Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

Монастирі України та їх соціальне служіння. (Звіт голови Синодальної комісії у справах монастирів)

Монастирі України та їх соціальне служіння
(Звіт голови Синодальної комісії у справах монастирів)

Архієпископ Вишгородський Павел

По милості Божій ми з вами прожили ще один рік, і сьогоднішнє засідання має підвести підсумки року, який завершується. У нелегких умовах сучасності продовжується богоугодна справа відродження святинь нашої Вітчизни, які зазнали спустошення та руйнування у роки гонінням на православну віру. Як і в попередні роки, сьогодні докладається багато зусиль для того, щоб відродити православні традиції та святині. Насамперед, це стосується відновлення монастирів і храмів, які є духовно-історичними центрами нації.

Ось деякі статистичні дані, що характеризують стан монастирів УПЦ на кінець 2006 року. Сьогодні на канонічній території Української Православної Церкви налічується 185 діючих монастирів, зокрема 6 ставропігійних монастирів, 9 скитів та 2 подвір’я, з яких 94 чоловічих та 91 жіночий. У зазначених монастирях несуть послух 4472 насельників і насельниць: 1609 у чоловічих та 2863 у жіночих. За рік було звершено 57 постригів. З них: в іночество – 25, у чернецтво – 29, у схиму – 3.
Чисельність насельників та насельниць має тенденцію до незначного збільшення й постійно поповнюється новими бажаючими присвятити себе на службу Богові та Церкві. Поступово збільшується також і кількість чернечих громад. У 2006 році за рішенням Священного Синоду УПЦ було відкрито 3 жіночих та 3 чоловічих монастирі. Цього року багато настоятелів, ігумень і насельників монастирів за старання та труди по відродженню обителі й чернечого життя були визнані гідними високих церковних нагород.
Говорячи про життя монастирів, слід зазначити, що в звітному році, як і в попередні роки, продовжувалось будівництво й відновлення монастирів, монастирських храмів і споруджень. Щоб краще зрозуміти, наскільки активно та динамічно проходить процес, вважаю за доцільне нагадати деякі з подій 2006 року. 3 січня Блаженніший Митрополит Володимир звершив чин освячення новозбудованого Свято-Микільського храму чоловічого Різдва-Богородичного монастиря. 15 травня Блаженніший Митрополит Володимир звершив молебень у Свято-Вознесенському скиту Свято-Миколаївської Городоцької жіночої обителі на початок будівництва Свято-Вознесенського монастирського храму, фундамент якого вже було закладено. За літній та осінній періоди будівничі звели стіни майбутнього храму майже під покрівельне перекриття.
16 травня митрополит Вінницький і Могилів-Подільський Макарій освятив приміщення новозбудованого готелю для паломників у Свято-Троїцькому жіночому монастирі, що в містечку Браїлів Жмеринського району. Готель будувався протягом двох років силами обителі та за допомогою меценатів. 18 травня Блаженніший Митрополит Володимир освятив хрести для новозбудованого храму Немирівського ставропігійного жіночого монастиря. 4 серпня архієпископ Миколаївський і Вознесенський Питирим у Свято-Михайлівській жіночій обителі села Пелагіївка Новобузького району звершив чин освячення новоспоруджених куполів і хрестів для головного храму обителі. 7 серпня архієпископ Хустський і Виноградівський Іоанн у Свято-Георгіївському монастирі здійснив чин освячення фундаменту храму на честь святої Марії Магдалини та звершив закладку наріжного каменя.
8 листопада Блаженніший Митрополит Володимир освятив храм на честь преподобномучениці Параскеви Свято-Благовіщенського чоловічого монастиря у селищі Бортничі. Також на місці будівництва головного храму обителі – Святого-Благовіщенського собору – був відслужений молебень. Будівництво комплексу розпочалося у червні цього року, а завершити його планується до 2010 року. Монастирський комплекс включає собор, братський корпус із церквою преподобної Пелагії, трапезну, паломницький готель, бібліотеку, недільну школу, зал зборів, лікувальні кабінети, де лікарями будуть священнослужителі, богадільню, ігуменські приміщення.
22 листопада митрополит Агафангел освятив триповерховий корпус, побудований для прийому прочан у Свято-Преображенському Борисівському жіночому монастирі.
У монастирі на честь Покрови Божої Матері, що у селі Хотинь Рівненської області, вже зведено двоповерховий корпус для монахів, будується нова церква. Завершується будівництво храму у Святого Йосифа Обручника жіночій обителі в селі Мар’ївка (Дніпропетровська область). У Самарському Пустельно-Миколаївському чоловічому монастирі (Дніпропетровська область) активно відроджується Спасо-Преображенський храм. Це лише деякі з прикладів, що характеризують динаміку відродження монастирських храмів та споруд. Як свідчать факти, процес відновлення та будівництва протікає досить інтенсивно.
