16.11.2004 — 13.12.2004

16.11.2004 archive, Вестник №40, Нарушения прав верующих

16.11.2004. СУМЫ. Национал-экстремисты провоцируют религиозный конфликт
Группа агрессивно настроенных молодчиков, ворвавшись в кафедральный Спасо-Преображенский собор, пыталась помешать богослужению, выкрикивая лозунги националистического и антиправительственного содержания. Прихожане дали экстремистам отпор, выдворив их из храма. В связи с этим инцидентом атаман Сумского полка слободского казачества Герасима Кондратьева Сергей Кондратенко выступил с официальным заявлением. В нем говорится: «В воскресенье 14 ноября около 12:30 группа (10-15 человек) вошла в Сумской кафедральный Спасо-Преображенский собор. Шумное поведение этих посетителей, вооруженных мегафоном, привлекло внимание прихожан собора. На просьбу не мешать богослужению лидеры этой группы стали выкрикивать различные политические лозунги, преимущественно националистического содержания, оскорблять священство и верующих, обвинять их в нелюбви к Украине, в том, что они поддерживают преступную власть. После того как просьбы не возымели должного действия, прихожане вытеснили незваных гостей за пределы собора. Но и оказавшись на улице, они продолжали всячески оскорблять верующих и служителей собора.
Действия указанной группы носили явно провокационный характер, направленный на создание конфликтной ситуации. Можно предположить, что эта истерия накручивается в обществе преднамеренно сторонниками определенных политических сил, которые таким образом пытаются накануне второго тура выборов очернить всех тех, кто, по их мнению, выступает против их кандидата.
Кроме того, многие из этой группы являются активными поборниками так называемой Украинской Православной Церкви Киевского Патриархата. Лидеры этой религиозной организации, которую все православные Церкви мира признают только как раскольников, известны своей крайней агрессивностью по отношению к каноническому (т.е. законному в общецерковном понимании) Православию в Украине. Так, только за последнее время в печатном органе сумской организации УПЦ КП «Православный христианин» неоднократно появлялись материалы, в которых в пренебрежительном и оскорбительном тоне говорится о священстве и верующих Канонической Церкви, их называют не иначе как «духовными» прислужниками, врагами Украины, янычарами-перевертнями и т.д.
В данной ситуации непонятна позиция местных властей, которые, похоже, стараются не замечать опасности, исходящей от подобных «религиозных» воззрений. Неудивительно, что наученные такой «духовности» и, видимо, уверенные в своей безнаказанности сторонники УПЦ КП, уже сегодня считают возможным атаковать православные храмы. Считаем, что местная власть во избежание обострения межконфессиональной ситуации просто обязана дать надлежащую оценку как провокационным заявлениям лидеров УПЦ КП, так и действиям их адептов. В противном случае она по праву разделит вину за возможные последствия с религиозными и политическими идеологами этого противостояния».

17.11.2004. САРНЫ. Архиепископ Анатолий считает, что напавшие на православный храм сторонники Ющенко лишь навредили своему кандидату
Только 14 ноября смогли вернуться домой священники, прибывшие 12 ноября в Свято-Покровский кафедральный собор на встречу с архиереем Сарненской и Полесской епархии. Священнослужителей заблокировали сторонники кандидата в президенты Украины Виктора Ющенко, ворвавшиеся на территорию храма. Штурмовики во главе с доверенным лицом Виктора Ющенко по избирательному округу №159 Василием Багнием попытались ворваться в собор, но священники, забаррикадировавшись, организовали защиту храма, епархиального управления и кафедры Полесского владыки. «Конечно, — подчеркнул архиепископ Сарненский и Полесский Анатолий, — это очень тяжело и неприятно. Настоятели 263 общин подверглись унижениям, угрозам, разбойничьему нападению. Думаю, что этот инцидент не пойдет на пользу кандидату в президенты Виктору Ющенко».
ИТАР-ТАСС

19.11.2004. ТУЛЬЧИН. Представители штаба Ющенко избили священника Тульчинской епархии за то, что он отказался агитировать за их кандидата
В последние дни на территории Тульчинской епархии участились случаи откровенных угроз в адрес православных священнослужителей со стороны представителей местного штаба кандидата на пост Президента Украины В. Ющенко.
Так, в день Димитриевской родительской субботы в Свято-Покровский храм села Нестерварка Тульчинского округа ворвался представитель штаба вышеуказанного претендента и нагло заявил настоятелю храма протоиерею Владимиру Корецкому, что «наступит 22 число, и мы тогда с вами разберемся».
Еще один инцидент произошел в Липовецком округе, где представители штаба В. Ющенко остановили машину настоятеля Иоанно-Богословского храма села Кохановка протоиерея Михаила Матящука и, увидев, что перед ними священник, потребовали взять листовки в поддержку своего кандидата и провести за него в церкви агитационную работу. За отказ делать это о. Михаил подвергся избиению.
Факт вызывающего поведения сторонников Ющенко отмечен и в Тульчине, где для своей агитационной палатки они не нашли более подходящего места, чем прямо под окнами епархиального управления.
Информационный отдел Тульчинской епархии

