перекладач Іліади М.І. Гнєдич.
Никифор (Феотокі) народився в 1731 році на острові Корфу. Початкову освіту він одержав у вітчизняній Гімназії, а потім довершив у Італійських Університетах і Академіях. Повернувшись із Італії на батьківщину в 1748 року, він прийняв чернецтво, а в 1753 висвячений на ієромонаха і потім три роки був проповідником при Церкві Пресвятої Богородиці в м. Корфу. З 1757 по 1765 роки був викладачем Риторики, Математики, Фізики й Астрономії в Корфській Гімназії. Маючи з дитинства сильне бажання бачити Афонських подвижників, він відвідав гору Афон, звідти відправився на Схід у Палестину і Єгипет, де, між іншим, проповідував Євангеліє, і багатьох магометан і язичників навернув до Христа. Митрополит Ясський запросив Феотокі бути Ректором Ясської Гімназії, у якій, обіймаючи посаду Ректора, він водночас сам викладав математику й географію. В 1776 році, за запрошенням Архієпископа Словенського Євгенія, він прибув у Полтаву, де й визначений був Ректором у Словенську Семінарію.
Коли в 1779 р Преосвященний Євгеній сам відмовився від управління Єпархією, то на своє місце Архієпископа Словенського він рекомендував Імператриці й Святійшому Синоду Никифора (Феотокі).
При новому архієреї Ректором Семінарії призначений був Полтавський Протоієрей Яким Яновський. Потім поступово в Семінарії почали відкриватися додаткові класи. В 1783 р. у вересні відкритий був клас Філософії, і на цей предмет призначений учителем Гавриїл (Бонулеско-Бодоні), який приїхав з Молдавії — ще один видатний церковний діяч, згодом Митрополит Молдо-Влахійський.
Нарешті 21 вересня 1786 року врочисто був відкритий у Словенській Семінарії й клас Богослов’я.
28 листопада 1786 року Преосвященний Никифор переміщений був на Астраханську кафедру. В 1786 році Словенська Єпархія перейменована в Катеринославську і Херсоніса-Таврійського, а слідом за тим і Словенська Семінарія перейменована на Катеринославську, хоча залишалася як і раніше, у Полтаві.
31 Грудня 1797 р. Архієрейська кафедра з Консисторією, а разом і Семінарія переведені з Полтави до Новомиргорода, і 15 березня 1798 р. Семінарія в Новомиргороді відкрита особисто Митрополитом Гаврилом (Бодоні).
Прес-служба Полтавської єпархії Української Православної Церкви

08.10.2007. КОНОТОП. Состоялось епархиальное собрание духовенства

08.10.2007. ДНЕПРОПЕТРОВСК. Митрополит Ириней награжден почетной грамотой Международной академии экологии и безопасности жизнедеятельности человека