Блаженніший Митрополит Володимир. Дух целомудрія (Молитва святого Єфрема Сиріна – частина 2)

30.07.2004 Предстоятель

В другій частині молитви ми просимо Бога дати нам те, що освячує і перетворює людину: «Дух же целомудрія, смиренномудрія, терпіння і любові даруй мені, рабу Твоєму».
Блаженніший Митрополит Володимир. Дух целомудрія (Молитва святого Єфрема Сиріна – частина 2)

В другій частині молитви ми просимо Бога дати нам те, що освячує і перетворює людину: «Дух же целомудрія, смиренномудрія, терпіння і любові даруй мені, рабу Твоєму».

В першій частині молитви святого Єфрема Сиріна, ми просимо Бога позбавити нас від духу неробства, смутку, любоначалля і марнослів’я. В другій частині молитви ми просимо Бога дати нам те, що освячує і перетворює людину: «Дух же целомудрія, смиренномудрія, терпіння і любові даруй мені, рабу Твоєму».
Целомудріє, що в перекладі з слов’янської сучасною мовою передається, як цнотливість, містить в собі цілісність і мудрість, духовно-етичну гармонію, абсолютну чистоту помислів і вчинків. Целомудренною можна назвати таку людину, яка не тільки бореться із страшними гріхами, але і прагне викорінювати з свого серця нечисті помисли і бажання. Праця ця вимагає великих зусиль. Зберегти целомудріє в житті, в справах, в поведінці, в міркуваннях, повернути собі цілісність і мудрість, якщо вони були загублені, — задача кожної людини.
Посилене бажання бути целомудренним, яке тісно пов’язувалося з подвигом посту, молитви і покаяння, повертало багатьом цю святу чесноту і цей прекрасний, мудрий стан. Прикладом тому є — преподобна Марія Египетськая і багато інших подвижників благочестя.
Целомудріє народжує смиренномудріє. Ми просимо у Господа смиренної мудрості і мудрого смирення. Смиренномудрою може називатися така людина, яка глибоко вникає в зміст свого життя і свого людського призначення, усвідомлює, чого від неї чекає Господь, який дав їй життя, подих і все, що вона має. Така людина аналізує свої вчинки, оцінює вчинки оточуючих, є вибагливою до себе і поблажливою до немочі інших. Смиренномудріє відкриває людині очі, підводит її на вищу ступінь досконалості.
Гордість – аптипод смирення, вона затьмарює людині очі, принижує її, робить взразливою і роздратованою. Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать. Смиренномудрий виразніше усвідомлює руйнівну силу духу неробства і ліності, відчаю, любоначалля і зверхності, марнослів’я. Людина, що володіє целомудрієм — є смиренномудрою, вона реально оцінює добро і зло, знає, що життя — боротьба, а вдосконалення — пожиттєвий подвиг.
Потрібно величезне зусилля і терпіння, щоб зберегти себе в чистоті і правді, тому-то терпіння ми і просимо у Господа. Терпіння — свята чеснота, без якої не можна жити в цьому світі. Її освятив Сам великомилостивий і довготерпеливий Господь. Терпіння пом’якшує житейські труднощі, позбавляє від роздратування і відчаю, народжує мужність, укріплює надію на божу допомогу, та допомогу і силу святого хреста, на свої власні сили, які Бог благословляє і зміцнює. Терпіння народжує спокій, розсудливість, смирення, побожність і молитву. Той хто терпить до кінця, той по слову Євангелія, — наслідує спасіння.
Терпіння тісно пов’язане з любов’ю, яка вінчає все. Святий апостол Павел говорить: «Якщо я роздам все своє майно і віддам тіло моє на спалювання, а любові не маю, немає мені в тому ніякої користі» (1 Кор.13,3).
Молитвою преподобного Єфрема Сиріна ми просимо у Бога: «Дух… любові даруй мені, рабу Твоєму». Любов — це не тільки чеснота. Це сама сутність життя. Бог є Любов і по імені, і по єству. Любов з’єднує людину з Богом, Джерелом любові. «Любов долготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не превозноситься, не гордиться, не безчинствує, не шукає свого, не дратується, не мислить зла, не радіє неправді, а сорадуеться істині, все покриває, всьому вірить, всього сподівається, все переносить» (1 Кор. 13,4-7). Ось що таке любов, про яку ми просимо в ці святі дні, дні молитви і покаяння. Без любові до Бога і людей буде марний наш піст і подвиги.
Господи! Даруй же нам дух целомудрія, смиренномудрія, терпіння і любові.

Предстоятель Украинской Православной Церкви

30.07.2004. СЕВАСТОПОЛЬ. Издана первая книга о Владимирском соборе – усыпальнице русских адмиралов

Блаженніший Митрополит Володимир. „Я з вами…” (Неділя 5-та Великого посту)