22.11.2004. ДОНЕЦК. Верующие требуют переименовать пивной бар
В Мариуполе верующие требуют переименовать питейное заведение «Веселый монах». Об этом говорится в открытом письме прихожан мариупольских храмов, которое опубликовано в газете «Приазовский рабочий».
«Недавно открывшийся пивной бар «Веселый монах» с изображением монаха (с крестом на груди и кружкой пива в руках) оскорбляет не только монахов, но и чувства других верующих. Администрации бара должно быть известно, что назначение монаха — молитва, а не пребывание в хмельном угаре», — подчеркивается в заявлении.
Авторы письма требуют изменить наименование пивного бара на «соответствующее назначению». «Как известно, в нашем благодатном Донецком крае существует много монастырей, и недавно открылась Святогорская Свято-Успенская Лавра. Наш Мариуполь — город благословенный, город Пресвятой Девы Марии, славится историей и святынями. Считаем, что подобное наименование бара и изображение являются оскорбительными и порочащими наш город», — говорится в открытом письме.
Православие.Ру

23.11.2004. ПОЛТАВА. Осквернен самый древний храм города — Спасская церковь
Святотатцы надругались над святыней в ночь с 18 на 19 ноября. Когда православные верующие пришли рано утром к своему храму, они ужаснулись: его стены и двери были исписаны желтой краской с угрозами в адрес «москалей» и политическими лозунгами.
Храм был свидетелем героической обороны жителей и гарнизона г. Полтавы во время известной шведской осады. Возле его стен нашли последнее земное прибежище многие герои-защитники крепости. В нем совершался благодарственный молебен после славной Полтавской победы, за которым молился император Петр I. В этом храме неоднократно бывали и возносили свои молитвы ко престолу Всевышнего православные государи и члены царской семьи Романовых. Возле стен этого храма были погребены тела мирных жителей г. Полтавы, замученные немецкими фашистами.
Этот храм — один из немногих, выстоявших в годы жестокого атеизма.
Он является визитной картой города Полтавы, его изображение размещают на многих товарах, изготавливаемых на предприятиях города.
По словам клирика Спасского храма протоиерея Александра Антонюка, церковная община призвала на помощь государственную службу охраны, а также обратилась с просьбой ко всем жителям района уберечь святыню от надругательства злобствующих политиков.
Примечательно, что в эту же ночь были осквернены памятник славному полковнику Келлину, возглавлявшему военный гарнизон крепости Полтава во время шведской осады, и памятник легендарной подпольщице Ляле Убийвовк, боровшейся против немецко-фашистских оккупантов в годы Великой Отечественной войны.

30.11. 2004. КИЇВ. Незважаючи на рішення суду, розкольники плюють на закон
У Вищому господарчому суді України завершився розгляд справи відносно передачі у власність громаді канонічної Української Православної Церкви Свято-Покровського храму у селі Грушвиця Рівненської області.
Як відомо, за останній місяць місцевими та заїжджими розкольниками було вчинено декілька спроб захоплення церкви, відбуваються постійні погрози на адресу настоятеля священика Сергія Нечипорука та його родини. Вищий господарчий суд передав храм у власність канонічній громаді, на що “настоятель” розкольницької парафії Микола Денищук у присутності багаточисельних свідків цинічно заявив: „Входу до храму не буде довіку”. Православна громадськість обурена такими висловлюваннями і задається питанням, чи розкольники врешті-решт навчаться поважати закони України. Можливо, у них з’явиться совість, і канонічним громадам будуть повернуті десятки храмів, які згідно судових рішень належать Українській Православній Церкві.

9.12.2004. ТЕРНОПІЛЬ. У с. Стінка розкольники прагнуть захопити храм насильницькими методами
У селі Стінка Бучацького округу священнослужителя Української Православної Церкви протоієрея Сергія Слободянюка не впускають у храм. Як повідомив благочинний Бучацького округу протоієрей Ярослав Савка, у сільській раді нещодавно відбулись збори села щодо „переходу” жителів з канонічної УПЦ у розкольницький Київський патріархат. Зараз готуються документи для перереєстрації статуту громади. Ключі від храму знаходяться у членів церковної десятки.
Віруючі обурені грубим втручанням представників влади у справи церковної общини канонічної церкви та наругою над свободою совісті — конституційним правом кожного громадянина України.
Головним обвинуваченням, яке пред’являють прихожанам храму, є те, що „вони не за того голосували”. Хоча в Україні ніхто не відміняв закону про свободу та таємницю вибору, розкольники відчувають себе господарями.
Не дивує, що прихильники УПЦ-КП у своїх діях опираються на політичні погляди, що у даному випадку є, як і будь-яке насилля, взагалі неприпустимим з точки догматичного й морального вчення Православної Церкви. Дивно те, що вони чинять тиск на вірних УПЦ тоді, коли сам Віктор Ющенко неодноразово заявляв, що він також є парафіянином УПЦ, там сповідався, причащався й отримав благословення перед виборчими перегонами. Віруючі села сподіваються, що політик, який асоціює себе з канонічною Церквою, котрій у їхньому селі навішують ярлик “москальської”, врешті-решт втихомирить місцевих провокаторів.