Будуються й відкриваються зовсім нові монастирі, хоча вже і не так активно, як в попередні роки. 19 жовтня закладено перший камінь у фундамент майбутнього жіночого монастиря у селі Молодія Глибоцького району. Цей монастир буде споруджено на кошти віруючих села, а також Буковинської єпархії та за сприяння Почаївської Лаври. 29 травня чин освячення храму на честь святителя Василія Великого звершив митрополит Луцький і Волинський Ніфонт. Цей храм став форпостом для розбудови новоутвореного Свято-Троїцького жіночого монастиря на території колишнього військового містечка біля села Старосілля Маневицького р-ну. Згодом на території монастиря планується звести великий Свято-Троїцький собор, а поки що лише реставруються старі військові казарми. Крім названого Старосільського монастиря, за рішенням Священного Синоду УПЦ у цьому році відкрито ще п’ять нових монастирів: Свято-Петропавлівський чоловічий монастир у с. Світязь, Володимир-Волинська єпархія. Пустельно-Рихлівський Свято-Миколаївський чоловічий монастиря в с. Рихли, Чернігівська єпархія. Свято-Покровський чоловічий монастир в с. Кострине, Мукачівська єпархія. Свято-Серафимівський жіночий монастир в с. Лопухове, Хустська єпархія. Свято-Троїцький жіночий монастир в м. Чигирині, Черкаська єпархія. Серед найважливіших ювілеїв та подій у житті монастирів звітного періоду особливо варто виділити наступні. Цього року Свято-Троїцький ставропігійний монастир у Немирові Вінницької області відзначив десять років з початку відродження чернечого життя.
23 травня у Свято-Успенському жіночому монастирі с. Приморське Запорізької області відзначалось 200-річчя монастирського храму, освяченого на честь Святителя Николая. 28 червня у Свято-Преображенському жіночому монастирі, що в с. Головчинці на Хмельниччині, відбулося урочисте богослужіння з нагоди 10-річчя відродження чернечого життя в цій древній обителі.
11 липня Свято-Тихвинський жіночий монастир у м. Дніпропетровську відсвяткував 140-річчя утворення Єкатеринославської жіночої громади, яка згодом перетворилася в обитель. 18 липня насельниці монастиря на честь Волинської ікони Божої Матері в селищі Серники Зарічненського району Рівненської області відзначили 10-річчя з дня освячення обителі.
28 вересня відзначалося 15-річчя з дня, коли відбулося перше, після десятиліть атеїстичних гонінь, богослужіння у зруйнованому храмі Полтавської Хрестовоздвиженської обителі, з якого почалось відродження монастиря. 5 грудня виповнилося 15 років з дня відкриття Свято-Троїцького Дерманського жіночого монастиря. За ці роки напівзруйнований монастир став окрасою Волинського краю. 10 грудня у Свято-Знаменському жіночому монастирі, що у селі Вербівське Васильківського району на Дніпропетровщині, відзначили 100-річний ювілей з дня отримання статусу монастиря. Крім богослужбового й пастирського, одним з найважливіших напрямків діяльності монастирів став освітній. Зараз при багатьох монастирях діють недільні школи, різні гуртки, регентські й співочі школи та класи. З’явилася можливість видавати періодику, книги, брошури, буклети, місіонерські листки, що дозволяє трохи поліпшити місіонерську й антисектантську роботу серед пастви. Особливо варто відзначити Почаївську Лавру, Мгарський та Іонинський монастирі, які досягли значних успіхів у цьому напрямку.
Щорічно в день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира визначаються кращі церковні ЗМІ й журналісти. За підсумками роботи за 2005-2006 рр. Блаженнішим Митрополитом Володимиром були визначені кращі у восьми номінаціях. Приємно, що до числа номінантів увійшли й представники монашества: «Православним журналістом року» стала настоятелька Одеського Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря ігуменя Серафима (Шевчик). Кращим православним виданням для молоді став журнал «Отрок.Ua», головний редактор архімандрит Іона, намісник Іонинського монастиря.
Деякі монастирі мають свої сайти у всесвітній комп’ютерній мережі Інтернет, що надає монастирям ще один потужний канал впливу на свідомість наших сучасників. За допомогою таких сайтів до скарбниці Православ’я може отримати доступ найбільш освічена частина молодіжної аудиторії, а також наші земляки за кордоном. На жаль, на сьогодні це тільки 6 монастирів, але покладаємо надію, що їх ініціатива стане добрим прикладом для інших. Ось ці монастирі: Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра; Свято-Успенська Почаївська Лавра; Свято-Троїцький Іонинський монастир; Балаклавський Свято-Георгіївський монастир;Охтирський Свято-Троїцький монастир; Свято-Пантелеймонівський монастир (Феофанія).
