27.07.2004. КИЇВ. У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відкрилась виставка “Лаврська скарбниця. Пам’ятки сакрального мистецтва ХVІІ – ХХ століть»

27.07.2004 Церковь и общество

Мета виставки – показати найкращі зразки із збірки сакрального мистецтва Заповідника ХУІІ – ХХ століть. На ній представлено більше 150 експонатів, виконаних з дорогоцінних металів чи вишитих золотою і срібною ниткою, прикрашених натуральним камінням, перлами. У трьох виставкових залах — богослужбове начиння храмів, більшість якого є вкладами українських гетьманів та козацької старшини, російських імператорів, членів їх родин, дворянської знаті, заможних громадян в Києво-Печерську лавру, Софійський собор, інші українські монастирі. Коштовні твори сакрального мистецтва протягом століть зберігалися в ризницях храмів. Цікаво, що велика частина раритетів експонується вперше. Виконані майстрами минулого пам’ятки старовини передають відблиск урочистої краси, що оточує людину в храмі, супроводжуючи проведення Служби Божої. Призначені для церкви ікони у коштовних шатах, літургійне начиння та тканини мають символічне значення, яке розкриває зміст положень християнського віровчення та зображує різні біблійні події. Експозиція надає унікальну можливість побачити такі твори, уважно роздивитися, адже багато з них були свідками важливих історичних подій. Велика увага у християнстві надається хресту, як головному символу християнства. На виставці можна побачити різноманіття хрестів — благословенні, напрестольні, наперсні. Найдавніший датується ХУІІ століттям і є вкладом російського царя Михайла Федоровича до Густинського монастиря.
Цікавою пам’яткою є релікварій з трьома хрестами з Микільсько- Пустинного монастиря, один з них — найцінніший золотий хрест був подарований Митрополитом Рязанським і Муромським, намісником патріаршого престолу Стефаном Яворським (1658 – 1722 р. р.). Він, вихованець і професор Києво-Могилянської академії, викликаний Петром І до Москви, здійснив реорганізацію Слов’яно-греко-латинської академії у Москві на зразок Київської академії (1701 рік) і був її першим протектором. Монастир, до якого було зроблено згаданий вклад, як і багато інших храмів і обителей вже довгий час не існує, та пам’ятки старовини – церковне начиння, продовжують своє життя в сучасних музейних колекціях.
Серед експонованих пам’яток — срібні дискос та звіздиця, вклади видатного гетьмана і мецената Івана Мазепи. Його мати — ігуменя Вознесенського жіночого монастиря Марія–Магдалина Мазепина подарувала срібне блюдо та воздух (дорогоцінну церковну тканину) (1689 р.) до ризниці Успенського собору Києво-Печерської лаври. Останній було знайдено у 1946 році під час розкопок храму після вибуху 1941 року.
Серед експонатів особливе місце посідає збірка дорогоцінних тканин. Виставлена відбірка палиць, які належали вищим Православним ієрархам – Митрополиту Київському Євгенію Болховітінову (1822 – 1837 р.р.), святителю Митрополиту Павлу Тобольському (18 ст.). Вражає красою та вишуканістю шитий золотом сакос Митрополита Київського Іоанікія Руднєва (1826 – 1900 р.р.), подарований йому під час коронації імператора Миколи ІІ, та єпитрахиль – вклад дружини гетьмана Запорізького Ірини Самкової.
Вражає та захоплює різноманіття особливостей декору Євангелій у срібних золочених шатах, потирів, дискосів, дарохранительниць, дивовижної краси панагій – церковних приналежностей, що використовувались під час проведення Служб Божих.
Твори виконані як українськими майстрами – черницями жіночих Києво-Вознесенського та Флорівського монастирів і представниками київської школи золотарів – Іваном Равичем, Іваном Атаназевичем, Михайлом Юревичем та ін., так і майстрами Росії, Західної Європи та балканських країн ХУІ – ХХ ст. Завдяки зусиллям фахівців науково – дослідного Центру реставрації та експертизи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника вони повернуті до життя в стінах музею ,і стали доступними для огляду його відвідувачами та широким колом фахівців.
Головним завданням Заповідника з самого початку його створення у 1926 році було донести до сьогодення, дбайливо зберегти і передати прийдешнім поколінням у спадок все найкраще, що дійшло до нас крізь віки. Музей, найбільший в Україні, дбайливо зберігає у своїх фондах понад 70 тисяч експонатів, слідкує, щоб з роками не тьмяніла краса виробів стародавніх майстрів і найліпші традиції минулого не відходили у безвість, а жили і тішили людей своєю нев’янучою первозданністю.

27.07.2004. КИЇВ. Члени Священного Синоду прокоментували найактуальніші проблеми, обговорені на останньому засіданні

27.07.2004. КИЕВ. Блаженнейший Митрополит Владимир посетил выставку «Лаврская сокровищница»