9.12.2004. ТЕРНОПІЛЬ. Розпочались політичні переслідування вірних УПЦ
У селі Гнидава Збаразького району мешканці села, які належать до УПЦ-КП, погрожують та переслідують вірних канонічної Церкви, які голосували за Віктора Януковича й відкрито про це заявили. В адресу парафіян Української Православної Церкви лунають погрози, що з приходом до влади Віктора Ющенка з ними будуть розправлятися як з “москалями”. У школах чинять тиск на православних дітей. Факти насилля та політичних переслідувань підтверджує член церковної ради села Гнидава Марія Чорненька, яка звернулася по допомогу до Тернопільського єпархіального управління.
З початком передвиборчих перегонів значно почастішали провокації „добродіїв” від безблагодатного розколу. Прихильники УПЦ-КП користуються напруженою ситуацією у державі й безсоромно вносять свою лепту розладу у крихку міжконфесійну стабільність, якої вдалося досягнути великими зусиллями протягом багатьох років. Виходить, що у нашій країні, політичні лідери котрої щодня заявляють про демократичні перетворення і пошану до прав та свобод громадянина, досі можливе переслідування вірних за їх релігійні і політичні переконання. Схоже, на вулиці 1937-й …

13.12.2004. ВОЛИНЬ. Провокатори від розколу розповсюджують агітаційні листівки на парафіях канонічної Церкви
Провокативні листівки „Звернення священиків і мирян Київського Патріархату до священиків і мирян УПЦ Московського патріархату” нещодавно заполонили декотрі парафії Волинської і Володимир-Волинської єпархій.
На початку листівки розкольники виступають за аполітичність Церкви і, виливаючи купу бруду, дозволяють собі критикувати політичні погляди духовенства канонічної Церкви (цікаво, яке відношення вони до нас мають?) й тим самим показують відкриту політичну заангажованість, упередженість відносно вірних УПЦ та власну меншовартість. І все це блюзнірство супроводжується словами, що „Українська Православна Церква Київського Патріархату неодноразово підкреслювала неприпустимість агітації релігійними організаціями за конкретного кандидата”.
Цікаво, чим пояснять автори агітки, зробленої у кращих традиціях радянської „політпросвіти”, що завжди вишукувала навкруги ворогів, гасла та вигуки своїх вірних і духовенства, які напередодні виборів, захоплюючи храми канонічної Церкви, обзивали парафіян УПЦ „москалями”, а їх фізичну розправу пов’язували з приходом до влади також одного з кандидатів? Чому ж творці дешевої провокації забули згадати, що обидва кандидати на пост Президента України, незалежно від тих симпатій, котрі розкольники хочуть нав’язати віруючим УПЦ, відкрито заявили, що є віруючими канонічної Української Православної Церкви. То ж у першу чергу виясняти громадянську „несвідомість” прийдеться у них?
Цікаво, що агітки за підписами „духовенства і мирян Київського Патріархату” з’являються на Волині не вперше. Протягом понад півроку вони розповсюджувались на території обласного центру, де від імені представників УПЦ-КП вказувались всі погрішності провідних ієрархів саме УПЦ-КП. Зокрема т.зв. розкольницький „єпископ” Михайло Зінкевич, з приходом котрого відбувається щораз більша ескалація міжрелігійних протистоянь у регіоні, звинувачувався у розкраданні церковних коштів, симонії та непатріотизмі (у листівці вказувалось, що пан Зінкевич навіть не звершував богослужіння на День незалежності). Більше того, у попередніх відозвах горе-ієрархам вказувався у приклад добрий стан справ, що панує у єпархіях Української Православної Церкви. Офіційно прокоментувати чи заперечити появу листівок ніхто зі сторони УПЦ-КП ані тоді, ані зараз не зміг.
Що ж змусило „священиків та мирян Київського Патріархату” так швидко чи кардинально змінити своє бачення — грошова маса „добрих дядечків від політикуму” чи ностальгія за безкарним вандалізмом при захопленні святинь та побиттям безборонних віруючих, що мало місце на початку 1990-х та залишилися „поза увагою” тодішніх керівників держави, — вирішувати не нам.
Віруючі Волині сподіваються, що у людей, котрі іменують себе православними й живуть поруч з ними, залишиться хоч краплина совісті, якої вистачить для того, щоб у неспокійний час не розпалювати релігійної ворожнечі.

16.11.2004. КИЕВ. В столицу прибыла Почаевская икона Божией Матери

16.11.2004. СУМЫ. Национал-экстремисты провоцируют религиозный конфликт