Монастирі беруть активну участь у різних виставках, що також сприяє як місіонерській діяльності, так і поліпшенню економічних можливостей.
Найбільш активно себе проявили сестри Свято-Успенського Єлецького монастиря, Свято-Троїцького Густинського монастиря, Свято-Покровського Гощанського монастиря та Різдва-Богородиці Білівського монастиря.
Деякі з монастирів представляли на виставках сувеніри й церковне начиння, виготовлене власними силами.
Як і в попередні роки, у центрі нашої уваги залишалися різноманітні форми соціального служіння монастирів, які століттями були їм традиційно властиві і в останні роки інтенсивно відроджуються.
У минулому році монастирі регулярно надавали як духовну, так і матеріальну підтримку дитячим установам (притулкам, інтернатам, дитячим садкам), опікувалися лікарнями й будинками пристарілих, соціальними закладами для інвалідів. Особлива увага приділяється дітям, майбутньому нашої держави та Церкви. За благословенням Блаженнішого Митрополита Володимира з 1999 року щоліта при Зимненському Святогірському жіночому монастирі діє дитячий оздоровчий табір, де відпочивають діти з радіаційно забруднених територій. Цього літа в обителі оздоровилось 40 хлопчиків та дівчаток.
Сестри Свято-Миколаївського Городоцького жіночого монастиря під керівництвом ігумені Михаїли (Заєць) також організували в скиті праведної Анни, що в селі Онишківці, літній дитячий оздоровчий табір для дітей недільних шкіл Рівненської області. Всього було організовано три зміни по два тижні кожна, оздоровилося майже 150 дітей. Діти мали змогу відвідувати богослужіння, купатися в монастирському ставку та джерелі праведної Анни.
Доброї слави набувають недільна співоча школа при Іонинському монастирі та дитячий ансамбль дзвонарів “Дзвони Поділля”, який діє при Свято-Миколаївському Шаргородському монастирі. Братія Києво-Печерської Лаври вже кілька років опікується Дарницьким дитячим будинком. Братія Почаївської Лаври опікує Цюрупинський будинок-інтернат для дітей інвалідів. При окремих монастирях діють благодійні їдальні, де безкоштовні гарячі обіди надаються незаможним, особам без певного місця проживання, біженцям і ін. Нужденним надається посильна грошова допомога, діють пункти благодійної роздачі одягу.
Останнім часом братією монастирів усе більше практикується пастирська допомога ув’язненим у виправно-трудових установах. Так, за 2006 рік братія Києво-Печерської Лаври надала допомоги ув’язненим більш як на 27 тис. гривень, веде постійне листування з засудженими, звершує Літургії у Мартусівській виправній колонії. Братія Почаївської Лаври проводить пастирську роботу у Бережанській випраній колонії.
Деякі монастирі мають свої паломницькі служби, але хотілося побажати більш активного підходу до цієї справи. Через нашу інертність багато співвітчизників прагнуть у паломництво за кордон, залишаються байдужими до вітчизняної духовної спадщини. Тим монастирям, яким дісталося дорогоцінне духовне надбання, варто подбати, щоб мати власних кваліфікованих екскурсоводів, довідкову літературу й елементарні умови для прийому прочан.
Проявляючи ревнощі й турботу про влаштування внутрішнього життя обителі, неприпустимо відгороджуватися від тих проблем і негараздів, якими уражене сучасне суспільство. Замкнутість винятково на власних проблемах може обернутися ослабленням моральних позицій, втратою пастви. Необхідно прагнути, щоб наші монастирі й храми наповнювалися освіченими світлом Христової віри людьми. Життя чернецької громади не може в наші дні обмежуватися тільки богослужінням. Воно повинно включати й суспільну діяльність – благодійну, місіонерську, катехізаторську. Бажано, щоб кожен монастир подбав, як мінімум, про недільну школу та бібліотеку.
Підводячи підсумки діяльності Синодальної комісії у справах монастирів, висловлюю глибоку подяку Блаженнішому Митрополиту Володимиру, архіпастирям єпархій, настоятелям і ігуменям обителей, чернецтву і мирянам, які самовіддано й жертовно, не шкодуючи сил, трудяться заради відродження монастирів і духовності нашого народу.
Молитовно бажаю, щоб допомога Божа супроводжувала всіх нас у році прийдешньому, щоб свято Різдва Христового було радісним і світлим для всіх.